Рішення № 11789859, 13.10.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.10р.Справа № 3/125-09 За позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський коксохімзавод", м. Дніпропетровськ

Третя особа на боці Позивача: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про стягнення 7 630 971,49 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

Представники:

Прокурора - Кутузова В.О., прокурор відділу прокуратури області, посв. № 187

Позивача - Годько І.О., головний спеціаліст-юрисконсульт, дов. №83 від 22.06.2010р

Відповідача - Чеверда С.С., заступник головного інженера з охорони навколишнього середовища, дов. №14-43 від 15.03.2010р.

Алексеєв О.С., начальник юридичного відділу, дов.№14-497 від 01.10.2009р.

Третьої особи - Суркова Т.О., головний спеціаліст відділу атмосферного повітря, дов. №3-1288-2-1 від 19.08.2010р.

Петров В.В., головний спеціаліст-юрисконсульт, дов.№3-1585-3-1 від 06.10.10р.

СУТЬ СПОРУ:

Заступник прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави просить стягнути з Відповідача 7 630 971,49 грн. - збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства.

Позивач позов Прокурора підтримав у повному обсязі.

Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що виробнича діяльність Відповідача до отримання нового дозволу на викиди здійснювалась на законних підставах, викиди стаціонарних джерел Відповідача у 2007 році не перевищували нормативів діючого у 2007р. Дозволу на викиди № 122003 від 25.12.98р. У зв’язку з відсутністю до 2006р. нормативного регулювання порядку визначення нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря Відповідач не вважає себе винним в порушенні терміну отримання нового дозволу на викиди, так як ужив усі залежні від нього заходи на виконання Припису Управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області № 4-4094-8-2 від 24.12.2004р. Впродовж 2005 –2007 років Відповідач звертався до Управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області з приводу видачі дозволу на викиди, однак Управління безпідставно ухилялося від видачі дозволу чи узгодження реальних строків на його отримання. Лише після звернення Відповідачем з позовом до суду Управління 09.01.2008р. видало йому дозвіл терміном дії до 09.01.2013р. Також у відзиві Відповідач посилається на Постанову господарського суду Дніпропетровської області у справі №А28/713-07 за позовом заступника Дніпродзержинського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області до ВАТ "Дніпродзержинський коксохімзавод" про стягнення 1355 381,80 грн. збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства (позов подано за попередній період 2007 року), у якій зазначено, що суд встановив безпідставність позовних вимог, оскільки Відповідач ужив усіх заходів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, викиди підприємства не перевищували норматив гранично допустимого викиду забруднюючих речовин, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області необґрунтовано відмовляло у видачі нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Третя особа - Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області вважає, що несвоєчасне отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин відбулось з вини Відповідача, який для отримання дозволу подавав документи, що не відповідали встановленим чинним законодавством вимогам. Також третьою особою надано докази існування на 29.01.2007р. програмного продукту для формування вихідних даних щодо обсягів викидів, інвентаризації викидів у атмосферне повітря та статистичної звітності про охорону атмосферного повітря відповідно до затвердженого електронного формату ХМL, що спростовує позицію Відповідача про неможливість підготовки необхідних документів у відповідному форматі.

У засіданні оголошувалась перерва до 12.10.10р. о 12:30 год.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області (далі Інспекція) на вимогу Дніпродзержинської міжрайонної природоохоронної прокуратури, відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ВАТ "Дніпродзержинський КХЗ",про що складено акт від 18-31.07.08р.

Перевіркою встановлено, що підприємство Відповідача працює з дозволом № 1210436300 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданим Державним управлінням екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області (далі Управління). Термін дії дозволу з 09.01.08р. до 09.01.13р.

До 01.01.07р. Відповідач працював з дозволом на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря за № 122003 від 25.12.98р., дія якого подовжувалась до кінця 2006 року приписом Управління від 24.12.04р. № 4-4094-8-2.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися тільки після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно з матеріалами перевірки Відповідач протягом 2007 року здійснював свою діяльність без відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

З урахуванням відсутності у Відповідача дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел та результатів інструментально-лабораторного контролю на стаціонарних джерелах викидів, з посиланням на Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджену наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №38 від 18.05.95р., зареєстрованим Мінюстом України 29.05.95р. за № 157/693 (формули (1) п.6, (2) п. 7), Інспекцією проведено розрахунок збитків, завданих Відповідачем навколишньому природному середовищу з 01.05.2007р. до 08.01.2008р., який становить 7630971,49грн.

Відповідно до п. 6.4. зазначеної Методики, розрахунки потужності викидів забруднюючих речовин по джерелах або речовинах, які не мають дозволу на викид, ведуться на основі потужності фактичного викиду, визначеної інструментальними вимірами. При цьому час роботи джерела в режимі наднормативних викидів визначається з моменту виявлення порушення до моменту оформлення дозволу на викид.

Відповідач отримав дозвіл на викиди № 1210436300-96 від 09.01.08р.

Листом Інспекції 19.09.08р.          № 4-5302-9-3 Відповідачеві запропоновано добровільновідшкодуватизбиткивсумі7630971,49грн.,протеВідповідачвідмовивсявідшкодувати заподіяні збитки в добровільному порядку.

Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що Управління екологічної безпеки в Дніпропетровській області (попередник Управління) надало Відповідачеві Дозвіл № 122003 від 25.12.98р. на викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, яким встановлені нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Дозволений об'єм викидів наведений в таблиці № 1, яка є невід'ємною частиною дозволу. В графі 9 встановлені гранично допустимі нормативи викидів. Таким чином, Дозвіл № 122003 від 25.12.98р. за своїм змістом і характером відносин, що ним врегульовані є обов'язковим до виконання Відповідачем офіційним письмовим документом, спрямованим на регулювання суспільних відносин у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з Приписом Управління № 4-4094-8-2 від 24.12.04р. Відповідачеві встановлено термін отримання нового дозволу на викид до кінця четвертого кварталу 2006 року. Цим же Приписом, з посиланням на затверджений план робіт на 2006-2007 роки та наказ Мінекоресурсів України від 16.05.02р. № 183, до відому Відповідача доведено, що до отримання нового дозволу на викиди діє дозвіл на викиди, який було видано в установленому раніше порядку, а саме дозвіл на викиди реєстраційний №122003 від 25.12.98р.

На підставі звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин Державним інститутом з проектування підприємств коксохімічної промисловості (ГІПРОКОКС) у 2005 році були розроблені обґрунтовуючі матеріали для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел ВАТ "Дніпродзержинський КХЗ", які листом Відповідача № 019-439 від 21.06.05р. направлені на затвердження до Управління.

Питання видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для джерел ВАТ "Дніпродзержинський КХЗ" узгоджено з головним Державним санітарним лікарем Дніпропетровської області згідно з висновком № 2/1-19-11-3067 від 29.09.05р.

Впродовж більш ніж двох років обґрунтовуючі матеріали для отримання нового дозволу на викиди забруднюючих речовин від стаціонарних джерел для ВАТ "Дніпродзержинський КХЗ" знаходилися в стадії доопрацювання. Відповідачем надано копії звернень до Управління, починаючи з 2005р. Свої відмови надання нового Дозволу Управління пов'язувало з тим, що згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 302 від 13.03.02р., Міністерство екології та природних ресурсів зобов'язано протягом 2002 року розробити та затвердити Інструкцію про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, але ця Інструкція затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів № 108 лише 09.03.06р. Нові вимоги до оформлення обґрунтовуючих документів, встановлені цією Інструкцією, призвели до того, що наданий на узгодження Відповідачем пакет документів тричі був перероблений, але наданий Управлінню для отримання дозволу у термін, передбачений Приписом № 4-4094-8-2 від 24.12.04р. Всупереч рекомендаціям, викладеним у листі Мінприроди України від 19.04.06р. № 3572/19/4-8 "Щодо порядку видачі дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря", згідно з якими Управлінням запропоновано встановити реальні терміни подання документів на отримання об'єктами господарювання дозволів на викиди за новою формою до 01.01.08р. шляхом видання відповідних приписів, Управління безпідставно ухилялося від такого узгодження нових термінів отримання дозволу на викиди за новою формою та не приймало заходів що до їх переносу.

Таким чином, враховуючи вимоги наказу Мінекоресурсів України від 16.05.02р. № 183, те, що виробнича діяльність Відповідача до отримання нового дозволу на викиди здійснювалась на законних підставах та викиди стаціонарних джерел Відповідача у 2007 році не перевищували нормативів діючого у 2007 році Дозволу на викиди № 122003 від 25.12.98р., збитків довкіллю й , відповідно державі не завдано, тому Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними.

На підтвердження своєї позиції Відповідачем до матеріалів справи надано також Постанову господарського суду Дніпропетровської області у справі №А28/713-07 за позовом заступника Дніпродзержинського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області до ВАТ "Дніпродзержинський коксохімзавод" про стягнення 1355 381,80 грн. збитків, заподіяних порушенням природоохоронного законодавства (позов подано за попередній період 2007 року), у якій зазначено, що суд встановив безпідставність позовних вимог, оскільки Відповідач ужив усіх заходів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, викиди підприємства не перевищували норматив гранично допустимого викиду забруднюючих речовин, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області необґрунтовано відмовляло у видачі нового дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Однак, зазначена постанова не набрала законної сили.

Крім того Відповідач надав суду докази оплати збору за забруднення навколишнього природного середовища за спірний період, всього у сумі 180 500,00 грн.

Третя особа наполягає, що несвоєчасне отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин відбулось з вини Відповідача, який для отримання дозволу подавав документи, що не відповідали встановленим чинним законодавством вимогам. Також третьою особою надано докази існування на 29.01.2007р. програмного продукту для формування вихідних даних щодо обсягів викидів, інвентаризації викидів у атмосферне повітря та статистичної звітності про охорону атмосферного повітря відповідно до затвердженого електронного формату ХМL. На підтвердження своєї позиції Третьою особою надано копії листів раніше направлених Відповідачеві: № 4-1082-8-2 від 01.07.2005р., № 4-1474-8-2 від 01.11.2005р., №4-1279-8-2 від 21.09.2005р., №4-408-8-2 від 14.03.2006р., № 4-1948-10-1 від 09.08.2007р.; листів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України: від 29.01.2007р. № 18/10/2-10, від 04.06.2007р. № 6107/10/2-8, адресованих Управлінню; листа Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 09.11.2007р. №12152/11/10-07, адресованого Відповідачеві; листа Управління екології Дніпродзержинської міської ради від 14.11.2007р. № 670/2 "Про надання згоди на одержання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферу", адресованого Третій особі й Відповідачеві; висновку Дніпропетровської обласної санітарно-епідеміологічної станції від 31.05.2007р. щодо видачі дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; листа Відповідача від 12.12.2007р. № 22-1257, адресованого Третій особі про усунення зауважень останньої щодо розгляду матеріалів обґрунтовуючих отримання дозволу на викиди стаціонарними джерелами Відповідача.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

За ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" особи, винні у: перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел - несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 153 ГК України визначено суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний:

використовувати природні ресурси відповідно до цільового призначення, визначеного при їх наданні (придбанні) для використання у господарській діяльності;

ефективно і економно використовувати природні ресурси на основі застосування новітніх технологій у виробничій діяльності;

здійснювати заходи щодо своєчасного відтворення і запобігання псуванню, забрудненню, засміченню та виснаженню природних ресурсів, не допускати зниження їх якості у процесі господарювання;

своєчасно вносити відповідну плату за використання природних ресурсів;

здійснювати господарську діяльність без порушення прав інших власників та користувачів природних ресурсів;

відшкодовувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.

Статтею 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ст. 1187 ЦК України).

          Відповідач не надав суду доказів звернення з позовними заявами про оскарження дій (бездіяльності, зобов’язання вчинити певні дії) до Управління щодо продовження дії дозволу на викиди № 122003 від 25.12.98р. чи ненадання нового дозволу протягом дії зазначеного дозволу на викиди. Тобто Відповідач не довів вини Управління у відмові продовження дії дозволу на викиди № 122003 від 25.12.98р. чи ненаданні нового дозволу.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням викладеного та того, що Відповідачем за спірний період було сплачено збір за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 180 500,00 грн., суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі 7 450 471,49 грн.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський коксохімічний завод", 51901, м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська, 1 (код ЄДРПОУ 05393085) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Дніпропетровській області, 49010, м. Дніпропетровськ, вул. Лабораторна, 69 (код ЄДРПОУ 23929847) 7 450 471,49 грн. –шкоди.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський коксохімічний завод", 51901, м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська, 1 (код ЄДРПОУ 05393085) в дохід Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЗКПО 24246786, МФО 805012) 24896,83 грн. - витрат по сплаті державного мита.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинський коксохімічний завод", 51901, м. Дніпродзержинськ, вул. Колеусівська, 1 (код ЄДРПОУ 05393085) в дохід Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 3121726470005 в Дніпропетровській області, КБКД 22050003 "Надходження від оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах", ЗКПО 24246786, МФО 805012) 230,42 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя           С.Г. Юзіков

Рішення підписане___