Рішення № 11792949, 11.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.10.10 р.                     Справа № 29/276                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючий суддя - Е.В. Сгара, судді – Лейба М.О., Курило Г.Є.

При секретарі судового засіданні Косьміній Х.Р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Волновахаміжрайтепломережа” м. Волноваха

До відповідача 1: Донецького обласного військового комісаріату м. Донецьк

До відповідача 2: Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ м. Луганськ

Тертя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Міністерство борони України м. Київ

Предмет спору: стягнення заборгованості – 50 094, 61 грн.

За участю представників:

Від позивача: Шпак О.М. – дов.

Від відповідача 1: не з’явився.

Від відповідача 2: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:           

Обласне комунальне підприємство „Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці „Волновахаміжрайтепломережа” м. Волноваха звернулось до господарського суду Донецької області Першотравневого районного військового комісаріату смт. Мангуш про стягнення 54523,66 грн, у тому числі 50094,61 грн. боргу; 1167,49 грн. інфляційних; 464,22 грн. 3% річних; 2797,34 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №15 від 03.01.2006р. з додатками та додатковими угодами.

01.04.2010р. позивач надав уточнення позовних вимог та просить солідарно стягнути з відповідачів 54523, 66 грн.

26.07.2010р. позивач надав уточнення позовних вимог та просить стягнути з суму основного боргу, пені, інфляційних та 3% річних лише з відповідача-2 – Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ. Разом з цим, відповідної заяви про відмову від позовних вимог відносно відповідача-1 – Донецького обласного військового комісаріату, в передбаченому діючим законодавством порядку, позивач не надав, у зв’язку з чим вимоги позивача розглянуті судом з урахуванням зазначеного.

06.10.2010р. позивач надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 2797, 34 грн. пені, 1167, 49 грн. інфляційних та 464, 22 грн. 3% річних. Заява підписана повноважною особою та прийнята судом.

11.10.2010р. у письмових та усних поясненнях позивач по справі повідомив суду, що між ним та Першотравневим військовим комісаріатом смт.Мангуш жодних договорів на постачання теплової енергії, окрім договору №15 від 03.01.2006р., не укладалось, зазначив, що всі наявні у справі додатки та додаткові угоди укладені саме у виконання умов цього Договору.

Представник Першотравневого військового комісаріату у жодне судове засідання не прибув, на вимоги ухвал суду направив на адресу господарського суду додаткові документи по справі для залучення їх у справу. Також надав письмові пояснення, згідно яких платником по спірним правовідносинам є відповідач-2, в підтвердження чого до справи долучений договір №Юр-11/08 від 03.07.2008р.

Ухвалою суду від 12.11.2009р. відповідача по справі – Першотравневий військовий комісаріат смт.Мангуш в порядку ст.24 ГПК України замінено на належного відповідача - Донецький обласний військовий комісаріат м.Донецьк.

Відповідач-1 у письмових та усних запереченнях повідомив про той факт, що всі зобов’язання по оплаті за надані послуги по спірному договору покладені на Квартирно-експлуатаційний відділ м.Луганськ.

Ухвалою суду від 22.03.2010р. у справу залучено іншого відповідача - Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ м. Луганськ.

Представник відповідача-2 прибув лише у судове засідання 18.05.2010р., пояснень по суті спору не надав, витребуваних судом документів не представив, причин такого не пояснив.

Ухвалою від 16.06.2010р. до участі у справі залучено як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів – Міністерство борони України м. Київ.

Третя особа у жодне судове засідання не з’явилась, вимоги суду не виконала.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 24.12.2009р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів: головуючий – Джарти В.В., судді – Сгара Е.В., Іванченкова О.М.

Склад суду неодноразово змінювався і остаточно розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 06.09.2010р. розгляд справи призначено у складі: головуючий суддя Е.В.Сгара, судді – Лейба М.О., Курило Г.Є.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

03.01.2006р. між Обласним комунальним підприємством „Донецьктеплокомуненерго” в особі директора виробничої одиниці „Волновахарайтепломережа” (Енергопостачальна організація) та Першотравневим районним військовим комісаріатом (Споживач), був укладений договір № 15 про постачання теплової енергії в гарячій воді (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками та додатковими угодами.

З матеріалів справи, у тому числі з письмових пояснень відповідача-1, з довідок ЄДРПОУ №122/08 та №528/06 вбачається, що Першотравневий районний військовий комісаріат у відповідності до Наказу військового комісара Донецького обласного комісаріату від 09.06.2008р. №137 „Про зміну організаційно-правової форми в районі (міських) військових комісаріатах Донецької області” має статус відособленого підрозділу юридичної особи - Донецького обласного військового комісаріату м. Донецьк, у зв’язку з чим первісного відповідача – Першотравневий районний військовий комісаріат було замінено на належного – Донецький обласний військовий комісаріат м. Донецьк.

З матеріалів справи вбачається, що у спірний період сторони перебували у договірних відносинах.

Відповідно до умов Договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Розділом 2 Договору “Умови та порядок постачання теплової енергії” встановлено, що теплова енергія постачається Споживачу в обсягах згідно з додатком до Договору, у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію – в період опалювального сезону.

Згідно п. 3.2.2. Договору Споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни які передбачені договором.

Облік споживання теплової енергії проводиться: за приладами обліку, а при їх відсутності – розрахунковим способом (п. 5.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1., 6.2. Договору розрахунки за теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Заборгованість Споживача за даним договором на момент підписання договору становить 162,37грн.

Пунктом 6.3. Договору передбачено, що Споживач отримує рахунок до 20 числа відповідного місяця і у п’ятиденний термін після отримання рахунку, сплачує енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно до п. 6.4. Договору якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Споживач, що не має приладів обліку, кількості фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірним навантаженням, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від джерел Енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді згідно діючих “Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні” КГМ 204 України 244-94. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п.6.5 Договору).

01.01.2006р. між Споживачем – Першотравневим районним військовим комісаріатом, Постачальником – ВО “Волновахаміжрайтепломережа” та відповідачем-2 по справі – Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ (далі по тексту - Платник) була підписана трьохстороння додаткова угода до Договору про постачання теплової енергії.

Відповідно до вищевказаної додаткової угоди, з 2006 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ є Платником послуг, наданих Споживачу Енергопостачальною організацією.

Пункт 1 цієї угоди закріплює, що рахунки за спожиту Споживачем теплову енергію отримує сам споживач. Оплата рахунків Споживача здійснюється Платником, який надає копії платіжних доручень Споживачу.

03.07.2008р. між Споживачем та Енергопостачальною організацією укладено додаткову угоду б/н до Договору №15, згідно умов якої, зобов’язання споживача щодо оплати рахунків постачальника теплової енергії за спожиту Споживачем теплову енергію на відшкодування збитків може бути покладено на іншу особу (Платника). Постачальник теплової енергії повинен прийняти виконання платником обов’язку споживача з оплати зазначених рахунків постачальника теплової енергії.

12.01.2009р. між Постачальником – ВО “Волновахаміжрайтепломережа”, Споживачем – Першотравневим районним військовим комісаріатом, та Платником – Квартирно-експлуатаційним відділом міста Луганськ укладено тристоронній договір №1/юр-11/08, згідно умов якого Платник прийняв на себе виконання обов’язку Споживача з оплати за спожиту Споживачем теплову енергію, оплату сум на відшкодування збитків та пені, за Договором про постачання теплової енергії, у кладеним між Постачальником та Споживачем.

Таким чином, з огляду на вищевикладене та на матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач-2 прийняв на себе зобов’язання з оплати за спожиту Першотравневим районним військовим комісаріатом теплову енергію на користь позивача по справі.

Позивач свої зобов’язання за Договором у жовтні 2008р. – квітні 2009р. виконав належним чином, поставив Споживачу теплову енергію на загальну суму 50094, 61 грн., в підтвердження у справі містяться двосторонні акти включення обігрівання та гарячого водопостачання від 22.10.2008р. та від 26.11.2008р., акт відключення обігрівання від 17.11.2008р.; рахунки на сплату від 31.10.2008р. на суму 2638, 26 грн., від 28.11.2008р. на суму 8178, 61 грн., від 29.12.2008р. на суму 4907, 22 грн., від 30.01.2009р. на суму 8178,61 грн., від 27.02.2009р. на суму 8178, 61 грн., від 31.03.2009р. на суму 11972, 34 грн., від 30.04.2009р. на суму 6040, 96 грн. з відповідними відмітками про їх отримання споживачем за Договором.

З огляду на матеріали справи та пояснення представників сторін, на момент розгляду спору по суті вказані рахунки за спожиту теплову енергію на суму 50094,61грн. не сплачені.

Відповідач-1 – Донецький обласний військовий комісаріат, до складу його входить відособлений підрозділ Першотравневий районний військовий комісаріат (Споживач за Договором), є юридичною особою, видом діяльності є діяльність у сфері оборони.

Положенням про військові комісаріати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. N 1235, встановлено, що військові комісаріати є місцевими органами військового управління.

Пунктом 14 цього Положення встановлено, що Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, які проводяться військовими комісаріатами, здійснюється за рахунок і в межах коштів державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством..

З огляду на вищевикладене, Донецький обласний військовий комісаріат Донецької області належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Відповідно до п. 5 ст. 87 Бюджетного кодексу України видатки на національну оборону належать до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України.

Тобто фінансування видатків на національну оборону має здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України, оскільки це обумовлено їх правовою природою.

Разом з цим, як зазначено вище, обов’язок щодо оплати спожитої теплової енергії Споживачем покладений на Платника – відповідача-2 Квартирно-експлуатаційний відділ у відповідності до додаткової угоди від 01.01.2006р. та договору №1/юр-11/08 від 12.01.2009р., який у свою чергу є бюджетною установою та юридичною особою.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Як зазначено вище, факт надання послуг з постачання теплової енергії Споживачу підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачами.

Згідно умов додаткової угоди від 01.01.2006р. та договору №1/юр-11/08 від 12.01.2009р., оплата рахунків здійснюється Платником лише за умови їх направлення Споживачем Квартирно-експлуатаційному відділу міста Луганськ.

В підтвердження факту направлення відповідачу-2 договору №15 від 03.01.2006р. у справі міститься копія супровідного листа №214 від 19.06.2008р. та повідомлення про вручення поштових відправлень від 20.06.2008р.

В підтвердження факту направлення вказаних вище рахунків відповідачу-2 у справі містяться копії супровідних листів №450 від 12.11.2008р., №507 від 11.12.2008р., №2 від 12.01.2009р., №25 від 21.01.2009р., №73 від 17.02.2009р., №№131 від 19.03.2009р., №№200 від 23.04.2009р., повідомлень про вручення поштових відправлень від 12.11.2008р., від 12.12.2008р., від 12.01.2009р., від 21.01.2009р., від 19.02.2009р.. від 20.03.2009р., від 23.04.2009р.

Факт отримання відповідачем-2 Договору та рахунків на сплату спірної суми останнім не спростований і іншого не доведено.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що за спірними зобов’язаннями платником за надані позивачем у жовтні 2008р. – квітні 2009р. послуги з постачання теплової енергії є саме відповідач-2 по справі Квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Шляхом оцінки всіх матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ м. Луганськ заборгованості в сумі 50 094, 61 грн. є правомірними, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, у позовній заяві позивач просив стягнути 1167,49 грн. інфляційних; 464,22 грн. 3% річних та 2797,34 грн. пені.

06.10.2010р. позивач надав заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення 2797, 34 грн. пені, 1167, 49 грн. інфляційних та 464, 22 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 11.10.2010р. дану заяву позивач підтримав.

Повноваження особи, що підписала заяву про відмову від частини позовних вимог перевірена судом.

Наслідки відмови позивачу судом роз’яснені.

Розглянувши заяву позивача, суд з’ясував, що відмова від позову не суперечить чинному законодавству України й не порушує прав і охоронюваних законом інтересів сторін, у зв’язку з чим приймається судом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 1167,49 грн. інфляційних; 464,22 грн. 3% річних та 2797,34 грн. пені підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно відповідача-1 Донецького обласного військового комісаріату суд виходить з наступного.

Згідно заяви від 26.07.2010р. позивач просив стягнути заявлену до стягнення суму лише з відповідача-2 – Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ.

Разом з цим, відповідної заяви про відмову від позовних вимог відносно відповідача-1 – Донецького обласного військового комісаріату, в передбаченому діючим законодавством порядку, позивач не надав, у зв’язку з чим вимоги позивача розглянуті судом з урахуванням зазначеного.

З огляду на наведене, а також враховуючи вищевикладені обставини, з’ясовані в ході розгляду справи, вимоги відносно відповідача-1 – Донецького обласного військового комісаріату задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 67, 193 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N28, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, ст.69, п.4 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Волновахаміжрайтепломережа” м. Волноваха про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ м. Луганськ 50 094, 61 грн. задовольнити.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Луганськ (91047, м.Луганськ, вул.Оборонна, 32, 07652214) на користь Обласного комунального підприємства „Донецьктеплокомуненерго” м.Донецьк в особі виробничої одиниці „Волновахаміжрайтепломережа” м. Волноваха (83086, м.Донецьк, вул.Донецька, ЄДРПОУ 0337119, р/р 26009301747620 у ДГРУ, МФО 334633, р/р виробничої одиниці „Волновахаміжрайтепломережа” 26002301751981 філія Гол.управління ПІБ у Донецькій області, МФО 334635, ЄДРПОУ „Волновахаміжрайтепломережа” 26221744) заборгованість у сумі 50 094, 61 грн., державне мито у сумі 500, 94 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 216, 83 грн.

У задоволені вимог відносно відповідача-1 – Донецького обласного військового комісаріату відмовити.

Провадження у справі щодо стягнення 1167,49 грн. інфляційних, 464,22 грн. 3% річних та 2797,34 грн. пені припинити у зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому діючим законодавством України.

Суддя