Рішення № 117917002, 25.03.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 березня 2024 року Справа № 280/952/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ ВП 44118663), представник ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі позивач) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі відповідач) про стягнення податкового боргу, відповідно до якої позивач просить суд:

стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) податкову заборгованість у сумі 168 356,51 грн, з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400 на р/р UА968999980314000699000008479) ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/18050400, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП).

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 168 356,51 грн. з єдиного податку з фізичних осіб. Зазначені податкові зобов`язання у термін відповідачем не сплачено та відповідно за вказаними зобов`язаннями виник податковий борг. У зв`язку з несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов`язань, ДПІ вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Оскільки вжиті заходи не призвели до сплати відповідачем податкового боргу позивач звернувся до суду для його стягнення у судовому порядку.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.02.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 06.03.2024 витребувано у позивача довідку про наявність/відсутність боргу у платника податків - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 168 356,51 грн. станом на день виготовлення довідки.

18 березня 2024 року позивачем надано до суду довідку про заборгованість у справі.

Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.

Ухвала про відкриття провадження направлена судом на офіційну адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, вказану в Єдиному державному демографічному реєстрі, однак відправлення повернулось до суду неврученим з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою».

Таким чином, копія ухвали про відкриття провадження у справі не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин, тому у силу вимог частини одинадцятої статті126, пункту 5 частини шостої статті251 КАС Українислід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Враховуючи наведене, наявні підстави вважати, що відповідач повідомлений про судовий розгляд належним чином.

Відповідно до ч. 4ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Згідно ч. 6ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Податковими деклараціями платника єдиного податку фізичної особи-підприємця:

за І квартал 2022 року від 07.05.2022 (термін сплати 20.05.2022) позивачем задекларовано суму єдиного податку, яку підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду у розмірі 6255,01 грн.;

за І півріччя 2022 року від 08.08.2022 (термін сплати 19.08.2023) позивачем задекларовано суму єдиного податку, яку підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду у розмірі 11355 грн.;

за ІІІ квартали 2022 року від 09.11.2022 (термін сплати 21.11.2022) позивачем задекларовано суму єдиного податку, яку підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду у розмірі 13653,01 грн;

за 2022 рік від 09.02.2023 (термін сплати 20.02.2023) позивачем задекларовано суму єдиного податку, яку підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду у розмірі 22706,49 грн;

за І квартал 2023 року від 05.05.2023 (термін сплати 22.05.2023) позивачем задекларовано суму єдиного податку, яку підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 29 037,5 грн.;

за І півріччя 2023 року від 17.07.2023 (термін сплати 21.08.2023) позивачем задекларовано суму єдиного податку, яку підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 37275 грн.;

за ІІІ квартали 2023 року від 12.10.2023 (термін сплати 20.11.2023) позивачем задекларовано суму єдиного податку, яку підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду у розмірі 48 074,5 грн.

Позивачем 25.08.2021 сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 25.08.2021 № 0019394-1305-0828, на сплату податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 10427,50 грн., яку було направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_3 . Вказана вимога отримана позивачем.

Сторонами у справі доказів оскарження податкової вимоги форми «Ф» від 25.08.2021 № 0019394-1305-0828 у встановленому законом порядку або сплати податкового зобов`язання суду не надано.

У зв`язку із не сплатою відповідачем податкових зобов`язань згідно податкової вимоги форми «Ф» від 25.08.2021 № 0019394-1305-0828 позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Приписами частини другої статті 19 Конституції Українивстановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Підпунктом 14.1 статті 14 ПК України визначені поняття, що у цьому Кодексі вживаються в такому значенні:

- грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (п.п. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки (п.п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У відповідності із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу Україникрім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно пункту 59.4 ст. 59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Частиною 3 статті 73 КАС України визначено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що під час вирішення спору про стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.

Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу, і відображатися в електронному кабінеті.

Пунктом 42.2 тієї ж статті встановлено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

В силу 42.5 статті 42 того ж кодексу у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач не виконав свій обов`язок зі сплати єдиного податку за наслідком чого виник борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб, що підтверджується податковими деклараціями та відомостями інтегрованої картки.

У зв`язку із не сплатою податкового боргу, позивачем 25.08.2021 сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 25.08.2021 № 0019394-1305-0828, на сплату податкового зобов`язання у сумі 10427,50 грн., яку було направлено відповідачу. Вказана вимога отримана відповідачем. З огляду на викладене податкова вимога форми «Ф» від 25.08.2021 № 0019394-1305-0828 вважається врученою платнику податків.

Вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу, доказів добровільної сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 87.11 статті 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з приписами пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Судовим розглядом встановлено, що відповідачу нараховано податкові зобов`язання за податковою вимогою форми «Ф» від 25.08.2021 № 0019394-1305-0828 на сплату податкового зобов`язання.

Докази оскарження податкової вимоги форми «Ф» від 25.08.2021 № 0019394-1305-0828 в матеріалах справи відсутні.

Не оскарження акта індивідуальної дії в досудовому або судовому порядках платником податків вказує на погодження останнього з визначеною йому сумою грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1статті 90 КАС Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивач у даній справі не поніс.

Отже, підстави для розподілу судових витрат відповідно достаттею 139 КАС Українивідсутні.

Керуючись статтями6,72-77,139,242-246,250,255,268-272,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, ЄДРПОУ ВП 44118663), представник ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) податкову заборгованість у сумі 168 356,51 грн, з єдиного податку з фізичних осіб (код платежу 18050400 на р/р UА968999980314000699000008479) ГУК у Зап.обл/Запорізька обл/18050400, код одержувача 37941997 в Казначейство України (ЕАП).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25 березня 2024 року.

СуддяО.О. Артоуз