Рішення № 117889819, 25.03.2024, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 249-79-26, факс:249-79-28;

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 456-51-65; факс: 456-93-08

e-mail:inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ: 02896762

_________________

Провадження 2/760/3381/24

В справі 760/7143/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

І. Вступна частина

25 березня 2024 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Коробенка С.В. розглянув в порядку спрощеного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

ІІ. Описова частин

У березні 2023 Позивач звернувся до суду з позовом про зменшення розміру аліментів.

В обґрунтування позову зазначено, що Позивач з Відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 лютого 2006 року по 03 жовтня 2014 року. Від вказаного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі виконавчого листа №2-5050/14 від 11 квітня 2014 року виданого Солом`янським районним судом м. Києва з Позивача на користь Відповідача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_2 у Позивача народився син ОСОБА_4 . Наразі син Позивача проживає разом з матір`ю і виникла необхідність у сплаті аліментів, у зв`язку з чим 01 лютого 2023 року Позивач подав рапорт про стягнення з нього аліментів на користь ОСОБА_4 у розмірі 1/6 частини від усіх видів його доходів, з урахуванням викладеного просив позов задовольнити.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 квітня 2023 року головуючим у справі визначено Коробенка С.В .

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.

Відповідач належним чином повідомлялась про наявність даного позову, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про направлення поштового відправлення за його адресою, відзив у встановлений строк не подала.

ІІІ. Мотивувальна частина

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановив наступне.

Встановлено, що Позивач з Відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 лютого 2006 року по 03 жовтня 2014 року. Від вказаного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

Заочним рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03 жовтня 2014 року шлюб між Позивачем та Відповідачем був розірваний.

На підставі виконавчого листа №2-5050/14 від 11 квітня 2014 року виданого Солом`янським районним судом м. Києва з Позивача на користь Відповідача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дитиною повноліття.

Звертаючись до суду з даним позовом, Позивач, як на підставу для його задоволення, посилається на те, що у нього народилась дитина, а тому позивач вважає, що розмір аліментів, які стягуються з нього за рішенням суду підлягає зменшенню.

Згідно з ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

У статті 192 СК України наведено перелік обставин, за яких суд може винести рішення, зокрема, про збільшення (зменшення) розміру аліментів. Такими обставинами є: зміна матеріального стану, зміна сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я як особи, з якої стягуються аліменти, так і особи, на чию користь вони стягуються, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Тому, виходячи з вимог чинного законодавства, вказані обставини повинні бути суттєвими і відігравати значну роль у житті заявника, платника аліментів та доведеними при розгляді спору про зменшення або збільшення розміру аліментів, встановлених рішенням суду.

Із зазначених норм закону також випливає, що зміна розміру аліментів, визначеного рішенням суду, є правом суду, а не його обов`язком, та може бути застосовано при наявності відповідних обставин для цього.

Крім того, пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного суду України N 3 від 15.05.2006 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів, у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З аналізу зазначених правових норм також вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем не доведено підстав для задоволення позову, передбачених ст. 192 СК України.

Так, належних та допустимих доказів того, що з моменту винесення судового рішення суттєво змінились обставини, які не дають змоги виплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, позивачем не надано.

Позивачем не надано доказів зміни його матеріального стану, що унеможливлює сплату аліментів у визначеному судом раніше розмірі. Навпаки, як вбачається з довідки про здійснені відрахування аліментів з доходів, виданої ОСОБА_1 за період з 01.01.2022 по 31.03.2023, розмір його доходу в січні 2022 року після відрахування аліментів на користь Відповідачки становив 22685,07 гривень (3х7561,69 гривень), а в березні 2023 року вже після відрахування аліментів на обох дітей (1/4 частки - 18535,88 гривень та 1/6 частки - 12357,25 гривень) його дохід складав 43250,39 гривень (3 х 18535,88 - 12357,25).

Таким чином, матеріальний стан Відповідача, очевидно, суттєво покращився: розмір його доходів після відрахування аліментів на обох дітей в 2023 році майже відвічі перевищує розмір його доходів в січні 2022 року після сплати аліментів на утримання лише ОСОБА_6 .

Сам факт народження іншої дитини не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів, визначених на підставі рішення суду.

Враховуючи вищевикладене та те, що належних доказів в обґрунтування позову не надано, суд не вбачає підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів, а тому приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

IV. Резолютивна частина

Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 220, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд вирішив:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий.

Суддя: