Рішення № 117884295, 25.03.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 рокуСправа №160/29305/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.11.2023 ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання ОСОБА_1 відстрочки від призову на підставі абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , при цьому постійно доглядає за своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка є особою, яка відповідно до довідки з протоколу №110 від 15.08.2023 КНП «ЦПМСД №7» КМР потребує постійного стороннього догляду, та є інвалідом другої групи, що підтверджується довідкою серія 12 ААА №050156 від 14.05.2018, яка видана Обласною МСЕК №6. Відтак, ОСОБА_1 зайнятий постійним доглядом за особою, яка потребує такого догляду, а тому він не підлягає призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абз. 12 п. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3544-ХІІ. З метою отримання відстрочки від призову за мобілізацією відповідно до ст. 23 Закону №3544-XII позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , надавши необхідні документи. Втім, відповіді на звернення він не отримав, натомість ОСОБА_1 викликали 06 листопада 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 для вручення повістки на відправку, що свідчить про рішення уповноваженої посадової особи органу державного управління у воєнній сфері, оформлене повісткою на відправку за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 про відмову у наданні йому відстрочки за цією підставою. 3 огляду на зазначене позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання відстрочки. Беручи до уваги обставини подання позивачем документів, які дають право отримати відстрочку, а також зважаючи на виписку позивачу повістки на відправку на 10.11.2023, позивач вважає, що відповідач, не вирішивши питання про надання позивачу відстрочки від призову, допустив протиправну бездіяльність, чим порушив права позивача.

Разом із позовною заявою, ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2023 Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі №160/29305/23 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Заборонено ІНФОРМАЦІЯ_3 вчиняти дії пов`язані з мобілізацією ОСОБА_1 , до набрання законної сили рішення у цій справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.11.2023 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

01.12.2023 на поштову адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначає, що 31.10.2023 за вх.№7790 до ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла заява від ОСОБА_1 стосовно надання відстрочки за сімейними обставинами. У своїй заяві позивач чітко не зазначив обставини, які дають йому право на відстрочку згідно з ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи документи, які позивач надав до заяви, відповідач зробив висновок, що позивач просить надати йому відстрочку від призову під час мобілізації на підставі абз. 10 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю І чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати. 08.11.2023 за вих. №4860 позивачу була надана відповідь, що згідно з його (позивача) обліково-послужною карткою в п. 12 (склад сім`ї) зазначена сестра - ОСОБА_4 , 1970 р.н., тобто яка відповідно до закону зобов`язана утримувати свою матір, яка в свою чергу є і матір`ю позивача. Розглянувши документи позивача, додані до заяви, ІНФОРМАЦІЯ_5 зробив висновок, що позивач не має права на відстрочку від призову по мобілізації у зв`язку з тим, що наявні інші працездатні особи, які відповідно до закону зобов`язані утримувати своїх непрацездатних батьків. ІНФОРМАЦІЯ_5 звертає увагу суду, що відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» громадяни похилого віку, особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, хворі, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (догляду), можуть обрати собі фізичну особу, яка буде надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі. Дана фізична особа, яка надає соціальну послугу отримує компенсацію за надання догляду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року №859 "Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі". Так, довідка з протоколу №110 від 15.08.2023 КНП «ЦПМСД №7» КМР не є достатньою для підтвердження обставини (в розумінні абзацу 10 частини першої статті 23 Закону №3543-XII) того, що позивач є особою, яка зайнята постійним доглядом за особою, яка за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду. Позивачу для підтвердження або спростування того чи наявні інші працездатні особи, які зобов`язані відповідно до закону утримувати його матір ОСОБА_2 , окрім нього, необхідно було надати витяг з РАЦСу, так як існує розбіжність між словами позивача (щодо того, що він є єдиною дитиною) та документом, а саме: обліково-послужною карткою, де в п. 12 (склад сім`ї) зазначена сестра - ОСОБА_4 , 1970 р.н., а у разі здійснення позивачем догляду за своєю матір`ю ОСОБА_2 , надати довідку про надання допомоги (компенсації) по здійсненню такого догляду.

Згідно з ч. ч. 5, 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Позивач є сином ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка є громадянкою України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 29.08.1978.

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 24.06.2014 батько позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №7» від 15.08.2023, протокол №110, ОСОБА_2 за станом здоров`я потребує постійного стороннього догляду.

Довідкою обласної МСЕК №6 серії 12ААА №050156 від 19.05.2018 ОСОБА_2 з 02.05.2018 безстроково встановлено другу групу інвалідності.

Згідно з довідкою про склад сім`ї від 08.08.2023 №57 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але фактично проживає разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову під час мобілізації, у зв`язку з тим, що він має матір із числа осіб з інвалідністю ІІ групи. Доказів надання відповіді на вказане звернення суду не надано.

Натомість позивачу вручено повістку про необхідність явки 10.11.2023 на призов по мобілізації.

31.10.2023 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою щодо ненадання відповіді на заяву про надання відстрочки від призову під час мобілізації, у зв`язку з тим, що він має матір із числа осіб з інвалідністю ІІ групи.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 08.11.2023 за вих. №4860 повідомлено позивача, що згідно з обліково-послужною карткою позивача в п. 12 (склад сім`ї) зазначена сестра - ОСОБА_4 , 1970 р.н., тобто яка відповідно до закону зобов`язана утримувати свою матір. Розглянувши документи позивача, додані до заяви, ІНФОРМАЦІЯ_5 зробив висновок, що позивач не має права на відстрочку від призову по мобілізації у зв`язку з тим, що наявні інші працездатні особи, які відповідно до закону зобов`язані утримувати своїх непрацездатних батьків.

Не погоджуючись з бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненадання ОСОБА_1 відстрочки від призову на підставі абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Зокрема, статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Закон України від 25.03.1992 №2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до частини 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до сьогодні.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по сьогодні.

Закон №3543-XII визначає правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Приписами статті 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 23 Закону №3543-XII визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з абзацами 11, 12 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

- які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати;

- опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Відповідно до пункту 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

- ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

- оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

- розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Судом встановлено, що позивач просить надати відстрочку від призову під час мобілізації, у зв`язку з тим, що він має матір із числа осіб з інвалідністю ІІ групи, тобто на підставі абз. 12 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

У той час як відповідач трактує підстави надання відстрочки за абз. 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», хоча в листі від 08.11.2023 за вих. №4860 помилково визначає вказаний абзац за номером 10.

Згідно з абзацами 11, 12 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані:

- які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю та/або одного із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати;

- опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Суд звертає увагу на конструкцію правової норми абз. 11 та 12 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вони містять умову, а саме: за умови, що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов`язаних відповідно до закону їх утримувати (абз.11), та у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд (абз.12).

Таким чином, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на позивача покладається обов`язок підтвердження відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Як зазначає відповідач, згідно з обліково-послужною карткою позивача в п.12 (склад сім`ї) зазначена сестра - ОСОБА_4 , 1970 р.н., яка відповідно до закону зобов`язана утримувати свою матір.

Враховуючи наявність сестри у позивача, останній не набуває права на отримання відстрочки від призову на підставі абз. 12 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Доказів відсутності сестри (на спростування доводів відповідача) або інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд, позивач не надав ані відповідачу, ані суду.

Підстави для витребування відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо наявності доньки у ОСОБА_2 за клопотання відповідача від 01.12.2023 відсутні, оскільки відповідний обов`язок покладається на позивача, який не заперечує викладених відповідачем доводів.

Таким чином, надані позивачем документи не були достатніми для прийняття рішення про надання відстрочки від призову на військову службу, тому відповідач не мав підстав для надання позивачу такої. З огляду на це, суд не встановив протиправної бездіяльності відповідача.

Зазначене також свідчить про відсутність підстав для задоволення похідної вимоги про зобов`язання відповідача надати позивачу відстрочку від призову на військову службу.

Водночас позивач не позбавлений права повторно звернутись до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу, із наданням необхідних для вирішення цього питання документів.

Відповідно до Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку №1487) призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Так, за наслідками розгляду справи судом не встановлено порушень законодавства ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, на підставі викладеного, суд робить висновок, що позовна заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають, у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.241-246,250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (місце реєстрації - АДРЕСА_3 ; місце фактичного проживання - АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський