Ухвала суду № 117896553, 25.03.2024, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9999/18

(2-п/199/7/24)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Носенко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місто Київ, вулиця Госпітальна,12г, код ЄДРПОУ 00032129) заборгованість за кредитним договором від 10 липня 2007 року в розмірі 1793569,47 грн., яка складається із: простроченого тіла кредиту в розмірі 763247,59 грн., процентів в розмірі 730149,13 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 153412,81 грн., пені за несвоєчасне повернення процентів в розмірі 146759,94 грн.; а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 26903,54 грн., а всього 1820473 (один мільйон вісімсот двадцять тисяч чотириста сімдесят три) гривні 01 копійку. В іншій частині позову відмовлено.

21березня 2024 року відповідачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про перегляд заочного рішення.

У судове засідання сторони не з`явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, вивчивши заяву, дослідивши надані докази та матеріали цивільної справи №199/9999/18, приходить до наступного.

У грудні 2018 року позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеним позовом.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 14 лютого 2019 було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

07 червня 2019 року ОСОБА_1 була подана апеляційна скарга на ухвалу суду від 14 лютого 2019 року про відкриття провадження, що свідчить про обізнаність відповідача щодо наявності даної цивільної справи на розгляді у суді. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2019 року було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_1 повідомлялася про час та дату слухання справи шляхом направлення поштової кореспонденції суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання та направлення SMS-повідомлень (а.с.60, 75,76, 103, 110, 111, 113, 114, 118, 119, ). Водночас, поштова кореспонденція повернута з відміткою «за закінченням встановлено строку зберігання», що свідчить про умисне неотримання судових повісток.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена упостанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 повідомлявся судом про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання, а також оскарження ухвали про відкриття провадження спростовує посилання відповідача на факт того, що про розгляд цивільної справи та винесе заочне рішення від 26.11.2019 року він дізнався лише 13 березня 2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Крім того, статтею 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже головними умовами для скасування заочного рішення є поважність причини не з`явлення відповідача в судове засідання і докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Наявність одночасно цих двох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.

При розгляді справи та ухвалення рішення, судом враховані норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та наявні докази.

Відповідач в обґрунтування заперечень проти вимог позивача не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, хоча мав можливість реалізувати таке право..

Наведене у сукупності вказує на те, що законних підстав для скасування заочного рішення немає.

Частиною 4 статті 287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.ст. 284-288, 258, 260, 261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2019 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Руденко