Ухвала суду № 117935772, 25.03.2024, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5485/24

Провадження № 1-кс/344/2453/24

У Х В А Л А

25 березня 2024 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

В С Т А Н О В И В:

в клопотаннівказано,що Слідчимуправлінням ГУНПв Івано-Франківськійобласті запроцесуального керівництваІвано-Франківськоїобласної прокуратури,здійснюється досудоверозслідування укримінальному провадженні№12023090000000477від 12.09.2023,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.332КК України. Так, у вересні-жовтні 2023 року (більш точний час та дату в ході досудового розслідування встановити не вдалось), ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом, з метою отримання доходу від систематичного незаконного переправлення через державний кордон України чоловіків віком від 18 до 60 років, виїзд яких з території держави заборонений під час дії правового режиму воєнного стану, досягнув із мешканкою м.Івано-Франківська ОСОБА_7 , а також мешканцями Закарпатської області Ісрафіловим Ґазанфаром Маммад оглу та ОСОБА_8 , та іншими наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами, злочинної домовленості щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України. Так, в період часу з жовтня 2023 по грудень 2023 року ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно із ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 та іншими наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами, умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення, організував незаконне переправлення через державний кордон громадянина України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за викладених в клопотанні обставин. У зв`язку із цим, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_11 та невстановлені досудовим розслідуванням особи, діючи в складі злочинної групи, за попередньою змовою, отримали від ОСОБА_10 за організацію та сприяння у незаконному переправленні останнього 10.12.2023 через державний кордон України грошові кошти загальною сумою 6300 Євро, що згідно курсу НБУ становить 248787 гривень, які в подальшому були розподілені між учасниками злочинної групи. Крім того, на початку березня 2024 року ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, за попередньо змовою групою осіб із ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_11 , з корисливих мотивів та з метою особистого і членів злочинної групи незаконного збагачення, організували незаконне переправлення через державний кордон громадянина України ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за викладених в клопотанні обставин. У зв`язку із цим, ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , та ОСОБА_11 , діючи в складі злочинної групи, за попередньою змовою, отримали від ОСОБА_12 за організацію та сприяння у незаконному переправленні останнього 22.03.2024 через державний кордон України грошові кошти загальною сумою 10000 Євро, що згідно курсу НБУ становить 424600 гривень та які вони розподілили між собою. 23 березня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 України. Викладені обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України, підтверджуються протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами допиту свідка ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , протоколами впізнання за фотознімками, протоколом огляду та вручення грошових коштів та іншими зібраними у провадженні доказами. Дії ОСОБА_5 підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за яке передбачено максимальне покарання у виді 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, тобто злочин відноситься до категорії тяжких злочинів. В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: - п.1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння, оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 9 років з конфіскацією майна та він усвідомлює про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у разі доведення його вини в суді, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу; - п.3- незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки про них йому відомо; -п.4- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки ОСОБА_5 може не з`являтись на виклики до слідчого, прокурора чи суду. На цей час не встановлено повне коло осіб, що причетні до вчинення указаного злочину, а тому ОСОБА_5 може вчинити дії, щодо повідомлення таких осіб про обставини провадження і таким чином перешкоджати встановленню всіх обставин кримінального провадження; -п.5продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється (продовжити займатися незаконним переправленням осіб через державний кордон України). Враховуючи вищенаведені ризики, обрання більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застави чи особистого зобов`язання не являється за можливе. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваного, покладених на неї обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язується, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є недоцільним, оскільки останній вчинив злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а тому, як тільки ОСОБА_5 буде звільнено з під-варти, останній одразу ж зможе вчинити спробу втечі, враховуючи той факт, що останній обізнаний із методами та способами незаконного перетину державного кордону України.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав, які в ньому наведені та просив задовольнити клопотання, вказав на існування ризиків щодо можливості переховування від органів досудового розслідування та суду, можливості впливу на свідків в кримінальному провадженні, можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється.

Слідчий підтримав клопотання.

В судовому засіданні захисник заперечувала задоволення клопотання, на даний час ризики є надумані, підозрюваний має постійне місце проживання. Просила застосувати до підозрюваного цілодобовий домашній арешт. В разі, якщо суд прийде до висновку, щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила зменшити розмір застави. Під час затримання підозрюваного та проведення обшуку жодних документів, отриманих злочинним шляхом, не було виявлено.

Підозрюваний в судовому засіданні надав пояснення суду, що він допомагав зробити візу, в нього на утриманні є дитина, дружина після операції, сестра інвалід, він є єдиним опікуном сім`ї, працює на дві сім`ї, працює офіційно, сплачує податки.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

22.03.2024 року складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

23 березня 2024 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 України.

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 та клопотання про застосування запобіжного заходу обгрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме протоколами негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами допиту свідка ОСОБА_10 , ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , протоколами впізнання за фотознімками, протоколом огляду та вручення грошових коштів та іншими зібраними у провадженні доказами.

Частиною 1 ст.177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано наявність ризиків щодо можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється та те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі й запропонований стороною захисту запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не здатний забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передбаченого ч.3 ст.332 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якої передбачає караються позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

Згідно з ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України вказано, що щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у таких межах: від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу, з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, щодо підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 200 000 грн.

Визначена судом застава буде достатнім стримуючим фактором, щоб запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, та зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного, суд -

П О С Т А Н О В И В :

клопотання задовольнити;

застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, до 21 травня 2024 включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Визначити підозрюваному заставу 200 000 гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (одержувач: ГУ ДКС України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКС України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158201720355259002000002265).

У разі внесення застави покласти на підозрюваного на строк до 21 травня 2024 року обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- утриматися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1