Вирок № 117933854, 27.03.2024, Іллінецький районний суд Вінницької області

Справа № 131/352/24

Провадження № 1-кп/131/20/2024

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.03.2024 м. Іллінці

Іллінецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 лютого 2024 року за № 12024020250000028 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уроженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта неповна середня, не одруженого, непрацюючого, в силу ст. 89 КК України раніше судимого, а саме: 12 березня 2020 року Баранівським районним судом Житомирської області до покарання у виді 3 років позбавлення волі

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 15, частиною 4 статті 185 КК України, -

учасники кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_5

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи неодноразово судимим за вчинення корисливих злочинів, востаннє засуджений 07.12.2020 Баранівським районним судом Житомирської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, на шлях виправлення не став, та повторно вчинив умисний злочин.

Так, 09.02.2024 близько 19 години ОСОБА_3 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння та знаходячись в м. Іллінці поряд з територією ТОВ «Іллінецький цукровий завод», що по вул. Європейська, 3, Іллінецької ТГ, Вінницького району Вінницької області, підійшов до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », належного ОСОБА_6 , в середині якого через вікно помітив, мобільні телефони та аксесуари до них, після чого у ОСОБА_3 виник умисел на викрадення їх викрадення.

З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна та заволодіння ним, діючи умисно, протиправно, ОСОБА_3 , достовірно знаючи про те, що на території України введено воєнний стан відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, строк дії якого неодноразово продовжувався, востаннє на підставі Указу Президента України № 734/2023 від 06.11.2023 на 90 діб з 16.11.2023 (затверджений Законом № 3429-ІХ від 08.11.2023) переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, своєю ногою розбив склопакет в нижній частині металопластикових вхідних дверей магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та через утворений отвір проник в приміщення магазину.

Перебуваючи в приміщенні вказаного магазину, ОСОБА_3 підійшов до торгового прилавку з якого забрав мобільний телефон марки «ZTE Blade» моделі «А51» чорного кольору вартістю 3199,00 грн, який поклав в кишеню своєї куртки, після чого ОСОБА_3 підійшов до вітрини розміщеної ліворуч від вхідних дверей магазину з якої взяв зарядний пристрій до телефону марки «Носо С106А + micro» білого кольору вартістю 150,00 грн та навушники марки «MP3 Denmen DR02» білого кольору вартістю 99,00 грн, які також помістив до кишень своєї куртки.

З викраденим майном ОСОБА_3 намагався вийти з приміщення магазину, таким чином, виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, однак, був помічений та затриманий охоронниками ТОВ «Іллінецький цукровий завод», тим самим не закінчив вказаний злочин до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Таким чином, своїми протиправними діями ОСОБА_3 намагався таємно викрасти майна належного ОСОБА_6 на загальну суму 3448,00 гривень, що підтверджується видатковими накладними № 62 від 21.12.2023 та № 28 від 01.02.2024

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинена повторно, з проникненням у інше приміщення та в умовах воєнного стану.

Прокурор Немирівської окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_4 в судовому засіданні просить при обранні міри покарання врахувати ст. 68 КК України та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст.185 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та суду пояснив, що вчинив його за обставин, викладених у обвинувальному акті. При цьому зазначив, що розумів протиправність своїх дій.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_5 при призначенні покарання його підзахисному просить застосувати ст. 69 КК України з урахуванням, щирого каяття його підзахисного, активного сприяння ним розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку, що пом`якшують покарання, тому йому слід визначити покарання більш м`яке, як передбачено санкцією ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з`явився надавши суду заяву про проведення розгляду справи без його участі, та вказав, що цивільний позов не заявляв та не має такого наміру, шкоду йому відшкодовано, просить призначити покарання на розсуд суду.

Суд, відповідно до частини 3 статті 26 КПК України та частини 3 статті 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і клопотання про дослідження яких не було заявлене сторонами кримінального провадження, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних ОСОБА_3 .

Аналізуючи показання обвинуваченого, надані стороною обвинувачення суду, докази у їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні було підтверджено факт закінченого замаху на таємного викрадення чужого майна (крадіжку) поєднаного з проникненням у інше приміщення. Зокрема, обвинувачений в судовому засіданні даної обставини не заперечував, надавши суду чіткі та послідовні показання щодо обставин вчинення інкримінованого йому злочину. Також суд враховує, що ОСОБА_3 , як слідує з наданих ним у судовому засіданні показань, на час вчинення інкримінованого йому злочину усвідомлював протиправність своїх дій.

Таким чином, суд вважає, що дії ОСОБА_3 охоплюються складом злочину, передбаченого частиною 2 статті 15 та частиною 4 статті 185 КК України, за ознаками закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), вчинена повторно, з проникненням у інше приміщення та в умовах воєнного стану.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винної та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.

Суд, відхиляє доводи сторони захисту про можливість призначення ОСОБА_3 , покарання із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України, а саме, покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 185 КК України з огляду на те, що окрім встановлених пом`якшуючих обставин наявні дві обтяжуючі обставини, зокрема, рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення у стані наркотичного сп`яніння, також особу винного, який притягується до кримінальної відповідальності за корисливий злочин, пов`язаний з крадіжкою чужого майна, даний злочин вчинив під час дії на території України військового стану, що на думку суду виключає можливість призначення покарання із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до вимог ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до вимог ст. 67 КК України, є рецидив злочинів та вчинення кримінального правопорушення у стані викликаному вживанням наркотичних засобів.

Суд, критично ставиться до прохання захисника обвинуваченого врахувати, як пом`якшуючу обставину, відшкодування ОСОБА_3 , матеріальної шкоди завданої кримінальним правопорушенням, оскільки обвинувачений був затриманий на місці вчинення злочину та майно на яке було спрямовано його злочинний умисел було вилучено в нього під час затримання, що свідчить про відсутність з його боку будь-яких дій спрямованих на повернення викраденого майна.

Відповідно до ч.3 ст.68 КК України за вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

В ході судового розгляду кримінального провадження було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та надав суду чіткі й послідовні показання щодо обставин його вчинення, при цьому у вчиненому розкаявся. Крім того, суд враховує, що обвинувачений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючих та обтяжуючих вину обвинуваченого обставин, відомостей, що характеризують особу обвинуваченого; тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, а також обсяг та вартість вкраденого майна, позицію потерпілого, який не має до обвинуваченого притензій матеріального характеру, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції його від суспільства, тому обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за ч. 2 ст. 15 та ч.4 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.

Суд вважає, що саме таке покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , буде справедливим та достатнім і сприятиме його виправленню та попередженню вчинення як ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

Матеріальна шкода кримінальним правопорушенням завдана на суму 3448,00 грн. Цивільний позов не заявлявся.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

У порядку ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 1514,56 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 56 коп.) грн.

Процесуальні витрати на проведення дактелоскопічної експертизи від 19.02.2024 № СЕ-19/102-24/2786-Д у сумі 2271,84 (дві тисячі двісті сімдесят одна гривня 84 коп) грн. віднести на рахунок держави, так як висновком вказаної експертизи встановлено, що надані експерту зразки виявились не придатними для ідентифікації особи обвинуваченого.

До набрання вироком законної сили раніше обраний запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 349, 371, 373, 374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частино 2 статті 15, частиною 4 статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п`ять) років позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання за даним вироком ОСОБА_3 рахувати з моменту набрання вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_3 в строк призначеного за цим вироком покарання строк попереднього ув`язнення у межах даного кримінального провадження з 09 лютого 2024 року по дату набрання вироком законної сили з розрахунку один день ув`язнення за один день позбавлення волі.

До набрання вироком законної сили раніше обраний запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Речові докази по кримінальному провадженню № 12024020250000028, а саме: мобільний телефон марки «ZTE Blade» моделі «А51» чорного кольору зарядний пристрій до телефону марки «Носо С106А + micro» білого кольору та навушники марки «MP3 Denmen DR02» білого кольору - повернути потерпілому Буда ОСОБА_7 .

Арешт накладений ухвалою Іллінецького районного суду Вінницької області від 14 лютого 2024 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 1514,56 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 56 коп.) грн.

Процесуальні витрати на проведення дактелоскопічної експертизи від 19.02.2024 № СЕ-19/102-24/2786-Д у сумі 2271,84 (дві тисячі двісті сімдесят одна гривня 84 коп) грн. віднести на рахунок держави.

Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Згідно змісту частини 2 статті 394 КПК України вирок не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченій та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя: