Рішення № 117884717, 25.03.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 березня 2024 року (09:30)Справа № 280/750/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді КалашникЮ.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, вул. Кобилянської Ольги, буд.1/пл. Центральна, буд.3, код ЄДРПОУ 40329345); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

24.01.2024 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі третя особа), в якій позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком №084750009709 від 10.01.2024;

зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу позивача всі періоди роботи відповідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 28.07.1983, період навчання в Запорізькому професійно-технічному училищі торгівлі з 01 вересня 1982 року по 26 липня 1983р. та в Запорізькому технікумі радянської торгівлі з 1984 по 1986 рр., відпустки по догляду за дітьми ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними трирічного віку, а також призначити пенсію за віком з моменту звернення.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що позивач у встановленому законом порядку звернулась до третьої особи із заявою про призначення пенсії за віком. Проте, рішенням ГУ ПФУ в Чернівецькій області №084750009709 від 10.01.2024 відмовлено у призначенні пенсії за віком через відсутність необхідного страхового стажу. Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що суперечить вимогам законодавства, оскільки наявність у позивачки трудової книжки НОМЕР_2 від 28.07.1983 дає право на призначення пенсії, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії. За наявності трудової книжки та відповідних записів в ній вимога довідок, де їх надання не передбачене законом, є штучним ускладненням життя пенсіонера. З урахуванням викладеного у позовній заяві, позивач просила задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 26.01.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

12.02.2024 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№7101), в якому останній зазначає, що за результатами розгляду заяви, відповідачем прийняло рішення №084750009709 від 10.01.2024 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного стажу роботи. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки у зміненому прізвищі заявниці після шлюбу та даті народження наявне виправлення. Необхідно на титульній сторінці зробити запис про виправлення та завірити його належним чином або надати уточнюючі довідки, які підтверджують періоди роботи; період роботи з 28.09.1989 по 04.06.1991, оскільки в записі про звільнення відсутня назва документу на підставі якого зроблено запис. Зауважує, страховий стаж позивача з 01.10.2001 зараховано згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Таким чином, враховуючи вищенаведені факти та норми чинного законодавства вважаємо, що в діях органу Пенсійного фонду України не вбачається протиправних дій по відношенню до позивача, розрахунок стажу проведено згідно вимог чинного законодавства, таким чином в задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки у позивача відсутній необхідний стаж для призначення пенсії по інвалідності - 14 років. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

21.02.2024 до суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення на позов (вх. № 8277), в яких останній зазначає, що рішенням ГУ ПФУ в Чернівецькій області від 10.01.2024 № 084750009709, яким опрацьовано заяву за принципом екстериторіальності, позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до п. 1 ст. 32 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Оскаржуваним рішенням за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 28.07.1983, оскільки на титульній сторінці трудової книжки у зміненому прізвищі позивача після шлюбу та даті народження наявне виправлення без зазначення підстав виправлення, що є порушенням п.п. 2.10-2.11 Інструкції № 162, яка була чинною на початок спірного періоду. Позивачу рекомендовано на титульній сторінці зробити запис про виправлення та завірити його належним чином або надати уточнюючі довідки згідно з вимогами Порядку № 637, що підтверджують періоди роботи. Також у рішенні зазначено, що період роботи з 28.09.1989 по 04.06.1991 також не може бути зарахованим до страхового стажу, оскільки в записі про звільнення відсутня назва документу, на підставі якого зроблено запис. Зазначаємо, що під час звернення з заявою про призначення пенсії 03.01.2024 диплом НОМЕР_3 не надавався, тож підстави для врахування періоду навчання з 01.09.1982 по 26.07.1983 відсутні. Період навчання з 01.09.1984 по 04.06.1986 зараховано до страхового стажу позивача згідно диплома НОМЕР_4 , тому зазначена вимога заявлена безпідставно. Зазначає, що під час звернення із заявою про призначення пенсії 03.01.2024 свідоцтва про народження дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 не надавалися, тож підстави для врахування періоду догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними трирічного віку теж відсутні. З наведеного вбачається, що чинним законодавством передбачено можливість підтвердження спірних періодів роботи, навчання у разі відсутності відповідних записів або неправильних чи неточних записів у трудовій книжці, проте, жодних допустимих доказів, передбачених Порядком № 637, позивачем надано не було, тому надані позивачем до позовної заяви довідки від 22.01.2024 № 01-25/05 та від 18.01.2024 № 01/01-2024 не розглядались (копія заяви про призначення пенсії з переліком наданих документів додається). З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

03.01.2024 позивач звернувся ГУ ПФУ в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням ГУ ПФУ в Чернівецькій області №084750009709 від 10.01.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У рішенні зазначено, що вік заявниці 58 років. Необхідний страховий стаж становить 14 років. Страховий стаж особи становить 6 років 4 місяці 11 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки у зміненому прізвищі заявниці після шлюбу та даті народження наявне виправлення. Необхідно на титульній сторінці зробити запис про виправлення та завірити його належним чином або надати уточнюючі довідки, які підтверджують періоди роботи. Звертаємо увагу, що до страхового стажу не буде зараховано період роботи з 28.09.1989 по 04.06.1991 оскільки в записі про звільнення відсутня назва документу на підставі якого зроблено запис. Страховий стаж з 01.10.2001 зараховано згідно даних персоніфікованого обліку.

Вважаючи рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії по інвалідності протиправним, позивач звернулась до суду із вимогами про його скасування та зобов`язання відповідача призначити пенсію.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України громадянам гарантується право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спеціальним законом, що визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), яким визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з ч. 1 ст. 30 Закону № 1058-IV, пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.

Відповідно до ст. 32 Закону № 1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією, зокрема: для осіб з інвалідністю II та III груп: від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.

Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (абзац перший частини другої статті 24 Закону № 1058-ІV).

Абзацом другим частини четвертої статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

Слід зазначити, що до 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з приписами ст. 62 Закону № 1788-ХІІ (які кореспондуються зі змістом ст. 48 Кодексу законів про працю України) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Саме такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993.

Відповідно до п. 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.4.7 розділу IV Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз наведених правових положень свідчить про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як встановлено судом з оскаржуваного рішення, до страхового стажу позивача не зараховано всі періоди роботи відповідно записів трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторінці трудової книжки у зміненому прізвищі заявниці після шлюбу та даті народження наявне виправлення.

Разом з цим, до страхового стажу не буде зараховано період роботи з 28.09.1989 по 04.06.1991 оскільки в записі про звільнення відсутня назва документу на підставі якого зроблено запис.

З цього приводу, суд зазначає, що з аналізу вказаних норм права судом встановлено, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Суд зазначає, що відсутність у трудовій книжці позивача в записі про звільнення назви документу на підставі якого зроблено запис та наявність на титульній сторінці трудової книжки виправлень у зміненому прізвищі після шлюбу та даті народження не є тим недоліком, який може мати наслідком порушення конституційного права позивача на пенсійне забезпечення.

Суд критично оцінює позицію відповідача у даній справі та зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудових книжок. Відповідачем не взято до уваги, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у ній. Крім того, позивач не може нести відповідальності за правильність заповнення трудових книжках.

Вказана правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 06.02.2018 (справа №677/277/17), від 17.07.2018 (справа №220/989/17), від 19.12.2019 (справа №307/541/17).

Аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що період роботи позивача з 28.09.1989 по 04.06.1991 має бути зарахований до страхового стажу, оскільки недостовірності або інших ознак юридичної неточності якої не встановлено, а тому трудову книжку позивача, слід розглядати як належний та допустимий доказ у справі.

Період роботи позивача з 28.09.1989 по 04.06.1991 підтверджується записами №№10-11 в трудовій книжці від 28.07.1983 НОМЕР_2 .

Вищезазначені відомості з трудової книжки, які підтверджують, що позивач у зазначений період дійсно працював на підприємстві, відповідачем не спростовані.

Крім того, відповідачу слід врахувати, що у випадку якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав усі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.02.2018 (справа №687/975/17), відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Разом з цим, суд зазначає, що оскаржуване рішення не містить обґрунтувань не зарахування до страхового стажу у повному обсязі усіх періодів роботи позивачки, які зазначені у її трудовій книжці.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідачем не досліджувались усі періоди роботи позивача, зазначені у її трудовій книжці, а відтак підстави для зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача всіх періодів роботи відповідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 28.07.1983, у суду відсутні.

Стосовно позовних вимог щодо зобов`язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача період навчання в Запорізькому професійно-технічному училищі торгівлі з 01 вересня 1982 року по 26 липня 1983р. та в Запорізькому технікумі радянської торгівлі з 1984 по 1986 рр., відпустки по догляду за дітьми ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними трирічного віку, а також призначити пенсію за віком з моменту звернення, то суд відмовляє в задоволенні таких вимог, враховуючи наступне.

Так, з розрахунку стажу форми РС-право судом встановлено, що період навчання з 01.09.1984 по 04.06.1986 зараховано до страхового стажу позивача згідно диплома НОМЕР_4 .

Окрім того, згідно з частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який, зокрема, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати.

На виконання вказаних норм Закону №1058-IV постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до підпунктів 1-3 пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 4.7 розділу ІV Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз зазначених норм дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду у встановленому порядку.

Суд звертає увагу на те, що уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд, до компетенції якого і входить розгляд документів, в тому числі і поданих вперше.

При цьому, суд не може перебирати на себе компетенцію суб`єктів владних повноважень (у цьому конкретному випадку пенсійного органу) та досліджувати документи, яким не надавалась оцінка, а також встановлювати на їх основі наявність чи відсутність права на призначення пенсії.

Так, судом встановлено, що разом із заявою про призначення пенсії позивачем до органу Пенсійного фонду не надавались диплом КТ №041451, свідоцтва про народження дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та довідки від 22.01.2024 № 01-25/05 та від 18.01.2024 № 01/01-2024, а відтак оцінка зазначеним документам відповідачем не надавалась.

Суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 07 березня 2018 року у справі №233/2084/17 зазначив, що вирішення питання призначення пенсії є виключною компетенцією Пенсійного фонду, а тому належним способом захисту прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву про призначення пенсії на пільгових умовах, а не зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

Завданням адміністративного суду є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та їх відповідності правовим актам вищої юридичної сили. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Тому завданням адміністративного суду є саме контроль за легітимністю прийняття рішень.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 10 вересня 2019 року у справі №818/985/18 та від 26 грудня 2019 року у справі №810/637/18.

У межах спірних правовідносин судом надана оцінка правомірності оскаржуваного рішення щодо не зарахування до стажу позивача конкретного періоду її роботи.

Враховуючи, що відповідач не надав повної та належної оцінки наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивача всіх періоди роботи відповідно записів трудової книжки НОМЕР_2 від 28.07.1983, обмежившись безпідставним посиланням на недоліки в оформленні титульної сторінки трудової книжки, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії по інвалідності від 03.01.2024 та вирішити питання щодо зарахування до страхового стажу позивача періоду з 28.09.1989 по 04.06.1991 з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, спірне рішення №084750009709 від 10.01.2024 про відмову в призначенні позивачу пенсії по інвалідності є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки суд дійшов висновку про безпідставність мотивів покладених в основу його прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України). Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі було ГУ ПФУ в Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати зі сплати судового збору, документально підтверджені у сумі 968,96грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, вул. Кобилянської Ольги, буд.1/пл. Центральна, буд.3, код ЄДРПОУ 40329345); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову у призначенні пенсії №084750009709 від 10.01.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період її роботи з 28.09.1989 по 04.06.1991 згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 від 28.07.1983 та повторно розглянути заяву про призначення пенсії по інвалідності від 03.01.2024 з урахуванням правової оцінки, наданої судом по даній справі.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 25.03.2024.

Суддя Ю.В. Калашник