Рішення № 117879428, 12.03.2024, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/79/23Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Шпак І.А.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Квацюк О.В.,

від відповідача: Балан М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛ.К.СТИЛЬ до відповідача: Публічного акціонерного товариства МАШИНОБУДІВНЕ ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ „ОРІОН про стягнення 1602796,80 грн заборгованості,

зазначає наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю ЕЛ.К.СТИЛЬ (далі ТОВ «ЕЛ.К.СТИЛЬ», Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства МАШИНОБУДІВНЕ ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ „ОРІОН (далі ПАТ МВО «ОРІОН», Відповідач) 1602796,80 заборгованості за проведені ремонті роботи за договором № 170 оренди виробничих, складських та офісних приміщень від 05.10.2022 р. у зв`язку з порушення умов останнього в частині здійснення оплати вартості ремонтних робіт у сумі 1457088,00 грн та нарахованих 10% штрафу у зв`язку із простроченням строку оплати вартості ремонтних робіт.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2023 р. позовній заяві ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 916/79/23 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.01.2023 р. прийнято позовну заяву ТОВ «ЕЛ.К.СТИЛЬ» до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/79/23, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.02.2023 р.

01.02.2023 р. ПАТ МВО «ОРІОН» звернулось до господарського суду із заявою про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалами Господарського суду Одеської області від 02.02.2023 р. клопотання ПАТ МВО «ОРІОН» задоволено та продовжено строк для подачі відзиву на позовну заяву до 10.02.2023 р.; відкладено підготовче засідання на 21.02.2023 р.

Відповідно до сформованої автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідки 02.02.2023 р. до електронного кабінету представника ПАТ МВО «ОРІОН» доставлено ухвали суду від 02.02.2023 р.

15.02.2023 р. до господарського суду надійшов відзив ПАТ МВО «ОРІОН» на позов, в якому просить відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог. Обґрунтовуючи підстави, які суд має врахувати для ухвалення рішення, посилається на те, що Відповідачем не було встановлено факту виконання робіт, зазначених в локальному кошторисі на будівельні роботи № 02-01-01 на поліпшення стану нежитлових приміщень, який отримано від Позивача; не встановлено ознак проведення будівельних робіт (ремонту) у відповідних приміщеннях, стан приміщення з дати підписання договору не змінився, приміщення залишаються непридатними до використання; Відповідач не вбачав підстав для підписання наданих Позивачем акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 р., довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2022 р., договірної ціни на будівництво (Розбирання завалів нежитлових приміщень), у зв`язку із відсутністю виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.02.2023 р. відкладено підготовче засідання на 09.03.2023 р.

07.03.2023 р. ПАТ МВО «ОРІОН» звернулось до господарського суду із клопотанням про призначення у справі будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.03.2023 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 28.03.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2023 р. частково задоволено клопотання ПАТ МВО «ОРІОН» та призначено у справі судово будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено питання: «Чи здійснювалися на об`єктах нерухомого майна: нежитлові приміщення під літ. А1, площею 2237,1 кв.м.; під літ. А2, площею 662,4 кв.м.; під літ. А3, площею 1667,9 кв.м.; літ. А4, площею 644,5 кв.м.; літ А5, площею 859,3 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 9, будівельні (ремонтні) роботи зазначені у складеному ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ Локальному кошторисі на будівельні роботи № 02-01-01? Якщо так, то чи відповідає перелік будівельних (ремонтних) робіт зазначений у складеному ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ Локальному кошторисі на будівельні роботи № 02-01-01 фактично виконаним будівельним (ремонтним) роботам та в я кій частині? Чи відповідає фактична вартість виконаних робіт з будівництва (ремонту) вартості робіт зазначеній у складеному ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ Локальному кошторисі на будівельні роботи № 02-01-01?». Доручено проведення експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, запропоновану Відповідачу оплатити вартість призначеної експертизи та зупинено провадження у справі.

22.05.2023 р. Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України звернувся до господарського суду із клопотанням, в якому просить погодити проведення експертизи у IV кварталі 2023 р.; надати документи за переліком та сплатити виставлений рахунок (отриманий представником Відповідача під розписку 01.07.2023 р.).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2023 р. поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 15.06.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2023 р. відкладено розгляд справи на 20.06.2023 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 р. задоволено клопотання експертної установи, зупинено провадження у справі до одержання результатів призначеної експертизи.

24.08.2023 р. ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ представлено до матеріалів справи виготовлений за його замовленням висновок експерта від 22.08.2023 р. № 22-08/23.

19.12.2023 р. Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України звернувся до господарського суду із листом, в якому повідомляє про залишення без виконання ухвали у зв`язку із не оплатою вартості проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.12.2023 р. поновлено провадження у справі та призначено підготовче засідання на 18.01.2024 р.

18.01.2024 р. ПАТ МВО «ОРІОН» звернулось до господарського суду із клопотанням про призначення у справі повторної будівельно-технічної експертизи. Посилається на наявність розбіжностей у представленому Позивачем висновку експерта; на здійснену оплату вартості призначеної експертизи пізніше, аніж матеріали справи повернуто експертною установою до суду; на виготовлений 06.09.2022 р. новий технічний паспорт на нежитлові будівлі та споруди за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 9.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.01.2024 р. оголошено перерву у підготовчому засіданні до 01.02.2024 р.

Протокольною ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про призначення у справі повторної будівельно-технічної експертизи, враховуючи тривале ігнорування Відповідачем обов`язку із оплати вартості призначеної за його клопотанням експертизи, можливість Відповідача представити висновок експерта, складений на його замовленням (з огляду на те, що провадження у справі тривалий час було зупинено те, що Відповідач є власником відповідних приміщень).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.02.2024 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.02.2024 р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.02.2024 р. відкладено розгляд справи на 12.03.2024 р.

Протокольними ухвалами Господарського суду Одеської області від 12.03.2024 р. відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про оголошення перерви в судовому засіданні, оскільки заявником не наведеного поважних причин для оголошення перерви; відмовлено у задоволенні усного клопотання представника Відповідача про долучення доказів до матеріалів справи, оскільки заявником пропущено строк для їх подачі без обґрунтування поважності причин пропуску.

В процесі розгляду справи представник ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ підтримував заявлені позовні вимоги та наполягав на задоволенні позову, представник ПАТ МВО «ОРІОН» натомість заперечував проти задоволення позовних вимог та наполягав на відмові у задоволенні позову.

12.03.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

05.10.2022 р. між ПАТ МВО «ОРІОН» (Орендодавець) та ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ (Орендар) укладено Договір оренди виробничих, складських та офісних приміщень № 170 (Договір), пункту 1.1. якого передбачає, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове, платне користування Приміщення, визначені в технічному паспорті від 15.12.2004 р., виданого КП «Одеське МБТІ та РОН» під: літ. «А1», площею 2237,1 кв.м.; літ. «А2», площею 662,4 кв.м,; літ. «А3», площею 1667,9 кв.м.; літ. «А4», площею 644,5 кв.м.; літ. «А5», площею 859,3 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 9.

Приміщення, що передаються в оренду згідно з цим договором, належать Орендодавцю і розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 9.

Приміщення, зазначені у п.1.1 цього договору, надаються Орендарю з метою здійснення своєї господарської діяльності (пункт 1.2).

У зв`язку з незадовільним та непридатним до використання станом орендованого приміщення Орендар здійснює за власний рахунок роботи з поліпшення стану орендованого приміщення та благоустрій прилеглої території. Витрати Орендаря на проведення робіт з поліпшення стану орендованих приміщень підлягають обов`язковому відшкодуванню йому Орендодавцем згідно виставленим рахункам та кошторисної документації. Підписання цього договору свідчить про надання Орендодавцем дозволу Орендарю на проведення останнім ремонтних робіт, пов`язаних з поліпшенням стану приміщень (пункт 1.5).

З підписанням цього договору, Орендар має право на проведення робіт для поліпшення стану орендованих приміщень. Таке право Орендаря не тягне за собою сплати орендних платежів (пункт 2.1).

Після закінчення робіт з поліпшення орендованих приміщень та набуття стану приміщення та прилеглої території придатних для використання, Сторони підписують Акт приймання-передачі приміщень у платне строкове користування, який є підставою для нарахування орендних платежів Орендарю (пункт 2.2).

Оплата вартості ремонтних робіт здійснюється Орендодавцем на підставі виставлених Орендарем рахунків Орендодавцю. Вартість проведених Орендарем ремонтних робіт не підлягає компенсації за рахунок майбутніх орендних платежів та відшкодовується Орендодавцем протягом 10-ти денного строку з моменту виставлення йому рахунку (рахунків) та кошторисної документації (пункт 4.1).

Розмір орендної плати та строки її сплати встановлюються після підписання Сторонами Акту приймання-передачі приміщень у планове строкове користування, але не вище середньоринкової вартості, що буде визначатись в додатковій угоді (пункт 4.2).

При відшкодуванні Орендодавцем витрат на проведення робіт з поліпшення орендованих приміщень, Орендар зобов`язаний надати Орендодавцю кошторисну, а також іншу документацію на здійснення ремонтно-будівельних робіт. Така документація необхідна для відображення у бухгалтерському обліку Орендодавця збільшення вартості об`єкта оренди. При цьому, Сторони домовились, що Орендар стає власником та має право на всі поліпшення, які здійсненні ним за свій рахунок та можуть бути відокремлені від Об`єкту оренди без його пошкодження (пункт 4.4).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 05 вересня 2025 року (пункт 5.1).

За невиконання або неналежне виконання обов`язків за цим договором Сторони несуть відповідальність, відповідно до чинного законодавства України (пункт 7.1).

За прострочення відшкодування Орендареві витрат, пов`язаних з проведенням поліпшення орендованого приміщення, Орендодавець сплачує штраф в розмірі 10 % від вартості таких робіт та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення (пункт 7.3).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

20.12.2022 р. ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ складено до ПАТ МВО «ОРІОН» лист № 20/1, в якому посилаючись на умови укладеного Договору, повідомляє про виконання ремонтних робіт, внаслідок чого зазначені у технічному паспорті від 15.12.2004 р. приміщення набули стану придатних до використання. Зазначає, що загальна вартість виконаних робіт складає 1457088,00 грн, що підтверджується відповідним кошторисом, який є додатками до листа. Пропонує здійснити оплату вартості виконаних робіт на підставі виставленого рахунку від 20.12.2022 р. № 27 та представляє підписані з його боку документи стосовно поліпшення стану нежитлових приміщень, визначених в технічному паспорті від 15.12.2004 р., виданого КП «Одеське МБТІ та РОН» під: літ. «А1», площею 2237,1 кв.м.; літ. «А2», площею 662,4 кв.м,; літ. «А3», площею 1667,9 кв.м.; літ. «А4», площею 644,5 кв.м.; літ. «А5», площею 859,3 кв.м., які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 9, а саме: Підсумкові відомості ресурсів станом на 20.12.2022 р.; Локальний кошторис на будівельні роботи № 02-01-01 на поліпшення стану нежитлових приміщень, складений в поточних цінах станом на 20 грудня 2022 р.; Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за грудень 2022 р., відповідно до якого загальна вартість виконаних робіт складає 1457088,00 грн, стосовно розібрання завалів нежитлових приміщень під літ. «А1», площею 2237,1 кв.м.; літ. «А2», площею 662,4 кв.м.; літ. «А3», площею 1667,9 кв.м.; літ. «А4», площею 644,5 кв.м.; літ. «А5», площею 859,3 кв.м; очищення території від будівельного та побутового сміття; Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2022 р. та договірну ціну на будівництво: Розбирання завалів нежитлових приміщень, визначених в технічному паспорті від 15.12.2004 р.

Відповідно до залишеної на листі розписки т.в.о. голови правління ПАТ МВО «ОРІОН» Ковальчуком К.А. 21.12.2022 р. отримано останній разом із додатками.

Відповідно до представленого ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ, виготовленого 22.08.2023 р. експертом Найдьоновим І.В. висновку (експерта) спеціаліста № 22-08/23, на об`єктах нерухомого майна, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Степова, 9, встановлено здійснення наступних робіт: розібрання завалів нежитлових приміщень під літ. «А1», площею 2237,1 кв.м.; літ. «А2», площею 662,4 кв.м.; літ. «А3», площею 1667,9 кв.м.; літ. «А4», площею 644,5 кв.м.; літ. «А5», площею 859,3 кв.м; очищення території від будівельного та побутового сміття. Перелік будівельних (ремонтних) робіт, зазначений у складеному ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ локальному кошторисі на будівельні робити № 02-01-01, відповідає фактично виконаним будівельним (ремонтним) роботам у повному обсязі. У той же час, відповідно до Локального кошторису № 02-01-01 фактична вартість в поточних цінах станом на 19.07.2023 р. на 51,55597 тис.грн більше, ніж вартість робіт зазначених у складеному ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ Локальному кошторисі на будівельні роботи № 02-01-01 від 20.12.2022 р.

Відповідно до представленої заяви від 22.08.2023 р. № 22-08/23-1 спеціалісту Найдьонов І.В., який має кваліфікацію експерта Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України (сертифікат серії АЕ № 001034), надійшла заява від ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ, яка потребує спеціальних знань у технічний галузі. Висновок експерта (спеціаліста) № 22-08/23 виготовлено для надання до Господарського суду Одеської області. Про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку за статтею 384 КК України експерт попереджений.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Приписами статті 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В свою чергу, частинами 1 та 2 статті 67 ГК України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У той же час, частина 1 статті 628 ЦК України визначає, що сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (частина 1 статті 759 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Поряд із цим приписи статті 837 ЦК України передбачають, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між ПАТ МВО «ОРІОН» та ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ виникли господарські зобов`язання, підставою яких є письмовий Договір оренди № 170, умовами якого передбачають здійснення Орендарем робіт з поліпшення стану переданого в оренду приміщення та благоустрій прилеглої території, вартість яких сплачується Орендодавцем на підставі отриманого рахунку та кошторисної проектної документації.

Відповідно до пункту 1.5 укладеного Договору, у зв`язку з незадовільним та непридатним до використання станом орендованого приміщення Орендар здійснює за власний рахунок роботи з поліпшення стану орендованого приміщення та благоустрій прилеглої території. Витрати Орендаря на проведення робіт з поліпшення стану орендованих приміщень підлягають обов`язковому відшкодуванню йому Орендодавцем згідно виставленим рахункам та кошторисної документації. Підписання цього договору свідчить про надання Орендодавцем дозволу Орендарю на проведення останнім ремонтних робіт, пов`язаних з поліпшенням стану приміщень.

Як зазначено, 20.12.2022 р. ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ складено до ПАТ МВО «ОРІОН» лист № 20/1 із повідомленням про виконання робіт щодо наведених в укладеному Договору приміщень, в підтвердження чого представлено відповідну кошторисну документацію разом із рахунком на оплату. При цьому, ПАТ МВО «ОРІОН» не заперечує проти отримання дослідженої в описовій частині рішення кошторисної документації.

Згідно із частиною 1 статті 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Приписами пункту 4.1 Договору передбачено, що оплата вартості ремонтних робіт здійснюється Орендодавцем на підставі виставлених Орендарем рахунків Орендодавцю. Вартість проведених Орендарем ремонтних робіт не підлягає компенсації за рахунок майбутніх орендних платежів та відшкодовується Орендодавцем протягом 10-ти денного строку з моменту виставлення йому рахунку (рахунків) та кошторисної документації.

Правова позиція, щодо застосування частини 4 статті 882 ЦК України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено, зокрема, у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 р. у справі № 910/7446/18 та інших. Згідно з ним, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20.04.2021 р. у справі № 905/411/17, від 05.02.2020 р. у справі № 904/2082/19, від 21.09.2019 р. у справі № 917/1489/18, від 10.10.2023 р. у справі № 914/2059/22.

Отже, якщо замовник у порушення вимог статей 853,882 ЦК України ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525,526 ЦК України, статті 193 ГК України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 р. у справі № 910/2184/18, від 16.09.2019 р. у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 р. у справі № 921/262/18, від 10.10.2023 р. у справі № 914/2059/22.

При цьому, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі № 927/414/17, від 04.06.2018 р. у справі № 908/3519/16, від 05.06.2018 р. у справі № 910/16804/17, від 26.06.2018 р. у справі № 902/1370/15, від 19.09.2018 р. у справі № 905/1090/17, від 06.08.2018 р. у справі № 911/662/17, від 19.06.2019 р. у справі № 910/11191/18, від 18.07.2019 р. у справі № 910/6491/18, від 21.08.2019 р. у справі № 917/1489/18, від 10.10.2023 р. у справі № 914/2059/22.

Відтак, представивши документи в підтвердження здійснення ремонтних робіт ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ має правомірні очікування на здійснення ПАТ МВО «ОРІОН» оплати вартості проведених робіт або представлення обґрунтованого заперечення із підставами їх не підписання, однак протягом 10 днів з моменту отримання відповідних документів жодних заперечень із виявленими недоліками чи іншими порушеннями Позивачу не представлено, так само не представлено заперечень до матеріалів справи, пославшись у відзиві на відсутність проведених робіт.

Основні положення про докази та доказування, наведені у главі 5 ГПК України, передбачають, що докази мають бути досліджені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та вірогідності.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Допустимість доказів за статтею 77 ГПК України полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи забороні використання деяких із них для підтвердження конкретних обставин справи.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (статті 78 ГПК України).

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

У частині 3 статті 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 р. у справі № 917/2101/17, від 06.09.2022 р. у справі № 910/13501/21).

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Положеннями статті 96 ГПК України передбачено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Приписами статті 101 ГПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (стаття 104 ГПК України).

Враховуючи викладене, оцінивши представлені сторонами до матеріалів справи докази, в т.ч. представлений Позивачем висновок експерта, який відповідає приписам ГПК України, господарський суд доходить до висновку, що представленні ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ докази в підтвердження виконання взятих на себе за укладеним Договором зобов`язань в частині проведення робіт з поліпшення стану орендованих приміщень є більш вірогідними, аніж докази надані ПАТ МВО «ОРІОН» на спростування цього. Окрім того, приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи виставлених заперечень після отримання кошторисної документації, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з ПАТ МВО «ОРІОН» на користь ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ 1457088,00 грн вартості виконаних робіт.

ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ заявлено до стягнення 1602796,80 грн заборгованості, з яких 1457088,00 грн вартості виконаних робіт та 10% штрафу у зв`язку із простроченням строку оплати вартості ремонтних робіт.

Частиною 3 статті 14 ЦК України встановлено, що виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

В силу частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

У відповідності до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В статті 549 ЦК України надано визначення неустойки (штрафу, пені), під якою слід розуміти грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У той же час, пунктом 7.3 Договору передбачено, що за прострочення відшкодування Орендареві витрат, пов`язаних з проведенням поліпшення орендованого приміщення, Орендодавець сплачує штраф в розмірі 10 % від вартості таких робіт та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.

Враховуючи те, що ПАТ МВО «ОРІОН» допущено прострочення встановленого пунктом 4.1 строку на оплату вартості виконаних робіт після отримання відповідного рахунку та кошторисної документації, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з ПАТ МВО «ОРІОН» на користь ТОВ ЕЛ.К.СТИЛЬ, окрім 1457088,00 грн вартості виконаних робіт, 10% штрафу у розмірі 145708,80 грн.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. Віктор Назаренко проти України (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції справедливого судового розгляду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають справедливого балансу між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі Беер проти Австрії (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЕЛ.К.СТИЛЬ до відповідача: Публічного акціонерного товариства МАШИНОБУДІВНЕ ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ „ОРІОН про стягнення 1602796,80 грн заборгованості задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «МАШИНОБУДІВНЕ ВИРОБНИЧЕ ОБ`ЄДНАННЯ „ОРІОН» (65098, м. Одеса, вул. Гаркавого, буд. 6, Код ЄДРПОУ 14309913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛ.К.СТИЛЬ» (02121, м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, буд. 30-А, Код ЄДРПОУ 35944954) 1602796/один мільйон шістсот дві тисячі сімсот дев`яносто шість/грн 80 коп. заборгованості та 24041/двадцять чотири тисячі сорок одну/грн 94 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 22 березня 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут