Рішення № 117884706, 22.03.2024, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 березня 2024 року Справа № 280/867/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді АртоузО.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

26 січня 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду засобами системи «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, відповідно до якої позивач просить суд:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв`язку;

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення з компенсацією втрати частини доходу та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за весь період невиплати пенсії.

Позовну заяву мотивовано тим, що позивач до листопада 2006 року проживала у м. Запоріжжя та отримувала пенсію за віком, але надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв`язку з чим виплату пенсії було припинено. Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2016 по справі № 335/527/16-а визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя щодо не перерахунку та не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов`язано вказане управління поновити позивачу виплату раніше призначеної пенсії за віком із перерахунком її розміру у передбаченому п.15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.12.2015. Позивач отримувала пенсію в АТ КБ «ПриватБанк». 06 березня 2023 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою та просив пенсійні виплати ОСОБА_1 здійснювати на визначений банківський рахунок відкритий в АТ «ОТП Банк». Відповідачем повідомлено, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України. 30 березня 2023 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою в якій просив перерахувати розмір, поновити виплату пенсії, з дати припинення з компенсацією втрати частини доходів, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ «ОТПБанк». Листом від 20.04.2023 відповідачем повідомлено, що відповідно до пункту 10 Порядку № 1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України. Оскільки, позивачу пенсія призупинена з 01.06.2021, для поновлення виплати пенсії на банківську установу запропоновано особисто звернутися ОСОБА_1 до будь-якого діючого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) з необхідними документами для надання заяви на поновлення виплати пенсії. Листом відповідача від 04.01.2024 повідомлено, що відповідно до отриманої інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 18.01.2021 № 989/8 щодо одержувачів пенсій, на рахунки яких було зарахування цільових коштів у період останніх 12 місяців, але не виконувалось одержання коштів протягом останніх 12 місяців, або одержання виконувалось за довіреністю, де було вказано ОСОБА_1 . Листом від 29.01.2021 № 0800-0501-8/6511 ОСОБА_1 було повідомлено про переведення виплати пенсії на відділення «Укрпошти» та рекомендовано звернутись до будь-якого діючого сервісного центру Пенсійного фонду України. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо переведення виплати пенсії через відділення поштового зв`язку, протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок позивачка звернулася за захистом своїх прав у судовому порядку.

Ухвалою суду від 31.01.2024 позивача звільнено від сплати судового збору.

Ухвалою суду від 31.01.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі, прийнято рішення здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

23 лютого 2024 року до Запорізького окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на позовну заяву. У відзиві представник відповідача заперечує проти позовних вимог та зазначає, що на виконання рішення Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 у справі № 335/527/16-а позивачці призначено пенсію за віком з 28.12.2012 згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003. До управління надійшов лист 18.01.2021 №986/8 від АТ КБ «Приватбанк», де надана інформація щодо одержувачів пенсій, на рахунки яких було зарахування пільгових коштів у період останніх 12 місяців, але не виконувалось одержання коштів протягом останніх 12 місяців, де вказано що у ОСОБА_1 не було зняття коштів в період поточного року. Позивачу було відправлено запрошення №0800-0501-8/6511 від 29.01.2021 для особистого звернення до управління з паспортом, та наданням заяви про перерахування пенсії до установи банку. Протягом поточного періоду ОСОБА_1 до управління не звернулась, тому з 01.04.2021 пенсія була призупинена. Оскільки згідно з вищезазначеним рішенням суду ОСОБА_1 проживає в Ізраїлі, проводити виплату поновленої пенсії за фактичним місцем проживання в Україні, тобто поштою, немає законних підстав. Однією з умов, які передбачають наявність у особи права на отримання пенсії є її належність до громадянства України. Оскільки, позивачці пенсія призупинена з 01.04.2021, для поновлення виплати пенсії на банківську установу пропонується особисто звернутися ОСОБА_1 до будь-якого діючого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) з необхідними документами для надання заяви на поновлення виплати пенсії. Враховуючи усе наведене відповідач вважає, що він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо. Відповідач просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 , яка постійно проживає в Державі Ізраїль .

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2016 по справі № 335/527/16-а, яка набрала законної сили 14.03.2016, крім іншого, зобов`язано управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя поновити ОСОБА_1 виплату раніше призначеної пенсії за віком із перерахунком її розміру у передбаченому п.15 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до ст. 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.12.2015.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.03.2016 по справі № 335/527/16-а(2-а/335/61/2016) змінено в частині дати поновлення вплати пенсій - з 28 грудня 2012 року. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

На виконання зазначеного рішення позивачу з 28.12.2012 призначено пенсію за віком, виплата якої здійснювалась на банківський рахунок позивача в ПАТ «Приватбанк».

Однак, в подальшому виплату пенсії припинено.

06 березня 2023 року представником позивача за допомогою вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України подано до ГУ ПФУ в Запорізькій області заяву ОСОБА_1 про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок в АТ «ОТП Банк». До заяви додано нотаріально засвідчену довіреність від 24.01.2022 № 125/22 та паспорт громадянина України для виїзду закордон заявника.

Листом від 15.03.2023 № 3823-3719/Т-02/8-0800/23 відповідачем повідомлено представнику позивача про те, що відповідно до пункту 10 Порядку № 1596 заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України. Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку. З огляду на викладене, забезпечуючи реалізацію своїх повноважень, визначених законом, відповідачем повідомлено про відсутність підстав для поновлення виплати пенсії на банківську установу ОСОБА_1

30 березня 2023 року представником позивача за допомогою вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України подано до ГУ ПФУ в Запорізькій області заяву про призначення/перерахунок пенсії від імені ОСОБА_1 в якій просив перерахувати пенсію, поновити виплату пенсії з дати припинення з компенсацією втрати частки доходів, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок в АТ «ОТП Банк».

Листом від 20.04.2023 № 0800-0204-8/23230 надано роз`яснення зміст яких повторно раніше надану листом від 15.03.2023 № 3823-3719/Т-02/8-0800/23 інформацію.

11 грудня 2023 року представником позивача за допомогою вебпорталу електронних послуг Пенсійного фонду України подано до ГУ ПФУ в Запорізькій області заяву і якій представник просив надати докази неотримання коштів з рахунку позивача протягом року, повідомити встановлене судом і зазначене в заяві про призначення пенсії місце фактичного проживання одержувача та виплатити компенсацію втрати частки доходу за весь час не виплати.

На вказане звернення листом від 04.01.2024 № 0800-0204-8/1065 відповідачем повідомлено про те, що відповідно до отриманої інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 18.01.2021 №989/8 щодо одержувачів пенсій, на рахунки яких було зарахування цільових коштів у період останніх 12 місяців, але не виконувалось одержання коштів протягом останніх 12 місяців, або одержання виконувалось за довіреністю, де було вказано ОСОБА_1 . Листом від 29.01.2021 № 0800-0501-8/6511 ОСОБА_1 було повідомлено про переведення виплати пенсії на відділення «Укрпошти» та рекомендовано звернутись до будь-якого діючого сервісного центру Пенсійного фонду України. Враховуючи вищезазначене ОСОБА_1 пенсія була призупинена з 01.06.2021.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області позивач звернулася до суду з даним позовом.

Суд, оцінивши повідомлені сторонами обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Стаття 25 Конституції Українигарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.

Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом (ст. 33 Конституції України).

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, Держава реалізує положенняст. 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Європейська соціальна хартія від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується, в тому числі, міжнародними зобов`язаннями України.

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV).

Статтею 1 Закону № 1058-ІVвстановлено, що пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цимЗакономпенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Статтею 5 Закону № 1058-IVпередбачено, що цейЗаконрегулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, визначених цимЗаконом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цимЗакономвизначаються, зокрема, види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Згідно частиною 1статті 49 Закону № 1058-IV, виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (положення пункту 2 частини першої статті 49 втратили чинність, як такі, що є неконституційними на підставіРішення Конституційного Суду від 07.10.2009 № 25-рп/2009); 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2статті 49 Закону № 1058-IVпоновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті35та статтею46цьогоЗакону.

За змістомстатті 46 Закону № 1058-IVнараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Порядок № 22-1).

Пунктом 1.1 розділу І Порядку № 22-1 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

Заява про виплату пенсії шляхом зарахування на поточний рахунок пенсіонера в банку подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596(пункт 1.2).

Перелік документів, необхідних для призначення, перерахунку пенсії або поновлення виплати раніше призначеної пенсії, визначений у розд. ІІ Порядку № 22-1. Зокрема, пунктом 2.8 розділу ІІ Порядку № 22-1 передбачено, що поновлення виплати пенсії здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватись з такою умовою, як постійне проживання в Україні або відсутність міжнародного договору, ратифікованого Верховною Радою України; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія в Україні чи за її межами, що також передбачено встатті 46 Конституції України.

З пункту 3 резолютивної частинирішення Конституційного суду України від 07.10.2009 №25-рп/2009вбачається, що Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України на необхідність приведення у відповідність доКонституції Україниположень інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору, а також прийняття закону про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними.

Проте, відповідні зміни до законодавства до цього часу не були внесені.

Відсутність чіткого законодавчого механізму щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне проживання за межі України, призвела до ситуації, за якої громадяни України були позбавлені можливості отримувати належні їм пенсійні виплати, або створювалися умови за яких пенсіонерам, які проживають за межами України, для отримання належних їм пенсійних виплат необхідно було докласти значних зусиль, зокрема, звертатись до суду.

Позиція органів Пенсійного фонду України в даній справі ґрунтується на тому, що Порядок № 22-1 передбачає подачу заяви про поновлення виплати пенсії особисто пенсіонером.

Однак, суд зазначає, що жоден з вищенаведених пунктів Порядку № 22-1 не містить обов`язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін «заявник» дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.

Верховний Суд у постанові від 20.01.2022 у справі № 280/4551/21 сформулював наступний правовий висновок: подання заяви про поновлення виплати пенсії пенсіонеру, який виїхав на постійне проживання за межі України, у період дії Порядку № 22-1 у редакціїпостанов правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 № 13-1тавід 16.12.2020 № 25-1допускається, у тому числі, представником такого пенсіонера за довіреністю і така заява повинна бути розглянута Пенсійним органом з урахуванням інших вимог Порядку № 22-1.

Суд вважає за доцільне розповсюдити зазначений висновок і на порядок виплати грошових коштів на карткові рахунки пенсіонерів, які фактично перебувають за кордоном, з таких мотивів.

Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі Порядок № 1596), визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.

Згідно з п. 6 Порядку № 1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.

Відповідно до п.п. 8-9 Порядку № 1596, поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.

Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.

У разі відкриття поточного рахунка за зверненням органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення одержувач повинен укласти договір банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.

Згідно з п. 10 Порядку № 1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.

Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку.

Заява приймається за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з`ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.

У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.

Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дати прийняття документів.

Уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.

Уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови.

Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

З урахуванням зазначеного, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до п. 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку.

Проте, жоден з пунктів Порядку № 22-1 не містить обов`язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін «заявник», як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.

Як виснував Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 280/6637/22, наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів. Таким чином, колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.

В силу частини 5статті 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом, позивач виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю. Представник позивача Акерман О.М. звертався до відповідача в інтересах позивача та додавав до заяв відповідну довіреність. При цьому суд зазначає, що відповідач не заперечував проти наявності у представника позивача повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 .

Також, згідно матеріалів справи позивач відкрила поточний рахунок в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528.

На сайті Пенсійного фонду України за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/upovnovazheni-banki-shhodo-obslugovuvannja-zarplatnih-proekti наведено перелік уповноважених банків, через які може здійснюватись виплата пенсій, серед переліку уповноважених банків є також АТ «ОТП БАНК».

Отже, АТ «ОТП БАНК» є уповноваженим банком, якому надано право виплати пенсії пенсіонерам, через відкритий в ньому поточний рахунок.

Виходячи з викладених норм законодавства в їх сукупності, суд вважає, що наведені відповідачем в листах від 15.03.2023 № 3823-3719/Т-02/8-0800/23, від 20.04.2023 № 0800-0204-8/23230 та від 04.01.2024 № 0800-0204-8/1065 обставини не є підставою для відмови у виплаті пенсії позивачу на відкриті ним банківські рахунки в уповноваженому банку.

Щодо обраного позивачем способу захисту.

Так, у позовній заяві заявлені позовні вимоги про визнання протиправними дії та бездіяльність відповідача, стосовно не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Водночас, бездіяльність суб`єкта владних повноважень це завжди пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.

В свою чергу дії це юридичні факти, які пов`язані з волею суб`єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов`язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.

Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб`єктів, що відбуваються за волевиявленням суб`єкта правовідносин.

Відповідач у своїх листах за результатом розгляду звернення представника позивач відмовив виплачувати пенсійні кошти позивача на визначений ним банківський рахунок, а також зазначив, що для виплати пенсії через поточні рахунки в банках позивачу необхідно особисто подати відповідачу заяву про виплату пенсії на його банківський рахунок.

Таким чином, позивач фактично не згоден з відмовою у виплаті йому пенсії на визначений ним банківський рахунок тому, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутня бездіяльність з боку пенсійного органу.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про протиправний характер дій Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв`язку та не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок.

При цьому, суд звертає увагу на наступне.

Частиною 2статті 46 Закону № 1058-IVпередбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000 №2050-III «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-III) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно із частинами першою-другою статті 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі №2050-III слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), сума індексації грошових доходів громадян.

Таким чином, оскільки непроведення виплати пенсії позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентного органу (пенсійного органу), її поновлення має відбуватися із нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до частини другої статті 46 Закону 1058-IV.

Зазначені висновки суду узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від20.05.2020 по справі №815/1226/18.

Враховуючи зазначені вище норми та обставини цієї справи, суд дійшов висновку, про необхідність поновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення з компенсацією втрати частини доходу та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником

Що стосується позовних вимог в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача слід зазначити, що в позовній заяві не конкретизовано, в чому саме полягає незгода із розміром пенсії. Посилання на листи-відповіді, які надавалися органом ПФУ іншим особам, які не є учасниками даної справи, не можуть вважатися належними та достовірними доказами. Із наявних у справі розрахунків вбачається, що пенсія позивачу виплачувалася у розмірі, не менше мінімального, з доплатою як дитині війни, її розмір постійно підвищувався, що спростовує доводи позову про виплату пенсії «в твердому розмірі». З урахуванням наведеного, позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Як зазначив Європейський суд з прав людини в справі «Золотас проти Греції» стаття 1 Протоколу № 1, яка має за головну мету захистити особу від будь-якого посягання держави на повагу до її майна, може також вимагати позитивних зобов`язань, відповідно до яких держава має вжити певних заходів, необхідних для захисту права власності, зокрема, якщо існує прямий зв`язок між заходом, якого заявник може правомірно очікувати від влади, і ефективним користуванням ним своїм майном (Zolotas v. Greece, заява № 66610/09). Подібний висновок викладений у рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Капітал Банк АД проти Болгарії» (Capital Bank AD v. Bulgaria, заява № 49429/99).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд, також, враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; п. 29).

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Ухвалою суду від 31.01.2024 позивача звільнено від сплати судового збору, тому розподіл судових витрат не здійснюється.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-б, ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв`язку та щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на визначений пенсіонером банківський рахунок.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення з компенсацією втрати частини доходу та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за весь період невиплати пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 22 березня 2024 року.

СуддяО.О. Артоуз