Ухвала суду № 117924132, 26.03.2024, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа №523/1156/24

Провадження №1-кп/523/971/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2024 року Суворовський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора Суворовської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , у присутності потерпілого ОСОБА_5 , обвинуваченого, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду обвинувальний акт з долученими до нього документами у кримінальному провадженні №12023162490001500 від 29.10.2023 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України,-

Встановив:

В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси знаходиться обвинувальний акт з наданими до нього документами за обвинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КК України.

Вивченням матеріалів встановлено, що під час підготовчого провадження в рамках вищезазначеного кримінального провадження на підставі ухвали судді Суворовського районного суд м. Одеси від 29.01.2024 року стосовно ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії ухвали суду припиняє свою дію 28.03.2024р.

Уході судовогозасідання прокурорнадав письмовеклопотання пропродовження відноснообвинуваченого ОСОБА_6 строку діїзапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,мотивуючи клопотаннятим,що обвинуваченийобґрунтовано обвинувачуєтьсяу скоєнніінкримінованого йомузлочину,що підтверджуєтьсязібраними доказами,даний злочинвідноситься докатегорії тяжкого, ОСОБА_6 не працевлаштований,не має,постійних джерелдоходів, у зв`язку з чим ризики, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України не змінилися та дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, які ще не допитані у суді, не виключається ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, крім того, з урахуванням діючого на території України воєнного стану вбачається додатковий ризик невиконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, більш м`які запобіжні заходи, на думку прокурора, не можуть забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти ризикам.

Дослідивши надані до суду матеріали, приймаючи до уваги особу ОСОБА_6 , який за змістом обвинувального акту офіційно не працевлаштований, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_6 та покарання, що загрожує у разі визнання особи винною, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду або вдатися до спроб будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню; вислухавши думку учасників процесу: потерпілого ОСОБА_5 , який підтримав клопотання прокурора, захисника ОСОБА_4 , яка заперечувала проти задоволення клопотанням сторони обвинувачення, вказуючи, що сама тяжкість покарання не може бути підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, прокурором не доведено, чому не можливо застосувати більш м`який запобіжний захід, ризики вказані формально, є лише припущеннями, підзахисний раніше не судимий, має зареєстроване місце мешкання, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, тому переховуватися та вчиняти інші кримінальні правопорушення не буде, у зв`язку з чим просила змінити відносно ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту; обвинуваченого ОСОБА_6 , який заперечував проти задоволення клопотання прокурора, просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, запевняючи, що буде виконувати обов`язки, враховуючи положення ст.331 ч.3 КПК України, оцінюючи у сукупності викладені доводи, суд вважає за доцільне продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» за наступними підставами.

За змістом ст.331 ч.3 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст.178ч.1КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини.

За змістом вимог ст.ст.177 та 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений не виконає покладені на нього процесуальні обов`язки, а також для запобігання його спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

З урахуваннямвищевикладеного,приймаючи доуваги,що судовийрозгляд посправі щетриває,за змістомпред`явленого обвинуваченнядії ОСОБА_6 за ст.121ч.1КК Українивідповідно доположень ст.12КК Українивідносяться дотяжкого злочину,за який,у разівизнання особивинною,передбачене покаранняу виглядіпозбавлення волістроком від5до 8років, приймаючи доуваги особуобвинуваченого,який,виходячи зізмісту обвинувальногоакту, свідомо вчинив умисне кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, офіційно не працевлаштований, що у сукупності дає підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, або іншим чином перешкоджати розгляду кримінального провадження шляхом впливу на свідків з метою зміни ними показів у суді; виходячи з характеру та обставин вчинення кримінального правопорушення, викладеному в обвинувальному акті, не виключається ймовірність вчинення іншого кримінального правопорушення, зважаючи на спосіб життя обвинуваченого, суд дійшов до висновку що раніше обраний запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та ступеню тяжкості інкримінованого обвинуваченому діяння, на теперішній час ризики, передбачені ст.177 КПК України не втратили своєї актуальності, що унеможливлює застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, будь-яких виключних обставин, які б були перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.

Разом з цим статтею 183 ч.3 КПК України регламентовано, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Однак, при прийнятті рішення щодо міри запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд враховує положення ст.183 ч.4 п.1 КПК України, за змістом якої суд має правоне визначитирозмір заставиу кримінальномупровадженні щодо злочину,вчиненому іззастосуванням насильстваабо погрозоюйого застосування, у зв`язку з чим приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується у скоєнні злочину із застосуванням насильства, а саме спричинення потерпілому тяжкого тілесного ушкодження небезпечного для життя в момент заподіяння, вважає за необхідне не визначати розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 132, 177-178, 183, 194, 196, 205, 331, 369-372, 392 КПК України, суд,-

Постановив:

Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну відносно обвинуваченого запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, а також в задоволенні клопотання ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу на особисте зобов`язання - відмовити.

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ«Одеський слідчийізолятор» до 24.05.2024 року включно без визначення розміру застави.

Строк дії ухвали складає 60 днів з дня її проголошення та припиняє свою дію 24.05.2024 року.

Копію ухвали направити до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання.

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягає апеляційному оскарженню безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя : ОСОБА_1