Ухвала суду № 117911707, 26.03.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

26 березня 2024 року Справа № 922/928/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Урочище Журавське" (вх. № 928/24 від 22.03.2024) про забезпечення позову, подану у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Урочище Журавське" (адреса: 20451, Черкаська обл., Тальнівський р.-н, с. Криві коліна, вул. Мазепи Івана, буд. 1-Є; код ЄДРПОУ 36093325) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдер-Тол" (адреса: 61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 5; код ЄДРПОУ 43108502) про повернення коштів та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Урочище Журавське" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд:

1) зобов`язати ТОВ "Холдер-Тол" (далі - відповідач) повернути кошти у розмірі 610620,00 (шістсот десять тисяч шістсот двадцять) позивачу;

2) зобов`язати Київський ВДВС у м. Харкові СМУМЮ вчинити дії в рамках виконавчого провадження № 74457689 від 15.03.2024 по зняттю арешту та розблокуванню коштів в розмірі 610620,00 (шістсот десять тисяч шістсот двадцять) грн, які містяться на р/р UA483515330000026001052133909 ТОВ "Холдер-Тол" (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 5, код ЄДРПОУ 43108502) в Харківському ГРУ «Приватбанк»).

В обгрунтування своїх вимог ТОВ "Урочище Журавське" посилається на те, що воно помилково перерахувало на користь ТОВ "Холдер-Тол" грошові кошти в сумі 610620 грн., однак на відповідну вимогу ТОВ "Урочище Журавське" ці кошти ТОВ "Холдер-Тол" не повернуло оскільки на них накладно арешт Київським ВДВС у м. Харкові СМУМЮ в рамках виконавчого провадження № 74457689.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.03.2024 позовну заяву у справі № 922/928/24 залишено без руху.

Одночасно з позовною заявою позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову (вх. № 928/24 від 22.03.2024), в якій просить суд до вирішення спору по суті застосувати наступні заходи забезпечення позову:

- накласти арешт на кошти у розмірі 610620,00 (шістсот десять тисяч шістсот двадцять) грн., які містяться на р/р НОМЕР_1 ТОВ «Холдер-Тол» (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 5, код ЄДРПОУ 43108502) в Харківському ГРУ «Приватбанк» до вирішення позову по суті;

- заборонити Київському ВДВС у м. Харкові СМУМЮ вчиняти дії в рамках виконавчого провадження № 74457689 від 15.03.2024 по списанню коштів в розмірі 610620,00 (шістсот десять тисяч шістсот двадцять) грн, які містяться на р/р НОМЕР_1 ТОВ «Холдер-Тол» (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, буд. 5, код ЄДРПОУ 43108502) в Харківському ГРУ «Приватбанк» до вирішення позову по суті

Заява про забезпечення позову мотивована з посиланням на те, що грошові кошти в сумі 610620 грн. були перераховані позивачем на користь відповідача помилково, однак на вимогу повернути платіж відповідач повідомив, що не може цього зробити, оскільки, Київський ВДВС у м. Харкові СМУМЮ 15.03.2024 відкрито виконавче провадження № 74457689 про стягнення з відповідача 1265776,97 грн і тому кошти що надійшли на рахунок заарештовані виконавчою службою. Разом з тим, позивач вважає, що існує ймовірність що до вирішення спору по даній справі Київський ВДВС у м. Харкові СМУМЮ в рамках відкритого 15.03.2024 виконавчого провадження № 74457689 про стягнення з відповідача 1265776,97 грн може здійснити виконавчі дії по списання коштів у розмірі 610620,00 грн., які були помилково перераховані відповідачу.

Розглянувши заяву позивача (вх. № 928/24 від 22.03.2024) про забезпечення позову, суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Пунктами 2, 4 ч. 1 статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується зокрема забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Частиною 2 ст. 136 ГПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 3-6 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Слід вказати, що з огляду на положення ст. ст. 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову суд констатує, що всупереч зазначеним вище положенням закону позивачем при її поданні не надано жодного доказу існування обставин, з якими закон пов`язує можливість вжиття заходів до забезпечення позову. Зокрема, заявником належними та допустимими доказами не доведено, що невжиття заходів до забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, в разі його винесення на користь заявника.

Суд констатує, що предметом позову згідно з поданою позивачем позовною заявою, зокрема, є стягнення грошових коштів які, як стверджує позивач, були перераховані на користь відповідача помилково, а тому у відповідача відсутні правові підстави для їх утримання.

З цього приводу суд зазначає, що згідно з ст. 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, особи, які здійснюють підприємницку діяльність несуть всі ризики пов`язані з її здійсененням, в т.ч. здійснюючи оплату на користь власних контрагентів за виконані роботи та/або надані послуги, тощо.

До того ж, питання стосовно наявності або відсутності правових підстав для перерахування позивачем на користь відповідача грошових коштів буде вирішуватися судом в процесі розгляду справи, при винесенні відповідного судового рішення.

Окрім того, згідно зі ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» Кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Операції з грошима (як платіжними засобами) в цивільному та господарському законодавстві ґрунтуються на принципі повернення суми коштів, а не тих самих грошових знаків.

Таким чином, у випадку обгрунтованості заявлених позивачем позовних вимог, відповідач має можливість виконати своє зобов`язання не обов`язково за рахунок коштів, які надійшли на його рахунок від позивача (як вважає позивач), а також і за рахунок інших наявних в нього грошових коштів або інших активів.

За таких обставин, в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Згідно з ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.

При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну загострену обстановку та складну ситуацію з електропостачанням м. Харкова, суд при винесенні ухвали був вимушений вийти за межі строку, встановленого статтею 140 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 73-74, 86, 136, 137, 140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Урочище Журавське" (вх. № 928/24 від 22.03.2024) про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 254-258 ГПК України з урахуванням вимог пп. 17.5 п.17 ч. 1 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак