Рішення № 117916574, 26.03.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 року Справа№200/655/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника, адвоката Меламеда В.Б., звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому з урахуванням уточненого позову просить суд:

визнати дії та рішення відповідача стосовно запровадження окремого порядку призначення пенсії позивача, не встановленого в Законі України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та не врахування довідок про заробітну плату № 457 та № 458 від 09.07.2012 Макіївського металургійного комбінату для розрахунку суми поточної пенсії, відповідно до п. 2.8 Порядку № 22-1 - протиправними та скасувати протокол/розрахунок №057250001859 від 20.06.2023 та позначку в особливостях пенсійної справі позивача - не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі;

зобов`язати відповідача:

- здійснити перерахунок та виплату поточної пенсії та пенсії ОСОБА_1 за період з 11.07.2017 з урахуванням її осучаснення, відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в редакції, чинній на момент нарахування пенсії до фактичної виплати, з урахуванням довідок про заробітну плату № 457 та № 458 від 09.07.2012 Макіївського металургійного комбінату, та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, за винятком сплачених сум.

- для розрахунку пенсії ОСОБА_1 усунутися від опрацювання пенсійної справи в режимі макетної обробки.

- виплати пенсії здійснювати на визначений банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ КБ Приватбанк.

Ухвалою суду від 06.01.2024 позовна заява залишалась без руху, у встановлений судом строк недоліки усунуті.

Ухвалою суду від 29.02.2024 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, за текстом якого відповідач заперечує проти доводів позивача, просить суд у її задоволенні відмовити. В обґрунтування вказує наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 1 ч. 2 ст. 114 до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2023 у справі №200/1200/22 за позовом ОСОБА_1 , Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянуто заяву та призначено пенсію за віком на пільгових умовах з 11.07.2017 згідно частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV в розмірі, встановленому на останню дату нарахування, тобто в твердому розмірі.

Як слідує з матеріалів справи, позивач, ОСОБА_1 , працював на території України, що підтверджується записами в трудовій книжці. У 2017 році позивач виїхав на постійне проживання до Ізраїлю.

На виконання рішення суду від 01.03.2023 у справі №200/1200/22, відповідачем призначено пенсію ОСОБА_1 . Таким чином, при призначені пенсії ОСОБА_1 управлінням правомірно здійснено нарахування та встановлено особливість «Не підлягають МП, признач. за ріш. суду в тверд. розм.;».

Разом з тим, чинне законодавство дійсно не містить норм, в яких встановлено, що пенсія поновлюється в розмірі визначеному на дату припинення її виплати. Водночас, це також не означає, що поновлення виплати пенсії проводиться за нормами, чинними на дату такого поновлення, оскільки за період такої невиплати (в даному випадку з липня 2017 по теперішній час) зміна розміру пенсії відбувалась поступово, з урахуванням чинного на час такого перерахунку законодавства.

Тому, на думку відповідача, обчислення пенсії ОСОБА_1 в розмірі, визначеному на дату призначення пенсії без її подальшого перерахунку за нормами чинного, на час настання такого права, пенсійного законодавства є правомірним.

Щодо зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням довідок про розмір заробітної плати № 457, 458 від 09.07.2012, видану Макіївського металургійного комбінату, відповідач зазначає наступне.

Відповідно до частини 2, 3 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Згідно постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 252-VІІ та постанови Верховної Ради України від 17.03.2015 року № 254-VІІ, м. Макіївка визнані тимчасово окупованою територією.

Таким чином, на переконання відповідача документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку.

Щодо позовної вимоги здійснювати виплату пенсії на вказаний банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ КБ Приватбанк, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області наголошено, що подання до пенсійного органу заяви про зарахування призначеної особі пенсії на банківській рахунок згідно приписів Порядку № 1596 має здійснюватись особисто особою, якій призначено пенсію.

Фактичні обставини, встановлені судом у справі.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01.03.2023 у справі №200/1200/22, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не призначення пенсії ОСОБА_1 на підставі заяви від 11.07.2017.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи ОСОБА_1 у ВП Шахта ім. В.М. Бажанова з 02.08.1976 по 30.04.1978 та у ВАТ Макіївський металургійний комбінат з 23.02.1984 по 06.12.1993 та розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 11.07.2017 з урахуванням висновків суду про:

право позивача на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 при досягненні віку 50 років відповідно до вимог пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення,

право на призначення та отримання пенсії за віком незалежно від місця проживання,

право подавати документи до органів Пенсійного фонду України через представника або поштою.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди суму 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 10.05.2023 вказане рішення залишено без змін.

29.06.2023, представник позивача, звернувся до відповідача із заявою про добровільне виконання рішення суду з вимогою про виплату належних позивачу пенсійних виплат на банківський рахунок № НОМЕР_1 в АТ КБ Приватбанк.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №0500-0210-8/63679 від 26.07.2023, представнику позивача повідомлено, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду повторно розглянута заява про призначення пенсії від 11.07.2017 з урахуванням висновків суду та наданих документів ОСОБА_1 призначено пенсію з 11.07.2017 за віком на пільгових умовах, рішення №057250001859 від 20.06.2023.

Також, з листа відповідача та копії рішення №057250001859 від 20.06.2023, вбачається, що відповідач запровадив стосовно пенсії позивача Окремий порядок відновлення виплати пенсії, не враховані довідки про заробітну плату, розрахунок пенсії проведений із позначкою в особливостях: не підлягають МП (масовим перерахункам)(В.М.). Признач. за ріш. суду в тверд.розм. та в режимі макетна обробка.

Щодо довідок про заробітну плату та їх врахування/неврахування під час перерахунку пенсії позивача судами встановлено такі обставини.

Довідки про заробітну плату № 457 та № 458 від 09.07.2012, видані Макіївським металургійним комбінатом, містять інформацію про суму заробітної плати позивача за період роботи з 1984 по 1988 та з 1989 по 1993.

У довідках зазначено, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України; довідки видані на підставі особових рахунків за 1984-1988 та 1989 - 1993.

Факт роботи позивача за вказані періоди підтверджений записами в трудовій книжці, також ці період зарахований до страхового стажу, що підтверджено розрахунком стажу (форма РС-право).

Одночасно судом встановлено, що пенсія не виплачена на визначений позивачем банківський рахунок.

Правова позиція суду обґрунтована таким.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Право на отримання пенсії є конституційним правом громадянина України.

Згідно статті 4 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

За приписами частини 2 Закону України №1058-ІV від 09.07.2003р. «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-ІV) пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно частиною 1статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Тобто, відповідач при розрахунку пенсії повинен враховувати страховий стаж та заробітну плату позивача та прийняти до уваги, що пенсія позивачеві повинна обраховуватись у розмірі, не нижчому рівня прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Абзацом 3 частиною 2статті 27 Закону №1058-ІV передбачено, що розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.

Частиною 1 статті 28 Закону № 1058-ІV встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.

Відповідно до положень законодавства, викладених у статтях 28,42 Закону № 1058-ІV, чітко встановлено, що перерахунок (підвищення розміру) пенсії здійснюється органом Пенсійного фонду України автоматично, незалежно від наявності заяви пенсіонера про перерахунок (підвищення розміру) пенсії. Разом з тим, відповідно до ст. 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до частини 1 статті 42 Закону № 1058-ІV пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Суд зазначає, що норми статті 42 Закону № 1058-ІV, є імперативними та свідчать, що підставою для перерахунку пенсії є становлення нового розміру прожиткового мінімуму, а перерахунок проводиться з дня встановлення цього мінімуму.

При цьому, в силу статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (стаття 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Крім того, відповідно до пункту 2.21 Порядку 22-1 документом, що підтверджує, що особа не працює (не провадить діяльність, пов`язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування), є, зокрема, трудова книжка.

Крім того, суд зазначає, що з 01.10.17 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.17 №2148-VIII розпочато осучаснення (підвищення) пенсій в автоматичному режимі, без звернення пенсіонерів, за матеріалами пенсійних справ.

Як свідчать матеріали справи, позивачу призначена пенсія на пільгових умовах встановлений розмір якої становить 1096,46 грн., тобто при розрахунку пенсії за віком позивача пенсійний орган не врахував вказаних вище норм Закону та Конституції України та призначив пенсію в твердому розмірі.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що при призначенні пенсії позивачу з 11.07.2017 відповідачем безпідставно встановлено особливість «Не підлягають МП, признач. за ріш.суду в тверд.розм., що призвело до порушення прав позивача на належний розрахунок пенсії, оскільки Закон України №1058 не містить застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати та заборону перерахунків пенсій осіб, які постійно проживають за межами України.

Відповідно достатті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідачем не було подано жодних доказів, які б надавали право Пенсійному фонду визначити пенсію позивача в твердому розмірі, що унеможливлює перерахунок пенсії позивача відповідно до вимог чинного законодавства.

Щодо неврахування при призначенні пенсії довідок про заробітну плату № 457 та № 458 від 09.07.2012 Макіївського металургійного комбінату.

Суд не погоджується із запереченнями відповідача з огляду на наступне.

Згідно із частиною 1статті 40 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Підпунктом 3 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року №22-1, передбачено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно із пунктом 2.10 вказаного Порядку довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Судом встановлено, що позивачем подано до Управління довідки про заробітну плату №457 та № 458 від 09.07.2012, видані Макіївським металургійним комбінатом, однак останнім такі довідки для обчислення розміру пенсії не враховані, з посиланням на не підтвердження відомостей у них первинними документами та видачу вказаних довідок підприємством, що знаходиться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України

Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, в контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на території проведення антитерористичної операції, як доказів, оскільки не прийняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.

Те, що Пенсійний орган позбавлений на даний час можливості провести перевірку відповідності записів довідок первинним документам, не покладає надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідки містять усі необхідні реквізити та відомості.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23.01.2018 у справі № 583/392/17, від 30.10.2018 у справі №234/3038/17, від 11.12.2018 у справі № 360/1628/17, від 23.12.2019 у справі № 235/2773/17, від 04.03.2020 у справі № 235/2008/17, від 08.04.2020 у справі №242/1568/17, від 31.03.2021 у справі №0440/6809/18, від 08.12.2021 у справі № 560/3907/18, від 21.02.2022 у справі № 243/4336/17.

З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії позивача з врахуванням інформації про заробітну плату згідно наданих довідок.

Щодо відмови виплачувати пенсію на рахунок уповноваженого позивачем банку.

Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі №280/6637/22 (пункти 37) зазначив, що подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку №22-1 (у редакціїпостанов правління Пенсійного фонду України від07.07.2014 №13-1тавід16.12.2020 №25-1) допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку №22-1.

У постанові від 24.07.2023 у справі №280/6637/22 Верховний Суд розповсюдив зазначений висновок і на порядок виплати грошових коштів на карткові рахунки пенсіонерів, які фактично перебувають за кордоном, та зазначив:

- підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до пункту 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від30.08.1999 №1596, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку;

- жоден з пунктів Порядку №22-1 не містить обов`язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю;

- наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів;

- таким чином, колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відмова відповідача виплачувати позивачу пенсію на визначений банківський рахунок є протиправною, а тому позовні вимоги в цій частині мають бути задоволені шляхом зобов`язання відповідача провести виплату пенсії позивачу на рахунок уповноваженого ним банку.

Щодо позовної вимоги позивача провести виплату компенсації за несвоєчасну виплату всієї суми пенсії, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Стаття 2 Закону №2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).

Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхові виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення);

- сума індексації грошових доходів громадян;

- суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Системний аналіз даних положень дає підстави дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Отже, Закон №2050-ІІІ пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.04.2021 у справі №120/4555/18-а, від 24 січня 2023 року у справі № 200/10176/19-а, від 18.05.2023 у справі № 200/14129/19-а, від 11.08.2023 у справі №380/103/22.

З матеріалів справи слідує, що виплата перерахованої пенсії позивачу відповідачем не здійснена, відтак відсутня виплата основної суми доходу в розумінні Закону №2050-ІІІ, за наявності якої можлива виплата суми компенсації.

Враховуючи, наведене суд приходить до висновку, що позовна вимога про зобов`язання відповідача здійснити виплату компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строків його виплати на підставі Закону № 2050-III задоволенню не підлягає.

З огляду на усе викладене, виходячи із правової, соціальної природи пенсій, суд зазначає, що право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні або відсутність міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія - в Україні чи за її межами, що також передбачено статтею 46 Конституції України.

З пункту 3 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009 слідує, що Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність до Конституції України положень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

Проте, відповідні зміни до законодавства до цього часу не були внесені.

Відсутність чіткого законодавчого механізму щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, призвела до ситуації, за якої громадяни України були позбавлені можливості отримувати належні їм пенсійні виплати, або створювалися умови за яких пенсіонерам, які проживають за межами України, для отримання належних їм пенсійних виплат необхідно було докласти значних зусиль, зокрема, звертатись до суду.

Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 20.01.2022 року у справі № 280/4551/21, який ураховуються судом при розгляді цієї справи.

Суд наголошує, що позивач отримав право на призначення пенсії за віком і відповідач зобов`язаний це право реалізовувати шляхом проведення подальших перерахунків, незалежно від того, призначена пенсія добровільно чи за рішенням суду.

Розглядаючи дану справу, суд звертає увагу, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення ( Постанова Верховного Суду України від 16.09.2015 у справі 826/4418/14).

Враховуючи, що розглядом справи доведено протиправність дій відповідача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням її осучаснення, відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", з урахуванням документів про заробітну плату які перебувають у матеріалах пенсійної справи та вчинити відповідні виплати на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Щодо скасування протоколу/розрахунку №057250001859 від 20.06.2023 та позначку в особливостях пенсійної справі позивача - не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі, то вказані вимоги задоволенню не підлягають оскільки вказані документи не є рішеннями суб`єкту владних повноважень.

Разом із тим не підлягає задоволенню вимога щодо зобов`язання відповідача усунутись від опрацювання пенсійної справи в режимі макетної обробки оскільки застосований судом спосіб захисту є належним способом захисту у даній справі та покладає на відповідача обов`язок проведення перерахунку та виплату пенсії з урахуванням норм чинного законодавства, що виключає можливість при виконанні рішення обмежувати право позивача.

Судовий збір сплачений позивачем підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. (ч.8 ст.139 КАС України).

На підставі викладеного, керуючись статями241-246,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , Держава Ізраїль РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області стосовно запровадження окремого порядку призначення пенсії ОСОБА_1 не встановленого в Законі України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та не врахування довідок про заробітну плату № 457 та № 458 від 09.07.2012 Макіївського металургійного комбінату для розрахунку суми поточної пенсії, відповідно до п. 2.8 Порядку № 22-1 протиправними.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням її осучаснення, відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", з урахуванням документів про заробітну плату які перебувають у матеріалах пенсійної справи а саме довідок про заробітну плату № 457 та № 458 від 09.07.2012, видані Макіївським металургійним комбінатом та вчинити відповідні виплати на визначений пенсіонером банківський рахунок.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, 84122, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , Держава Ізраїль РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.

Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.

Повний текст судового рішення складено 26.03.2024.

Суддя І.В. Буряк