Рішення № 117913768, 25.03.2024, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/1116/24

Номер провадження2/711/818/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого судді: Казидуб О. Г.

при секретарі: Шульга А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних регламентною виплатою,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Моторно (транспортне) страхове бюро України (02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, ЄДРПОУ 21647131) звернувся до суду зпозовом до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній) про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних регламентною виплатою.

Позовна заява мотивована тим, що 09 квітня 2020 року близько 12-00 год. в м. Черкаси водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «PeuGet 605», д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по вул. Смілянська в напрямку до вул. Вернигори, скоїв наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 , який внаслідок отриманих тяжких тілесних травм помер у лікарні.

Вказані обставини ДТП були встановлені на досудовому слідстві та відображені у вироку Соснівського районного суду м. Черкаси про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ст. 286 ч. 2 КК України.

На час ДТП водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «PeuGet 605», д.н.з. НОМЕР_1 без чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Про це свідчить відсутність інформації щодо страхування вказаного транспортного засобу в єдиній централізованій базі даних МТСБУ, доступ до якої є вільним в мережі Інтернет.

Заподіяна відповідачем внаслідок ДТП шкода не була відшкодована потерпілим особам.

Відповідно до положень п.п. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону, МТСБУ за рахунок коштів Фонду захисту потерпілих, відшкодовую шкоду на умовах визначених Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував цивільно-правову відповідальність.

В зв`язку з настанням події дружина загиблого ОСОБА_3 , а також представник ОСОБА_4 , діючий на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_5 (батько загиблого) звернулись до МТСБУ з відповідними заявами про здійснення відшкодування шкоди, пов`язаної зі смертю ОСОБА_2 .

Керуючись п.п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону та на підставі наданих документів, МТСБУ здійснило відповідну виплату: 80402 грн. витрати пов`язані з втратою годувальника на користь ОСОБА_6 ; 9570 грн. 00 коп. витрати на поховання ОСОБА_2 ; 170028 грн. 00 коп. витрати пов`язані з втратою годувальника на користь ОСОБА_4 .

Зазначають, що МТСБ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної водієм транспортного засобу, відповідальність якого не була застрахована на час ДТП.

Просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь МТСБУ суму сплаченого відшкодування в розмірі 260000 грн.00 коп. та суму сплаченого судового збору в розмірі 3900 грн. 00 коп.

23 лютого 2024 року ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання з викликом сторін, надано відповідачу строк на надання відзиву.

Представник позивача Мотроно (транспортного) страхового бюро України за дорученням ОСОБА_7 через систему «Електронний суд» надав заяву, в якій просить розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів доданих до позову, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В разі неявки відповідача в судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце судового засідання, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав.

Справу розглянуто за правилами заочного розгляду передбаченими ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідачів повідомлених у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, які не з`явилися в судове засідання без повідомлення причин, не подали відзиву проти позову, а представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Суд, оголосивши заяву представника позивача, дослідивши та вивчивши письмові докази встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до вироку Соснівського районного суду м. Черкаси по справі № 712/5480/21 від 15 березня 2021 року, під час руху ОСОБА_1 , грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, керуючи автомобілем марки Peuget 605, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані сп`яніння внаслідок вживання наркотичних речовин та рухаючись в АДРЕСА_2 , будучи зазделегідь обєктивно проінформованим про наближення до регульованого перехрестя, що позначене відповідними світлофорами з увімкненими сигналами, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, а тому на момент, коли на вказаному світлофорі був увімкнений червоний, тобто забороняючий його рух, сигнал, не зупинився перед вказаним перехрестям, а продовжив рух прямо, рухаючись зі швидкістю близько 70 км/год, яка значно перевищує дозволену в населеному пункті швидкістю руху, не дав дорогу велосепедистові ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , для якого може бути створена перешкода чи небезпека, та який перетинав проїзну частину вул. Смілянська по регульованому пішоходному переходові, що розташований біля вказаного перехрестя та позначений дорожньою розміткою 1.14.2 ПДР України, на дозволяючий зелений сигнал світлофора на велосипеді марки «Україна» справа наліво відносно напрямку руху автомобіля та скоїв на нього наїзд.

Даним вироком визнано ОСОБА_1 винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарення у вигляді 6 років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки.

Відповідно до копії Свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , виданого Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер.

Відповідно до копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_8 є сином померлого ОСОБА_2 .

Відповідно до копії Свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району м. Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, ОСОБА_6 є дружиною померлого ОСОБА_2 .

Також, відповідно до копії Свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 , виданого Скорівським сельбюро ЗАГс Золотоніського району Черкаської області, ОСОБА_5 є батьком померлого ОСОБА_2 .

Відповідно до Довіреності від 22 жовтня 2020 року, засвідченої секретарем Вознесенської сільської ради Макаренко Г.В., ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси по факту події, що мала місце ІНФОРМАЦІЯ_4 в результаті якої загинув ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як вбачається зі змісту Наказів Моторно (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, наказано Департаменту фінансів сплатити:

на рахунок отримувача ОСОБА_4 170028 грн. 00 коп. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди;

на рахунок отримувача ОСОБА_6 80402 грн. 00 коп. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди та 9570 грн. 00 коп. за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Так, відповідно до Платіжної інструкції № 1030622 від 26 травня 2021 року, «МТСБУ» перерахувало ОСОБА_4 170028 грн. 00 коп. (призначення платежу: виплата по справі № 72275, згідно наказу № 3.1/2021 від 25.05.2020 року, ОСОБА_4 ); відповідно до Платіжної інструкції № 819846 від 20 травня 2022 року МТСБУ» перерахувало ОСОБА_6 80402 грн. 00 коп. ( призначення платежу: виплата по справі № 72275, згідно наказу № 3/3776 від 19.05.2022 року); відповідно до платіжної інструкції № 817544 від 16 лютого 2022 року, «МТСБУ» перерахувало ОСОБА_6 9570 грн. 00 коп. (призначення платежу: виплата по справі № 72275, згідно наказу № 3/1094 від 16.02.2022 року).

Тобто, в судовому засіданні встановлено, що позивачем Молторно (транспортним) страховим бюро України перераховано за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди на загальну суму 260000 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Вина потерпілого не враховується у разі відшкодування додаткових витрат, передбачених ч. 1 ст. 1195 ЦК України, у разі відшкодування шкоди, завданої смертю годувальника та у разі відшкодування витрат на поховання (ч. 3 ст. 1193 ЦК України). Чинне законодавство України не передбачає такої підстави для звільнення від відповідальності власника джерела підвищеної небезпеки як вина потерпілого.

Аналогічна правова позиція зазначена в Постановах Верховного Суду № 466/4412/15-ц від 05 червня 2019 року; № 447/2438/16-ц від 02 жовтня 2019 року.

Відповідно до підпункту «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Моторне (транспортне) страхове бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до норм п.п. 38.2.1 п. 38.2 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, та який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Таким чином, Моторно (транспортне) страхове бюро України виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Тому після проведення виплати на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_6 у Моторно (транспортне) страхове бюро України виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Враховуючи вищевикладене, надані суду письмові докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення даного позову.

До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою в розмірі 26000 грн. 00 коп. та сплачені позивачем судові витрати по справі в сумі 3900 грн.00 коп., що складаються із судового збору.

На підставі ст. ст. 1166, 1191 ЦК України, керуючись ст. ст. 4,5, 7, 10, 11, 12, 77, 78, 141, 280-283, 258ЦПК України ЦПК України, ЗУ Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних регламентною виплатою задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України суму сплаченого відшкодування в розмірі 260000 грн. 00 коп. та судові витрати в розмірі 3900грн.00коп.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: О. Г. Казидуб