Рішення № 117935022, 11.03.2024, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/5206/23

Провадження № 2/175/1310/23

РІШЕННЯ

Іменем України

"11" березня 2024 р. смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Білоусової О.М., за участю секретаря судового засідання Гула А.Р., розглянувши увідкритому судовому засіданнів смт.Слобожанське впорядку спрощеногопозовного провадженняцивільну справуза ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції України в Донецькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суд у вересні 2023 року до суду з позовом до Головного Управління національної поліції України в Донецькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду. Згідно позовних вимог позивач просить суд стягнути з Державної казначейської служби України на її користь відшкодування матеріальної шкоди 16 645, 00 грн., відшкодування моральної шкоди 100 000, 00 коп. та витрат на правову допомогу у cумі 20 000, 00 грн. Представник позивач ОСОБА_1 адвокат Гур`єв В.М у судове засідання не з`явився, проте надав до суд заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача ГУНП в Донецькій області адвокат Бухіннік О.В., у судове засідання не з`явився, надав до суду відзив, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Дослідивши матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку, судом встановлено наступне. Позивач по справи ОСОБА_1 є власницею автомобіля «ГАЗ 330202-01», дорожній номерний знак НОМЕР_1 . 23.04.2023 року працівниками поліції Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області біля будинку №1 по вул. Трудовій в м. Краматорську зупинили належний їй автомобіль, на якому в цей час ОСОБА_2 , який є чоловіком сестри ОСОБА_1 , перевозив деревину. За вказаним фактом було розпочато кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 120230523900000452 від 24.04.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 246 КК України. Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 03.05.2023 року накладено арешт на автомобіль «ГАЗ 330202-01», д.н.з. НОМЕР_1 , розпиляні частини дерева, які знаходились в кузові авто, бензопилу, свідоцтво про реєстрацію зазначеного транспортного засобу, а також ключі від нього. Позивач 18.07.2023 року звернулась до суду із клопотанням про скасування арешту. Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 11.08.2023 року по справі № 229/4202/23 скасовано арешт на транспортний засіб «ГАЗ 330202-01», д.н.з. НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію, а також ключі від нього. Під час повернення майна, згідно акта приймання-передачі від 15.08.2023 року ОСОБА_1 було виявлено пошкодження автомобіля, а саме: розбито дзеркало заднього виду, зламано скло підйомник, пошкоджено акумулятор. Разом з тим було виявлено, що з кабіни транспортного засобу зникли комплект ключів «TOPTUL». Позивачем була нарахована сума матеріальної шкоди, що включає вартість комплектуючих, вартість ремонтних робіт та вартість зниклого майна, у розмірі 16 645,00 грн. ОСОБА_1 зазначає, що у результаті протиправних дій органу досудового розслідування, їй було завдано моральної шкоди, яка виражаеться у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з зухвалим ігноруванням правоохоронними органами її прав як громадянина України, можливості користування власним майном, щ привело до погіршення майнового стану. Протягом тривалого часу її життя було спрямовано на захист порушених органами держави прав і свобод. Безвідповідальне ставлення працівників правоохоронних органів до виконання своїх посадових обов`язків завлало ОСОБА_1 сильних фізичних і моральних страждань. Суму моральної шкоди оцінює в розмірі 100000, 00 грн. Крім того, для захисту своїх порушених прав позивач зверталась по правову допомогу до адвоката, вартість послуги якого склала 20 000 грн. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках. Статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.

У пунктах 5.6 і 5.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 (провадження № 12-199гс18) зазначено, що шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України). Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. За змістом статей 1173, 1174 ЦК України шкода відшкодовується незалежно від вини. Водночас потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також факт того, що відповідач є заподіювачем шкоди. Щодо позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, суд дійшов наступних висновків. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України). Відповідно до змісту ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, окрім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (зі змінами та доповненнями) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Крім цього, відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При цьому обов`язок щодо обґрунтованості та доведеності розміру збитків покладається на позивача. З огляду на вищевикладене, закон пов`язує виникнення права на компенсацію моральної шкоди з випадками порушення прав особи. В даному випадку позивач не довів незаконність дій відповідача, які спричинили моральну шкоду, причинно-наслідковий зв`язок між завданою позивачу шкодою та діями з боку відповідача, які це спричинили. Крім того, позивачем не надано жодних доказів завдання їй моральної шкоди та не обґрунтовано її розмір, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості. Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції України в Донецькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду необхідно відмовити. На підставівищевикладеного,керуючись ст.ст.15,16,22,23,1173,1174,1176ЦК України,ст.ст.12,81,263-265ЦПК України,суд,- ,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління національної поліції України в Донецькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів досудового розслідування, прокуратури та суду - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.03.2024.

Суддя О. М. Білоусова