Рішення № 11792582, 30.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.09.10 р.                     Справа № 7/116                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Е.В. Сгара

При помічнику судді В.Ю.Косицькій

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка

До відповідача: Прокуратура Донецької області м. Донецьк

Предмет спору: стягнення 3603,84 грн.

За участю представників:

від позивача: Позднякова І.О. – дов.

від відповідача: Пономарьов А.О. – дов.

СУТЬ СПОРУ:                     

Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м.Горлівка звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Прокуратури Донецької області м.Донецьк про стягнення 3603,84 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір про постачання електричної енергії №67 від 03.12.2007р. з додатками; рахунки за активну електроенергію за вересень – грудень 2009р., січень – лютий 2010р.

В ході розгляду справи позивач повідомив про часткову сплату відповідачем заявленої у позові суми, а саме – заборгованості за активну електроенергію за січень-лютий 2010р., в підтвердження чого надав відповідні платіжні доручення та банківську виписку.

В процесі розгляду справи позивач також пояснив, що з огляду на той факт, що відповідачем було здійснено оплату за спожиту у червні 2010р. активну електроенергію двічі, позивач самостійно зарахував цю переплату на розрахункові періоди вересень-жовтень 2009р.

Відповідач у письмових та усних поясненнях підтвердив факт наявності між прокуратурою Донецької області та ВАТ „Донецькобленерго” договірних відносин щодо електропостачання, разом з цим, пояснив, що факт отримання послуг з електропостачання у вересні-грудні 2009р. в об’ємі, зазначеному позивачем, прокуратурою Донецької області не підтверджений та позивачем належними доказами не доведений, а заборгованість за активну електроенергію за січень-лютий 2010р. визнана та погашена в ході розгляду спору. Стосовно подвійної оплати вартості спожитої електроенергії за червень 2010р., відповідач пояснив, що позивачем були виставлені два окремих рахунка від різних дат за один розрахунковий період – червень 2009р., які прокуратурою Донецької області були оплачені. Разом з цим, категорично заперечив проти віднесення переплати на погашення боргу за вересень – жовтень 2009р., оскільки, як зазначено вище, суму боргу за вказаний період відповідач не визнає.

За клопотаннями сторін до матеріалів справи залучені додаткові документи.

За клопотанням відповідача, на підставі ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалась фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Процесуальний строк розгляду спору продовжувався в порядку ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників обох сторін суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та п.1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Пунктом 2 ст.275 Господарського кодексу України передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Відповідно до ст.67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Між ВАТ „Донецькобленерго” (Постачальник) та Прокуратурою Донецької області (Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №67 від 03.12.2007р. (далі по тексту Договір). Договір укладено з додатками.

Відповідно до п.9.5 Договору, строк дії договору встановлений до 31.12.2010р.

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу (прокуратурі Донецької області) для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 5,2 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов’язань щодо оплати рахунків за фактично спожиту активну електроенергію у період вересень 2009р. – лютий 2010р., звернувся до суду та просить стягнути 3603,84 грн. за цей період у примусовому порядку.

При цьому, після подачі позову до суду відповідач частково оплатив заявлену заборгованість, а саме, в сумі 1713, 84 грн. за січень – лютий 2010р., що підтверджено платіжними дорученнями №1853 від 18.06.2010р., №1852 від 18.06.2010р., №U1794171 від 18.06.2010р., №U1794169 від 18.06.2010р., відповідною випискою банку, а також представниками обох сторін у судовому засіданні.

Таким чином, провадження у справі щодо стягнення 1713, 84 грн. боргу за січень – лютий 2010р. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Вимоги щодо стягнення заборгованості в залишковій частині в сумі 1890 грн. за активну електроенергію за вересень – грудень 2009р. задоволенню не підлягають з огляду на нижчевикладене.

Відповідно до п.2.3 Договору, Споживач зобов’язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами, у тому числі, додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Пунктом 4.5 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, підписаного обома сторонами без зауважень, скріпленого печатками обох підприємств та доданого позивачем до позову, передбачено, що споживач здійснює повну оплату вартості обсягу спожитої електричної енергії один раз за фактичними показами засобів обліку електричної енергії шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом користування.

Згідно п.7 додатку №5 „Порядок розрахунків” до Договору, за результатами розрахункового періоду споживачем та постачальником електричної енергії визначається фактичний обсяг поставленої споживачу електричної енергії та оформлюється „Акт прийняття-передавання товарної продукції”.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки додаток №5 „Порядок розрахунків” укладений сторонами саме у виконання умов Договору, то й умови додатку №5 „Порядок розрахунків” також є обов’язковими для виконання обома сторонами.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В якості доказів надання відповідачу послуг з електропостачання у відповідних об’ємах в період вересень – грудень 2009р. позивач надав суду лише акти прийняття-передавання товарної продукції, які не підписані споживачем по договору (відповідачем по справі).

Дослідивши зазначені акти прийняття-передавання судом з’ясовано, що на них міситься лише підписи та печатки ВАТ „Донецькобленерго” та прокуратури міста Докучаєвська.

Відповідач повідомив, що

- по-перше, прокуратура міста Докучаєвська не має статусу юридичної особи,

- по-друге, прокурор міста Докучаєвська не уповноважувався на підписання будь-яких документів від імені юридичної особи – прокуратури Донецької області (споживача по Договору).

В підтвердження зазначеного факту відповідач надав суду наказ прокурора Донецької області №84 від 10.02.2009р. з додатком №1 та наказ прокурора Донецької області №232-о від 07.04.2010р. з додатком №1.

Враховуючи наведене, вищезазначені акти судом не прийняті як належні докази надання відповідачу послуг.

Будь-яких інших доказів в підтвердження факту надання відповідачу послуг з постачання електричної енергії у вересні 2009р. – 973 кВт/год на суму 682, 58 грн., у жовтні 2009р. – 355 кВт/год на суму 249, 04 грн., у листопаді 2009р. – 410 кВт/год на суму 298, 55 грн. та у грудні 2009р. – 897 кВт/год на суму 659, 83 грн. (всього на суму 1890, 00 грн.) позивачем суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами, обставини, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, у зв’язку з чим позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за вересень – грудень 2009р. в сумі 1890, 00 грн. задоволенню не підлягають.

Посилання позивача на факт зарахування переплати, здійсненої відповідачем за червень 2010р., в рахунок погашення боргу, що виник за вересень 2009р. - в повному обсязі та за жовтень 2009р - частково, судом до уваги не приймається з огляду на викладені вище обставини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.129 Конституції України, ст.ст. 237, 526, 527, 629 Цивільного кодексу України, ст.67, 193, 275 Господарського кодексу України, Закону України „Про електроенергетику” №575/97-ВР від 16.10.1997р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N28,керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 69, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Прокуратури Донецької області м. Донецьк щодо стягнення 1890, 00 грн. відмовити.

Провадження у справі в частині вимог Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м.Горлівка до Прокуратури Донецької області м. Донецьк щодо стягнення 1713, 84 грн. припинити.

Стягнути з Прокуратури Донецької області (83015, м.Донецьк, вул.Генерала Антонова, 2, ЄДРПОУ 25707002) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, Донецька обл.., м.Горлівка, пр.Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268, п/р 26001185394800 в АКІБ УкрСіббанк м.Харкова, МФО 351005) державне мито в сумі 48, 51 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 112, 23 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В залишковій частині вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому діючим законодавством України.

Повний текст рішення підписано 05.10.2010р.

Суддя