Вирок № 117914305, 12.03.2024, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 756/12617/23

Номер провадження № 1-кп/756/825/24

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва судове провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Керч, АР Крим, громадянина України, який має повну загальну середню освіту, не працевлаштований, не одружений, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше засуджений:

- 26.02.2004 вироком Керченського міського суду АР Крим за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки;

- 26.05.2004 вироком Керченського міського суду АР Крим за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців;

- 21.12.2007 вироком Керченського міського суду АР Крим за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 188 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 5 років 6 місяців;

- 14.01.2008 вироком Керченського міського суду АР Крим за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 6 років;

- 10.04.2014 вироком Кам`янець-Подільського районного суду Хмельницької області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 186 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 4 роки;

- 10.04.2018 вироком Шевченківського районного суду м. Києва, за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

- 08.07.2019 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, до покарання виді позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців;

- 01.11.2019 вироком Шевченківського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 2 роки;

- 07.12.2020 вироком Шевченківського районного суду м. Києва, за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 1 рік 10 місяців. 06.01.2021 звільнений з Київського СІЗО №13 по відбуттю строку покарання;

- 07.07.2021 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 1 рік;

- 18.11.2021 вироком Подільського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 1 рік 5 місяців;

- 13.12.2021 вироком Подільського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до покарання виді позбавлення волі строком на 2 роки. 03.05.2023 звільнений з Білоцерківської ВК №35 Київської області по відбуттю строку покарання;

- 14.08.2023 вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України,

УСТАНОВИВ:

1. Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

1.1. 04.05.2023, близько о 03 год. 16 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на вулиці за адресою АДРЕСА_3 , побачив на тротуарі припаркований електричний самокат зеленого кольору марки «Bolt», в якому встановлено акумулятор. У цей час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 , перебуваючи за вказаною адресою, в той же день, час та місці, підійшов до електричного самокату марки «Bolt», зеленого кольору, який належить ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 43637532) та впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає та він діє таємно, за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів, відкрив кришку корпусу електросамоката (VIN НОМЕР_1 ), ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , звідки таємним шляхом викрав акумулятор «HIGO», вартістю 4 600 грн 00 коп., який заховав до свого рюкзака, з яким був в той день. Після цього, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Унаслідок учинення злочину, ОСОБА_4 спричинив ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 43637532) майнову шкоду на загальну суму 4 600 грн 00 коп.

1.2. Отже, ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), учинене повторно, в умовах воєнного стану.

1.3. Крім цього, 17.05.2023, близько о 04 год. 20 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на вулиці за адресою АДРЕСА_3 , де на тротуарі побачив припарковані два електричних самокати зеленого кольору марки «Bolt» належний вказаній юридичній особі, в яких встановлено акумулятори.

У цей час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів, відкрив кришки корпусів електросамоката (VIN НОМЕР_3 ), ідентифікаційний номер 575-745 та електросамоката (VIN НОМЕР_4 ), ідентифікаційний номер 581-372, звідки викрав 2 акумулятори «HIGO», вартістю 4 600 грн 00 коп. за 1 батарею, загальною вартістю 9 200 грн 00 коп., які заховав до свого рюкзака, з яким був в той день. Після цього, ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Унаслідок учинення злочину, ОСОБА_4 спричинив ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 43637532) майнову шкоду на загальну суму 9 200 грн 00 коп.

1.4. Отже, ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), учинене повторно, в умовах воєнного стану.

1.5. Крім цього, 27.05.2023, близько о 04 год. 35 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на вулиці за адресою АДРЕСА_4 , де на тротуарі побачив припаркований електричний самокат зеленого кольору марки «Bolt» належний вказаній юридичній особі, в якому встановлено акумулятор. У цей час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Реалізуючи вказаний умисел, ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів, відкрив кришку корпусу електросамоката (VIN НОМЕР_5 ), ідентифікаційний номер НОМЕР_6 , звідки викрав акумулятор «HIGO», вартістю 4 600 грн. 00 коп., який заховав до свого рюкзака, з яким був в той день. Після цього, ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Унаслідок учинення злочину, ОСОБА_4 спричинив ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 43637532) майнову шкоду на загальну суму 4 600 грн 00 коп.

1.6. Отже, ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), учинене повторно, в умовах воєнного стану.

1.7. Крім цього, 01.06.2023, близько о 04 год. 50 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на вулиці за адресою: АДРЕСА_5 , де на тротуарі побачив припаркований електричний самокат зеленого кольору марки «Bolt» належний вказаній юридичній особі, в якому встановлено акумулятор.

У цей час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.

Так, реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів, відкрив кришку корпусу електросамоката (VIN НОМЕР_7 ), ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , звідки викрав акумулятор «HIGO», вартістю 4 600 грн. 00 коп., який заховав до свого рюкзака, з яким був в той день. Після цього, ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Унаслідок учинення злочину, ОСОБА_4 спричинив ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 43637532) майнову шкоду на загальну суму 4 600 грн 00 коп.

1.7. Отже, ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), учинене повторно, в умовах воєнного стану.

1.8. Крім цього, 03.06.2023, близько 03 год. 43 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи на вулиці за адресою м. Київ, вул. О. Архипенка, у районі будинку 3-а, де на тротуарі побачив припаркований електричний самокат зеленого кольору марки «Bolt» належний вказаній юридичній особі, в якому встановлено акумулятор.

У цей час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану. Так, реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів, відкрив кришку корпусу електросамоката (VIN НОМЕР_9 ), ідентифікаційний номер НОМЕР_10 , звідки викрав акумулятор «HIGO», вартістю 4 600 грн. 00 коп., який заховав до свого рюкзака, з яким був в той день. Після цього, ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Унаслідок учинення злочину, ОСОБА_4 спричинив ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 43637532) майнову шкоду на загальну суму 4 600 грн 00 коп.

1.9. Отже, ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), учинене повторно, в умовах воєнного стану.

1.10. Крім цього, 04.06.2023, близько о 23 год. 15 хв., ОСОБА_4 , перебував на вулиці за адресою: АДРЕСА_6 , де на тротуарі побачив припаркований електричний самокат зеленого кольору марки «Bolt» належний вказаній юридичній особі, в якому встановлено акумулятор.

У цей час у ОСОБА_4 виник умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, в умовах воєнного стану. Так, реалізуючи свій умисел, ОСОБА_4 за допомогою заздалегідь підготовлених інструментів, відкрив кришку корпусу електросамоката (VIN НОМЕР_11 ), ідентифікаційний номер НОМЕР_12 , звідки викрав акумулятори «HIGO», вартістю 4 600 грн. 00 коп., який заховав до свого рюкзака, з яким був в той день. Після цього, ОСОБА_4 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.

Унаслідок учинення злочину, ОСОБА_4 спричинив ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 43637532) майнову шкоду на загальну суму 4 600 грн 00 коп.

1.12. Отже, ОСОБА_4 учинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), учинене повторне, в умовах воєнного стану.

2. Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

2.1. Позиція сторони захисту та сторони обвинувачення.

2.1.1. Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміновані злочини вчинені обвинуваченим. При цьому прокурор просив урахувати як обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття та стан здоров`я обвинуваченого, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити покарання за ч. 4 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.

2.1.2. У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 винуватість визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, підтвердивши обставини, зокрема час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованих органом досудового розслідування злочинів, викладених в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що з 17.05.2023 до 04.06.2023 викрадав акумулятори «HIGO», які були розташовані в середині електросамокатів «Bolt». Учинив через те, що хоча і підробляв різноробочим, але коштів на власні потреби - житло та лікування, не вистачало. Свою поведінку засуджує, розуміє наслідки. Просить також урахувати, що має поганий стан здоров`я, бо хворіє на посттромбофлебитичний синдром обох кінцівок, лімфостаз лівої нижньої кінцівки, хронічна венозна недостатність ІІ ст. Наразі потребує невідкладного медичного лікування.

2.1.3. Представник потерпілого в судові засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду судового провадження був повідомлений належним чином, але подав заяву про розгляд провадження за його відсутності. Сторони судового провадження щодо розгляду провадження за відсутності представника потерпілого не заперечували.

2.2. Підстави, за яких суд не досліджує докази сторони обвинувачення та захисту, а також уважає доведеною винуватість поза розумним сумнівом.

2.2.1. У судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_4 правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні сумніви і у суду щодо добровільності позиції обвинуваченого. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку останній буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

2.2.2. Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що він себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає їх під примусом.

2.2.3 Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), учинене повторне, в умовах воєнного стану.

3. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

3.1. У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку, надав повністю інформацію про обставини подій, а також місця продажу викрадених ним акумуляторів тощо, зокрема тих, відомості про які не було відомо органу досудового розслідування на момент затримання ОСОБА_4 , і саме що сприяло розкриттю інших аналогічних учинених ОСОБА_4 злочинів.

На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину в справі. Саме тому обвинувачений просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості.

Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні, а також відображено в обвинувальному акті.

3.2. У зв`язку з чим, на думку суду, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

3.2. Крім того, судом також ураховано, що за клопотанням обвинуваченого суд вживав заходи щодо медичного огляду обвинуваченого в умовах слідчого ізолятору, а також надання необхідної медичної допомоги. А отже судом отримано докази того, що обвинувачений дійсно має тяжке захворювання та потребує надання медичної допомоги. Указані обставини, на думку суду, дають підстави урахувати стан здоров`я обвинуваченого як обставину, що пом`якшує покарання.

3.2. При цьому судом не було встановлено обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України. Тим більше, сторона обвинувачення і не посилалась на наявність будь-яких обставин, що обтяжують покарання.

4. Мотиви призначення покарання.

4.1. Суд, призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, ураховує, що покарання, як захід державного реагування на осіб, котрі вчинили кримінальне правопорушення, є головною і найбільш поширеною формою реалізації кримінальної відповідальності, роль і значення якого багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. Застосування покарання є одним із завершальних етапів кримінальної відповідальності, на якому суд вирішує питання, визначені ч. 1 ст. 368 КПК України, та яке виступає правовим критерієм, показником негативної оцінки як самого правопорушення, так і особи, котра його вчинила. Покарання завжди має особистий, індивідуалізований характер, а його призначення і виконання можливе тільки щодо особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення. При цьому призначення необхідного і достатнього покарання певною мірою забезпечує відчуття справедливості як у потерпілого, так і суспільства.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості злочину. Індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром якої є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

4.2. Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорій тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, їх вид, кількість та суспільна небезпечність. Вид та вартість майна, яким обвинувачений заволодів, а саме акумуляторами електросамокатів «Bolt», які належать ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА» на загальну суму 32 200 грн 00 коп.

Наслідки вчинення злочинів, зокрема, що заподіяна майнова шкода хоча не відшкодована, проте, представник потерпілого не заявляв претензій матеріального характеру, як і не пред`являв цивільного позову. Також суд бере до уваги вже наведені відомості про особистість обвинуваченого, який раніше не неодноразово засуджений, має освіту, але не працював.

4.3. При цьому, суд уважає, що підстави застосування статей 69, 69-1, 75 КК України при призначенні покарання - відсутні, як і підстави для застосування покарання з іспитовим строком. Оскільки, як убачається з наданих матеріалів, а також підтверджено обвинуваченим, останній неодноразово був засуджений і наразі відбуває покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років.

4.4. З урахуванням викладених обставин, характеру та виду вчиненого злочину, їх наслідків, особи обвинуваченого, враховуючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, наявності обставин, що пом`якшують та відсутності обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підстави, які спонукали обвинуваченого до вчинення злочинів, суд вважає, що відповідно до вимог ст. 50 КК України, виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень, у зв`язку з чим вважає за необхідне призначити йому покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 років.

4.5. Між тим, судом вже наведено, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Оболонського районного суду м. Києва від 14.08.2023, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. З цих підстав, оскільки подія злочину за цим вироком мала місце до постановленням попереднього вироку, ОСОБА_4 слід призначити покарання в порядку п. 4 ст. 70 КК України, ураховуючи положення п. «а» ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, за цим вироком та попереднім, призначив остаточно покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.

4.6. Призначення ОСОБА_4 саме такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду». Оскільки тривалий нагляд за ОСОБА_4 у кримінально-виконавчій установі буде дієвим механізмом досягнення мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а й здійснити виправлення особистості, а також запобігти вчиненню ним так і іншими особами злочинів.

4.6. Окрім цього, суд звертає увагу на стан здоров`я обвинуваченого, якому встановлено діагноз 22.01.2024 лікарем - хірургом: посттромбофлебитичний синдром обох кінцівок. Лімфостаз лівої нижньої кінцівки. Хронічна венозна недостатність ІІ ст. 22.01.2024 лікарем - терапевтом поставлено діагноз: артеріальна гіпертензія І ст. СН 0.

У зв`язку з чим, на думку суду, відповідальна особа за вирішення питання розподілу засуджених по установах відбуття покарання має вирішити питання розподілу ОСОБА_4 до відповідної установи відбуття покарання, яка має можливість поводити лікування та надати відповідну медичну допомогу ОСОБА_4 .

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

5.1. Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.

5.2. Між тим, діючи відповідно до вимог речення 2 ч. 4 ст. 70 КК України, слід зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, відбуте покарання за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 14.08.2023, а саме з 17.06.2023 до набуття цим вироком законної сили.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати з дня набуття вироком законної сили.

5.3. Судом також ураховано, що в кримінальному провадженні на підставі ухвали суду було застосовано заходи забезпечення кримінального провадження, а саме тимчасове залишення ОСОБА_4 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на час розгляду судового провадження, а отже вказані заходи мають бути залишені без змін до набуття вироком законної сили.

5.3. Цивільний позов у рамках даного кримінального провадження не заявлено.

5.4 Процесуальні витрати на проведення дактилоскопічної експертизи: № СЕ-19/111/23/32501-Д від 27.06.2023 у розмірі 1 195 грн 00 коп. підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.

5.4. Речові докази відповідно до ст. 100 КПК України (електросамокат Bolt, номер рами НОМЕР_4 , бортовий № 581-372, без акумулятору, електросамокат Bolt, номер рами НОМЕР_7 , без акумулятору, розібраний електросамокат Bolt, бортовий номер 748-632, які передані на відповідальне зберігання ТОВ «БОЛТ ОПЕРЕЙШНЗ УКРАЇНА» (ЄДРПОУ 43637532), залишити у володінні останнього.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком та вироком Оболонського районного суду міста Києва від 14.08.2023 у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років, остаточне слід призначити покарання ОСОБА_4 в виді позбавлення волі строком на строк 5 (п`ять) років 1 (один) місяць.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 - рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Відповідно до речення 2 ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, відбуте ОСОБА_4 покарання за вироком Оболонського районного суду міста Києва від 14.08.2023, а саме з 17.06.2023 до набуття цим вироком законної сили.

Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме тимчасове залишення ОСОБА_4 в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на час розгляду судового провадження - залишити без змін до набуття вироком законної сили.

Процесуальні витрати, які складаються з витрат на проведення дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/111/23/32501-Д від 27.06.2023 у розмірі 1 195 грн 00 коп. - стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.

Речові докази які передані на відповідальне зберігання ТОВ «Болт Оперейшнз Україна», залишити в володіння останнього

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Строк апеляційного оскарження для осіб, які не були під час оголошення вироку обчислюється з дня отримання ними його копії.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку, визначеному статтями 376, 615 КПК України, а особам, які не були присутніми під час його проголошення - спрямувати не пізніше наступного дня.

Суддя ОСОБА_1