Рішення № 11792629, 06.10.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.10.10 р.                     Справа № 43/191                               

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання О.О. Перекрестній

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт”, м. Красноармійськ

до відповідача: Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м. Родинське

про стягнення заборгованих коштів у розмірі 118362,36грн.

Представники сторін:

від позивача: Білоус М.С. за довіреністю №20 від 13.08.10р., Асиненко А.А. – директор

від відповідача: представник не з’явився

Суд перебував у нарадчій кімнаті 06.10.2010р. з 10:30год. до 10:40год.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Контакт”, м. Красноармійськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м. Родинське про стягнення заборгованих коштів у розмірі 118362,36грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір №12/02-5т від 12.02.2010р., претензію №18 від 12.07.2010р., акти №2 за лютий 2010р. у сумі 25572грн., №3 за березень 2010р. у сумі 26080,60грн., №4 за квітень 2010р. у сумі 26860,81грн., №5 за травень 2010р. у сумі 27028,84грн., №6 за червень 2010р. у сумі 25592,09грн., акт звірки розрахунків на 01.07.2010р., а також на невиконання відповідачем зобов’язань за договором, в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою суду від 19.08.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/191.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Донецької області від 16.09.2010р. справу №43/191 передано судді Гассій О.В. у зв’язку із знаходженням судді Зубченко І.В. на лікарняному.

16.09.2010р. відповідач надав суду відзив на позовну заяву №01/11-2437 від 15.09.2010р., в якому він підтвердив наявність перед позивачем заборгованості за договором №12/02-5т від 12.02.2010р. у сумі 118362,36грн. та просив суд врахувати скрутне фінансове становище відповідача, та розстрочити виконання рішення на 6 місяців рівними частинами.

Розпорядженням Голови господарського суду Донецької області від 20.09.2010р. справу №43/191 передано судді Зубченко І.В. у зв’язку з її виходом з лікарняного.

Згідно із ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, представникам у судовому засіданні роз’яснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та дослідивши письмові пояснення відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.02.2010р. між ТОВ „Контакт” (виконавець) та ДП „Вугільна компанія „Краснолиманська” (замовник) був укладений договір №12/02-5т про закупівлю послуг з монтажу, технічного обслуговування і ремонту машин та устаткування для добувної промисловості, укладений з учасником-переможцем процедури відкритих торгів, проведеної 25.01.2010р. на підставі рішення тендерного комітету, оформленого протоколом засідання.

За умовами договору виконавець зобов`язався провести роботи з монтажу, ремонту, наладці та іспиту стаціонарного, електромеханічного, технологічного і енергетичного устаткування шахт, ремонту КІПіА та приборів безпеки (пункт 1.1. договору).

Зміст (асортимент) і обсяг робіт в цілому та по видам (розділам) визначаються проектно-кошторисною документацією, що складає невід`ємну частину даного договору (пункт 1.2. договору).

Відповідно до пункту 3.2. договору терміном закінчення робіт є дата підписання сторонами „Протоколу (акту) контрольних іспитів (акта здачі-приймання виконаних робіт)”.

Пунктом 4.1. договору визначено, що про закінчення виконання робіт (виду робіт) виконавець повідомляє замовника не пізніше 3-х днів, після чого сторони складають двосторонній акт здачі-приймання робіт з обовязковою вказівкою гарантійного строку.

За виконання робіт, передбачених договором замовник сплачує виконавцю 299052,02грн., у тому числі ПДВ (20%) 49842грн. Ціни на роботи встановлюються в національній валюті України (пункт 5.1. договору).

Оплата за виконані роботи здійснюється відповідно до акта ф.2 протягом 20 банківських днів (пункт 5.2. договору).

Термін дії договору встановлюється з дати укладання до 31.12.2010р. (пункт 9.1. договору).

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплати виконану роботу.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами погоджено всі істотні умови договору та на момент здійснення зобов’язань сторони перебували у договірних відносинах. Договір не визнаний у встановленому порядку недійсним, докази стосовно цього не надавались господарському суду.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

На виконання умов договору позивачем було здійснено роботи з ревізії та налагодження апаратури та приборів автоматичного контролю шахтної атмосфери, що підтверджується актами №2 за лютий 2010р. у сумі 25572грн., №3 за березень 2010р. у сумі 26080,60грн., №4 за квітень 2010р. у сумі 26860,81грн., №5 за травень 2010р. у сумі 27028,84грн., №6 за червень 2010р. у сумі 25592,09грн.

Акти підписані відповідачем з прикладанням його печатки, тобто ці документи є доказом належного виконання позивачем умов договору із виконання підрядних робіт та прийняття цих робіт відповідачем без зауважень щодо якості, об`ємів та їх вартості, а також відповідно до приписів ст.530, 854 ЦК України є підставою для сплати відповідачем вартості виконаних робіт у сумі 131134,34грн. в строки визначені пунктом 5.2. договору, а саме: у сумі 25572грн. до 29.03.2010р., у сумі 26080,60грн. до 28.04.2010р., у сумі 26860,81грн. до 02.06.2010р., у сумі 27028,84грн. до 29.06.2010р., у сумі 25592,09грн. до 28.07.2010р.

Доказів, що спростовують вищевикладений висновок суду сторонами не надано. Відомостей щодо позбавлення сторін можливості подати будь-які докази матеріали справи не містять.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов’язання, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав, на день винесення рішення виконані роботи повністю не оплатив, внаслідок чого за ним перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 118362,36грн.

Доказів у розумінні ст.ст.33, 36 ГПК України щодо оплати заборгованості у вказаній сумі відповідач до матеріалів справи не надав. Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 118362,36грн. є обґрунтованими та доведеними належним чином.

Відповідач згідно відзиву №01/11-2437 від 15.09.2010р. підтвердив наявність перед позивачем заборгованості за договором №12/02-5т від 12.02.2010р. у сумі 118362,36грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб (ст.78 ГПК України).

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи та підтверджений відповідними доказами, а також те, що відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, відповідач у відзиві просив суд надати йому розстрочку виконання рішення на 6 місяців рівними частинами.

Розглянувши зазначене клопотання, заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд розглядає це питання у судовому засіданні і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Таким чином, підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника.

Як вбачається із клопотання про розстрочку виконання рішення суду, відповідачем не наведені конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, не надані відповідні докази у підтвердження заявлених вимог.

Вирішуючи питання щодо розстрочки виконання рішення, суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу. У той же час господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З приводу доводів відповідача, слід зазначити, що скрутне становище в гірничо-металургійному комплексі є тривалим процесом, який впливає не лише на суб’єктів, які господарюють в вугільній промисловості, а також і на їх контрагентів. Натомість, укладаючи договір відповідач приймав на себе обов’язок з належного виконання зобов’язання, зокрема грошового.

Враховуючи викладене, клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами, підлягає залишенню без задоволення.

Разом з тим, слід зауважити, що строк пред`явлення наказу до виконання становить термін в 3 роки, що дає можливість сторонам самостійно, без втручання Державної виконавчої служби та суду, узгодити строки та порядок виконання рішення суду.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України, судові витрати, а саме державне мито, інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у зв’язку із задоволенням заявлених позовних вимог підлягають віднесенню на відповідача.

З огляду викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 530, 610-612, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 36, 43, 44, 49, 78, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт”, м. Красноармійськ до Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м. Родинське про стягнення заборгованих коштів у розмірі 118362,36грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська” (85310, Донецька обл., м. Родинське; ідентифікаційний код 31599557; р/р 26003301241 у філії Красно армійського відділення №2863 ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 394233) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Контакт” (85300, Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. Правди, 3; ідентифікаційний код 13496573; р/р 26004250093460 в ДОФ АКБ УСБ в м. Красноармійськ, МФО 334011) заборговані кошти у розмірі 118362,36грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 1183,62грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 06.10.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя