Постанова № 117930914, 27.03.2024, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/424/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2024 року м. Переяслав

Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

під головуванням суддіОпанасюка І.О.,

за участі

прокурора Ратушної О.Г.,

особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Циблі, Переяслав-Хмельницького району Київської області, громадянки України, працюючої в Українському державному медико-соціальному центрі ветеранів війни, проживаючої по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 24.03.2014 Переяслав-Хмельницьким РС УДМС України в Київській області,

за ч.1, ч.2 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи в суді.

Управлінням стратегічних розслідувань в Київській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України до суду скеровано 2 адміністративні матеріали відносно ОСОБА_1 щодо притягнення останньої за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП, а саме: справа № 373/424/24 (провадження № 3/373/252/2024), справа № 373/426/24 (провадження № 3/373/253/2024).

Справи про адміністративні правопорушення складені відносно однієї особи - ОСОБА_1 за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, передбачених ч.1 та ч.2 ст. 172-7 КУпАП.

Постановою судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області Опанасюка І.О. від 27.02.2024, вказані вище справи про адміністративні правопорушення об`єднані в одне провадження на підставі статті 36 КУпАП.

Об`єднаній справі про адміністративне правопорушення присвоєно єдиний унікальний номер справи №373/424/24, номер провадження №3/373/252/2024.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Дана норма не передбачає об`єднання декількох справ про адміністративне правопорушення, що розглядається судом одночасно відносно однієї і тієї ж особи, а лише вказує на можливість накладення стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. За логічно-правовим змістом такої норми можна дійти висновку, що оскільки стягнення накладається за більш серйозне правопорушення, то розгляд справ має відбуватися в одному провадженні.

Чинний КУпАП не містить положень щодо об`єднання в одне провадження двох і більше справ про адміністративне правопорушення, як і не містить прямої норми щодо застосування аналогії закону чи аналогії права.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права.

Частиною 1 статті 5 цього Закону визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур.

Виходячи із загальних засад верховенства права суд доходить висновку про необхідність застосування аналогії права і застосувати принципи, що викладені в ст. 334 КПК України щодо об`єднання справ про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , як найбільш схожого за своєю суттю права, що регулює подібні правовідносини.

Розгляд вищезазначених адміністративних матеріалів призначений на 12.03.2024 та перенесений судом на 27.03.2024 у зв`язку із клопотанням ОСОБА_1 , яке мотивоване неможливістю її прибуття до суду в зв`язку із хворобою та бажанням бути присутньою в судовому засіданні.

Виклад обставинсправи.

З протоколу № 2428 від 21.02.2024 вбачається, що ОСОБА_1 , порушила вимоги пунктів 1 та 2 ч.1 ст. 28 Закону №1700-VII, не повідомивши безпосереднього керівника про наявність у неї реального конфлікту інтересів, який виник перед підписанням подання щодо преміювання працівників керівництва з нагоди Дня захисника та захисниць у жовтні 2023 року, серед яких була і вона особисто, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.172-7 КУпАП.

Крім того, з протоколу № 2429 від 21.02.2024 про вчинення адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП вбачається, що ОСОБА_1 , порушила вимоги п.3 ч.1 ст.28 Закону №1700-VII, вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме підписавши подання щодо преміювання працівників керівництва з нагоди Дня захисника та захисниць у жовтні 2023 року, серед яких була і вона особисто, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.172-7 КУпАП.

З письмових пояснень доданих до протоколу вбачається, що ОСОБА_1 провину у вчиненому не визнає, вказує що вона надавала пропозицію до преміювання на розгляд директору, а не приймала рішення по її виплату.

Судом визнані належними та допустимими письмові докази, які у своїй сукупності підтверджують наступні обставини.

Згідно наказу №48-к/тр від 03.02.2023 ОСОБА_1 , яку було призначено на посаду помічника керівника апарату управління, з 03.02.2023 переведено на вакантну посаду заступника директора з організаційного та інноваційного менеджменту Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни.

03.02.2023 ОСОБА_1 була ознайомлена з посадовою інструкцією заступника директора з організаційного та інноваційного менеджменту (код КП 1229.1), що підтверджується її підписом в додатку до посадової інструкції заступника директора з організаційного та інноваційного менеджменту.

Відповідно до посадової інструкції заступника директора з організаційного та інноваційного менеджменту, заступник директора з організаційного та інноваційного менеджменту підпорядковується безпосередньо директору Центру.

Наказ №70 від 03.10.2023 «Про виплату премії з нагоди державного свята День захисників та захисниць України» та додаток до наказу містить відомості про осіб яких преміювали. Зокрема в апараті управління та списку працівників керівництва Українського центру ветеранів на преміювання з Дня захисника та захисниць в 2023 році, серед інших осіб зазначено і ОСОБА_1 .

Директором Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни у відповідь на запит Управління стратегічних розслідувань в Київській області повідомив, що на адресу Центру від ОСОБА_1 повідомлень про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів не надходило.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що протоколи складені правомірно, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй адміністративних правопорушень, підтверджується наданими суду доказами. Просить притягнути її до відповідальності та накласти стягнення в межах санкції КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 надала пояснення аналогічні тим, шо містяться в справі про адміністративне правопорушення зазначивши, що вона виносила лише подання про преміювання, а саме рішення про преміювання виносив Директор Центру.

Норми права,що підлягаютьдо застосуваннясудом.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наказом №48-к/тр від 03.02.2023 ОСОБА_1 , з 03.02.2023 переведено на вакантну посаду заступника директора з організаційного та інноваційного менеджменту.

Згідно статут Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни є державним закладом охорони здоров`я, що надає необхідну спеціалізовану лікувальну, реабілітаційну та довготривалу медико-соціальну допомогу, заснований на державні власності, що належить до сфери управління Міністерства охорони здоров`я України і є підзвітним йому.

Отже, Центр є державною бюджетною установою, уповноваженим органом управління є Міністерство охорони здоров`я України.

Відповідно до Указу Президента України від 23.05.1996 №36796 Про національний заклад Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни Центру надано статус національного закладу встановлено, що діяльність закладу перебуває під патронатом Президента України.

Центр перереєстрований із Українського госпіталя інвалідів Вітчизняної війни в Український державний медико-соціальний центр ветеранів війни згідно із розпорядженням Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області від 28.01.1997 №31.

Згідно до ч.2 ст.81 ЦК України юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Статтею 169 ЦК України передбачено, що територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Центр є юридичною особою публічного права. Права і обов`язки юридичної особи Центр набуває з дня його державної реєстрації.

Керівництво господарською діяльністю Центру здійснює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом Уповноваженого органу управління на умовах контракту у порядку, встановленому законодавством.

В даному випадку, рішення про преміювання приймається керівником (директором) за погодженням з органом профспілки. Пропозиція (подання) про преміювання стимулюючих виплат є також дією яка вчинена в умовах реального конфлікту інтересів, в розумінні Закону, оскільки впливає (або ж може вплинути) на встановлення розміру премії та факт її виплати.

На офіційному веб-сайті НАЗК в розділі Декларування розміщено роз`яснення щодо того, хто вважається посадовою особою юридичної особи публічного права відповідно до п.п. а п.2 ч.1 ст.3 Закону №1700-VII.

Під посадовими особами юридичних осіб публічного права, насамперед комунальних та державних установ і підприємств, слід розуміти осіб, які мають повноваження здійснювати організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції. Визначальним при цьому є обсіг повноважень відповідного працівника.

Так, адміністративно-господарські функції (обов`язки) це обов`язки з управління або розпорядження державним, комунальним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації забезпечення контролю за цими операціями тощо).

Організаційно-розпорядчі функції (обов`язки) це обов`язки щодо здійснення керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форм власності.

Законом України Про внесення змін до деяких законів України при визначення поряд ку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану від 20.09.2023 внесено зміни до Закону №1700-VIIі. В частині 1 статті 1 добавлено новий абзац посадова особа юридичної особи публічного права.

ОСОБА_1 у відповідності до посадової інструкції, як заступник директора з організаційного та інноваційного менеджменту, наділена організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями. Та будучи посадовою особою юридичної особи публічного права, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону №1700-VII та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пунктах 1,2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані:

1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Висновки суду.

Щодо наявності чи відсутності реального конфлікту інтересів у діях ОСОБА_1 під час розгляду, підготовки та прийнятті вищевказаних рішень про преміювання, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Факт підписання (видання) ОСОБА_1 подання про преміювання, яке стало підставою для видачі Наказу №70 від 03.10.2023 «Про виплату премії з нагоди державного свята День захисників та захисниць України», нею не заперечується.

Не заперечується ОСОБА_1 і те що цим Наказом були нараховані премій працівникам Центру, в тому числі підписанту.

В суді не встановлено поважності причин неповідомлення ОСОБА_1 про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а її обов`язок повідомити осіб визначених Законом , імперативною вимогою ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції».

Суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення нею дій під час виконання зазначених повноважень наявна, оскільки отримання певного майнового блага особою, у поєднані її права на таке отримання та наявності волі іншої особи на реалізацію першою такого права, може свідчити про наявність економічно обґрунтованого майнового інтересу. Участь такої особи (навіть опосередковано) у прийнятті такого рішення може потенційно створювати приватний та реальний інтерес.

Іншими словами, участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень про нарахування преміальних виплат собі ж, відповідно до імперативної норми закону з урахуванням займаної нею посади при досягненні визначених законом умов і створює конфлікт інтересів.

Доводи ОСОБА_1 про те, що вона не впливає на розмір нарахування премій та її подання могло бути не затверджене, враховується судом при призначенні покарання в контексті відсутності саме умислу на заподіяння корупційним правопорушенням матеріальної шкоди. Одночасно із цим, суд зауважує, що диспозиція статті адміністративного правопорушення передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, не місить обов`язкової ознаки факту заподіяння шкоди. Склад даного адміністративного правопорушення є формальним, тобто закінченим воно є з моменту неповідомлення особи про наявний у неї конфлікт інтересу, та норма цієї статті є відсилочною до Закону України «Про запобігання корупції».

Отже, неповідомлення ОСОБА_1 , як особою, яка обіймає посаду, що підпадає під критерії визначені п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону «Про запобігання корупції» безпосереднього керівника (або ж НАЗК), про наявність у неї реального конфлікту інтересів, в даній ситуації, створює в її діях склад адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 172-7 КУпАП.

Стосовно наявності складу правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, як вчинення дій (підготовка та участь у прийнятті наказів, рішень) в умовах реального конфлікту інтересів, суд виходить із встановленого судом факту неповідомлення з боку ОСОБА_1 осіб визначених Законом, щодо наявного у неї реального конфлікту інтересів та вчинення дій, які мали наслідок нарахування премій працівникам установи, включаючи і ОСОБА_1 .

Таким чином, обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення пов`язаного з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та її винуватість суд також вважає доведеними.

Відповідно до ч.4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 212---15, 212--21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Вказані строки на момент розгляду справи в суді не сплинули.

Обставин, яка пом`якшують або обтяжують в силу ст. 33 КУпАП, відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП враховується суспільна небезпечність вчиненого правопорушення, обставини його вчинення щодо відсутності суспільно-шкідливих наслідків, також особу ОСОБА_1 , яка притягується до адміністративної відповідальності вперше.

Враховуючи викладене, суд вважає з урахуванням статті 36 КУпАП, за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, за більш тяжке адміністративне правопорушення, яке передбачене санкцією ч. 2 ст. 172-7 КУпАП у виді штрафу, у мінімальному розмірі, встановленому санкцією вказаної статті, яке є безальтернативним та у даному випадку буде справедливим, необхідним для виправлення та попередження вчинення порушником нових адміністративних правопорушень, в тому числі і аналогічних.

Крім того статтею 40-1 КУпАП України передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», із змінами та доповненнями, стягнути з правопорушника судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (605грн.60коп.) який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 172-7,279-280,283-285,289 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винноюу вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.1ст.172-7Кодексу Українипро адміністративніправопорушення тапризначити стягненняу видіштрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1700,00 грн (одна тисяча сімсот) грн 00 коп.

ОСОБА_1 визнати винноюу вчиненніадміністративного правопорушення,передбаченого ч.2ст.172-7Кодексу Українипро адміністративніправопорушення тапризначити стягненняу видіштрафу у розмірі двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00 грн (три тисячі чотириста) грн 00 коп.

З урахуванням ч.2ст.36КУпАП остаточновизначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400,00грн (тритисячі чотириста)грн 00коп. (отримувач: ГУК у Київській обл. 21081100, Код ЄДРПОУ 37955989, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок UA668999980313020106000010766).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605(шістсотп`ять)грн.60коп. (отримувач: ГУК у м.Києві (м. Київ), 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів до бюджету 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її винесення, а в разі оскарження протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

СУДДЯ І.О. ОПАНАСЮК