Рішення № 117882256, 25.03.2024, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3864/23

номер провадження 2/695/349/24

25 березня 2024 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Середи Л.В.,

за участю:

секретаря Оніщенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Золотоноша за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 23653.25 грн. Позовні вимоги обґрунтував тим, що 30.06.2016 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду № С05.225.72160 про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлено в розмірі 200000.00 гривень. Ліміт Кредитної лінії, доступний клієнту 7200.00 гривень, процентна ставка 48% річних. Банк на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти у розмірі 7200.00 гривень, строком до 30.08.2021 року. Оскільки позичальник належним чином не виконував свої зобов`язання за вказаним договором, станом на 03.12.2020 року за ним виникла заборгованість в загальному розмірі 20 059.86грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом в розмірі 7200.00 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 12859.86 грн. Крім того, позивач має право здійснювати нарахування 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, що складають: заборгованість за 3% річними за користування кредитом 738.51 грн, заборгованість за інфляційними витратами 2854.88 грн. Отже, загальна сума заборгованості відповідача станом на 23.02.2022 року, включаючи тіло кредиту, проценти, 3 % річних та інфляційні втрати становить 23653.25 грн.

Крім того, 03.12.2020 року між акціонерним товариством «Ідея Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» (далі - ТОВ «ФК «Профіт Капітал») було укладено договір факторингу №12/90 (далі - Договір факторингу). За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» починаючи з 03.12.2020 року відповідно до договору факторингу №12/90 перейшло право вимоги і за кредитним договором № С05.225.72160 від 30.08.2016 року, що укладено між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 . В зв`язку з вищевикладеним, просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 23653.25 грн та судові витрати за сплату судового збору та правничої допомоги.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.10.2023 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. За зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідача направлялись ухвала про відкриття провадження та позовна заява з додатками.

Вище вказаною ухвалою відповідачу був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнямипроти розгляду справив порядку спрощеного позовного провадження, а такожстрок для подання відзиву на позов. Відповідачвідзиву на позов,заяви ізобґрунтованимизапереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чиклопотанням про розгляд справи за участю сторін до суду не направив, хоча про час та місце розгляду справи, а також суть позовних вимог повідомлявся судом належним чином.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини сторін достатніми, суд розглянув справу в порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України без фіксування судового процесу технічними засобами, на підставі наявних у справі доказах у відсутність учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

Так, судом встановлено, що 30.08.2016 року між ПАТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено угоду № С05.225.72160 про відкриття кредитної лінії та обслуговування Кредитної карти. Максимальний ліміт Кредитної лінії встановлено в розмірі 200000.00 гривень (п.п. 3.1. Договору). Ліміт Кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди, становить 7200.00 гривень (п.п. 3.2.Договору), процентна ставка 48% річних (п.п. 3.3 Договору). Банк на виконання умов договору відкрив поточний рахунок НОМЕР_1 та надав Позичальнику грошові кошти у розмірі 7200.00 гривень, з використанням електронного платіжного засобу, що буде використовуватись у рамках Угоди та Договору, випускає клієнту міжнародну платіжну карту MasterCard World терміном дії 2 (два)роки.

У зв`язку з неповерненням заборгованості за договором, відповідно до довідки-розрахунку заборгованості відповідач станом на 03.12.2020 року мав заборгованість 20059.86 грн, яка складається з наступного: заборгованості за основним боргом в розмірі 7200.00 грн, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками в розмірі 12859.86 грн.

03.12.2020 року між акціонерним товариством «Ідея Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» було укладено договір факторингу №12/90.

У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями ст.ст. 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування) під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

За таких обставин, до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» починаючи з 03.12.2020 року відповідно до договору факторингу №12/90 перейшло право грошової вимоги за договором № С05.225.72160 від 30.08.2016 року, що укладено між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Крім того, досудове врегулювання спору між сторонами відбувалося шляхом направлення на адресу відповідача досудової вимоги щодо дострокового стягнення заборгованості за вих. № 2602/2023 від 13.07.2023 року. Відповідач після отримання досудової вимоги до позивача не звертався та не здійснив погашення простроченої заборгованості та не повернув кредит. Таким чином, позичальником було порушено умови вищевказаного кредитного договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частинами 1, 3 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов`язання не виконані з вини відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За нормою ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною 2 ст.1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що свідчить про порушення прав останнього, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконання боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати відсотків.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, а також за умови прострочення виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Тож, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином позивач має право здійснювати нарахування 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, що складають: заборгованість за 3% річними за користування кредитом 738.51 грн, заборгованість за інфляційними витратами 2854.88 грн. Отже, загальна сума заборгованості відповідача станом на 23.02.2022 року, включаючи тіло кредиту, проценти, 3 % річних та інфляцій втрати становить 23653.25 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Будь-яких заперечень по суті позовних вимог відповідачем суду не надано.

Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, враховуючи, що відповідачу було відомо про необхідність виконання взятих на себе зобов`язань, але ж остання їх належним чином не виконала, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № С05.225.72160 від 30.08.2016 року, яка станом на 23.02.2022 року становить 23653.25 грн.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу суд встановив наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги представник ТОВ «ФК «Профіт Капітал» адвокат Мартиненко В.В. до суду надав: договір про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28.09.2021 року, додаткову угоду № 6 від 12.06.2023 року до Договору про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28.09.2021 року, акт № 16 прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором про надання правової допомоги № 28092021-1 від 28.09.2021 року, акт № 1 прийому-передачі наданої правової допомоги від 11.09.2023 року, наказ (розпорядження) № ПД000000002 від 13.08.2021 року, платіжну інструкцію в національній валюті від 14.09.2023 р. № 265, довіреність від 13.01.2023 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане на ім`я ОСОБА_2 .

При розподілі витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з того, що такі витрати підтверджені належними доказами та клопотання про їх зменшення не подано іншою стороною. Тому відсутні передбачені ст. 137 ЦПК України підстави для зменшення витрат на професійну правничу допомогу, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу, що становить 7000.00 грн.

Крім того, на підставі ст. 141 ЦПК України враховуючи, що позов задоволено у повному обсязі, суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені ним при зверненні до суду судові витрати, а саме: судовий збір у сумі 2684.00 грн.

На підставі зазначеного вище та керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 76-82, 137, 141, 178, 247, ст.ст. 258, 259, 263, 265, 268, 274, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 526, 527, 530, 599, 610, 625, ст.ст. 634,1048,1050,1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № С05.225.72160 від 30.08.2016 року у загальній сумі 23653 (двадцять три тисячі шістсот п`ятдесят три) гривні 25 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» судові витрати у виді судового збору в сумі 2684.00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000.00 (сім тисяч) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Учасники справи:

-Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (Код ЄДРПОУ39992082), місце знаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8 (рахунок ІВАN № НОМЕР_2 в АТ «Універсал Банк», код Банку 322001).

-Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: Середа Л.В.