Постанова № 117881009, 20.03.2024, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/7750/23

Провадження № 1-кп/362/315/24

Ухвала

і м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2024 року м. Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні ум.Василькові Київськоїобласті клопотанняпрокурора пропродовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюпо кримінальномупровадженні,внесеному доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12023111140000605від 23.06.2023за обвинуваченням

ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 186, ч 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України,

в с т а н о в и в:

У провадженні Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває вказане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на те, що спливає строк дії попередньої ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшилися. Вважає, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілу і свідків у цьому кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, скерувала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, щодо міри покарання поклалася на розсуд суду.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти задоволення цього клопотання.

Захисник також просив суд відмовити у задоволенні цього клопотання прокурора і з-поміж іншого зазначив, що усі наведені прокурором ризики є припущеннями, які нічим необґрунтовані.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до таких висновків.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.11.2023 ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, дія якого продовжувалась ухвалою суду від 23.01.2024.

Відповідно до положень ст. 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою суд враховує зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Отже, вирішуючи дане питання судом встановлено, що з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 та до моменту вирішення вищезазначеного клопотання прокурора не змінилися обставини, які були підставою для обрання цього запобіжного заходу, що дає суду підстави вважати, що будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно доположень ст.ст.177,178КПК Українита практикиЄвропейського Судуз правлюдини,з урахуваннямконкретних обставинсправи,характеру таобставин вчиненняінкримінованого обвинуваченому ОСОБА_7 діяння,яке воносформульовано уобвинуваченні,враховуючи особуобвинуваченого,який обвинувачуєтьсяу вчиненнітяжкого злочину,не працює,а такожтяжкість можливогопокарання умежах санкційч.1ст.121КК України,яка передбачаєпозбавлення волівід 7до 10років,суд вважає,що ОСОБА_4 може переховуватисьвід суду.Також судвраховує,що ОСОБА_4 є ранішесудимою особою,що вказуєна можливість вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки у нього відсутні соціально-стримуючі фактори, які б давали підстави вважати, що він не вчинить нового злочину, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.

Так, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Так,раніше судимий ОСОБА_4 обвинувачується у тому числі у вчиненні злочину, передбаченому ч. 4 ст. 186 КК України, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років.

Крім того, на думку суду, існує беззаперечне існування ризику щодо незаконного впливу на потерпілу і свідків у цьому кримінальному провадженні, анкетні дані яких йому достеменно відомі, які мають бути допитаними безпосередньо у судовому засіданні на відповідній стадії судового провадження.

Таким чином, при вирішенні питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177КПК України, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватими у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні.

При вирішенні даного клопотання суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого виправдано наявністю конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011), а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого.

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Надаючи оцінку доводам, які наведені прокурором у клопотанні, враховуючи пояснення сторін кримінального провадження, оцінюючи відомості про особу обвинуваченого, суд погоджується зі стороною обвинувачення щодо існування вищезазначених ризиків та їх незмінності.

Суд при цьому враховує, що понять ризиків, як і видів доказів, якими вони можуть підтверджуватися, національне законодавство України не містить. Однак, беручи до уваги прецедентну практику Європейського суду з прав людини, ризики не повинні оцінюватись абстрактно (in abstracto), та мають підтверджуватися фактичними даними. При цьому такі дані, на думку суду, повинні свідчити про можливість існування певних підозр щодо таких ризиків, тобто вірогідності настання наслідків, запобіжниками яких вони є. А отже, розглядаючи клопотання, судом наведено ті фактичні дані, які, на його думку, є доказами в розумінні положень частини 1 статті 177 КПК України.

На думку суду, саме такий запобіжний захід, як тримання під вартою, відповідає завданням кримінального провадження, визначеного статтею 2 КПК України, меті застосування запобіжного заходу й особі обвинуваченого, встановленим обставинам - усунути ризики, які є запобіжником саме належної його процесуальної поведінки та співіснування з суспільством.

Отже, з врахуванням даних про особу обвинуваченого та усіх встановлених досудовим розслідуванням фактичних обставин справи, суд дійшов до висновку, що застосування до ОСОБА_4 одного із більш м`яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання вказаних ризиків.

За таких обставин, суд вважає клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу є обґрунтованим.

Одночасно, відповідно до вимог п. 1 ч. 4 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, суд вважає за можливе не визначати обвинуваченому розмір застави.

Керуючись 176-178, 182-183, 193-194, 197, 314-316, 309, 369-372, 615, КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 18 травня 2024 року включно.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 532 КПК України, та може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду оголошено 25 .03.2024.

Суддя ОСОБА_1