Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 309/5879/23
Провадження № 1-кп/309/362/23
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 березня 2024 року м. Хуст
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді: ОСОБА_1
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
з участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження № 12023071050000636 від 30.10.2023 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з професійно-технічною освітою, розлученого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
23 липня 2023 року біля 09 год. 00 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи у відділі «Електротехніка» торгового центру «ЕПІЦЕНТР-К», що АДРЕСА_2 , упевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, щоб його злочинні дії не були викриті сторонніми особами, усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, з корисливих мотивів, умисно, шляхом вільного доступу, під час дії указу Президента України № 64/2022: «Про введення воєнного стану в Україні», викрав із полиці вищевказаного відділу ліхтарик «Quantum Assistan 3 W LED + COB» за артикулом 30737336, вартістю 380 гривень, який сховав до своєї кишені, чим заподіяв ТОВ «Епіцентр-К» матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена в умовах воєнного стану.
Крім того, 20 жовтня 2023 року біля 08 год. 55 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи у відділі «Автотовари» торгового центру «ЕПІЦЕНТР-К», що АДРЕСА_2 , упевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, щоб його злочинні дії не були викриті сторонніми особами, усвідомлюючи протиправність, караність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно-небезпечних наслідків, з корисливих мотивів, умисно, повторно, шляхом вільного доступу, під час дії указу Президента України № 64/2022: «Про введення воєнного стану в Україні», викрав із полиці вищевказаного відділу радіоприймач «SENCOR SRD 1100 Чорний» за артикулом 31273913, вартістю 720 гривень, який сховав до своєї кишені, чим заподіяв ТОВ «Епіцентр-К» матеріальну шкоду на вказану суму.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України визнав повністю та беззаперечно, щиро розкаявся та докладно пояснив обставини скоєння ним крадіжки. У своїх поясненнях повністю підтвердив фактичні обставини та події викладені в обвинувальному акті.
Обвинувачений ОСОБА_4 вважає, що досліджувати інші докази не має необхідності, зміст та значення ст. 349 КПК України йому зрозумілі.
Представник потерпілої сторони ТОВ «ЕПІЦЕНТР-К» ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився. Подав суду заяву, в якій просить суд кримінальне провадження розглядати у його відсутності. Претензій до обвинуваченого немає. Міру покарання залишає на розсуд суду.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, його показання відповідають суті пред`явленого обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та учасників судового розгляду, враховуючи, що не оспорювалися фактичні обставини справи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнає їх встановленими в судовому засіданні та вважає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, роз`яснивши при цьому учасникам судового розгляду наслідки застосування даної статті КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.
Суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - крадіжки, тобто таємному викраденні чужого майна, вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_4 і який у відповідності до ст. 12 КК України є тяжким злочином, також суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, розкаявся у скоєному, вину визнав повністю, відсутність претензій з боку потерпілої сторони та позицію потерпілої сторони щодо міри покарання.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Також судом враховується позиція сторони обвинувачення, позиція потерпілої сторони, які не зазначали про необхідність призначення суворого покарання.
Суд приймає до уваги також досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , надану органом пробації на підставі зібраної інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення та середню ймовірність небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високу небезпеку для суспільства.
Санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі. Визначаючи строк покарання, суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, і вважає, що такий строк може бути мінімальним, а тому приходить до висновку про доцільність призначення покарання у виді п`яти років позбавлення волі.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з іспитовим строком, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч.1 ст.75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з`ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженого без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за його поведінкою та виконанням покладених на нього судом обов`язків.
Враховуючи наведені вище обставини, те що ОСОБА_4 критично оцінив свою поведінку, раніше не судимий, посередньо характеризується по місцю проживання, розлучений, відсутні будь-які претензії з потерпілої сторони, знаходить можливим звільнити його від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст. 75,76 КК України.
Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Цивільного позову не заявлено.
Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувалися.
Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
У Х В А Л И В :
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді п`яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку, який суд визначає у один рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_4 не обирався.
Речові докази по справі:
два оптичні диски із відеоматеріалом камер відео спостереження супермаркету «ЕПІЦЕНТР-К» - які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, залишити у справі;
паперову коробку від ліхтарика «Quantum Assistan 3W LED + COB», упаковану у спеціальний пакет №РSР2348343, ліхтарик «Quantum Assistan 3W LED + COB», упакований у спеціальний пакет №WAR1536619 та паперову коробку від радіоприймача «SENCOR SRD 1100 Чорний», який упаковано у спеціальний пакет №РSР 1295118, передані на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області повернути представнику потерпілого ОСОБА_6 .
На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.
Суддя Хустського
районного суду ОСОБА_1
Судове рішення № 117938092, Хустський районний суд Закарпатської області було прийнято 27.03.2024. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 309/5879/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: