№ 117878749, 20.03.2024, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1112/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.03.2024 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця Миколи Миколайовича (вх. № 2682/24 від 16.02.2024) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ"

(вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 320/1, м. Киів, 04655)

до відповідача: Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича

(

АДРЕСА_1 )

про стягнення заборгованості в сумі 45 000, 00 гривень,

за участі:

від позивача: Захарчука Івана Анатолійовича (в режимі відеоконференції),

від відповідача: Булавинця Миколи Миколайовича ,

В С Т А Н О В И В:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ" до Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича про стягнення заборгованості в сумі 45 000, 00 гривень.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2023 у справі № 909/1112/24 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ" до Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича про стягнення заборгованості в сумі 45 000, 00 гривень відмовлено.

16.02.2024 за вх. № 2682/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця Миколи Миколайовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 16.02.2024 суд, зокрема, прийняв до розгляду заяву представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця Миколи Миколайовича (вх. № 2682/24 від 26.02.2024) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 909/1112/23. Судове засідання призначив на 27.02.2024.

27.02.2024 за вх. № 3257/24 на електронну адресу суду від представника позивача, адвоката Захарчука Івана Анатолійовича надійшло клопотання про повернення заявнику без розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 27.02.2024 суд, зокрема, повернув без розгляду клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", адвоката Захарчука Івана Анатолійовича (вх. № 3257/24 від 27.02.2024) про повернення заявнику без розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу; зобов`язав представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця Миколу Миколайовича повторно направити матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", докази чого надати суду; відклав розгляд заяви представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця Миколи Миколайовича (вх. № 2682/24 від 26.02.2024) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 909/1112/23 на 20.03.2024.

27.02.2024 за вх. № 3347/24 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача, адвоката Захарчука Івана Анатолійовича надійшло клопотання про повернення заявнику без розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі та зменшення розміру витрат на правову допомогу.

28.02.2024 за вх. № 3433/24 до канцелярії суду від представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця Миколи Миколайовича надійшла заява про повторне долучення зави про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

20.03.2024 за вх. № 4766/24 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача, адвоката Захарчука Івана Анатолійовича надійшло клопотання про повернення заявнику без розгляду заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі та зменшення розміру витрат на правову допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує таке.

Статтею 221 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За правилами частин 1, 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Так, представником відповідача адвокатом Булавинець Миколою Миколайовичем у поданому до суду 17.01.2024 за вх. № 921/24 запереченні на відповідь на відзив заявлено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи в розмірі 15 000, 00 гривень. В тому ж запереченні вказано, що докази на підтвердження понесених витрат будуть подані впродовж 5 днів з моменту винесення рішення у справі.

До означеного заперечення представником відповідача додано ордер на надання правничої допомоги від 15.01.2024, який виданий на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 15.01.2024.

При цьому, суд звертає увагу, що застосування відповідних положень статті 124 Господарського процесуального кодексу України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин даної справи, а також інших чинників. Зі змісту частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 08.04.2021 у справі № 905/716/20, які в силу положень частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України враховуються при виборі і застосуванні норм права.

Близький за змістом висновок застосування частини 2 статті 124 Господарського процесуального кодексу України є послідовним та сталим і міститься також у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах від 12.12.2019 у справі № 922/1897/18, від 24.12.2019 у справі № 909/359/19, від 13.02.2020 у справі № 911/2686/18, від 19.02.2020 у справі № 910/16223/18, від 21.05.2020 у справі № 922/2167/19, від 10.12.2020 у справі № 922/3812/19, № 916/2087/18 від 31.03.2021.

Отже, подача попереднього розрахунку суми судових витрат на більш пізніх стадіях не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні таких витрат за висновками Верховного Суду.

Окрім цього судом враховано, що перша заява по суті, а саме відзив на позовну заяву, подано до суду відповідачем 02.01.2024, в той час як договір про надання правової допомоги укладено відповідачем з адвокатом Булавинець Миколою Миколайовичем тільки 15.01.2024.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Аналогічна правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.05.2021 у справі № 910/7586/19.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд у постанові № 922/376/20 від 06.10.2020 зазначив, що оскільки в процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас, в даному випадку, до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша вимога частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Як зазначалося вище, при поданні до суду представником відповідача попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, останнім вказано, що докази на підтвердження понесених витрат будуть подані впродовж 5 днів з моменту винесення рішення у справі.

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 у даній справі ухвалено у спрощеному позовному за участю представників сторін.

Таким чином, відповідач повинен був подати докази понесених витрат на професійну правничу допомогу до 19.02.2024 року включно.

16.02.2024 за вх. № 2682/24 через підсистему "Електронний суд" від представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця Миколи Миколайовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Дана заява в паперовому вигляді зареєстрована відповідальним працівником суду 16.02.2024 за вх. № 2682/24 та долучена до матеріалів справи № 909/1112/23 (суддя Михайлишин В. В.).

При цьому, судом встановлено, що представником Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвокатом Булавинцем Миколою Миколайовичем при направленні через підсистему "Електронний суд" матеріалів заяви (вх. № 2682/24 від 16.02.2024) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі, допущено описку в номері справи, а саме замість № 909/1112/23 зазначено - № 909/111/23, що призвело до некоректної реєстрації заяви в комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду", а саме долучення її в електронному вигляді до матеріалів справи № 909/111/23 (суддя Малєєва О. В.).

27.02.2024 відповідальним працівником суду, у зв`язку з встановленими обставинами, здійснено долучення матеріалів заяви представника відповідача, адвоката Булавинця Миколи Миколайовича (вх. № 2682/24 від 16.02.2024) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в електронному вигляді до матеріалів справи № 909/1112/23 (суддя Михайлишин В. В.).

З урахуванням наведеного, заява представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця Миколи Миколайовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу подана у встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк, а відтак в суду відсутні підстави для залишання її без розгляду.

Разом із тим, відповідно до пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, запроваджено функціонал та можливість надсилання документів до Електронних кабінетів інших учасників перед відправкою до суду. Надсилання документів іншим учасникам, котрі мають Електронний кабінет, у такому випадку здійснюється на етапі підписання документів, які відправляються до суду. Після відправки документів стороні(ам) судового процесу підсистема Електронний суд в автоматичному режимі формує документ - "Квитанція про доставку документів користувачу" у форматі pdf та додає його як вкладення до заяви/клопотання. Всі документи, приєднані до заяви/клопотання разом з квитанцією про доставку документів, на останньому кроці підписуються КЕП користувача та направляються до суду.

Квитанція про доставку документів містить наступні елементи: - порядковий номер згенерований автоматично системою Електронний кабінет; - дату та час доставки - зазначається час коли відправник (пункт 4) надіслав документи та вони стали доступні отримувачу (пункт 3) в кабінеті Електронний суд в розділі "Документи сторін"; - кому доставлено - вказано тип суб`єкта правових відносин його РНОКПП/ЄДРПОУ та П.І.Б. чи назву отримувача; - від кого доставлено - вказано тип суб`єкта правових відносин РНОКПП та П.І.Б. відправника; - перелік (опис) документів що надіслані - розміщено повний перелік документів приєднаних до заяви з вказанням назви файлів та їх ідентифікатора в системі і відповідними файлами підпису відправника (пункт 4). Для документів формату pdf додатково вказано кількість сторінок у файлі.

Водночас, до означеної заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача долучено квитанцію № 598255 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", код ЄДРПОУ: 38464817, згідно з якою вказана заява та додатки до неї доставлені до Електронного кабінету позивача 16.02.2024 о 09:32 год.

Відтак, незважаючи на допущену представником відповідача описку у номері справи при поданні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у позивача була можливість ознайомитися з надісланою до його Електронного кабінету заявою та додатками до неї.

Враховуючи викладене, викопіювання з Електронного кабінету представника позивача, адвоката Захарчука Івана Анатолійовича не є доказом відсутності матеріалів заяви в Електронному кабінеті юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ".

Заразом, 27.02.2024 відповідальним працівником суду, здійснено долучення матеріалів заяви представника відповідача, адвоката Булавинця Миколи Миколайовича (вх. № 2682/24 від 16.02.2024) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в електронному вигляді до матеріалів справи № 909/1112/23 (суддя Михайлишин В. В.), що підтверджується наявною в матеріалах справи службовою запискою завідувача сектору інформаційних технологій та захисту інформації Господарського суду Івано-Франківської області.

Окрім того, судом із дотриманням принципу змагальності, ухвалою від 27.02.2024 зобов`язано представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця Миколу Миколайовича повторно направити матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", докази чого надати суду.

На виконання означеної ухвали суду представник відповідача, адвокат Булавинець Микола Миколайович (вх. № 3433/24 від 28.02.2024) долучив докази направлення матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з додатками на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", а саме: опис вкладення, квитанцію та накладну Укрпошти.

Наведеним спростовуються твердження представника позивача про те, що ані позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", ані представник позивача, адвокат Захарчук Іван Анатолійович не отримували копії заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Отже, судом забезпечено право іншої сторони - позивача щодо подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та/або доведення їх не співмірності.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

На підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано належним чином засвідчені копії:

- договору про надання правничої допомоги від 15.01.2024;

- акту про надання правничої допомоги, розрахунок (детальний опис робіт (наданих послуг) від 14.02.2024;

- ордеру на надання правничої допомоги від 15.01.2024, виданий на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 15.01.2024.

При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 15.01.2024 між відповідачем - Фізичною особою - підприємцем Тичковським Ярославом Ярославовичем (далі - клієнт) та адвокатом Булавинець Миколою Миколайовичем (далі - адвокат) укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до пункту 1.1. якого, клієнт зобов`язується надати адвокату всі необхідні документи та іншу інформацію, прийняти такі послуги і оплатити їх, а адвокат зобов`язаний здійснити підготовку (вивчення) матеріалів, провести захист (представництво) інтересів клієнта в будь-якому суді (місцевому, апеляційному або касаційному) в інших органах державної влади або управління, місцевого самоврядування, Вищій раді правосуддя, на підприємствах, установах і в організаціях до досягнення обумовленого сторонами позитивного результату без обмеження повноважень. Клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу по захисту інтересів клієнта.

Пунктом 3.1. означеного договору передбачено, що винагорода по справі включає в себе витрати, понесені адвокатом при виконанні своїх зобов`язань по цьому договору та гонорар за надані послуги. Обчислення гонорару здійснюється у формі погодинної оплати (1000 грн. година, крім участі в судовому засіданні, вартість якої становить 2 000 грн. година) згідно підписаного сторонами акту про надання правничої допомоги, де зазначаються також і витрати адвоката, якщо такі є. Оплата винагороди проводиться не пізніше 25 робочих днів з моменту підписання Акту про надання правничої допомоги. Клієнт також має право після підписання цього договору оплатити адвокату аванс у розмірі, який вважає необхідним на власний розсуд. У разі виникнення підстав, що впливають на якість наданих послуг, їх кінцевий результат, враховуючи можливість реального виконання рішення суду, що набрало законної сили, розмір витрат, які стягнуто судом за результатами розгляду справи, тощо, Сторони можуть змінити суму втрат, в тому числі і шляхом повернення адвокатом (повного чи частково) сплачених Клієнтом сум та підписання нового Акту про надання правничої допомоги на заміну попереднього. Сторони погоджуються, що при встановленні розміру гонорару враховано складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Визначений сторонами гонорар є розумним та враховує витрачений адвокатом час. Наявність витрат доводиться відповідними документами (чеками, квитанціями, квитками. тощо).

Зміст послуг, наданих представником відповідача адвокатом Булавинець Миколою Миколайовичем, і їх вартість наведено в акті про надання правничої допомоги, розрахунку (детальному описі робіт (наданих послуг) від 14.02.2024:

- проведення консультації з клієнтом з метою з`ясування обставин справи. Правовий аналіз наданих Клієнтом документів, підготовка правової позиції, стратегії та тактики захисту. Пошук та аналіз актуальної судової практики з питань застосування законодавства у спірних правовідносинах в Єдиному Державному реєстрі судових рішень - 1 год. х 1000 гривень, всього 1000 гривень;

- юридичний аналіз відповіді на відзив і підготовка заперечення на відповідь на відзив у справі № 909/1112/23 - 3 год. х 1000 гривень, всього 3000 гривень;

- підготовка та подання адвокатських запитів до ТОВ "ЮСДМ", ТОВ "Делла-ІТ" - 1 год. х 1000 гривень, всього 1000 гривень;

- участь у судових засіданнях з розгляду справи № 909/1112/23 в Господарському суду Івано-Франківської області - 2 год. х 2000 гривень, всього 4000 гривень.

Всього на правову допомогу адвокатом витрачено 7 годин, за які нараховано винагороду в розмірі 9 000, 00 гривень.

При цьому, суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Викладене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у додаткових постановах від 15.06.2023 у справі № 874/15/22 та від 07.08.2023 у справі № 910/14262/21.

Близьку за змістом правову позицію викладено у постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, у тому числі в рішенні від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (див., серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах Ніколова проти Болгарії та Єчюс проти Литви, пункти 79 і 112 відповідно).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Так, у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268).

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

На переконання суду, розмір витрат Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича на оплату вартості послуг адвоката за надану професійну правничу допомогу в сумі 9 000, 00 гривень є пропорційним до ціни та предмета спору і відповідає критерію розумності.

У постанові Верховного Суду від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 висловлено правову позицію про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Разом із тим, відповідно до постанови об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, суд може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони; обов`язок доведення неспіврозмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Водночас, суд звертає увагу на те, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд вказав, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Таким чином, у даному випадку позивачем не надано доказів, які б свідчили про необґрунтованість та непропорційність витрат на правничу допомогу, які понесені відповідачем.

Зважаючи на зазначене, у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", адвоката Захарчука Івана Анатолійовича про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та зменшення розміру витрат на правову допомогу слід відмовити.

Враховуючи результат розгляду справи в суді, оцінивши подані представником відповідача докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, виходячи з критеріїв справедливості та добросовісності, принципів співмірності та розумності судових витрат, ціни позову, складності справи № 909/1112/23, витраченого адвокатом часу на надання послуг у даній справі, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 9 000, 00 гривень витрат на професійну правову допомогу.

Керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ", адвоката Захарчука Івана Анатолійовича (вх. № 4766/24 від 20.03.2024) про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення у справі та зменшення розміру витрат на правову допомогу - відмовити.

2. Заяву представника Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича , адвоката Булавинця Миколи Миколайовича (вх. № 2682/24 від 16.02.2024) про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 909/1112/23 - задовольнити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСДМ" (вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 320/1, м. Киів, 04655; ідентифікаційний код: 38464817) на користь Фізичної особи - підприємця Тичковського Ярослава Ярославовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) - 9 000, 00 гривень (дев`ять тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

4. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

5. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

7. Повний текст рішення складено - 25.03.2024.

Суддя В. В. Михайлишин