Рішення № 117932706, 13.03.2024, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/3662/23

Провадження № 2/727/137/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2024 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Гавалешка П.С.,

за участі секретаря судового засідання: Рудій І.В.,

представник позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача: Карпюк Ю.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості з до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав кредитний договір № CVF0GK03470065 від 03 вересня 2007 року. Згідно умов договору відповідач отримав кредит у сумі 13980 доларів США на термін до 02.09.2022 року. В забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором, між АТ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № CVF0GK03470065. Відповідачі належним чином умов договорів не виконували, внаслідок чого у них перед позивачем станом на 24 лютого 2023 року наявна заборгованість в розмірі 729.70 доларів США. Яка складається з 642,65 доларів США, пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, 87.05 доларів США, заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

Заочним рішення від 09.06.2023 року позовні вимоги були задоволені в повному обсязі.

Ухвалою Шевченківського районного суду від 30.11.2023 року було скасовано заочне рішення від 09.06.2023 року та призначено справу до розгляду.

08 січня 2024 року позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме:

позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором (тіло кредиту) 7535,84 долар США, 415,66 дол США заборгованість по відсоткам за користування кредиту, 192 дол США заборгованості по комісії за користування кредитом, 642,65 дол США пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором, а також судові витрати понесені позивачем.

Ухвалою суду від 05 лютого 2024 року було прийнято вказану заяву.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала просила їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, клопотання про відкладення розгляду справи на позов від них до суду не надходили.

Представник відповідача ОСОБА_2 , адвокат Карпюк Ю.М., подала до суду відзив на позовну заяву в якому заперечила щодо позовних вимог. Просила відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали позову, надані сторонами розрахунки вважає, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав кредитний договір № CVF0GK03470065 від 03 вересня 2007 року.(а.с. 14-16) Згідно умов договору відповідач отримав кредит у сумі 13980 доларів США на термін до 02.09.2022 року. В забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором, між АТ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки № CVF0GK03470065, з термін закінчення договору 02 вересня 2022 року (а.с.18).

Відповідачі належним чином умови договорів не виконували, внаслідок чого у них перед позивачем за кредитним договором наявна заборгованість (тіло кредиту) 7535,84 долар США, 415,66 дол США заборгованість по відсоткам за користування кредиту, 192 дол США заборгованості по комісії за користування кредитом, 642,65 дол США пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 та ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору і є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача вказує, що позивачем було застосовано позасудовий порядку врегулювання даного спору.

А самез метою забезпечення за вказаним кредитним договором між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «Приват Банк» було укладено іпотечний договір № CVF0GK03470065.

Згідно з п. 5 іпотечного договору № CVF0GK03470065 від 03.09.2007 року, що укладений між сторонами одночасно з укладенням цього договору, Іпотекодавець і Позичальник підписують в одному оригінальному екземплярі заставну і передають Іпотекодержателю. При цьому на всіх оригіналах цього договору робиться відмітка про видачу Заставної.

З вказаного договору вбачається, що за цим договором видано заставну ПБ № 011693 від 03.09.2007 року.

Відповідно до ст. 20 ЗУ «Про іпотеку» заставна - це іпотечний цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов`язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов`язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її видача передбачена іпотечним договором. Після державної реєстрації іпотеки оригінал заставної передається іпотекодержателю, якщо інший порядок передачі заставної не встановлено іпотечним договором. Заставна не є емісійним цінним папером. Першим власником заставної є особа, яка на момент видачі заставної відповідно до умов іпотечного договору має статус іпотекодержателя. Якщо інше не передбачено іпотечним договором, оригінал заставної передається такому іпотекодержателю.

Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної набуває всі права іпотекодержателя (нового кредитора) за договором, яким обумовлене основне зобов`язання, та за іпотечним договором, на підставі якого була видана заставна, а права попереднього власника заставної як іпотекодержателя (первісного кредитора) припиняються. Попередній власник заставної на вимогу нового власника зобов`язаний передати новому власнику документи та інформацію, які є важливими для здійснення прав, що випливають із заставної.

Таким чином, правосуб`єктність банку на звернення стягнення заборгованості за основним зобов`язанням, за кредитним договором, може підтвердити виключно заставна.

Позивач не надав до позовної заяви копії заставної, та не підтвердив того, що саме Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» наразі є власником заставної.

Відповідно до пункту 1 Договору іпотеки предметом цього договору є надання іпотекодавцями в іпотеку нерухомого майна, зазначеного в пункті 33.3 цього Договору (предмет іпотеки), в забезпечення виконання зобов`язань перед Іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов`язань, забезпечених іпотекою, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця.

Відповідно до п. 33.3 в забезпечення виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором, Іпотекодавець ( ОСОБА_2 ) надає в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру за АДРЕСА_1 , загальною площею 30.50 кв. м.

Відповідно до ч.1ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановленихстаттею 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 4ст. 36 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на момент укладення договору, після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання є недійсними.

Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у справі №759/6703/16-ц (постанова від 13 лютого 2019 року) та Верховний Суд у справі №756/31271/15-ц ( постанова від 20 червня 2018 року). У своїх рішеннях, Верховний Суд зазначає наступне: "таким чином, за змістом ст.33,36 Закону України «Про іпотеку», використанні позасудового врегулювання способу звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до умов іпотечного договору, яка містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, незалежно від наявності інших предметів іпотеки, призводить до задоволення вимог кредитора за основним зобов`язанням. Зазначене стягнення на предмет іпотеки було здійснено 22 листопада 2016 року, суд вважає, що Банк, використав позасудовий порядок врегулювання спору, шляхом перереєстрації квартири за собою.

При цьомупідставою длявиникнення прававласності наквартиру зазначеноДоговір іпотеки,отже позивачвикористав своє право на задоволення власних вимог за кредитним договором. А тому, всі подальші вимоги банку, щодо стягнення боргу за кредитним договором - є недійсними та не можуть бути задоволені.

Вказані обставини встановлені у рішенні Шевченківського районного суду м. Чернівці у справі № 727/10896/21, що у свою чергу припиняє будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання.

Отже, відповідно до ч. 4 ст. 591ЦК України міститься загальне правило: якщо одержана від реалізації предмета застави сума не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас ч. 4 ст. 36 Закону «Про іпотеку» є спеціальною нормою, яка поширюється на зобов`язання, забезпечені іпотекою, що виключає застосування загальної норми ст. 599 ЦК про припинення зобов`язання лише належним виконанням. Така спеціальна підстава припинення забезпеченого іпотекою зобов`язання означає, щоприпиняються будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання.

Таким чином позивач звернувши стягнення на квартиру, скористався позасудовим врегулюванням спору, що у свою чергу припиняє будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов`язання.

За таких обставин, суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, приходить до висновку, що позов АТ КБ «ПриватБанк» є не обґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 16, 526, 626-631, 633, 1058-1060 ЦК України, Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 2-5, 10-13, 18, 23, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позовни вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя П.С. Гавалешко