Рішення № 117882636, 13.03.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18297/22

Провадження № 2-о/752/8/24

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

13 березня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Машкевич В.В.

за участю секретаря- Гненик К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду України, Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства, -

встановив:

Заявниця звернулася до Голосіївського районного суду м. Києва з заявою в якій просить встановити факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області відносно її дочки ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві.

В обґрунтування заяви зазначає, що вона з липня 2020 року проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , мали спільний побут, вели разом господарство. Приблизно у грудні прийняли спільне рішення народити дитину. У лютому 2022 року вона завагітніла від ОСОБА_2 та ІНФОРМАЦІЯ_2 народила дитину ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 загинув перебуваючи на військовій службі в ЗСУ. У зв`язку зі смертю ОСОБА_2 до народження дитини, останній не зміг визнати себе батьком дитини.

02 грудня 2022 року вона зареєструвала народження доньки у Шевченківському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ). Ім`я та по батькові дитини було проведено зі слів матері, із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Враховуючи, що ОСОБА_2 помер до народження дитини, просить встановити факт його батьківства відносно її дочки ОСОБА_3 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Києві, в порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 21 грудня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 23 березня 2023 року до участі у справі залучено Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства у якості заінтересованої особи.

Ухвалою суду від 23 березня 2023 року витребувано у Другої київської державної нотаріальної контори інформацію зі спадкового реєстру про наявність/відсутність заведеної спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , актовий запис про смерть за № 5605.

Ухвалою суду від 19 жовтня 2023 2023 року за клопотанням заявниці призначено судову посмертну молекулярно-генетичну експертизу.

27 лютого 2024 року до суду надійшов висновок експерта №СЕ-19-23/68675-БД молекулярно-генетичної експертизи.

Заявник та її представник в судове засідання не з`явились, від представника заявника - адвоката Ушакова К.А. надійшла заява про розгляд заяви за відсутності заявника та представника заявника, заявлені вимоги підтримав.

Заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, просили слухати справу у їх відсутність.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України у порядку окремого провадження суд розглядає справи про встановлення фактів, серед іншого, родинних відносин між фізичними особами.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась ОСОБА_3 , про що Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві зроблений актовий запис про народження № 1179.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , матір`ю ОСОБА_3 записана ОСОБА_1 , а батьком ОСОБА_2 .

Заявник у своїй заяві зазначає, що інформація про батька була зазначена з її слів, у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України.

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у смт. Гостомель, Бучанський район Київська область.

Відповідно до акту про фактичне проживання осіб за адресою: АДРЕСА_1 від 12 грудня 2022 року, що засвідчений сусідами та директором ТОВ "Дом сервіс" Дерепа С.В., ОСОБА_1 фактично спільно проживала та вела спільне господарство з ОСОБА_2 , з 27 грудня 2021 року по 02 березня 2022 року.

Відповідно до змісту ч. ч. 1, 2 ст. 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Батьківство може бути визнане особою як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Вказані обставини та інші обставини, що стосуються справи, можуть бути підтверджені поясненнями сторін і третіх осіб, показаннями свідків, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Зокрема, доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19-23/68675 від 15 лютого 2024 року, складеного МВС України Державно науково- дослідним експертно - криміналістичним центром на підставі ухвали суду від 19 жовтня 2023 року, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , біологічною матір`ю якої є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Ймовірність даної події складає складає 99,9999999%.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року зауважив, що на сьогоднішній день ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини, його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту оспорювання батьківства.

Будь - яких доказів, які б викликали сумнів у повноті, ясності, правильності дослідження, чи доказів пов`язаних з недостатньою професійною кваліфікацією експерта, учасниками справи надано не було, а тому суд вважає їх правильними та обґрунтованими і такими, що не суперечать матеріалам справи і можуть бути взятими до уваги судом при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст.135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. 3 ст.128 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 134 СК України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до абз. 3 п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до ст.ст. 145 та 147 СК України, прізвище дитини визначається за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, прізвище дитини визначається за їхньою згодою. По батькові дитини визначається за іменем батька.

Щодо предмету доказування у даній категорії справи, то СК України будь-яких особливостей не визначає.

Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України, можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Таких висновків також дійшов Верховний суд у своїй постанові від 16 травня 2018 року в справі № 61-6030св18.

У постанові Верховного Суду зазначено, що для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року « Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ст. 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їхприйняття чи відхилення.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За умовами ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, так як матеріалами справи доведено, що ОСОБА_2 , є батьком ОСОБА_3 .

Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року за №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» (з подальшими змінами та доповненнями), ст.ст. 121, 125, 128, 130, 145 СК України, ст.ст. 2, 5, 10, 76-81, 89, 90, 259-265, 268, 293, 294, 315, 319 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне Управління Пенсійного фонду України, Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту батьківства задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бердянськ Запорізької області відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя К.В. Машкевич