Рішення № 11793974, 15.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.10.10 р.                     Справа № 21/133                               

Позивач: Відкрите акціонерне товариство „Авдіївський коксохімічний завод” м. Авдіївка

до відповідача: Державного підприємства “Донецька залізниця” м. Донецьк

про стягнення 17 081,26грн.

Суддя Матюхін В.І.

Представники:

позивача:

відповідача:

Відкритим акціонерним товариством „Авдіївський коксохімічний завод” до Державного підприємства “Донецька залізниця” пред’явлено позов про стягнення вартості нестачі вантажу (вугілля кам’яне марки Г 0-100), відправленого вантажовідправником (Відкрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика “Добропільська”) 07.12.09р. за залізничною накладною на групу вагонів № 51911043 у напіввагонах №№ 67388512, 67368175, 65331712, 67181883, 65287369 у загальній сумі 17 081,26грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що після прибуття вагонів на станцію призначення з ознаками розкрадання під час перевезення (заглибини у вагонах) перевіркою маси вантажу була встановлена нестача, яка підтверджена комерційними актами. Нестача, на його думку, виникла у зв’язку з незбереженням вантажу під час перевезення.

Залізниця, не заперечуючи факту нестачі, позов не визнала і наполягає на пропущенні позивачем строку позовної давності, оскільки видача вантажу зі складенням комерційних актів мала місце 09.12.2009р., а позов заявлено 22.07.2010р., тобто з перевищенням 6-ти місячного строку, встановленого ст.ст.134, 136 Статуту залізниць України.

Позивачем у судовому засіданні 14.09.10р. було заявлене клопотання про витребування у власника вантажу (ВАТ „Павлоградвугілля”) рахунку на вугілля кам’яне марки Г 0-100, відправлене 07.12.09р. за залізничною накладною на групу вагонів № 51911043 у напіввагонах №№ 67388512, 67368175, 65331712, 67181883, 65287369.

З огляду на те, що відповідно до ст.115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу; вугілля кам’яне марки Г 0-100 у напіввагонах №№ 67388512, 67368175, 65331712, 67181883, 65287369 було відправлене ВАТ ЦЗФ “Добропільська”, яка за твердженням позивача є переробником, а власником вантажу є ВАТ „Павлоградвугілля”, та надійшло позивачеві на підставі договору, укладеного з ТОВ „Метінвест Холдінг”, тобто вантажовідправник (власник вантажу) не є постачальником продукції позивачеві; інформації щодо вартості вугілля, визначеної вантажовідправником (власником вантажу), позивач не має і його звернення до власника вантажу з відповідним запитом ВАТ „Павлоградвугілля” залишене без задоволення, господарським судом клопотання позивача було задоволене і ухвалою від 14.09.10р. суд витребував від ВАТ „Павлоградвугілля” рахунок на вугілля кам’яне марки Г 0-100, відправлене 07.12.09р. за залізничною накладною на групу вагонів № 51911043 у напіввагонах №№ 67388512, 67368175, 65331712, 67181883, 65287369.

Ухвала суду від 14.09.10р. ВАТ „Павлоградвугілля” виконана не була і витребувані документи суду надані не були ні у строк, визначений ухвалою – до 12.10.2010р., ні у строк, на який була оголошена перерва – до 15.10.2010р., у зв’язку з чим справа на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у відкритому судовому засіданні, господарський суд встановив:

07.12.09р. ВАТ ЦЗФ “Добропільська” по залізничній накладній на групу вагонів № 51911043 у 10-ти напіввагонах відвантажило позивачу вугілля кам’яне марки Г. Серед відвантажених були і напіввагони №№ 67388512, 67368175, 65331712, 67181883, 65287369, за даними накладної вага нетто вантажу у яких і вага тари становили:

№ 67388512 - вага нетто вантажу 69,0 т, вага тари 22,5 т;

№, 67368175 - вага нетто вантажу 69,0 т, вага тари 22,5 т;

№ 65331712 - вага нетто вантажу 69,0 т, вага тари 23,8 т;

№ 67181883 - вага нетто вантажу 69,0 т, вага тари 22,2 т;

№ 65287369 - вага нетто вантажу 69,0 т, вага тари 23,3 т.

На станцію призначення вагони за спірною відправкою прибули 09.12.2009р., де щодо зазначених вагонів був складений акт загальної форми № 110 від 09.12.2009р. Підстава складання акту загальної форми – під час огляду були виявлені заглибини у зазначених напіввагонах.

На підставі абз.2 ч.1 ст.52 Статуту залізниць України (прибуття вантажу з ознаками недостачі під час перевезення у відкритому рухомому складі) вантаж у напіввагонах №№ 67388512, 67368175, 65331712, 67181883, 65287369 видавався з перевіркою його маси представниками станції Авдіївка Донецької залізниці.

За результатами перевірки залізницею були складені комерційні акти від 09.12.2009р. БН 689684/60, БН 689685/61, БН 689686/62, БН 689687/63, БН 689688/64, згідно з якими:

1) комерційний акт 689684/60 (вагон № 67388512):

·          вантаж прибув у справному вагоні, люки і двері закриті, витікання вантажу відсутнє;

·          навантаження нижче рівня бортів на 10см, рівномірне;

·          з правої сторони по ходу потягу над 1, 2 люками заглибина розміром: 1500мм х 1000м х 500мм;

·          поверхня вантажу катком не ущільнювалась, плівкою проти видування не покривалась, захисне маркування відсутнє;

·          зважування вагону проводилося на 100 т електронних вагонних вагах вантажоодержувача два рази; нестача виявилася при кожному переважуванні;

·          вага нетто зважування вантажу 63,8 т (брутто 86,3 т, тари 22,5 т), нестача вантажу складає 5,2 т проти даних залізничної накладної;

2) комерційний акт БН 689685/61 (вагон № 67368175):

·          вантаж прибув у справному вагоні, люки і двері закриті, витікання вантажу відсутнє;

·          навантаження нижче рівня бортів на 10см, рівномірне;

·          над 6, 7 люками заглибина розміром: 1500мм х 1000м х 800мм;

·          поверхня вантажу катком не ущільнювалась, плівкою проти видування не покривалась, захисне маркування відсутнє;

·          зважування вагону проводилося на 100 т електронних вагонних вагах вантажоодержувача два рази; нестача виявилася при кожному переважуванні;

·          вага нетто зважування вантажу 64,34 т (брутто 86,84 т, тари 22,5 т), нестача вантажу складає 4,66 т проти даних залізничної накладної;

3) комерційний акт БН 689686/62 (вагон № 65331712):

·          вантаж прибув у справному вагоні, люки і двері закриті, витікання вантажу відсутнє;

·          навантаження нижче рівня бортів на 10см, рівномірне;

·          з лівої сторони по ходу потягу над 1, 2 люками заглибина розміром: 1500мм х на ширину навантаження х 1000мм;

·          поверхня вантажу катком не ущільнювалась, плівкою проти видування не покривалась, захисне маркування відсутнє;

·          зважування вагону проводилося на 100 т електронних вагонних вагах вантажоодержувача два рази; нестача виявилася при кожному переважуванні;

·          вага нетто зважування вантажу 65,96 т (брутто 89,76 т, тари 23,8 т), нестача вантажу складає 3,04 т проти даних залізничної накладної;

4) комерційний акт БН 689687/63 (вагон № 67181883):

·          вантаж прибув у справному вагоні, люки і двері закриті, витікання вантажу відсутнє;

·          навантаження нижче рівня бортів на 10см, рівномірне;

·          з лівої сторони по ходу потягу над 1, 2 люками заглибина розміром: 1500мм х на ширину навантаження х 1000мм;

·          поверхня вантажу катком не ущільнювалась, плівкою проти видування не покривалась, захисне маркування відсутнє;

·          зважування вагону проводилося на 100 т електронних вагонних вагах вантажоодержувача два рази; нестача виявилася при кожному переважуванні;

·          вага нетто зважування вантажу 64,54 т (брутто 86,74 т, тари 22,2 т), нестача вантажу складає 4,46 т проти даних залізничної накладної;

5) комерційний акт БН 689688/64 (вагон № 65287369):

·          вантаж прибув у справному вагоні, люки і двері закриті, витікання вантажу відсутнє;

·          навантаження нижче рівня бортів на 10см, рівномірне;

·          з лівої сторони по ходу потягу над 1, 2 люками заглибина розміром: 1500мм х на ширину навантаження х 1000мм;

·          поверхня вантажу катком не ущільнювалась, плівкою проти видування не покривалась, захисне маркування відсутнє;

·          зважування вагону проводилося на 100 т електронних вагонних вагах вантажоодержувача два рази; нестача виявилася при кожному переважуванні;

·          вага нетто зважування вантажу 66,18 т (брутто 89,48 т, тари 23,3 т), нестача вантажу складає 2,82 т проти даних залізничної накладної.

Комерційні акти підписано: з боку залізниці – начальником станції, старшим прийомоздавальником, інженером з розшуку вантажів; з боку одержувача – особою, яка брала участь у перевірці (прийомоздавальником).

Позивач просить стягнути із залізниці, яка не забезпечила збереження прийнятого до перевезення вантажу, вартість 16,73т вугілля (з урахуванням норми недостачі 1%), яка з урахуванням ПДВ складає 17 081,26грн.

За таких обставин і зважаючи на те, що:

Відповідно до ст.909 Цивільного Кодексу України (ЦК) за договором перевезення перевізник зобов’язаний доставити довірений йому відправником вантаж в пункт призначення і видати його управомоченій на отримання вантажу особі.

Згідно п.2 ст.924 ЦК перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК обумовлено: у разі порушення зобов’язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 12 Закону України “Про залізничний транспорт” залізниці повинні забезпечувати збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Ст.23 Закону “Про залізничний транспорт” передбачено, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту залізниць України за незбереження прийнятого до перевезення вантажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження виникли з не залежних від перевізника причин.

Згідно ст.26 Закону України “Про залізничний транспорт” обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць України.

Статтею129 Статуту залізниць України передбачено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць; для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Факт нестачі за спірними перевезеннями матеріалами справи підтверджений, зокрема комерційними актами.

Залізниця не довела, що нестача виникла з незалежних від перевізника причин.

Відповідно до ч.2 ст.114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Сума недостачі з урахуванням норми недостачі (сума норми природної втрати маси вантажу i граничного розходження визначення маси нетто) і якості вугільної продукції складає 17 081,26грн. із розрахунку: 16,73т (нестача вантажу з урахуванням норми недостачі 1%) х 1 021,00грн. (вартість 1т вугілля з урахуванням вологості, попелу та сірки + ПДВ).

Господарський суд вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Заява залізниці про застосування позовної давності судом не задовольняється, оскільки позивачем позовна давність не пропущена.

Відповідач наполягає на тому, що до спірних правовідносин відповідно до ч.2 ст.9, ч.1 ст.258 Цивільного кодексу України (ЦК), ч.5 ст.307 Господарського кодексу України (ГК) і ч.3 ст.26 Закону “Про залізничний транспорт” повинен застосовуватись 6-ти місячний строк позовної давності, встановлений ст.136 Статуту залізниць України, який позивачем пропущений.

Така позиція не відповідає чинному законодавству, оскільки:

Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. ст.261 ЦК України).

Статтею 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України (далі ГК України), норми якого у регулюванні майнових відносин суб’єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України.

Частиною першою ст. 223 ГК України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Згідно ч.1-4 ст.315 ГК України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів. Перевізник розглядає заявлену претензію і повідомляє заявника про задоволення чи відхилення її протягом трьох місяців, а щодо претензії з перевезення у прямому змішаному сполученні - протягом шести місяців. Претензії щодо сплати штрафу або премії розглядаються протягом сорока п'яти днів. Якщо претензію відхилено або відповідь на неї не одержано в строк, зазначений у частині третій цієї статті, заявник має право звернутися до суду протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді.

Претензію позивач в установлений ч.2 ст.315 ГК України 6-ти місячний строк від дня отримання вантажу (09.12.09р.) заявив (претензія № 11/25/16 від 27.04.10р.), але відповіді на неї протягом трьох місяців (травень, червень, липень 2010р.) не отримав.

Ч.4 ст.315 ГК України передбачене право позивача протягом шести місяців з дня одержання відповіді або закінчення строку, встановленого для відповіді, звернутись до суду за захистом своїх порушених прав, тобто у кінці липня 2010р. вантажоодержувач мав право звернутись до суду з відповідним позовом і з цього часу починається перебіг позовної давності.

Позов позивачем подано до суду 22.07.10р., тобто 6-ти місячний строк, встановлений ст.315 ГК України, позивачем не пропущений.

Посилання позивача на ст.ст.134, 136 Статуту залізниць України щодо визначення строку позовної давності і початок його перебігу є безпідставним, оскільки Статут залізниць України є підзаконним нормативним актом, а не законом, а тому незважаючи на те, що він відноситься до нормативних актів спеціального законодавства, до спірних правовідносин згідно ст. 258 і ч. 2 ст. 9 ЦК України зазначені норми цього підзаконного нормативного акту не можуть бути застосовані.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, ст.ст.909, 920, 924 п.2 Цивільного Кодексу України, ст.ст.307, 314, 315 Господарського кодексу України, ст.ст.23, 26 Закону України “Про залізничний транспорт”, ст.113, ч.2 ст.114, ст.115, ст.129 Статуту залізниць України, п.27 Правил видачі вантажів і керуючись ст.ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, п/р 260000000019, 260360300019 у Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код ЄДПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства “Авдіївський коксохімічний завод” (м. Авдіївка Донецької області, пр. Індустріальний, 1, п/р 26008049000 у ЗАТ “Донгорбанк” м. Донецьк, МФО 334970, п/р 26003301745424 у філії ГУ ПIБ України у Донецькій області, МФО 334635, код ЄДРПОУ 00191075) 17 081,26грн. основного боргу (вартість нестачі), 170,81грн. - відшкодування витрат по оплаті державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо його не скасовано.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Суддя                               

Надруковано примірників:

1 – до справи;

1 – позивачу;

1 – відповідачу.

Виконала:

Тел.381-91-18