Ухвала суду № 117919124, 26.03.2024, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 березня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/8147/22

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Клочко К.І., розглянувши заяву про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, а саме просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 12.09.2022 р. № 825-ОД про накладення дисциплінарного стягнення на начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про звільнення ОСОБА_1 від 12.09.2022 р. № 353-0;

-поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Кременчуцького районного управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу з 12.09.2022 р. по день фактичного допуску до роботи з розрахунку середньоденної заробітної плати у розмірі 902,95 грн на день.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36020, код ЄДРПОУ 40358617) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - відмовлено.

14 березня 2024 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді прийнято до розгляду, відкрито провадження за заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та призначено розгляд заяви у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи о 10:30 год. 04.04.2024 року.

26 березня 2024 року від представника позивача надійшла заява про відвід судді Клочка К.І. у справі №440/8147/24.

Вказана заява обґрунтована тим, що дружина судді, який розглядав дану справу - ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю, зареєстрована, як фізична особа-підприємець та за інформацією розміщеною в системі електронних закупівель Prozorro, ФОП ОСОБА_2 починаючи з 2019 та на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції здійснює підприємницьку діяльність, поставляючи товари Головному управлінню Держпродспоживслужби в Полтавській області - відповідачу по справі.

Надаючи оцінку обґрунтованості заявленого відводу, суддя виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Так, згідно з частинами першою -другою та четвертою статті 36 названого Кодексу суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

З приводу посилань позивача на те, що дружина судді, який розглядав дану справу - ОСОБА_2 займається підприємницькою діяльністю, зареєстрована, як фізична особа-підприємець та за інформацією розміщеною в системі електронних закупівель Prozorro, ФОП ОСОБА_2 починаючи з 2019 та на момент розгляду даної справи в суді першої інстанції здійснює підприємницьку діяльність, поставляючи товари Головному управлінню Держпродспоживслужби в Полтавській області - відповідачу по справі, суд зазначає таке.

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема в рішенні у справі "Мироненко та Мартиненко проти України". У пунктах 66, 67 цього рішення вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Отже, відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність судді є презумпцією, поки не надано доказів протилежного.

При цьому не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, заявлений представником позивача відвід є безпідставним та ґрунтується на припущеннях не підтвердженими жодними належними та допустимими доказами.

За приписами частини третьої, четвертої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Виходячи з положень викладених норм, для вирішення питання про відвід судді Клочко К.І. заяву про відвід від 26 березня 2024 року слід передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 39, 40, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Для вирішення питання про відвід судді Клочко К.І. заяву про відвід судді від 26 березня 2023 року передати для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя К.І. Клочко