Ухвала суду № 117916008, 25.03.2024, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

25 березня 2024 р.Справа № 120/8957/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Томчука А.В., розглянувши письмово заяву про заміну сторони виконавчого провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2023 позов ОСОБА_1 задоволено.

12.03.2024 на адресу суду від ОСОБА_2 , дочки та спадкоємиці померлого ОСОБА_1 , надійшла заява про заміну стягувача ОСОБА_1 у виконавчому листі № 120/8957/22. Подана заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, а ОСОБА_2 вказує, що є спадкоємицею за законом після смерті свого батька ОСОБА_1 . Таким чином, заявник у грудні 2023 звернулась до ГУ ПФУ у Вінницькій області із заявою про виплату пенсії, яка належала до виплати ОСОБА_1 на виконання судового рішення у справі № 120/8957/22. Проте, відповідач у листі від 11.12.2023 , посилаючись на норми статті 379 КАС України, вказав, що для отримання коштів нарахованих на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/8957/22 заявнику слід звернутись до суду із заявою про заміну сторони.

Ухвалою суду від 13.03.2024 заяву ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому листі призначено до розгляду на 25.03.2024.

19.03.2024 відповідач подав заяву про проведення судового засідання без участі представника Г ПФУ у Вінницькій області.

21.03.2024 ОСОБА_2 подала заяву про розгляд заяви про заміну стягувача у виконавчому листі без участі заявника.

Відповідно до частини 2 статті 379 КАС України суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Відтак суд вирішив розгляд заяви здійснювати в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому листі, суд зважає на таке.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2023 позов ОСОБА_1 задоволено. Крім іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.03.2022 виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років з урахуванням нарахованої індексації, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням вже виплачених сум.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 13.03.2023 Серії НОМЕР_1 .

ОСОБА_2 стверджує, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом вона є спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_1 .

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.09.2023, у пенсійного органу внаслідок проведеного перерахунку на виконання судового рішення у справі № 120/8957/22 виникла заборгованість у сумі 21 731,16 грн.

Разом з тим ГУ ПФУ у Вінницькій області у листі від 11.12.2023, посилаючись на норми статті 379 КАС України, вказало, що для отримання коштів нарахованих на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.01.2022 у справі № 120/8957/22 заявнику слід звернутись до суду із заявою про заміну сторони.

За таких обставин ОСОБА_2 вважає, що з огляду на приписи статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України слід здійснити заміну стягувача правонаступником у виконавчому листі № 120/8957/22.

Надаючи правову оцінку таким аргументам заявника, суд враховує наступне.

Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відтак процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Зміст статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.

Так, згідно зі статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.

Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї.

Отже, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю.

Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

Тобто у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Вимоги зобов`язального характеру, що були заявлені ОСОБА_1 у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна сторони у виконавчому листі не є належним способом захисту прав заявника.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 16 травня 2023 року у справі № 420/288/21, від 27 вересня 2023 року у справі № 420/16546/21, від 05 грудня 2023 року у справі № 420/18164/23, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21, від 08 лютого 2024 року у справі № 420/5064/22, що в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для врахування при вирішені цієї заяви.

З урахуванням вищезазначеного та зважаючи на усталені правові висновки Верховного Суду у подібними правовідносинах, суд доходить висновку, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну стягувача у виконавчому листі відсутні.

Керуючись ст.ст. 248, 256, 379 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 про заміну сторони стягувача у виконавчому листі № 120/8957/22 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

СуддяТомчук Андрій Валерійович