Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
08.10.10 р.Справа № 13/256-10 За позовом Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту „Дніпроагропроект”, м. Дніпропетровськ
до товариства з обмеженою відповідальністю „СВІДІ”, м. Дніпропетровськ
про стягнення 9 406,64 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: Лоб В.Д.- представник, довіреність від 09.07.2010 р., №01-13/297;
від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ:
Державно-кооперативний проектно-вишукувальний інститут „Дніпроагропроект”, м. Дніпропетровськ (далі –позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „СВІДІ”, м. Дніпропетровськ (далі –відповідач) про стягнення 9 406,64 грн., з яких заборгованість за орендну плату - 4468,00 грн., пеня –137,10 грн., 3% річних - 40,76 грн., штраф –312,76 грн., неустойка в розмірі подвійної орендної плати - 4468,00 грн.
Позивач обгрунтовує свої позовні вимоги посиланням на невиконанням відповідачем оплати за договіром оренди нежитлового приміщення №238 від 01.03.2010 р.
Відповідач відзив на позов не надав, у судові засідання 07.09.2010 р., 30.09.2010 р., 08.10.2010 р. не з'явився. Місцезнаходження відповідача підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6993064 від 14.09.2010 р.(а.с. 16).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих для огляду у судовому засіданні.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.10.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,
встановив:
01.03.2010 р. між Державно-кооперативним проектно-вишукувальним інститутом „Дніпроагропроект” (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „СВІДІ” (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №238 (далі –договір) за умовами якого орендодавець здає, а орендар приймає у тимчасове користування нежитлове приміщення за адресою: 49101, м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 28 А, а саме приміщення №630, №632, №633, №634, №635 орендною розрахунковою площею 55,6 м.кв.
Строк оренди встановлений п. 4.1 договору з моменту підписання акту приймання прередачі орендованого приміщення до 01.06.2010 р.
Відповідно до рішення господарського суду Дніпропетровсьокої області від 16.09.2010 по справі №13/233-10 судом було вирішено зобов’язати товариство з обмеженою відповідальністю „СВІДІ»звільнити нежитлове приміщення за адресою: 49101, м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 28 А, а саме приміщення №630, №632, №633, №634, №635 орендною розрахунковою площею 55,6 м.кв. на користь Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту „Дніпроагропроект”.
Згідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Станом на 11.08.2010 р. відповідач не звільнив нежитлове приміщення за адресою: 49101, м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 28 А, №630, №632, №633, №634, №635 орендною розрахунковою площею 55,6 м.кв., та не здійснив сплату за оренду за квітень, травень 2010 р. у розмірі 4468,02 грн.
Пунктом 9.2. Договору зазначено, що у випадку простроченя по внесенню плати за оренду орендар сплачує пеню в розмірі 0,1% від суми боргу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення більше 30 днів додатково стягується штраф в розмірі 7% вартості боргу.
Відповідно до розрахунку суми боргу, що наданий позивачем до позовної заяви (а.с. 10), позивач за п. 9.2 нарахував відповідачу пеню за період з 11.04.2010 р. по 31.07.2010 р. у розмірі 137,10 грн., штраф 7% у розмірі 312,76 грн.
Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.
З урахуванням суми боргу відповідача, позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 11.04.2010 р. по 31.07.2010 р. у розмірі 40,76 грн.
Розглянувши матеріали справи суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 598 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає суму 4468,02 грн., що підтверджує акт звірки розрахунків станом на 03.08.2010 р. (а.с. 7).
Згідно п. 5.2 договору, орендна плата вноситься в безготівковому вигляді в гривнях на розрахунковий рахунок орендодавця з умовою передплати не пізніше 10 числа поточного місяця на підставі рахунку виставленого орендодавцем на початку цього ж місяця.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивач належних доказів надання відповідачу рахунку для оплати орендної плати до суду не надав. У судовому засіданні 08.10.2010 р. представник позивача надав клопотання яким повідомив суд, що не має можливості надати докази отримання рахунків для оплати відповідачу.
Оскільки орендна плата орендарем згідно до умов договору вноситься в безготівковому вигляді на розрахунковий рахунок орендодавця на підставі рахунку наданого орендодавцем, а доказів надання орендарю таких рахунків за квітень, травень 2010 р. позивач не надав, відсутні підстави для стягнення з орендаря орендної плати за квітень- травень 2010 р. у сумі 4 468,02 грн. в примусовому порядку, а тому нараховані позивачем сума пені –137,10 грн., 3% річних - 40,76 грн., штрафу –312,76 грн. є необгрунтованими.
Господарський суд залишає позовну заяву без розгляду якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, суд знаходить достатньо підстав для залишення позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за орендну плату - 4468,00 грн., пені –137,10 грн., 3% річних - 40,76 грн., штрафу –312,76 грн. без розгляду.
Відповідно до позовної заяви, позивач просить стягнути з відповідача згідно до п. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойку у розмірі подвійної орендної плати за період з 01.06.2010 р. по 31.07.2010 р. у розмірі 4448,00 грн.
Згідно ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в яком у вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Строк оренди згідно до п. 4.1 договору був встановлений до 01.06.2010 р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровсьокої області від 16.09.2010 по справі №13/233-10 судом було зобов’язано товариство з обмеженою відповідальністю „СВІДІ»звільнити нежитлові приміщення №630, №632, №633, №634, №635 за адресою: 49101, м.Дніпропетровськ, пр.Кірова, 28 А.
Таки чином, після припинення договору оренди №238 орендар не повернув орендодавцю нежитлові приміщення –об’єкт оренди, що було предметом розгляду вищевказаної справи у господарському суді Дніпропетровської області.
Враховуючи викладене, позовні вимоги що до стягнення з відповідача неустойки за період з 01.06.2010 р. по 31.07.2010 р. у розмірі 4448,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до платіжного доручення №724 від 09.08.2010 р., позивач сплатив державне мито за подання позовної заяви до господарського суду у розмірі 221,05 грн., але відповідно до п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93 року № 7-93 “Про державне мито” ставки державного мита із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів встановлюються в розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 102,00 грн. Суд вважає за необхідне суму зайво сплаченого державного мита у розмірі 119,05 грн. повернути позивачу, про що видати довідку.
Судові витрати по справі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 43, 49, 75, п. 5 ч. 1 ст. 81, 82–85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „СВІДІ” (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Глінки, 19 оф. 8; р/р 260080035001001 в КБ "Надра банк", МФО 306016; код ЄДРПОУ 34885390) на користь Державно-кооперативного проектно-вишукувального інституту „Дніпроагропроект” (49000, м.Дніпропетровськ, пр. Кірова, 28А; код ЄДРПОУ 03577929; р/р №26004010653000 АКІБ" Укрсиббанк", м.Хірків, МФО 351005) неустойку у сумі 4 448,00 грн., 102,00 грн. - витрати по сплаті державного мита, 236грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за орендну плату - 4468,02 грн., пені –137,10 грн., 3% річних - 40,76 грн., штрафу –312,76 грн. залишити без розгляду.
Видати наказ.
Повернути зайво сплачене державне мито за платіжним дорученням №724 від 09.08.2010 р. у сумі 119,05 грн., про що видати довідку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
СуддяЮ.Ю. Первушин Повне рішення складено
08.10.2010 р.
Судове рішення № 11789871, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 13.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 13/256-10. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: