Рішення № 117916511, 26.03.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2024 року Справа№200/1065/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі ГУ ПФУ, відповідач), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 09.01.2024 № 056650009611, прийняте за заявою про призначення пенсії від 03.01.2024 № 68; - зобов`язати повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 03.01.2024 № 68, зарахувавши: - до страхового стажу період трудової діяльності з 01.07.2022 по 31.12.2023 на посаді електрослюсаря підземного 5 розряду з повним підземним робочим днем у шахті ДП «ВК «Краснолиманська», - та до пільгового стажу періоди роботи: 01.07.2004; з 29.06.2005 по 03.07.2005 на посаді машиніста підземних установок 3 розряду з повним підземним робочим днем у шахті ДП «ВК «Краснолиманська», з 29.12.2007 по 31.12.2007 на посаді електрослюсаря підземного 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті ДП «ВК «Краснолиманська», з 30.03.2009 по 03.04.2009, з 01.07.2009 по 04.07.2009, 01.10.2009 на посаді електрослюсаря підземного 4 розряду з повним підземним робочим днем у шахті ДП «ВК «Краснолиманська», з 01.04.2012 по 02.04.2012, з 29.01.2013 по 01.02.2013, з 01.05.2013 по 03.05.2013, з 01.11.2013 по 02.11.2013, з 29.03.2014 по 03.04.2014, 31.05.2014, 01.07.2014, з 01.10.2014 по 03.10.2014, з 01.04.2015 по 03.04.2015, з 01.09.2015 по 03.09.2015, з 01.09.2016 по 05.09.2016, 01.02.2017, з 30.04.2017 по 04.05.2017, з 01.12.2019 по 02.12.2019, з 01.07.2022 по 03.01.2024 (по день звернення за призначенням пенсії ) на посаді електрослюсаря підземного 5 розряду з повним підземним робочим днем у шахті ДП «ВК «Краснолиманська», та прийняти рішення про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та рішення Верховного Суду від 21.04.2021 у зразковій справі №360/3611/20-а, відповідно до заяви про призначення пенсії за віком від 03.01.2024 № 68.

На обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається безпідставну відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з не зарахуванням спірних періодів роботи до страхового і пільгового стажу. Позивач вважає, що до спірних правовідносин має застосовуватися рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та рішення Верховного Суду в зразковій справі №360/3611/20-а. Водночас позивач посилається на те, що він має право на зменшення пенсійного віку та призначення пенсії за віком із розрахунку 1 рік за кожний повний рік спеціального стажу роботи за Списком № 1.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що позивач 03.01.2024 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», заява опрацьовувалась за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів. Посилається на те, що до страхового стажу не зараховано: - період трудової діяльності з 01.07.2022 по 31.12.2023, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків. За доданими документами до пільгового стажу роботи який визначений п.3 ст.114 Законом №1058 не зараховано періоди: - 01.07.2004 - безоплатна відпустка; - з 29.06.2005 по 03.07.2005 на посаді машиніста підземних установок 3 розряду у шахті ДП «ВК «Краснолиманська» - безоплатна відпустка; - з 29.12.2007 по 31.12.2007 на посаді електрослюсаря підземного 4 розряду у шахті ДП «ВК «Краснолиманська» - безоплатна відпустка; - з 30.03.2009 по 03.04.2009, з 01.07.2009 по 04.07.2009, 01.10.2009 на посаді електрослюсаря підземного 4 розряду у шахті ДП «ВК «Краснолиманська» - безоплатна відпустка; - з 01.04.2012 по 02.04.2012, з 29.01.2013 по 01.02.2013, з 01.05.2013 по 03.05.2013, з 01.11.2013 по 02.11.2013, з 29.03.2014 по 03.04.2014, 31.05.2014, 01.07.2014, з 01.10.2014 по 03.10.2014, з 01.04.2015 по 03.04.2015, з 01.09.2015 по 03.09.2015, з 01.09.2016 по 05.09.2016, 01.02.2017, з 30.04.2017 по 04.05.2017, з 01.12.2019 по 02.12.2019 - на посаді електрослюсаря підземного 5 розряду у шахті ДП «ВК «Краснолиманська» - безоплатна відпустка; - з 01.07.2022 по 03.01.2024 (по день звернення за призначенням пенсії ) на посаді електрослюсаря підземного 5 розряду у шахті ДП «ВК «Краснолиманська», оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків. Пільговий стаж на підземних професій за Постановою 202 (25) становить 20 років 0 місяців 24 дні, що не дає право зниження пенсійного віку відповідно до пункту 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Позивач матиме право на пенсійну виплату з 26.04.2033, або при набутті необхідного пільгового стажу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року суддею прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), витребувано докази.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорту громадянина України НОМЕР_1 , виданого 19.01.2001.

За наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 від 03.01.2024 щодо призначення пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (про що зазначено в самій заяві) ГУ ПФУ прийняло оскаржуване рішення від 09.01.2024 056650009611 про відмову в призначенні пенсії.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що вік заявника становить 40 років. Страховий стаж особи 23 роки 4 місяці 10 днів. Страховий стаж з урахуванням пільгового стажу становить 41 рік 4 місяці 8 дні. Пільговий стаж роботи на роботах підземних професій за Постановою 202 (25) становить 20 років 0 місяців 24 дні. Навчання за фахом 0 років 7 місяців 3 дні. Зазначено, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано: - період трудової діяльності з 01.07.2022 по 31.12.2023, оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків. Також зазначено, що за доданими документами до пільгового стажу зараховано всі періоди трудової діяльності. Роз`яснено, що особа матиме право на пенсійну виплату 26.04.2033 або при набутті необхідного пільгового стажу. На підставі цього відмовлено в призначені пенсії за віком відповідно до п.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

До суду надана копія трудової книжки позивача НОМЕР_2 , в якій наявні запис № 8 щодо прийняття позивача 07.06.2004 на роботу машиністом підземних установок 3 розряду з повним підземним робочим днем в шахті в Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська»; № 9 щодо переведення позивача з 21.11.2006 на посаду електрослюсаря підземного 4 розряду з повним підземним робочим днем в шахті Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська»; №10 щодо переведення позивача з 06.02.2009 учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті в Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська»; № 11 щодо переведення позивача з 18.03.2009 на посаду електрослюсаря підземного 4 розряду з повним робочим днем в шахті в Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська»; № 12 щодо переведення позивача з 09.08.2010 на посаду електрослюсаря підземного 5 розряду з повним робочим днем в шахті в Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська».

Також до суду надані Індивідуальні відомості про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форма ОК-5 щодо позивача (станом на 03.01.2024), з яких випливає, що Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» (код: 31599557) позивачу нараховувало заробітну плату, а саме 2022 рік липень 31655,13 грн; серпень 34032,27 грн; вересень 30385,87 грн, жовтень 34421,77 грн; листопад 36638,67 грн; грудень 35971,34 грн.

Позивач надав до суду копію довідки Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» № 01/11-272/28 від 17.11.2023 про відсутність на роботі ОСОБА_1 в якій зазначено, що в липні 2004 року у позивача був 1 день безоплатної відпустки; в червні 2005 року - 2 дні безоплатної відпустки; в липні 2005 року - 3 дні безоплатної відпустки; в грудні 2007 року - 3 дні безоплатної відпустки; в березні 2009 року - 2 дні безоплатної відпустки; в квітні 2009 року - 2 дні безоплатної відпустки; в липні 2009 року 4 дні безоплатної відпустки; в жовтні 2009 року 1 день безоплатної відпустки; в квітні 2012 року 2 дні безоплатної відпустки; в січні 2013 року - 2 дні безоплатної відпустки; в лютому 2013 року - 1 день безоплатної відпустки; в травні 2013 3 дні безоплатної відпустки; в листопада 2013 2 дні безоплатної відпустки; в березні 2014 року 2 дні безоплатної відпустки; в квітні 2014 року 3 дні безоплатної відпустки; в травні 2014 року - 1 день безоплатної відпустки; в липні 2014 року 1 день безоплатної відпустки; в жовтні 2014 року 3 дні безоплатної відпустки; в квітні 2015 року 3 дні безоплатної відпустки; у вересні 2015 року 3 дні безоплатної відпустки; у вересні 2016 року 5 днів безоплатної відпустки; у лютому 2017 року 1 день безоплатної відпустки; у квітні 2017 року 1 день безоплатної відпустки; у травні 2017 року 4 дні безоплатної відпустки; в грудні 2019 року 2 дні безоплатної відпустки.

Позивачем до суду надана роздруківка з форми РС-право щодо стажу позивача, з якої випливає, що указані дні безоплатної відпустки не враховані до пільгового стажу позивача, але враховані до його страхового стажу. Також спірний період з 01.07.2022 по 03.01.2024 не врахований до пільгового стажу, спірний період з 01.07.2022 по 31.12.2023 не врахований до страхового стажу.

Спірні правовідносини виникли з приводу правомірності відмови в призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Водночас згідно з ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальники зобов`язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Аналіз наведених приписів законодавства свідчить про те, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника, та вказані внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника таких внесків.

Позивач у періоди з 01.07.2022 по 03.01.2024 працював Державному підприємстві «Вугільна компанія «Краснолиманська», що підтверджується відповідними записами в його трудовій книжці і не спростовується відповідачем.

Внаслідок невиконання роботодавцем позивача обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за окремі періоди роботи на вказаному підприємстві.

Позивач не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення спірних періодів роботи до страхового і пільгового стажу, а також не врахування наявних відомостей про його заробітну плату, за порушення, вчинене страхувальником, оскільки згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник.

Наведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, які наведені в постанові від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність неврахування спірного періоду з 01.07.2022 по 03.01.2024 до пільгового стажу та спірного періоду з 01.07.2022 по 31.12.2023 до страхового стажу під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії.

Тому позовні вимоги в частині указаних періодів підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731, передбачено, що під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов`язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.

Отже, спірні періоди 01.07.2004 року, з 29.06.2005 по 03.07.2005, з 29.12.2007 по 31.12.2007, з 30.03.2009 по 03.04.2009, з 01.07.2009 по 04.07.2009, 01.10.2009, з 01.04.2012 по 02.04.2012, з 29.01.2013 по 01.02.2013, з 01.05.2013 по 03.05.2013, з 01.11.2013 по 02.11.2013, з 29.03.2014 по 03.04.2014, з 31.05.2014, з 01.07.2014, з 01.10.2014 по 03.10.2014, з 01.04.2015 по 03.04.2015, з 01.09.2015 по 03.09.2015, з 01.09.2016 по 05.09.2016, 01.02.2017, з 30.04.2017 по 04.05.2017, з 01.12.2019 по 02.12.2019 не підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача, оскільки до відповідача і суду не надано доказів того, що ці відпустки без збереження заробітної плати, які були надані позивачу, пов`язані з виробничою необхідністю.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Як установлено судом, під час вирішення відповідачем питання про призначення пенсії позивачу безпідставно не враховано період з 01.07.2022 по 03.01.2024 до пільгового стажу та період з 01.07.2022 по 31.12.2023 до страхового стажу позивача. Тому оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

У зв`язку із наведеним підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов`язання повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії.

Водночас позивач просить зобов`язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та Рішення Верховного Суду в зразковій справі №360/3611/20-а.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі Закон № 1788-XII), передбачено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам.

Статтею 12 Закону № 1788-XII передбачено, що право на пенсію за віком мають, зокрема, чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років.

Статтею 14 Закону № 1788-XII установлено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Також установлено, що працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Частиною 1 ст. 26 Закону № 1058-IV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік.

Суд звертає увагу на те, що позивач у заяві про призначення пенсії просив призначити йому пенсію саме на підставі ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV.

Незалежно від вирішення вимог щодо зарахування спірних періодів до пільгового стажу, позивач не набув передбаченого ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV спеціального стажу (Ст.14, пост.202,) 25 років, що ним не спростовується.

Питання застосування статті 14 Закону № 1788-XII не впливає на вирішення питання щодо призначення пенсії позивачу на пільгових умовах, оскільки цим приписом також передбачено необхідність наявності спеціального стажу (Ст.14, пост.202,) 25 років.

Застосування абзацу другого ст. 14 Закону № 1788-XII та абзацу другого ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV не постає у спірних правовідносинах, оскільки ці приписи розповсюджуються тільки на осіб, які мають менше ніж указаний в цих положеннях спеціальний стаж, зокрема менше 10 років у чоловіків.

Щодо застосування останнього абзацу п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII «Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам» та/або приписів п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, якими передбачено, що «Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи», суд зазначає наступне.

Указані законодавчі приписи підлягають застосуванню у взаємозв`язку із установленими вимогами призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 (абзац перший п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, абзац перший ст. 13 Закону № 1788-XII).

Із системного аналізу наведеного законодавства випливає, що передбачена законодавством можливість зменшення «загального» (60 років) пенсійного віку, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи, - застосується щодо осіб які мають необхідний страховий стаж і досягли передбаченого абзацом першим п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, абзацом першим п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII віку, зокрема 50 років для чоловіків.

Інше розуміння наведених приписів може створити нову категорію «пільгових» пенсіонерів, яка матиме більш сприятливі умови для призначення пенсії у порівнянні з іншими особами, навіть, які передбачені ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, що не узгоджується з наведеними Законами.

У межах спірних правовідносин суд висновує, що за змістом Закону № 1058-IV, а також Закону № 1788-XII, особа (зайнята на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці) може отримати пенсію за віком на пільгових умовах до 50 років віку тільки на умовах передбачених абзацом першим ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, абзацом першим ст. 14 Закону № 1788-XII. Якщо особа не відповідає цим умовам, вона отримує право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу першого п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, абзацу першого ст. 13 Закону № 1788-XII, зокрема, після досягнення віку 50 років. Проте якщо після досягнення 50 років віку особа не має достатнього спеціального стажу (10 років) за Списком № 1, вона, за наявності достатнього страхового стажу, має право на зменшення «загального» пенсійного віку (60 років) із розрахунку: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

З установлених судом обставин випливає, що позивач не відповідає умовам для призначення пенсії згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV, статті 14 Закону № 1788-XII (у частині наявності спеціального стажу), що не спростовується позивачем. Також позивач не досяг 50 років віку, а тому на нього не розповсюджуються приписи п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV, п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII.

Частиною 4 ст. 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням наведених висновків, судом не встановлено наявності всіх умов, для зобов`язання прийняти рішення про призначення пенсії позивачу, а тому ця позовна вимога (про зобов`язання призначити пенсію) не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до квитанції №5453-0350-1794-3273 від 22.02.2024 позивачем сплачено 968,96 грн судового збору за подання позову.

Частинами 1 та 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позов задоволено частково, стягненню на користь позивача підлягає 484,48 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (ідентифікаційний код: 13559341; 10003, м. Житомир, вул. Ольжича, буд. 7) про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 09.01.2024 № 056650009611 про відмову в призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.01.2024 про призначення пенсії, із зарахуванням до його страхового періоду з 01.07.2022 ро 31.12.2023 та його пільгового стажу періоду з 01.07.2022 по 03.01.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири)гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Повне рішення суду складене 26 березня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Куденков