Рішення № 117892517, 25.03.2024, Свалявський районний суд Закарпатської області

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/3001/23

Провадження № 2/306/188/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2024 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Стеблей А.В.

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув містіСвалява цивільнусправу запозовом представника АТ " Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз"- Кривка Миколи Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природнього газу,-

В С Т А Н О В И В:

Представник позивачазвернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, в межах території, де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз». Зазначає, що між сторонами укладено Типовий договір розподілу природного газу, який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1384/27829. Фактом приєднання відповідачки до умов такого є зміна показань лічильника газу в сторону збільшення та оплата споживачем послуг розподілу природного газу в сумі 7702,19 грн. Вказує, що в порушення умов зазначеного договору ОСОБА_2 не проведена оплата послуг розподілу природного газу, внаслідок чого за період липня 2021 року липень 2023 року виникла заборгованість в розмірі 20734,82 грн. Тому, просить суд стягнути з останньої на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» заборгованість у вищевказаному розміні та понесені останнім судові витрати.

Відповідачка подала письмовий відзив на позовну заяву, у якому просила у задоволенні позову відмовити, так як вважає такий необгрунтованим та безпідставним. Зазначає, що жодного договору з позивачем не укладала, а також, ОСОБА_3 не має права підписувати дану позовну заяву та бути представником позивача так як ОСОБА_4 , який підписав довіреність на підставі якої діє ОСОБА_3 , на її думку, не має права видавати таку довіреність. Посилається на те, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» здійснює діяльність з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, що, на її думку, не відноситься до розподілу природного газу. Окрім того вважає, що під час воєнного стану заборонено стягувати плату з житлово-комунальні послуги.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача у поданій позовній заяві просить розгляд справи проводити у його відсутності, за наявними у матеріалах такої доказами (а.с. 5).

Відповідачка подала заяву про розгляд справи у її відсутності, при винесенні рішення просила врахувати поданий нею відзив (а.с.54).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «EASYCON» не здійснювалося (ч.2 ст. 247 ЦПК України).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до довідка про фінансовий стан споживача ОСОБА_1 особовий рахунок НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1 в якій відображено факт споживання відповідачем природного газу, а саме зміна показань лічильника в сторону збільшення в період з липня 2021 року по квітень 2022 року (95541 101019,58) та з травня 2022 року по липень 2023 року (1427,08 2493,68). Також з даної довідки вбачається, що у період з червня 2022 року по квітень 2023 року відповідачем була здійснена оплата послуг на суму 7702,19 грн (а.с.15).

Згідно розрахунку заборгованості за надання послуги з розподілу природного у ОСОБА_1 , о/р 0500246501, АДРЕСА_1 , наявна заборгованість у розмірі 20734,82 грн (а.с. 14).

Відповідно п. 2 ч. 1ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно п.п. 5, 10 ч. 2ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"індивідуальний споживач зобов`язаний: оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами; у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 1ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно дост. 40 Закону України "Про ринок природного газу" розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов`язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов`язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Договір розподілу природного газу є публічним.

Згідно пункту 1 глави 1 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.

Відповідно до ч.2 ст.117 Конституції України нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом.

На виконання даної норми відповідний Закон не прийнято, а тому на даний час діє Указ Президента України від 03.10.1992 року N493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», відповідно до якого з 01.01.1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Державну реєстрацію здійснюють: нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю - Міністерство юстиції України. Державна реєстрація провадиться в порядку що визначається Кабінетом Міністрів України. Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

Законом України "Про нормативно-правові акти" дано визначення нормативно-правових актів, їх види та форми та встановлено, що є законом та підзаконним правовим актом.

Таким чином, Конституція України має найвищу юридичну силу.

Разом з тим, відповідно до ч.6 ст.14 Закону України "Про національну комісії... рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України.

Отже, даним законом передбачено, що постанови Регулятора не підлягають реєстрації в МЮ. Не дивлячись на те, що дана норма суперечить Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», проте вона встановлена Законом, (як зазначено в ст.117 Конституції) та не визнана неконституційною. З врахуванням вищенаведеного, постанови прийняті Регулятором є чинними. Таким чином, судом встановлено, що на основі постанов Регулятора було вирішено питання про затвердження типового договору для споживачів природного газу, ціни за доставку природного газу та затверджено кодекс.

Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498НКРЕКП (зареєстрована у Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за №1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу.

Відповідно доп.1.1,1.3даного договору, цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - Договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей633,634,641,642 ЦК Українина невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви-приєднання та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Умовами Договору передбачено обов`язки Споживача: здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором; забезпечувати безперешкодний та безплатний доступ на власні об`єкти чи земельну ділянку представникам Оператора ГРМ за їх службовими посвідченнями для виконання ними службових обов`язків щодо забезпечення гарантованого рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу, запобігання можливим витокам газу та недопущення аварійних ситуацій, зокрема для: перевірки, локалізації і ліквідації витоків газу та аварійних ситуацій; перевірки, повірки та/або експертизи комерційного вузла обліку (лічильника газу), а також перевірки показань лічильників газу; виконання робіт з припинення та відновлення газопостачання тощо; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечити належну експлуатацію власних газових мереж відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та акта розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін; дотримуватись інших вимог цього Договору та Кодексу газорозподільних систем, (пункт 7.4 Договору).

Відповідно до пункту 8.1 Договору, сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України.

Отже, за цим Договором відповідач зобов`язаний виконувати його умови, та несе передбачену законом відповідальність за невиконання чи не належне виконання своїх обов`язків (розділ VIII Договору).

Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРС та пункту 5.3 розділу V Договору за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м. куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем. А пунктом 3 глави 1 розділу IX Кодексу ГРС встановлено, що об`єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XVцього Кодексу.

Згідно п. 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС розрахунки споживача за послуги розподілу природного газу, що надаються Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності".

Відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС річна замовлена потужність об`єкта споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цьогоКодексу.

Згідно п. 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС газовий рік - період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 29 червня 2017 року № 843 (зі змінами, внесеними Постановою НКРЕКП від 25 червня 2019 року № 1219) АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» надано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу на території Закарпатської області в зоні розташування газорозподільної системи, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз».

Згідно з пунктом 5 глави 2 розділу І Кодексу ГРС взаємовідносини, пов`язані з розподілом природного газу споживачам, у тому числі побутовим споживачам, підключеним до/через ГРМ, включаючи забезпечення Оператором ГРМ цілодобового їх доступу до ГРМ для споживання (розподілу) належного їм (їх постачальникам) природного газу, регулюються договором розподілу природного газу, укладеним між Оператором ГРМ та споживачем відповідно до вимог глави 3 розділу VІ цього Кодексу.

Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу ГРС для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб`єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов`язковою умовою є наявність фізичного підключення об`єкта споживача (суміжного суб`єкта ринку природного газу) до ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб`єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VI цього Кодексу.

Доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Відповідно до пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Здійснення відбору (споживання) природного газу споживачем за відсутності укладеного договору розподілу природного газу не допускається.

Відповідно до п. 3 та 7 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС договір розподілу природного газу є публічним та укладається з урахуваннямстатей 633,634,641,642Цивільного Кодексу України за формою Типового договору розподілу природного газу.

Оператор ГРМ зобов`язаний на головній сторінці свого вебсайту, а також в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, та власних центрах обслуговування споживачів розмістити редакцію договору розподілу природного газу та роз`яснення щодо укладення та приєднання споживача до договору розподілу природного газу.

Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу.

За приписами ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За приписами ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно ч. 1, 2 ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами абзацу 2 ч. 4 ст. 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» якщо споживач … вчинив дії, які засвідчують його волю до отримання (продовження отримання) відповідної комунальної послуги від цього виконавця (у тому числі здійснив оплату наданих послуг), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Таким чином, факт споживання відповідачем природного газу, підписана ним заява-приєднання до умов договору розподілу природного газу, свідчить про факт прийняття ним пропозиції укласти договір розподілу природного газу.

Відповідно до ст. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 4 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом.

За статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно доч.1ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так як з аналізу вищевказаних правових норм вбачається обов`язок споживача оплачувати послуги з розподілу природного газу, а факт прийняття умов типового договору з розподілу природного газу підтверджується належними та допустимими доказами та фактом споживання природного газу ОСОБА_1 , а заперечення відповідача щодо підписання ним заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для побутового споживача) не підтверджені належними та допустимими доказами і останній не клопотав про проведення почеркознавчої експертизи.

Згідно постанови КМУ № 206 від 05.03.2022 року «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, утвореної після 24 лютого 2022 р. з дати виникнення можливості бойових дій/початку бойових дій по дату припинення можливості бойових дій/завершення бойових дій на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, споживачів та/або членів їх сімей, які покинули своє місце проживання та надали виконавцю комунальних послуг, управителю багатоквартирного будинку, іншій уповноваженій співвласниками особі у паперовій або електронній формі довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №309 від 22.12.2022 року, у такому відсутнє с. Керецьки Хустського району Закарпатської області.

Щодо тверджень відповідача щодо відсутності у ОСОБА_3 прав підписувати дану позовну заяву суд констатує наступне.

ОСОБА_3 діє на підставі довіреності виданої АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» в особі Голови правління Мицика Андрія Богдановича, який її підписам (а.с.26).

Згідно з Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_4 є особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені АТ «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» без довіреності, у тому числі підписувати договори та є керівником (а.с.23).

За приписами ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Таким чином, на переконання суду, у ОСОБА_3 є право на підпис даної позовної заяви.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов є обгрунтованим та належить до задоволення.

Відповідно дост. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 15, 16, 526, 610, 611, 633, 634, 641, 641 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», ЗУ «Про ринок природного газу», Кодексом ГРС (затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2494), суд, -

У Х В А Л И В:

Позов представника АТ "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз"- Кривка Миколи Володимировича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природнього газу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Акціонерного Товариства«Оператор газорозподільноїсистеми «Закарпатгаз» (адреса: м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, ЄДРПОУ 05448610) заборгованість занадані послугиз розподілуприродного газу в розмірі 20734 (двадцять тисяч сімсот тридцять чотири) гривні 82 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користьАкціонерного Товариства«Оператор газорозподільноїсистеми «Закарпатгаз» (адреса: м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2, ЄДРПОУ 05448610) суму сплаченого судового збору у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець

25.03.2024 року