Рішення № 117905938, 20.03.2024, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 290/942/21

Провадження № 2/332/46/24

Рішення

Іменем України

20 березня 2024 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Яцуна О.С.,

за участю секретаря: Мусаєва Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, -

Встановив:

Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до Заводського районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного договору б/н від 13.05.2010 позичальник ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер. Спадкоємцем, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . Позивачем 26.08.2020 була направлена претензія кредитора до Романівської державної нотаріальної контори. Позивач вважає, що відповідач прийняв спадщину до складу якої входять, в тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. 23.04.2021 до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно яких позивач пред`явив свої вимоги, але жодних дій з боку відповідача здійснено не було. Станом на дату смерті спадкодавця заборгованість позичальника ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором № б/н від 13.05.2010 становить 7436,17 грн, що позивач АТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з відповідача на їх користь, а також судові витрати, що складаються зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до суду.

На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, задля встановлення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання (перебування) фізичної особи, суддею зроблений запит до Василівської міської ради Запорізької області. Згідно відповіді № 16 від 11.01.2022 відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Від представника позивача в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, на задоволенні позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» наполягає та просить їх задовольнити, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Від відповідача ОСОБА_1 в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.05.2010 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір б/н, за умовами якого останній отримав кредит в сумі 3000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок (а.с. 48).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , виданого 04.04.2020 Василівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (а.с. 53).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 13.05.2010, що наданий позивачем, станом на дату смерті ОСОБА_2 заборгованість становить 7436,17 грн та складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту (а.с. 13).

Позивачем 26.08.2020 була направлена претензія кредитора за Вих.№SAMDN50ОТС003162219 від 23.07.2020 до Романівської державної нотаріальної контори (а.с. 56).

На кредиторську вимогу банку Романівською державною нотаріальною конторою для відома позивача було направлено лист № 134/02-14 від 03.09.2020 про те, що за претензією Банка заведена спадкова справа (а.с. 54).

23.04.2021 позивачем направлений лист-претензія № SAMDN50ОТС003162219 від 08.04.2021 до ОСОБА_1 як до спадкоємця після померлого позичальника (а.с. 57).

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 608 ЦК України, зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

За приписами ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У зв`язку зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини, умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора.

За положеннями ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Виходячи із наведеного, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора, судом підлягає встановленню, яке саме майно спадкоємець отримав у спадщину та яка його вартість.

У пункті 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 роз`яснено, що з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що спадкоємці можуть задовольняти вимоги кредиторів лише: у разі прийняття майна у спадщину; у межах вартості успадкованого майна; у розмірі заборгованості, яка виникла за життя спадкодавця.

Таким чином, АТ КБ «Приватбанк», як позивач, зобов`язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлого, прийняв після нього спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину.

Позивач у позовній заяві зазначає, що спадкоємцем померлого у порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України є відповідач ОСОБА_1 , який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. На підтвердження даної обставини позивач посилається на копії паспортів позичальника та відповідача, де зазначено одну й ту саму адресу зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 (а.с. 49-52).

Суд зазначає, що сам факт реєстрації місця проживання відповідача за однією адресою зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не є належним та допустимим доказом того, що саме він є спадкоємцями та прийняв спадщину після померлого, при цьому будь-які відомості про родинний зв`язок померлого з відповідачем ОСОБА_1 та померлим ОСОБА_2 в матеріалах справи відсутні.

Окрім того, є хибним посилання позивача на те, що, згідно паспортних даних померлий та відповідач були зареєстровані за однією адресою: АДРЕСА_2 , адже, як вбачається з копії паспорта померлого ОСОБА_2 , адреса його реєстрації: АДРЕСА_3 (а.с. 50), натомість адреса зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (а.с. 52). Перевірити тотожність цих адрес суд не має змоги, адже копія паспорта померлого містить засвічені місця в частині зазначення населеного пункту, а в частині зазначення вулиць містяться істотні відмінності.

Згідно відповіді Романівської селищної ради Житомирського району Житомирської області № 1716/04-32 від 26.06.2023, у с. Новопрутівка Житомирського району Житомирської області не існує та не існувало бульвару з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та багатоквартирних будинків. Крім того, громадянин ОСОБА_2 у вказаному вище населеному пункті не проживав та не проживає (а.с.148).

Згідно відповіді Василівської міської ради Запорізької області № 16 від 11.01.2022, відповідач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 87).

Разом з наведеним вище, суд зазначає, що за клопотанням позивача від Романівської державної нотаріальної контори була витребувана спадкова справа, заведена після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с. 101-102).

На виконання ухвали суду Романівська державна нотаріальна контора повідомила, що заведена спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 перенаправлена 02.05.2023 для виконання приватному нотаріусу Василівського нотаріального округу Запорізької області Кириченко В.В. (а.с. 137).

Судом були здійснені усі необхідні дії задля отримання копії спадкової справи, а саме: на адресу приватного нотаріуса Кириченко В.В. був надісланий запит щодо витребування належним чином засвідченої копії спадкової справи (а.с. 141), відповідь на який отримана не була; на адресу відділу з питань нотаріату у Запорізькій області Управління нотаріату Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) був направлений запит щодо діяльності приватного нотаріуса Кириченко В.В. (а.с. 143), на який була отримана відповідь №29170/08.5-24 від 19.07.2023 про те, що діяльність приватного нотаріуса Кириченко В.В. зупинена з 25.02.2022 у зв`язку зі збройною агресією рф проти України, документи нотаріального діловодства та архіву нотаріуса на підконтрольну територію України не вивозилася, на зберігання до Запорізького обласного державного нотаріального архіву не передавалися (а.с. 151). Отримати будь-яким іншим способом копію спадкової справи суд не має можливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано до суду доказів переходу прав та обов`язків померлого ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_1 , як його спадкоємця.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, а саме відсутності підстав для стягнення з відповідача боргу за кредитом спадкодавця, позов АТ КБ «ПриватБанк» є безпідставним, не доведеним в судовому засіданні, а тому не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

Вирішив:

У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складений 26.03.2024.

Суддя О.С. Яцун