Рішення № 11787987, 19.10.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від "19" жовтня 2010 р. по справі № 4/105-38

за позовом Дочірнє підприємство "НАФТОГАЗМЕРЕЖІ" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до відповідача Комунальне підприємство "Луцькводоканал"

про стягнення 183 954,73 грн.

                                                                      Суддя Слободян П.Р.

За участю представників сторін:

від позивача: Іванов П. О. - довіреність у справі

від відповідача: Мисюк Г. І. - довіреність у справі

Суть спору: позивач - ДП "Нафтогазмережі" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернувся в господарський суд з позовною заявою до Комунального підприємства "Луцькводоканал", в якій просить стягнути 183954,73грн. в т. ч. 168209,52грн. основного боргу, 2162,20грн. річних, 13583,01грн. пені.

В судовому засіданні представник позивача подав заяву № 37/2890 від 18.10.2010р. про зменшення позовних вимог, в зв’язку із сплатою та просить стягнути з відповідача 100209,52грн. основного боргу, 13583,01грн. пені, 2162,20грн. річних.

Відповідач в заяві № 1676 від 19.10.2010р. та представник в судовому засіданні позов визнав повністю, просить суд зменшити розмір пені, в зв’язку з важким фінансовим становищем підприємства, яке виникло внаслідок зниження рівня оплати за послуги з водопостачання та водовідведення абонентами-фізичними та юридичними особами, неплатежами зі сторони держави, значним податковим навантаженням на підприємство та невідповідністю чинних тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення фактичним витратам на виробництво, транспортування та постачання води, дебіторська заборгованість становить 5068861,42грн. /довідка № 1675 від 19.10.2010р./.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд, в с т а н о в и в:

29 січня 2010 року між дочірнім підприємством “Нафтогазмережі” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Волинської філії та відповідачем - КП "Луцькводоканал" був укладений договір №01-0052-10, (далі договір).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору від 29.01.2010 року №01-0052-10.

Згідно п. п. 1.1, 2.1, 4.4, 6.1, 7.2 договору позивач зобов’язувався передати відповідачу у власність природний газ для власних потреб в обсязі 75 тис. куб. м. (приймання –передача газу оформляється актом приймання –передачі газу, що підписується уповноваженими представниками сторін), а відповідач –прийняти та оплатити його виключно грошовими коштами шляхом 100% попередньої оплати вартості обсягів газу, запланованих для поставки, за 5 банківських днів до початку місяця поставки. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання –передачі газу (за місяць передачі газу) до 10 числа місяця, наступного за місяцем передачі газу. У разі невиконання відповідачем умов щодо оплати, останній сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Згідно п. 11.1 договору він діє в частині розрахунків за газ - до їх повного виконання.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 198209,52грн., про що сторонами підписано акти прийому –передачі природного газу від 28.02.2010 року, від 31.03.2010 року.

Відповідач в порушення умов договору отриманий природний газ оплатив частково, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 168209,52грн., претензію позивача від 17.05.2010 року №105 залишив без відповіді та задоволення.

Позивач у своїй заяві № 37/2890 від 18.10.2010р. про зменшення позовних вимог, повідомив про сплату 68000,00грн., просить стягнути з відповідача 100209,52грн. основного боргу, 13583,01грн. пені, 2162,20грн. річних.

Отже, в частині стягнення 68000,00грн провадження у справі підлягає припиненню в зв'язку з відсутністю предмету спору відповідно до п. 11 ст. 80 ГПК України.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 2162,20грн. річних підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Згідно п. 7.2 договору у разі невиконання відповідачем умов щодо оплати, останній сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Нараховані позивачем 13583,01грн. пені підставні та підлягають до стягнення в силу п. 6 ст. 232 ГК України, п. 7.2 договору.

Відповідач в заяві № 1676 від 19.10.2010р. та представник в судовому засіданні позов визнав повністю, просить суд зменшити розмір пені, в зв’язку з важким фінансовим становищем підприємства, яке виникло внаслідок зниження рівня оплати за послуги з водопостачання та водовідведення абонентами-фізичними та юридичними особами, неплатежами зі сторони держави, значним податковим навантаженням на підприємство та невідповідністю чинних тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення фактичним витратам на виробництво, транспортування та постачання води, дебіторська заборгованість становить 5068861,42грн. /довідка № 1675 від 19.10.2010р./.

Відповідно до п. 3. ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право: зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи клопотання відповідача, важке фінансове становище останнього, що підтверджується довідкою № 1675 від 19.10.2010р. про дебіторську заборгованість, господарський суд прийшов до висновку про можливість зменшення розміру пені до 10% і стягнути її в сумі 1358,30грн.

У зв’язку з цим, в позові про стягнення 12224,71грн. пені слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду судом доведено з вини відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на нього слід покласти судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 546, 549, 599, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 80, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Луцькводоканал", (м. Луцьк, вул. Дубнівська, 26, код 03339489) на користь дочірнього підприємства “Нафтогазмережі” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, (м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код 34821777) 100209,52грн. основного боргу, 1358,30грн. пені, 2162,20грн. річних, 1839,54грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 68000,00грн. основного боргу, провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

          Суддя                                                                      Слободян П. Р.