Рішення № 117878339, 25.03.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2024м. ДніпроСправа № 904/1970/23 (904/5932/23)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669) в особі ліквідатора Носань Наталії Сергіївни, свідоцтво №548 від 10.04.2013 (18029, м.Черкаси, вул.Сумгаїтська, 7, адреса для кореспонденції: 18001, м.Черкаси, а/с 177, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )

про стягнення у розмірі 183 000,00грн.

в межах справи №904/1970/23

за заявою Приватного акціонерного товариства "Техносервіс 2011" (18029, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Сумгаїтська, 7, ідентифікаційний номер юридичної особи 02132639)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул. Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669)

про визнання банкрутом

Суддя Суховаров А.В.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

В провадженні господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа №904/1970/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669) на стадії ліквідації.

Повноваження ліквідатора виконуються арбітражним керуючим Носань Н.С. (свідоцтво №548 від 10.04.2013).

До Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669) в особі ліквідатора Носань Наталії Сергіївни, свідоцтво №548 від 10.04.2013 до ОСОБА_1 , м.Дніпро про стягнення у розмірі 183 000,00грн.

Ухвалою суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" в особі ліквідатора Носань Наталії Сергіївни, свідоцтво №548 від 10.04.2013 залишено без руху, зобов`язано позивача протягом 5 днів з дня вручення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області усунути недоліки позовної заяви, а саме надати належні докази надсилання на адресу відповідача копії позовної заяви і доданих до неї документів, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

Зазначеною вище ухвалою суд роз`яснив Товариству з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" в особі ліквідатора Носань Наталії Сергіївни, свідоцтво №548 від 10.04.2013, що у тому випадку, якщо позивач не усуне всі недоліки у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.

До Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" надійшло клопотання ліквідатора Носань Н.С. про усунення недоліків заяви.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що є достатнім для прийняття її до розгляду і відкриття провадження у справі.

Згідно приписів частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Відповідно до частин 3-4 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

За змістом приписів частин 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Ухвалою суду справу №904/1970/23 (904/5932/23) прийнято до розгляду в межах справи №904/1970/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669); справу №904/1970/23 (904/5932/23) вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; зобов`язано відповідача надати відзив на позов, протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі, направити відзив на позов учасникам справи (докази направлення надати суду); зобов`язано позивача надати відповідь на відзив протягом 10 днів з дня отримання (вручення) відзиву на позов, направити відповідь на відзив учасникам справи (докази направлення надати суду).

Окрім викладеного, ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії документів для долучення до матеріалів справи, та які направити на адресу позивача протягом 15 днів з дня отримання (вручення) ухвали про відкриття провадження у справі, а саме:

- Договір позики №31/08-22 від 31.08.2022, разом із додатками, які укладались до нього,в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договором;

- Договір позики №01/10-22 від 01.10.2022, разом із додатками, які укладались до нього, в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договором;

- Договір позики №26/10-22 від 26.10.2022, разом із додатками, які укладались до нього, в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договором;

- Договір позики № 28/10-22-2 від 28.10.2022, разом із додатками, які укладались до нього, в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договором;

- Договір позики № 29/10-22-1 від 29.10.2022, разом із додатками, які укладались до нього, в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договором;

- Договір позики № 1/11-22 від 01.11.2022, разом із додатками, які укладались до нього, в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договором;

- Договір позики № 20/12-22 від 20.12.2022, разом із додатками, які укладались до нього, в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

Судом було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру, з якого, однак, вбачається, що зареєстрованим місцем проживання фізичної особи є АДРЕСА_2 .

Разом з тим, відповідно до Розпорядження Дніпропетровського міського голови №897-р від 26.11.2015 "Про перейменування топонімів АДРЕСА_3 .

Ухвалою суду зобов`язано Головне управлінню ДМС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул. В`ячеслава Липинського, 7) у строк протягом 5 (п`яти) днів з моменту отримання цієї ухвали суду надіслати на адресу Господарського суду Дніпропетровської області у паперовій формі:

- інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ).

До суду надійшов лист від Головного управління ДМС у Дніпропетровській області, відповідно до якого місце реєстрації відповідача є актуальним.

Окрім викладеного, до суду надійшло клопотання позивача про ознайомлення з матеріалами справи.

Судом неодноразово було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі на адресу учасників справи.

Разом з тим, 19.03.2024 до суду повернувся конверт, направлений на адресу фізичної особи - ОСОБА_1 із відміткою, що поштове відправлення повернуто, з огляду на закінченням терміну зберігання.

Відповідно до вимог частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з пунктами 3, 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (пункти 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 992 Правил).

Відповідно до пунктів 116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічна позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 року у справі № 904/2584/19).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 року у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Крім того, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2022 року у справі № 910/1730/22 Верховний Суд зробив висновок, що якщо судове рішення направлено судом за поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного рішення суду. ГПК України не передбачено обов`язку суду повторно направляти на адреси учасників справи процесуальні документи, які раніше вже повернулися до суду з відміткою про неможливість вручення.

Враховуючи вищевикладене, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення учасників справи про розгляд справи.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідачем не надано відзив на позов, про розгляд справи повідомлено належно, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Носань Н.С. згідно інформації щодо руху коштів по банківському рахунку ТОВ "Термопрофільплюс" в AT КБ "Приватбанк" за номером НОМЕР_4 було встановлено, що ТОВ "Термопрофільплюс" видано на користь ОСОБА_1 позику на загальну суму 183 000,00грн.:

- платіж від 31.08.2022 у розмірі 17 000,00грн., призначення платежу: "Позика працівнику ОСОБА_1 згідно договору позики №31/08-22 від 31.08.2022 без ПДВ.";

- платіж від 01.10.2022 у розмірі 18 500,00грн., призначення платежу: "Позика працівнику ОСОБА_1 згідно договору позики №01/10-22 від 01.10.2022 без ПДВ.";

- платіж від 26.10.2022 у розмірі 23 000,00грн., призначення платежу: "Позика працівнику ОСОБА_1 згідно договору позики №26/10-22 від 26.10.2022 без ПДВ.";

- платіж від 28.10.2022 у розмірі 40 000,00грн., призначення платежу: "Позика працівнику ОСОБА_1 згідно договору позики №28/10-22-2 від 28.10.2022 без ПДВ.";

- платіж від 29.10.2022 у розмірі 40 000,00грн., призначення платежу: "Позика працівнику ОСОБА_1 згідно договору позики №29/10-22-1 від 29.10.2022 без ПДВ.";

- платіж від 01.11.2022 у розмірі 31 000,00грн., призначення платежу: "Позика працівнику ОСОБА_1 згідно договору позики №1/11-22 від 01.11.2022 без ПДВ.";

- платіж від 20.12.2022 у розмірі 13 500,00грн., призначення платежу: "Позика працівнику ОСОБА_1 згідно договору позики №20/12-22 від 20.12.2022 без ПДВ.".

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Приписами ст.76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст.78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з твердженнями позивача, що грошові кошти у розмірі 183 000,00грн. були перераховані на користь ОСОБА_1 , оскільки:

1) виписка по рахунку ТОВ "Термопрофільплюс" містить посилання у призначенні платежу - як позика працівнику ОСОБА_1 згідно договорів позики;

2)за період з 31.08.2022 по 06.09.2023 на рахунок ТОВ "Термопрофільплюс" не надходили грошові кошти у розмірі, який би відповідав загальній сумі наданих ОСОБА_1 позикових коштів.

З метою отримання копій документів, на підставі яких ОСОБА_1 видавалася позика від ТОВ "Термопрофільплюс" на адресу ОСОБА_1 арбітражним керуючим Носань Н.С. було направлено запит від 09.10.2023 №02-40/622, відповідно до якого розпорядник майна просила надати належним чином завірені копії наступних документів:

- Договору позики №31/08-22 від 31.08.2022, разом із додатками, які укладались до нього, в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договором;

- Договору позики №01/10-22 від 01.10.2022, разом із додатками, які укладались до нього, в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договором;

- Договору позики №26/10-22 від 26.10.2022, разом із додатками, які укладались до нього, в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договором;

- Договору позики №28/10-22-2 від 28.10.2022, разом із додатками, які укладались до нього, в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договором;

- Договору позики №29/10-22-1 від 29.10.2022, разом із додатками, які укладались до нього, в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договором;

- Договору позики №1/11-22 від 01.11.2022, разом із додатками, які укладались до нього, в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договором;

- Договору позики №20/12-22 від 20.12.2022, разом із додатками, які укладались до нього, в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.

Згідно даних з офіційного веб-сайту АТ "Укрпошта", ОСОБА_1 запит арбітражного керуючого Носань Н.С. отримано не було, незважаючи на те, що він був направлений на адресу місця реєстрації відповідача, конверт повернувся на адресу відправника у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Разом з тим, ухвалою суду було витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії Договору позики №31/08-22 від 31.08.2022, Договору позики №01/10-22 від 01.10.2022, Договору позики №26/10-22 від 26.10.2022, Договору позики № 28/10-22-2 від 28.10.2022, Договору позики № 29/10-22-1 від 29.10.2022, Договору позики № 1/11-22 від 01.11.2022, Договору позики № 20/12-22 від 20.12.2022, разом із додатками, які укладались до них, в тому числі документами, що підтверджують виконання сторонами зобов`язань за цим Договорами, однак зазначена ухвала суду залишилась без виконання.

Відповідно до виписки по рахунку ТОВ "Термопрофільплюс" ОСОБА_1 не було виконано зобов`язання з повернення позикових коштів, у зв`язку із чим сума заборгованості становить 183 000,00грн.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів повернення спірної суми заборгованості, обставин, наведених позивачем в обґрунтування позовних вимог, не спростував.

Суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами ст. 11 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст.1046 Цивільного кодексу України).

Відповідно до чч.1-2 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до стаття 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень частини 1 - 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі.

За викладених обставин, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів на підтвердження заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача суми наданої позики, суд, за відсутності доказів оплати відповідачем, дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів у розмірі 183 000,00грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Окрім викладеного, в позовній заяві зазначена вимога про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зауважує, що дана справа розглядалась в спрощеному позовному провадженні без призначення засідання.

В позовній заяві позивач на виконання вимог ст. 162 ГПК України зазначив, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 10 000,00грн.

До матеріалів справи долучено Договір про надання правової допомоги №13 від 11.10.2023 укладений між ТОВ "Термопрофільплюс", в особі ліквідатора Носань Н.С. (далі - Замовник) та адвокатом Капустіним Максимом Романовичем (далі - Виконавець), відповідно до п.1.1. якого Виконавець зобов`язується за завданням Замовника надати правову допомогу (юридичні послуги), у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.1 цього договору, Виконавець надає Замовнику правову допомогу (юридичні послуги) щодо представництва інтересів Замовника в: судах України, зокрема, але не виключно, в місцевих загальних судах, господарських судах, адміністративних судах, апеляційних загальних судах, апеляційних господарських судах, апеляційних адміністративних судах, Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду, Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду; органах примусового виконання рішень, зокрема, але не виключно районних, міських, міськрайонних, та районних в містах відділів державної виконавчої служби, управлінь забезпечення примусового виконання рішень відповідної області на території України, Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями та інших органах примусового виконання рішень; органах доходів та зборів; територіальних органів Національної поліції України; приватними та державними нотаріусами; іншими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; перед фізичними та юридичними особами, та подальшого наання послуг з юридичного супроводу Замовника під час розгляду судами будь-яких справ, виконання доручень Замовника в межах, укладення правочинів від імені Замовника, в тому числі договорів, попередніх договорів, додаткових угод до цих договорів, актів та інших додатків, в порядку та на умовах, передбачених чинним законодавством та відповідними правочинами, з усіма процесуальними правами позивача, відповідача, третьої особи, потерпілого, боржника, стягувача, заявника, замовника, продавця, покупця, виконавця тощо, з правом підпису та подання процесуальних документів до суду, зокрема заяв, клопотань, пояснень, заперечень, відзивів, відповідей на відзив тощо, з правом підпису правочинів будь-якої форми, в тому числі додатків до них та інших документів від імені Замовника, пов`язаних із виконанням цього Договору.

Згідно з п.2.2 Договору Замовник надає Виконавцю право представляти інтереси Замовника перед фізичними та/або юридичними особами, а також, перед особами/установами/організаціями, а також, подавати та/або отримувати від імені Замовника будь-які документи (з правом отримання документів, копій документів), в тому числі, заяви, запити, позовні заяви, заперечення, пояснення, скарги, одержувати та надавати необхідні довідки; докази та інші документи, давати пояснення, розписуватися за Замовника, підписувати від імені Замовника правочини, в тому числі угоди, договори, попередні договори тощо, та будь-які додатки до них, які являються невід`ємними частинами основного правочину, здійснювати від імені Замовника платежі, а також виконувати всі інші дії та формальності, пов`язані з наданим повноваженням, в обсязі, передбаченому чинним законодавством України, та в межах доручення Клієнта.

Сторони погодили в п.3.1 Договору, що вартість послуг (розмір гонорару) визначається за домовленістю Сторін у окремих додатках до цього Договору.

Вартість послуг (розмір гонорару) Виконавця не включає в себе його витрати понесені у зв`язку з виконанням обов`язків по цьому Договору тому Замовник повинен оплачувати витрати, необхідні для виконання обов`язків Виконавця (п.3.2 Договору).

Відповідно до п.6.1 Договору, останній набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до моменту його розірвання Сторонами за взаємною згодою або в односторонньому порядку у випадках передбачених цим Договором та законодавством України.

Разом з тим, до позовної заяви долучено Додаткову угоду до Договору №13 від 11.10.2023, відповідно до якої Сторони погодили види правової допомоги, які надаються Виконавцем, одиниці їх виміру та вартість роботи (послуги) адвоката.

Позивачем долучено до матеріалів позову Акт №2 приймання-передачі наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №13 від 11.10.2023 із зазначенням, що відповідно до умов Договору про надання правової допомоги №13 від 11.10.2023, Додаткової угоди від 11.10.2023 до Договору, Виконавцем надано, а Замовником прийнято, наступні послуги з надання правової допомоги:

- правова консультація Замовника, визначення обставин справи, попереднє визначення правової позиції та доказової бази, необхідної для вирішення правового питання Замовника (загальний розмір вартості роботи (послуги) адвоката - 2 000,00грн.);

- ознайомлення із матеріалами наданими Замовником, погодження правової позиції із Замовником, попередній аналіз правової та доказової бази, необхідних для підготовки скарги (загальний розмір вартості роботи (послуги) адвоката - 2 000,00грн.);

- підготовка позовної заяви для її подачі до суду (загальний розмір вартості роботи (послуги) адвоката - 6 000,00грн.).

Відповідно до п.3 Акту загальний розмір наданих послуг за Договором про надання правової допомоги №13 від 11.10.2023 наданих в межах підготовки позовної заяви становить 10 000,00грн., які Замовник зобов`язується сплатити Виконавцю протягом 5 (п`яти) днів з дня прийняття Господарським судом Дніпропетровської області остаточного рішення по справі.

Докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду разом із позовною заявою, тобто в межах передбаченого законом строку.

Здійснюючи аналіз заявленої позивачем до стягнення суми витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вказані вище форми гонорару відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат (правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Ключовим критерієм під час розгляду питання щодо можливості стягнення заявлених витрат, у справі яка розглядається є розумність заявлених витрат. Тобто розмір відповідної суми має бути обґрунтованим.

Крім того, підлягає оцінці необхідність саме такого розміру витрат. Стягнення заявленої суми має співвідноситися із виконаною роботою щодо представництва інтересів у суді.

Проаналізувавши наданий розрахунок позивача, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, тривалість розгляду справи, господарський суд вважає, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00грн. є обґрунтованою.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 684,00грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір").

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п.8.23).

Ціна позову становить 183 000,00грн., отже, сума судового збору за подання даного позову через систему "Електронний суд" складає 2 196,00грн. (2 745,00грн. * 0,8).

Разом з тим, при зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 745,00грн., що підтверджується квитанцією №0.0.3289408883.1 від 07.11.2023.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Цією статтею унормовано підстави повернення судового збору, зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Таким чином, підлягає поверненню з державного бюджету сума 549,00грн. (2 745,00грн. - 2 196,00грн.), як надмірно сплачена позивачем при зверненні з позовом до суду.

Суд не вирішує питання повернення надмірно сплаченої суми судового збору під час прийняття рішення у справі, оскільки клопотання про повернення цієї суми з Державного бюджету не надходило.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що позовні вимоги задоволено судом повністю , судовий збір покладається на відповідача у сумі 2 196,00грн.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 185, 191, 233, 238, 240, 241, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості у розмірі 183 000,00грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Термопрофільплюс" (49000, м.Дніпро, вул.Бориса Кротова, буд.35, ідентифікаційний номер юридичної особи 38360669) суму 183 000,00грн. основного боргу, 2 196,00грн. витрат по сплаті судового збору, 10 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного тексту судового рішення і може бути оскаржено протягом цього строку в порядку, визначеному ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя А.В. Суховаров