Рішення № 117879543, 19.03.2024, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.2024 Справа № 917/1585/23

за позовною заявою Міністерства юстиції України, вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001

до відповідачів 1) Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», вул. Ванди Василевської, 7, м. Київ, 03055

2) Комуністичної партії України, вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070

про визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації прав

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тимофієнко О.П..

Представники сторін: згідно протоколу

До Господарського суду Полтавської області 11.09.2023 року надійшла позовна заява Міністерства юстиції України до відповідачів Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» та Комуністичної партії України про:

- визнання недійсним договору дарування нерухомого майна нежитлового приміщення, загальною площею 29,6 кв. м, кабінет на другому поверсі, що знаходиться за адресою: вул. Гоголя, буд. 64, приміщення 8, м. Миргород, Полтавської обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 660980853109, укладений 18.06.2015 між Комуністичною партією України (код ЄДРПОУ: 00049147, вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070) та Благодійною організацією «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» (код ЄДРПОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, будинок 7, м. Київ, 03055), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та зареєстрований за № НАН678135, НАН678136.

- скасування державної реєстрації прав Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» (код ЄДРПОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, будинок 7, м. Київ, 03055) на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Гоголя, буд. 64, приміщення 8, м. Миргород, Полтавської обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 660980853109.

Позов обґрунтовано з посиланням на те, що рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, задоволено позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служби безпеки України, Всеукраїнського об`єднання «Свобода», Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації «Воля-Громада-Козацтво», Української республіканської партії, Борківського Віктора Вікторовича, за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії. Вказаним рішенням заборонено діяльність Комуністичної партії України, передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

В ході виконання Мін`юстом судового рішення в частині передачі майна, коштів та інших активів Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави встановлено, що після подання позовної заяви Мін`юсту Комуністичною партією України відчужене майно КПУ Благодійній організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» на підставі договору дарування, який Міністерство юстиції України вважає фіктивним та таким, який підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

05.10.2023р. за вх. №12666 до суду надійшло клопотання про витребування доказів, а саме: витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дітей, батьком яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Ухвалою від 09.10.2023р. суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі, справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 09.11.2023, задовольнити клопотання позивача про витребування доказів. Витребувати оригінал договору дарування нерухомого майна від 18.06.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований за № НАН678135, НАН678136, від Київського державного нотаріального архіву, Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», Комуністичної партії України, запропонувати відповідачам протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

30.10.23 від Київського державного нотаріального архіву надійшов оригінал договору дарування нерухомого майна від 18.06.2015, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем та зареєстрований за № 3543.

Ухвалою від 09.11.2023р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 12.12.23, витребувати у Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дітей, батьком яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

27.11.23 від Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» надійшов відзив на позов.

30.11.23 від позивача надійшла відповідь на відзив Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення».

Ухвалою від 12.12.2023р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 16.01.2024 р., запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

13.12.23 від Центрального відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшли докази, які витребувані ухвалою суду від 09.11.23.

Від Комуністичної партії України відзив на позов не надходив.

Інші заяви чи клопотання сторони не подавали.

Судом враховано, що сторони не повідомляли суд про наявність інших заяв і клопотань, необхідність вчинення дій, що передбачені у підготовчому провадженні.

У підготовчому засіданні, 16.01.2024р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 16.01.2024р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1585/23, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 20.02.2024

Судове засідання у справі, призначене на 20.02.2023, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Киричука О.А. у відпустці.

Ухвалою від 26.02.2024р. суд постановив призначити судове засідання на 19.03.2024 р.

В судовому засіданні 19.03.2024 представник позивача підтримала позовні вимоги.

Відповідачі явку представників в судове засідання 19.03.2024 не забезпечили, причини неявки не повідомили.

Суд враховує, що ухвали Господарського суду Полтавської області, надіслані відповідачеві - Комуністичній партії України - рекомендованим листом, на адресу: вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070 (зазначена позивачем у позові та співпадає з адресою реєстрації згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) - повернулися до суду з відмітками поштового відділення: "Адресат відсутній за вказаною адресою", "Адресат відмовився", "За закінченням терміну зберігання".

Факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, зазначена ухвала вважається врученою.

Суд зазначає, що заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Як звернув увагу Верховний суд у складі колегії Касаційного господарського суду в постанові від 19.02.2020р. у справі №910/16409/15: «свідоме неотримання судової кореспонденції, яка направлялася за офіційною юридичною адресою, є порушенням норм процесуального права та може бути розцінено судом як дії, спрямовані на затягування розгляду справи та свідчити про зловживання процесуальними правами учасника справи, які направлені на перешкоджання здійснення своєчасного розгляду справи. З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що, сторона була обізнана про розгляд справи в суді, повідомлялася про дату, час та місце судових засідань за вказаною адресою, однак не скористався правом участі у судових засіданнях, тому відсутні підстави вважати, що судом під час розгляду справи було порушено норми процесуального права щодо повідомлення останнього про час та місце судового розгляду» .

Таким чином, в розумінні ст. ст. 120, 122, 242 ГПК України, відповідач - Комуністична партія України - повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Відповідач 1 - Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» повідомлений належним чином про розгляд справи шляхом надіслання ухвал по справі на його адресу: вул. Ванди Василевської, 7, м. Київ, 03055. Факт отримання ухвал підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Також, Відповідачі мають доступ до судових рішень та мали можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Тобто, відповідач - Комуністична партія України - повідомлявся завчасно та належним чином про розгляд справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, відзиву не подав.

Щодо поданого відповідачем 1 - Благодійною організацією «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» - відзиву суд зазначає наступне.

Як зазначено вище, 27.11.23 від Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» надійшов відзив на позов.

Суд враховує, що відзив надійшов через АТ "Укрпошта", згідно відмітки пошти передано до відділення 24.11.2023.

Судом встановлено, що відповідач - 1 19.10.2023 року отримав ухвалу Господарського суду Полтавської області від 09.10.2023 року про відкриття провадження у справі, якою встановлено строк на надання відзиву на позов - п"ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.

Отже, останнім днем для подання відзиву є 07.11.2023 року (з врахуванням вихідних).

Згідно з ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на подання відповідачем - 1 відзиву до суду поза межами встановленого строку, господарський суд залишає відзив Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» без розгляду.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Судом враховано, що згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 19.03.24р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Як свідчать матеріали справи, у 2014 році Міністерство юстиції України звернулось до суду з позовом про заборону діяльності Комуністичної партії України у зв`язку із порушенням партії статті 5 Закону України "Про політичні партії в Україні".

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022, задоволено позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Служб безпеки України, Всеукраїнського об`єднання "Свобода", Радикальної партії Олега Ляшка, Громадської організації "Воля-Громада-Козацтво", Української республіканської партії, Борківського Віктора Вікторовича , за участю Офісу Генерального прокурора, про заборону діяльності політичної партії. Вказаним рішенням заборонено діяльність Комуністичної партії України, передано майно, кошти та інші активи Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Згідно з пунктом 2 Порядку переходу у власність держави майна, коштів та інших активів забороненої судом політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 № 896 (Далі-Порядок), після набрання законної сили рішенням суду про заборону політичної партії, у резолютивній частині якого зазначено про передачу майна політичної партії у власність держави, Мін`юст вживає заходів до розшуку майна політичної партії, зокрема за відомостями єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Мін`юст.

Міністерством юстиції було видано наказ від 07.11.2022 № 4964/5 Про затвердження Переліку майна, коштів та інших активів забороненої судом Комуністичної партії України (ідентифікаційний код 00049147), її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень, що передається у власність держави.

В ході виконання Мін`юстом судового рішення в частині передачі майна, коштів та інших активів Комуністичної партії України, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави встановлено, що після подання позовної заяви Мін`юсту Комуністичною партією України відчужене майно КПУ Благодійній організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» на підставі договору дарування, який, на думку Міністерства юстиції України є фіктивним.

Міністерство юстиції України вказує, що опрацюванням відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що після відкриття 11.07.2014 судом провадження в адміністративній справі про заборону Партії Комуністичною партією України відчужено нежитлове приміщення, загальною площею 29,6 кв. м, кабінет на другому поверсі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 660980853109 (далі - спірне майно), яке відчужено на підставі договору дарування від 18.06.2015 № НАН678135, НАН678136, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. (далі - спірний Договір).

Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.08.2023 № 342931022 набувачем спірного майна стала Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», засновником та керівником був і є ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) син колишнього народного депутата України від Комуністичної партії України ОСОБА_1, який був одночасно засновником та керівником Комуністичної партії України.

При цьому, засновником Благодійного фонду є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «КОНТУР» (код ЄДРПОУ: 32735812), засновниками якого є сини керівника Комуністичної партії України ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

При зверненні до суду з позовом у даній справі Міністерство юстиції України вказує, що договір дарування від 18.06.2015 підлягає визнанню недійсним з огляду на його фіктивність, оскільки сторони при його укладанні знали заздалегідь, що він не буде виконаний, а його укладання спрямовано не на реальне настання наслідків договору дарування, а має на меті уникнення передачі майна у державну власність.

Вказані обставини стали підставами для звернення Міністерства юстиції України з позовом у даній справі, в якому заявлено вимоги про визнання недійсним зазначеного договору дарування та скасування державної реєстрації прав Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», на нерухоме майно яке є предметом договору.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору дарування нежитлового приміщення, загальною площею 29,6 кв. м, кабінет на другому поверсі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 660980853109, укладеного 18.06.2015 між Комуністичною партією України та Благодійною організацією «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та зареєстрований за № НАН678135, НАН678136, а також наявність / відсутність підстав для визнання оспорюваного договору дарування недійсним, зокрема настання реальних наслідків договору дарування; виконання спірного договору, цілі укладення спірного договору, форма його вчинення, нотаріальне посвідчення та державна реєстрація, порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивача звернувся до суду. Позивач не є стороною оспорюваного правочину.

Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки, від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частини 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України). У випадках, встановлених законом, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах. (частина 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України)

На Міністерство юстиції України покладені повноваження щодо вжиття заходів до розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку майна політичної партії, переданого у власність держави, то саме Мін`юст є заінтересованою особою у спірних правовідносинах щодо визнання спірного договору недійсним, скасування державної реєстрації прав на спірне майно для подальшого забезпечення передачі цього майна у власність держави.

Звертаючись з позовом, позивач прагне повернути нерухоме майно у власність держави.

При цьому, в обґрунтування наявності повноважень на звернення до суду з відповідним позовом Міністерство юстиції України зазначає, що саме на нього покладені повноваження щодо вжиття заходів до розшуку майна забороненої політичної партії, складення та затвердження переліку майна політичної партії, переданого у власність держави.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та оцінивши додані докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями статті 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У силу приписів статті 215 ЦК України недодержання особою при вчиненні правочину наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише "про людське око", знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином.

Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, які встановлені законом для цього виду правочину (висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) зроблено висновок, що "позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якого може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України.

Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, вважає, що така протизаконна ціль, як укладення особою договору дарування майна зі своїм родичем з метою приховання цього майна від конфіскації чи звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, свідчить, що його правова мета є іншою, ніж та, що безпосередньо передбачена правочином (реальне безоплатне передання майна у власність іншій особі), а тому цей правочин є фіктивним і може бути визнаний судом недійсним".

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.07.2019 у справі № 405/1 820/17 (провадження № 61-2761св19) зазначено, що однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Згідно із частинами другою та третьою статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Цивільно-правовий договір (в тому числі й договір дарування) не може використовуватися учасниками цивільних відносин для уникнення сплати боргу або виконання судового рішення (в тому числі, вироку). Боржник (дарувальник), який відчужує майно на підставі безвідплатного договору на користь своєї матері після пред`явлення до нього позову банку про стягнення заборгованості, діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора, оскільки уклав договір дарування, який порушує майнові інтереси кредитора і направлений на недопущення звернення стягнення на майно боржника. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Наявність умислу у сторін угоди означає, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася, та сторони прагнули або свідомо допускали ненастання правових наслідків, обумовлених договором.

В даному випадку, як вже зазначалося, 11.07.2014 Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження у справі № 826/9751/14 за позовом Міністерства юстиції України про заборону Комуністичної партії України у зв`язку із порушенням партією статті 5 Закону України "Про політичні партії в Україні".

Рішенням Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022 у справі №826/9751/14, яке набрало законної сили 27.07.2022 задоволено позов Міністерства юстиції України до Комуністичної партії України та заборонено діяльність вказаної партії, передано майно, кошти та інші її активи, а також її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави.

Частиною другою ст. 21 Закону України "Про політичні партії в Україні" у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі № 826/9751/14, було встановлено, що заборона діяльності політичної партії тягне за собою припинення діяльності політичної партії, розпуск керівних органів, обласних, міських, районних організацій політичних партій, її первинних осередків та інших структурних утворень, передбачених статутом партії, припинення членства в політичній партії.

При цьому частиною 3 ст. 105 ЦК України у редакції, яка діяла на момент відкриття провадження у справі № 826/9751/14, визначено, що суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до Цього кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.

Судом враховується, що розгляд справи № 826/9751/14 тривав з 2014 року.

Суд приймає до уваги, що Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони політичних партій" від 03.05.2022, який набрав чинності 18.05.2022, внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про політичні партії в Україні".

Статтю 21 Закону доповнено частиною четвертою, згідно з якою у разі заборони судом політичної партії майно, кошти та інші активи політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень переходять у власність держави, про що зазначається у рішенні суду.

Таким чином, наслідки прийняття судового рішення від 05.07.2022 у справі № 826/9751/14 про заборону діяльності Комуністичної партії України варто розуміти як позбавлення названої партії права власності на майно, що є санкцією за вчинення правопорушення, що передбачена законом.

Як зазначалося вище, перехід належного Партії та її структурним утворенням майна, коштів та інших активів у власність держави забезпечує Мін`юст, який виступає кредитором у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що укладання спірного договору дарування від 18.06.2015 між Комуністичною партією України та Благодійною організацією «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» відбувалося після відкриття 11.07.2014 провадження у справі № 826/9751/14.

Крім того, із наявних матеріалів справи також слідує, що спірного майна стала Благодійна організація «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», засновником та керівником був і є ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) син колишнього народного депутата України від Комуністичної партії України ОСОБА_1, який був одночасно засновником та керівником Комуністичної партії України. При цьому, засновником Благодійного фонду є ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВО КОМЕРЦІЙНА ФІРМА «КОНТУР» (код ЄДРПОУ: 32735812), засновниками якого є сини керівника Комуністичної партії України ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Вказане в свою чергу свідчить про пов`язаність осіб правочину та спільну реалізацію ними волевиявлення на свідоме зловживання правом на шкоду іншій особі, оскільки сторони спірного договору діючи недобросовісно та зловживаючи правами на шкоду Міністерству юстиції України, як кредитору, мали спільний умисел на використання правочину з укладання договору дарування виключно з метою уникнення передачі майна у державну власність.

За таких обставин спірний договір кваліфікований судом, як правочин, який не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, тобто, як фіктивний правочин.

Враховуючи викладені обставини, спірний договір дарування, укладений 18.06.2015, укладений між Комуністичною партією України та Благодійною організацією «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині визнання спірного договору дарування від 18.06.2015 недійсним, в силу положень ст. 216 ЦК України вказаний договір не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

За таких обставин, вимоги Міністерства юстиції України про скасування державної реєстрації прав Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення», на нерухоме майно, яке є предметом зазначеного договору, також підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з кожного з відповідачів на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір дарування нерухомого майна нежитлового приміщення, загальною площею 29,6 кв. м, кабінет на другому поверсі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 660980853109, укладений 18.06.2015 між Комуністичною партією України (код ЄДРПОУ: 00049147, вул. Борисоглібська, 7, м. Київ, 04070) та Благодійною організацією «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» (код ЄДРПОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, будинок 7, м. Київ, 03055), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким І.В. та зареєстрований за № НАН678135, НАН678136.

3. Скасувати державну реєстрацію прав Благодійної організації «Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення» (код ЄДРПОУ 35087436, вул. Ванди Василевської, будинок 7, м. Київ, 03055) на нерухоме майно, розташоване за адресою: вул. Гоголя, буд. 64, приміщення 8, м. Миргород, Полтавської обл., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 660980853109.

4. Стягнути з Благодійної організації "Благодійний фонд сприяння соціально незахищеним верствам населення" (03055, місто Київ, вулиця Ванди Василевської, будинок 7, ідентифікаційний код 35087436) на користь Міністерство юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13, ідентифікаційний код 00015622) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

5. Стягнути з Комуністичної партії України (04070, місто Київ, вулиця Борисоглібська, будинок 7, ідентифікаційний код 00049147) на користь Міністерство юстиції України (01001, місто Київ, вулиця Архітектора Городецького, будинок 13, ідентифікаційний код 00015622) судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 25.03.24 р.

Суддя Киричук О.А.