Рішення № 117881039, 18.03.2024, Вишгородський районний суд Київської області

"18" березня 2024 р. Справа № 363/3961/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2024 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючогосудді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Мацьовитій Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

позивач звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що внаслідок ДТП, що сталося з вини відповідача, автомобілю ОСОБА_2 , завдано шкоду, яку відшкодовано позивачем згідно договору добровільного страхування. Тому, посилаючись на недостатність страхової виплати отриманої від страхової компанії відповідача (ОСАГО), порушує питання про стягнення із ОСОБА_1 невідшкодовану суму збитків в розмірі 33426 грн. 92 коп. та судовий збір в розмірі 2 684 грн.

Свої вимоги мотивував тим, що в порядку ст. 27 Закону України «Про страхування» (№85/96-ВР чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та ст.ст. 993, 1194 ЦК України, має право зворотної вимоги (регресу) до відповідача, який спричинив ДТП та є відповідальним за завдані збитки, коли розмір страхової виплати отриманої від страхової компанії відповідача є недостатнім.

В позові зазначено, що 03 липня 2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 (власником якого є ОСОБА_2 ) та автомобіля Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який є винуватцем згідно постанови суду. Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування вартість відновлюваного ремонту автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 склала 162426 грн. 92 коп., яка відшкодована ОСОБА_2 страховою компанією.

Оскільки цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_2 , застрахована ПрАТ «СК «Інтер-Поліс», позивач має право зворотної вимоги до зазначеного товариства.

Полісом №АО002967676 передбачено ліміт відповідальності 130 000 грн., франшизу в розмірі 1 000 грн. ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» здійснено виплату страхового відшкодування ПрАТ «СК «Євроінс Україна» в розмірі 116000 грн. (з урахуванням знижки 10% від 129000 грн.). Таким чином, внаслідок недостатності страхової виплати порушує питання про стягнення 33 426 грн. 92 коп. різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (164426 грн. 92 коп. 129000 грн.).

Представник позивача в судове засідання не прибув, в позові просив розглянути справу у його відсутність за наявними у справі доказами.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд, повторно в судове засідання не з`явився.

Оскільки суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи на підставі ст. 223 ЦПК України, в межах строку встановленого ст. 210 ЦПК України, дану справу слід розглянути на підставі наявних доказів в заочному порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 03 липня 2020 року о 11 год. 40 хв. на 15 км автодороги М-05 сполучення «Київ-Одеса» в смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_2 , не обрав безпечної швидкості руху транспортного засобу, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , який рухався попереду в попутному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2020 року, яка набрала законної сили, відповідача визнано винним у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Як вбачається із свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником транспортного засобу Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_2 .

15 листопада 2019 року між ПрАТ «СК «Євроінс Україна» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» №023007-2111-1000070 автомобіля Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 .

Відповідно до рахунку ТОВ «Гранд Мотор» №СГМ-К-СА011955 від 14 липня 2020 року, вартість запчастин та матеріалів на автомобіль Toyota Land Cruiser Prado, д.н.з. НОМЕР_1 становить 162 426 грн. 92 коп.

Згідно розрахунку суми страхового відшкодування №30942/20 від 27 серпня 2020 року, страхового акту №30942/20 від 02 вересня 2020 року, розмір страхового відшкодування становить 162426 грн. 92 коп., які виплачено позивачем ТОВ «Гранд Мотор» відповідно до платіжної інструкції №3675 від 02 вересня 2020 року.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до полісу №АО002967676 цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Hyundai Sonata, д.н.з. НОМЕР_2 , на момент настання дорожньо-транспортної пригоди застрахована у ПрАТ «СК «УНІКА». Згідно вказаного полісу ліміт відповідальності за шкоду майну становить 130 000 грн., франшиза 1 000 грн.

ПрАТ «СК Інтер-Поліс» заяву позивача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 162 426 грн. 92 коп. задовольнило частково, а саме на суму 129000 грн., в межах ліміту відповідальності страховика 130000 грн. за мінусом франшизи в розмірі 1000 грн. згідно умов Поліса АО2967676.

Згідно з витягу з банківської виписки по рахунку ПрАТ «СК «Євроінс Україна» № НОМЕР_4 від 24 травня 2021 року, ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» перерахувало позивачу грошові кошти в розмірі 116100 грн., з урахуванням 10% знижки від суми 129000 грн. (129000 грн. 12900 грн.).

Згідно ст. 1 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Як передбачено п. 9 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), в Україні здійснюються обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 9 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

У разі якщо загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п`ятикратну страхову суму, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як передбачено ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування у повному обсязі, до яких відносяться витрати, які особа мусить зробити для відновлення пошкодженого майна.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до ст. 993 ЦК України, до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки..

Згідно ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Верховний Суд у постанові від 15 жовтня 2020 року в справі №755/7666/19 вказав, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Судом встановлено, що зазначена вище ДТП, внаслідок якої транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень, відбулася з вини відповідача, внаслідок чого власнику іншого транспортного засобу заподіяно матеріальну шкода, яка відшкодовано йому позивачем.

На підтвердження вартості відновлюваного ремонту позивачем надано до суду рахунок ТОВ «Гранд Мотор» №СГМ-К-СА011955 від 14 липня 2020 року, розрахунок суми страхового відшкодування №30942/20 від 27 серпня 2020 року та страховий акт №30942/20 від 02 вересня 2020 року, відповідно до яких сума страхового відшкодування складає 162 426 грн. 92 коп.

Так, відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» (№85/96-ВР чинного на момент виникнення спірних правовідносин) до позивача перейшло право вимоги до відповідача в межах фактичних затрат по договору страхування наземного транспорту №023007-2111-1000070 від 15 листопада 2019 року, а відтак з відповідача підлягає стягненню різниця між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, яке одержано ним від страховика відповідача.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути різницю між фактичним розміром понесених витрат та отриманим страховим відшкодування в розмірі 36 110 грн. 92 коп. (162 426 грн. 92 коп. 129 000 грн.).

З огляду на зазначені правовідносини, судом виявлено порушене права позивача, яке підлягає захистові, а позов про це задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268, 279, 280 ЦПК України,

вирішив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» суму в розмірі 33 426 грн. 92 коп. та судовий збір в розмірі 2684 грн., а всього 36 110 (тридцять шість тисяч сто десять) грн. 92 (дев`яносто дві) коп.

Повне судове рішення складено 25 березня 2024 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивач: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна», знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ю. Литвинського, 45В, оф. 204.

Відповідач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя