Рішення № 11793083, 28.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.09.10 р.                     Справа № 29/7                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Риженко Т.М.,

при секретарі Тума О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фтіком”, м.Донецьк

до Відповідача 1: Управління Державного казначейства у Великоновосілківському районі Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, смт.Велика Новосілка, Донецька область

до Відповідача 2: Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, м.Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 10361,52грн.

за участю:

представника Позивача – Аксьонова Л.М. за довіреністю від 25.08.2010р.

представника Відповідача 1 – не з’явився;

представника Відповідача 2 – Кирилова Т.А. за довіреністю від 25.08.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фтіком”, м.Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Управління Державного казначейства у Великоновосілківському районі Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, смт.Велика Новосілка, Донецька область(далі – Відповідач 1) про стягнення заборгованості у розмірі 10361,52грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем 1 зобов’язань за договором №4050 про надання телекомунікаційних послуг зв’язку від 13.05.2004р., щодо оплати за надані послуги.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: договору №4050 про надання телекомунікаційних послуг зв’язку від 13.05.2004., додатку №1 до договору, додаткової угоди №6 про заміну та доповнення до договору №4050 від 13.05.2004р., листа про зміну реквізитів Позивача, претензії від 23.07.2010р. №23/07-03068 про сплату боргу, акту звіряння взаємних розрахунків підписаний та завірений печатками з боку обох сторін, відповідно до якого заборгованість станом на 01.01.2010р. складає 10361,52грн., правоустановчих документів.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст.36 Закону України „Про телекомунікаційні послуги.”

25.08.2010р. Позивачем через канцелярію суду на виконання ухвали суду було надано копію листа відповіді Відповідача 1 на претензію.

02.09.2010р. від Позивача через канцелярію суду було надано клопотання про заміну первісного відповідача Управління Державного казначейства у Великоновосілківському районі Головного Державного Казначейства України у Донецькій області на відповідача Головне Державне Казначейство України у Донецькій області: 83017, м.Донецьк, б.Шевченка, 25, ЄДРПОУ 23977045.

02.09.2010р. від Відповідача 2 надійшло клопотання про заміну Управління Державного казначейства у Великоновосілківському районі на Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області.

07.09.2010р. Позивачем через канцелярію суду були надані копії наступних документів: довідки про юридичну адресу та рахунки, витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців стосовно Позивача.

Ухвалою від 07 вересня 2010р. до участі у справі залучено в якості другого Відповідача Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області (83017, м.Донецьк, бул.Шевченка, 25), як Відповідача 2.

21.09.2010р. Відповідачем 2 через канцелярію суду було надано відзив на позовну заяву у якому не заперечує проти стягнення заборгованості, стосовно державного мита зазначає, що УДК у Великоновосіліківському районі звільнене від сплати державного мита.

До початку судового засідання надано до суду клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

13 травня 2004р. між Позивачем (Виконавець) та Відповідачем 1 (Абонент) було укладено договір №3906 про надання телекомунікаційних послуг зв’язку. Відповідно п.1 договору абонент доручає, а Виконавець приймає на себе зобов’язання про надання послуг зв’язку по передачі даних у телекомунікаційних мережах (іменоване в подальшому Мережа), перерахованих та тарифікованих в Додатку, що є невід’ємною частиною даного Договору.

У розділі 2 договору сторони дійшли згоди щодо вартості та порядку розрахунків:

- вартість послуг в місяць за даним договором встановлюється об’ємом що виконуються Виконавцем послуг для Абонента у відповідності з Додатком, який є невід’ємною частиною даного Договору. У випадку надання додаткових послуг, зміни їх переліку та вартості Сторони оформлюють додатковими Додатками до Договору. Документом, який підтверджує виконання робіт, є підписаний Сторонами „Акт” (п.2.1 Договору);

- оплата послуг за поточний місяць до Договору здійснюється не пізніше 5 числа наступного за поточним місяцем, включаючи податок на додану вартість (п.2.2 Договору);

- оплата послуг зв’язку здійснюється у національній валюті України відповідно рахунків, виставлених Виконавцем. Дата оплати встановлюється по штемпелю банку-платника на платіжному дорученні, а при його відсутності – за датою зарахування грошей на розрахунковий рахунок Виконавця (п.2.3 Договору);

Згідно п.6.1 Договору даний Договір є безстроковим та може бути розірваний за ініціативою будь-якої із сторін відповідно до розділу 5 Договору.

Додатком №1 до договору №4050 від 13 травня 2004р., визначено, що ТОВ „Фтіком” надає абоненту наступну послугу: оренда цифрового каналу передачі даних пропускною здатністю 64К (до 100 км.) (м.Донецьк – Великоновоселківський р-н) з фіксованим платіжним 863,46грн. за місць.

Як вбачається з матеріалів справи за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. Відповідачу 1 були надані телекомунікаційні послуги на суму 10361,52грн.

За отримані телекомунікаційні послуги у спірному періоді Відповідач 1 не розрахувався.

23.07.2010р. Позивачем на адресу Відповідача 1 було направлено претензію №23/07-03068 з вимогою погасити заборгованість за надані телекомунікаційні послуги у розмірі 10361,52грн.

05.08.2010р. Відповідач 1 відповіддю №19.28/04-65/1621 на претензію повідомив що заборгованість минулого року є небюджетною та нереальна до погашення у зв’язку з тим, що у кошторисі 2009р. не були передбачені видатки на телекомунікаційні послуги. Небюджетна заборгованість може бути стягнута лише за судовим рішенням.

Таким чином на час слухання справи за Відповідачем 2 (Головне управління державного казначейства України в Донецькій області в особі Управління державного казначейства у Великоновосілківському районі ГУ ДКУ у Донецькій області) обліковується заборгованість у розмірі 10361,52грн., що підтверджено актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2010р.

За таких обставин та у зв’язку із неналежним виконання грошових зобов’язань Відповідачем 2 Позивач звернувся до суду з позовом.

Дослідивши матеріали справи, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання ст.901-907 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Відповідач 1, уклавши договір №4050 про надання телекомунікаційних послуг зв’язку від 13.05.2004р., прийняв на себе зобов’язання своєчасно сплачувати надані послуги.

На виконання умов договору Позивачем були надані послуги.

Проте, Відповідач 1, незважаючи на настання строку оплати, не здійснив оплату наданих послуг, а саме Відповідач не здійснив оплату послуг у розмірі 10361,52грн.

Відтак, несплачена сума, наявність якої кваліфікується судом як порушення грошових зобов’язань у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, становить 10361,52грн.

За змістом ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідачі доказів погашення суми боргу у розмірі 10361,52грн. до матеріалів справи не надали, у зв’язку з чим вимоги про стягнення суми боргу підлягають задоволенню та стягненню з Відповідача 2.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення зобов’язань за договором, суд вважає, позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від Управління Державного казначейства у Великоновосілківському районі Головного управління державного казначейства України у Донецькій області створено без права юридичної особи.

Отже, в силу приписів ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України Управління Державного казначейства у Великоновосілківському районі Головного управління державного казначейства України у Донецькій не може бути стороною в господарському процесі, у зв’язку з чим провадження у справі щодо даної структурної одиниці слід припинити на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Заперечення Відповідача щодо стягнення державного мита у розмірі та витрат на інформаціно – технічне забезпечення судового процесу, оскільки УДК у Великоновосілківському районі ГУДКУ звільнене від сплати державного мита, не приймаються судом до уваги. Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України “Про телекомунікації” ст. ст. 22, 33, 42, 43, 49, 78, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Фтіком”, м.Донецьк до Управління Державного казначейства у Великоновосілківському районі Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, смт.Велика Новосілка, Донецька область, Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області, м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 10361,52грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Стягнути з Головного управління державного казначейства України в Донецькій області (83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 25) в особі Управління державного казначейства у Великоновосілківському районі ГУ ДКУ у Донецькій області (85500, Донецька область, смт.Велика Новосілка, вул.Гагаріна, 8, ЄДРПОУ 34686977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фтіком” (83114, м. Донецьк, вул. Р.Люксембург, 72, р/р 26007959969393 в філії ПАТ „ПУМБ”, МФО 335537, ЄДРПОУ 21949777) заборгованість в розмірі 10361,52грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 103,62грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі стосовно позовних вимог до Управління державного казначейства у Великоновосілківському районі ГУ ДКУ у Донецькій області припинити на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України.

У судовому засідання 28.09.10р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги – після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя                               

Повний текст рішення складено та підписано 04.10.10