Рішення № 117916561, 26.03.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 року Справа№200/1219/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

01 березня 2024 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, що не відповідають вимогам ст.ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, щодо сплати з 01.03.2024 ОСОБА_1 проіндексованої пенсії по втраті годувальника із обмеженням її максимально граничним розміром 23610,00 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області сплачувати ОСОБА_1 проіндексовану пенсію по втраті годувальника з 01.03.2024 в розмірі фактично нарахованої суми із послідуючим її перерахунком і виплатою у відповідності до діючого законодавства без обмеження проіндексованої пенсії максимально граничним розміром та сплатити заборгованість, що виникла у зв`язку з перерахуванням пенсії на час ухвалення рішенням судом із врахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по втраті годувальника. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4186/23 від 07.09.2023 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2023 без обмеження максимального розміру. Проте 26 лютого 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області знову зробило перерахунок пенсії та на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» зробило індексацію, знову обмеживши пенсію максимальним розміром з 01.03.2024 року. Розмір пенсії з 01.03.2024 складає 23610.00 грн.

Вважає, що відповідачем порушено її право на отримання у належному розмірі пенсії відповідно до вимог чинного законодавства.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, які суперечать вимогам законодавства України, позивач звернувся до суду із даним позовом.

06 березня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачка є одержувачем пенсії по втраті годувальника з 20.12.2012 відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28.02.1991 №796. Відповідачем зазначено, що розмір пенсії з урахування всіх доплат не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених до осіб, які втратили працездатність, відповідно до Бюджетного кодексу України. Отже, у відповідача немає законних підстав для не врахування чинного законодавства при здійсненні пенсійного забезпечення позивачки. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по втраті годувальника з 2012 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.09.2023 позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄРДПОУ 13486010) задоволено частково, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року проіндексованої пенсії по втраті годувальника із обмеженням її максимальним розміром, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплачувати з 01 березня 2023 року ОСОБА_1 проіндексовану пенсію по втраті годувальника в розмірі фактично нарахованої суми без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Листом від 19.02.2024 № 3699-580/Т-02/8-0500/24 Головне управління Пенсійного фонду України повідомило, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/4186/23 від 07.09.2023 проведено перерахунок пенсії з 01.03.2023 без обмеження максимального розміру. Розмір пенсії з 01.03.2023 складає 48403.92 грн. В березні 2024 року планується виплата пенсії за період з 01.03.2024 по 31.03.2024 в розмірі 48403.92 грн. Головним управлінням на виконання рішення суду нарахована доплата за період з 01.03.2023 по 29.02.2024 з урахуванням фактично виплаченої пенсії.

26 лютого 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області знову зробило перерахунок пенсії та на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» зробило індексацію, знову обмеживши пенсію максимальним розміром з 01.03.2024 року відповідно до протоколу про перерахунок. Вид перерахунку: Індивідуально (масовий) (у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму). Розмір пенсії з 01.03.2024 складає 23610.00 грн.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними (стаття 46 Конституції України).

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором (стаття 10 Закону №1058-IV).

Як встановлено частиною першою статті 36 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (пункт 1 частини другої статті 36 Закону №1058-IV).

Зі змісту частини третьої статті 36 Закону №1058-IV слідує, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною першою статті 37 Закону №1058-IV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Разом із цим, відповідно до частини першої статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

Згідно із частиною п`ятою 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктом 11 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи передбачено, що розмір пенсії, призначеної відповідно до цього Порядку, не може бути меншим за розміри, визначені частиною третьою статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Мінімальний розмір пенсії у зв`язку з втратою годувальника для непрацездатних членів сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, становить: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника; на двох і більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії по інвалідності померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частинами.

Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

За вказаними законодавчими нормами, члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається із заробітку чи пенсії годувальника, тобто в залежності від того доходу, який мав годувальник на час настання смерті.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).

За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Частина вісімнадцята статті 43 Закону №2262-ХІІ передбачає, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку. Відповідно до частини третьої статті 51 згаданого Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Разом із цим, Законом України від 28.12.2007 №107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України внесені зміни до Закону №2262-XII, а саме доповнено статтю 43 новою частиною сьомою, відповідно до якої максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

При цьому, пенсія у зв`язку з втратою годувальника є похідною від розміру пенсії померлого годувальника. А тому, на розмір відповідної пенсійної виплати, що належала померлому годувальнику, мають поширюватися аналогічні права і щодо позивачки.

За приписами Закону України від 08.07.2011 №3668-VI Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи внесені зміни до Закону №2262-XII на підставі Закону України від 24.12.2015 №911-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, а саме частина сьома статті 43 викладена в редакції: Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та доповнено реченням такого змісту Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

В подальшому, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за рішеннями Конституційного Суду України неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність (абзац 6 пункту 4 рішення Конституційного Суду України у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України).

Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2000 у справі №1-31/2000 про порядок виконання рішень Конституційного Суду України вказав, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади.

Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України рішення від 20.12.2016 у справі №7-рп/2016, є втрата чинності з 20.12.2016 норм частини сьомої статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Викладене виключає можливість законодавчого органу України вносити зміни у норму яка визнана неконституційною, оскільки після визнання неконституційною частина сьома статті 43 Закону №2262-XII відсутня (виключена) у тексті Закону.

За правилами Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, він набрав чинності з 01.01.2017, у частина сьома статті 43 Закону №2262-XII слова і цифри у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінена словами і цифрами по 31 грудня 2017 року.

Суд враховує, що норми статті 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи узгоджуються з положеннями частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, якою було передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, яка втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.

Отже, починаючи із 2017 року стаття 43 Закону №2262-XII не передбачала положення про обмеження максимального розміру пенсії десятьма прожитковими мінімумами. Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII Про внесення змін до деяких законодавчих актів України до частини сьомої зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діяли обмеження пенсії у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року замінено словами і цифрами по 31 грудня 2017 року), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.

Такий висновок узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 12.03.2019 у справі №522/3049/17 та від 31.03.2021 у справі №815/3000/17 та від 10.09.2021 у справі №300/633/19.

Суд також враховує, що Конституційний Суд України в пункті 7 рішення від 08.06.2016 №4-рп/2016 висловив правову позицію, якою зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені. Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

При цьому, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою в Конституції України виокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави; до них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі, у тому числі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, органах, що забезпечують суверенітет і територіальну цілісність, її економічну та інформаційну безпеку (рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, від 17.03.2004 №7-рп/2004).

Конституційний Суд України зазначив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Відповідно до пункту 6 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік у 2024 році установити, що у 2024 році частина друга та абзац п`ятий частини четвертої статті 42, третє речення абзацу першого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами), частина друга статті 22, стаття 64 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399; із змінами, внесеними Законом України від 15 лютого 2022 року № 2040-IX), частина друга статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції Закону України від 21 вересня 2022 року № 2620-IX), частина четверта статті 54, частина друга статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами) застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.

Ані пунктом 6 розділу Прикінцеві положення Закону України Про Державний бюджет України на 2024 рік, ані постановою Кабінету Міністрів України № 185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» не встановлено обмежень щодо максимального розміру проіндексований пенсій.

Зважаючи на вищенаведені вимоги пенсійного законодавства, відповідач повинен виплачувати позивачці пенсію у зв`язку з втратою годувальника після її індексації з 01 березня 2024 року без застосування обмеження її максимальним розміром.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, порушене право позивачки підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо виплати з 01 березня 2024 року проіндексованої пенсії по втраті годувальника із обмеженням її максимальним розміром та зобов`язання виплачувати проіндексовану пенсію по втраті годувальника з 01 березня 2024 року в розмірі фактично нарахованої суми без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні інших позовних вимог слід відмовити.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., судовий збір у сумі 807,50 відповідно до положень частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виплати ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року проіндексованої пенсії по втраті годувальника із обмеженням її максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) виплачувати з 01 березня 2024 року ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) проіндексовану пенсію по втраті годувальника в розмірі фактично нарахованої суми без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні інших позовних вимог,- відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області ( юридична адреса: 84121, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 807,50 грн. (вісімсот гривень гривень 50 копійок).

Повний текст рішення складено та підписано 26 березня 2024 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Зінченко