Ухвала суду № 117878309, 20.03.2024, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

20.03.2024м. ДніпроСправа № 904/6483/23

за позовом Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук, Полтавська область

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна казначейська служба України, м. Київ

про стягнення 2 070 377,34 грн.

Представники:

від позивача Винник Р.О.

від позивача Житніков А.І.

від відповідача Курочкіна Л.М.

від третьої особи Дерновський М.Є.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення за рахунок коштів державного бюджету збитків від інфляції грошових коштів в сумі 2 070 377,34 грн. за загальний період з грудня 2021 по жовтень 2023.

Судові витрати з оплати професійної правової допомоги, які згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком склали суму 80 000,00 грн., позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що підприємству позивача завдано збитків Східним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, які полягали у знеціненні (інфляції) належних йому сум переплати податку на прибуток, що підлягали поверненню на виконання судового рішення в адміністративній справі.

Правовими підставами для звернення з даним позовом до суду позивач зазначає статті 11, 16, 22, 1166, 1173 Цивільного кодексу України, статтю 147 Господарського кодексу України та статті 5, 21 Податкового кодексу України.

Звертаючись з позовом про відшкодування шкоди, завданої протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, до господарського суду, позивач, посилаючись на норми частини 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, також зазначає про те, що даний спір відноситься до розгляду в порядку господарського судочинства.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" ніколи не перебувало на податковому обліку в Східному міжрегіональному управлінні ДПС, яке, в свою чергу, не здійснювало щодо вказаного товариства відповідних повноважень (функцій та процедур) з адміністрування податків і зборів. Також відповідач вказує про те, що він не є правонаступником Центрального управління Офісу великих платників податків ДПС та Східного управління Офісу великих платників податків ДПС.

Так, Постановою Кабінету Міністрів України № 893 від 30.09.2020 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби згідно визначеного Кабінетом Міністрів переліку, до якого також входив і Офіс великих платників податків ДПС.

Відповідно до наказу ДПС України від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" було утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком.

В той же час, на базі ліквідованого Офісу великих платників податків ДПС та його територіальних управлінь, а саме Центрального управління Офісу великих платників податків ДПС та Східного управління Офісу великих платників податків ДПС, було утворено Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яке розпочало свою діяльність з 01.01.2021 відповідно до наказу ДПС України від 24.12.2020 № 755. Тобто, саме з 01.01.2021 у Східного міжрегіонального управління ДПС виникли підстави та можливість виконувати свої повноваження та функції, визначені Податковим кодексом.

В свою чергу, відповідач наголошує на тому, що на 2021 рік позивача включено до Реєстру великих платників податків відповідно до наказу ДПС України від 22.12.2020 № 746, основне місце обліку якого закріплено за Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, яке з 01.01.2021 проводило його комплексне обслуговування. У зв`язку з чим, з січня 2021 року інтегровані картки платника податків АТ "КС3" з Офісу великих платників податків ДПС (Центральне управління) було передано за основним місцем податкового обліку до Північного міжрегіонального управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.

Таким чином, за доводами відповідача, згідно інформаційних баз даних органів ДПС АТ "КСЗ" до 31.12.2020 перебувало на обліку в Офісі великих платників податків ДПС (Центральне управління), а з 01.01.2021 перебувало на обліку в Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі великими платниками податків. З 04.01.2022 та по теперішній час АТ "КСЗ" перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Полтавській області.

З огляду на викладене, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків вважає, що позовні вимоги АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" про стягнення за рахунок коштів державного бюджету збитків від інфляції грошових коштів в сумі 2 070 377,34 грн. за загальний період з грудня 2021 по жовтень 2023 є необґрунтованими та такими, що суперечать діючому законодавству та обставинам справи.

Додатково відповідач звертає увагу на те, що Східним міжрегіональним управлінням ДПС було подано заяву № 1716/5/32-00-05-01-09 від 22.12.2022 до Київського окружного адміністративного суду про заміну сторони боржника виконавчого провадження по справі № 640/19572/20 зі Східного міжрегіонального управління ДПС на Головне управління ДПС у Полтавській області. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.05.2023 відкрито провадження у справі, станом на 11.01.2024 остаточного рішення судом не прийнято. Вказані обставини, на думку відповідача, є підставою для зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 640/19572/20.

Вказує відповідач у відзиві на позовну заяву і про неможливість розгляду даної справи господарським судом, у зв`язку з тим, що відносини сторін регулюються приписами бюджетного та податкового законодавства та не можуть регулюватися нормами Цивільного кодексу України, заявлена позивачем вимога про стягнення за рахунок коштів державного бюджету збитків від інфляції грошових коштів в сумі 2 070 377,34 грн. є вимогою вирішити публічно-правовий спір, що унеможливлює розгляд даної справи в порядку господарського судочинства. Так, на думку Східного міжрегіонального управління ДПС, даний спір належить до компетенції адміністративних судів.

Посилається відповідач і на постанову Великої палати ВСУ у справі № 910/4590/19, відповідно до якої спір щодо вимоги про стягнення з бюджету інфляційних та річних процентів належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

16.01.2024 відповідачем подані заперечення на попередній розрахунок суми судових витрат, в яких останній зазначає про те, що наданий позивачем розрахунок не відповідає критерію розумності, співмірності та обґрунтованості з огляду на таке.

Так, відповідач вказує про те, що позивачем до матеріалів справи не надано жодних підтверджуючих документів щодо здійснення відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 80 000,00 грн. відповідно до пункту 3.5. договору про надання правової допомоги від 12.10.2020 та Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Зазначає Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків у запереченнях і про те, що позивачем не було вжито жодних заходів з 12.10.2020 щодо, зокрема, звернення до ГУ ДПС у Полтавській області за основним місцем податкового обліку з даними позовними вимогами.

30.01.2024 від позивача через систему "Електронний суд" надійшли письмові пояснення, в яких АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" зазначає про те, що правовими підставами даного позову визначено статті 11, 16, 22, 1166, 1173 Цивільного кодексу України, статтю 147 Господарського кодексу України та статті 5, 21 Податкового кодексу України, тому посилання відповідача у відзиві на позовну заяву на норми статті 625 Цивільного кодексу України та постанову Великої палати ВСУ у справі № 910/4590/19 є помилковими, у зв`язку з чим відсутні підстави для закриття провадження у даній справі.

Вказує позивач і про те, що рішення окружного адміністративного суду м. Києва від 06.05.2021, залишене без змін за результатами апеляційного та касаційного оскарження, набрало законної сили 08.12.2021 та не виконано відповідачем, ухвала від 25.08.2022 про заміну сторони у справі № 640/19572/20 на відповідача останнім оскаржена не була, набрала законної сили та підлягає виконанню. Таким чином, за доводами АТ "Кременчуцький сталеливарний завод", твердження Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про неможливість виконати рішення суду з посиланням на зміни місяця обслуговування (обліку) підприємства позивача, як платника податків, не можуть бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку відшкодувати збитки.

Зазначає позивач у письмових поясненнях і про відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі у зв`язку з тим, що його підприємством використана сума переплати з податку на прибуток у розмірі 6 400 436,00 грн. і заміна сторони у справі № 640/19572/20 не матиме жодного впливу на виконання судового рішення.

19.02.2024 від Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків через систему "Електронний суд" надійшли заперечення на письмові пояснення позивача, в яких відповідач зазначає про наступне.

У провадженні Третього апеляційного адміністративного суду перебувала справа № 160/4405/23 за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" про скасування постанови державного виконавця від 01 лютого 2023 року в межах ВП № 69907083 про накладення штрафу в розмірі 10 200,00 грн. за повторне невиконання рішення суду. Задовольняючи вимоги апеляційної скарги Східного міжрегіонального управління ДПС, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, який узгоджується та підтверджує позицію контролюючого органу, що "Східне МУ ДПС по роботі з ВПП не с тим контролюючим органом, на який може бути покладено обов`язок з підготовки та направлення до відповідного органу, яким здійснюється казначейське обслуговування (ГУ ДКСУ у Полтавській області) висновку про повернення АТ "КСЛЗ" надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 6 400 436,00 грн., позаяк АТ "КСЛ3" не перебуває на податковому обліку в Східному МУ ДПС по роботі з ВПП, Східне МУ ДПС не здійснювало щодо АТ "КСЛЗ" повноважень з адміністрування податків і зборів, у позивача відсутній доступ до інтегрованої картки платника податку для підготовки та направлення висновку до відповідного органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів". Крім того, колегією суддів ТААС додатково було зазначено, що "Східним МУ ДПС по роботі з ВПП неодноразово повідомлявся державний виконавець про неможливість виконання судового рішення з підстав не перебування АТ "КСЛЗ" на податковому обліку саме у Східного МУ ДПС, надавались відомості з інформаційних без даних ДПС стосовно цього платника податків на підтвердження своїх тверджень, проте державним виконавцем ця обставина не перевірена та безпідставно не ініційоване питання про заміну боржника у виконавчому провадженні належним чином".

Крім того, відповідач вказує на те, що в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала справа № 160/250/23 за позовною заявою Східного міжрегіонального управління ДПС до ВПВР УЗПВР у Дніпропетровській області щодо скасування постанов головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Дніпропетровській області Куліковської Л.О. від 23.09.2022 ВП № 69907083 про відкриття виконавчого провадження, про стягнення виконавчого збору у розмірі 26 000,00 гривень, про стягнення витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, у розмірі 156,00 гривень та від 06.12.2022 про накладення штрафу у розмірі 5 100,00 грн. за невиконання рішення суду.

Так, судом першої інстанції по справі № 160/250/23 було зазначено, що "Східне міжрегіональне управління ДПС не проводило та не проводить обслуговування платника податків АТ "Кременчуцький сталеливарний завод", не здійснювало та не здійснює щодо АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" повноважень з адміністрування податків і зборів, не має доступу до інтегрованої картки цього платника податків. Отже, враховуючи відсутність у Східного міжрегіонального управління ДПС повноважень на вчинення дій, передбачених рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2021 у справі № 640/19572/20, суд доходить до висновку про доведеність наявності поважних та об`єктивних, не залежних від позивача, причин, які унеможливили виконання рішення боржником, та, відповідно, про відсутність у відповідача підстав для накладення на боржника штрафу за невиконання рішення без поважних причин постановою від 06.12.2022".

Звертає увагу суду відповідач і на те, що рішення у справі № 160/250/23 не оскаржувалось та набрало законної сили.

З огляду на викладені обставини, Східне міжрегіональне управління ДПС не погоджується з вимогами позивача щодо стягнення за рахунок коштів державного бюджету збитків від інфляції грошових коштів в сумі 2 070 377, 34 грн. за загальний період з грудня 2021 по жовтень 2023, оскільки відсутні законні, обґрунтовані підстави для їх задоволення.

Третя особа письмових пояснень по суті спору не надала.

Ухвалою від 18.12.2023 господарським судом залишено без руху позовну заяву Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" та запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання належних доказів, які підтверджують відправлення відповідачу позовної заяви 40-21/138 від 06.12.2023 з додатками листом з описом вкладення; доказів реєстрації позивача та його представника в електронному кабінеті відповідно до статті 6 Господарського процесуального кодексу України; відомостей про наявність або відсутність даних електронного кабінету у відповідача.

25.12.2023 від позивача надійшла заява про усунення недоліків поданої до суду позовної заяви, відповідно до якої вимоги, викладені в ухвалі від 18.12.2023, АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" виконано, у зв`язку з чим 29.12.2023 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/6483/23, її розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 23.01.2024.

Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Державну казначейську службу України.

Ухвалою від 23.01.2024 господарським судом відкладено підготовче засідання до 20.02.2024.

Під час підготовчого провадження господарським судом вирішені питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим господарським судом 20.02.2024 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 13.03.2024, про що постановлено відповідну ухвалу.

У судовому засіданні 13.03.2024 господарським судом заслухано вступне слово учасників справи та оголошено перерву до 20.03.2024.

20.03.2024 у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі з наступних підстав.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2021 у справі № 640/19572/20, яке набрало законної сили 08.12.2021, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" задоволено, визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної податкової служби щодо неподання до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення на рахунок Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 6 400 436,00 грн. та зобов`язано Офіс великих платників податків Державної податкової служби підготувати висновок про повернення Публічному акціонерному товариству "Кременчуцький сталеливарний завод" надміру сплачених грошових: зобов`язань з податку на прибуток у сумі 6 400 436, 00 грн. на підставі заяви Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" від 21.04.2020 року № 9085078457 та направити його до Головного управління державної казначейської служби України в Полтавській області.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі № 640/19572/20 зазначене вище рішення залишено без змін.

У подальшому, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.08.2022 у справі № 640/19572/20 замінено сторону боржника - Офісу великих платників податків Державної податкової служби на його правонаступника Східне міжрегіональне управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків.

Звертаючись з даним позовом, АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вказує на те, що відповідач не забезпечив виконання зазначеного вище рішення, у зв`язку з чим сума переплати податку на прибуток у розмірі 6 400 436, 00 грн. неправомірно не поверталась позивачеві з дати набрання чинності рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.05.2021 у справі № 640/19572/20 і до моменту списання переплати в рахунок податкових зобов`язань з податку на прибуток.

Таким чином, за доводами позивача, зволікання відповідача з виконання судового рішення, що набрало законної сили 08.12.2021, призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, чим заподіяно шкоду АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" в розмірі інфляційних втрат на суму 2 070 377,34 грн., які підлягають до стягнення зі Східного міжрегіонального управління Державної податкової служби по роботі з великими платниками податків, що і стало причиною виникнення спору у даній справі.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, можуть бути суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Як уже зазначалося, позов у даній справі заявлено щодо стягнення збитків, завданих позивачу протиправною бездіяльністю Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, на підставі статей 11, 16, 22, 1166, 1173 Цивільного кодексу України, статті 147 Господарського кодексу України та статтей 5, 21 Податкового кодексу України.

Так, даний спір виник у зв`язку із неподанням до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 6 400 436,00 грн., що призвело до девальвації (знецінення) грошових коштів, чим заподіяно шкоду АТ "Кременчуцький сталеливарний завод" в розмірі інфляційних втрат на суму 2 070 377,34 грн.

Проте, господарський суд не погоджується з твердженнями позивача про те, що стягнення інфляційних нарахувань є видом відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Згідно з пунктом 114.3. статті 114 Податкового кодексу України шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна платника податків, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо);

- документально підтверджені витрати, пов`язані з адміністративним та/або судовим оскарженням (крім сум, що підлягають відшкодуванню в порядку розподілу судових витрат згідно із процесуальним законодавством) незаконних (протиправних) рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (юридичний супровід, не пов`язаний із захистом, наданим адвокатом, відрядження працівників або представників платника податку, залучення експертів, отримання необхідних доказів, виготовлення копій документів тощо).

Відповідно до статті 1192, частини другої статті 22 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди здійснюється лише за умови доведення розміру заподіяної шкоди. Натомість відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати, зокрема, сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення. Ці правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника в певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно з відшкодуванням шкоди (зокрема, зі стягненням збитків) порядку. Така спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру заподіяної шкоди (розміру збитків).

Отже, стягнення, зокрема, інфляційних є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. При цьому у справі, що розглядається, заявлена була лише вимога про стягнення інфляційних втрат, не поєднана з однією з вимог, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас інфляційні нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Тому зобов`язання зі сплати інфляційних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного і поділяє його долю. Відповідно й вимога про сплату інфляційних є додатковою до основної вимогою.

У справі, що розглядається, вимога про сплату інфляційних є додатковою, а основною - вимога про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на прибуток. При вирішенні спору про стягнення з бюджету інфляційних перед судом обов`язково постане питання про наявність заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, суму такої заборгованості, строк сплати такої заборгованості та тривалість прострочення, тобто питання, спір щодо яких підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на викладене, спір щодо вимоги про стягнення з бюджету інфляційних, нарахованих на прострочену суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, належить розглядати за правилами адміністративного судочинства незалежно від того, чи поєднана така вимога з однією з вимог, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, чи поєднана вона з вимогою про стягнення заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ та чи розглянуті такі вимоги в іншій справі.

Господарський суд погоджується з відповідачем, який у відзиві на позов зазначив про те, що відносини між сторонами у даній справі є такими, що виникли з бюджетного та податкового законодавства, і заявлені у справі вимоги щодо стягнення за рахунок коштів державного бюджету збитків від інфляції грошових коштів в сумі 2 070 377,34 грн. за своєю суттю є вимогою вирішити публічно-правовий спір, що унеможливлює розгляд цієї справи в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про те, що даний спір відноситься до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (частина 2 статті 231 Господарського процесуального кодексу України).

Вказані обставини є підставою для закриття провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 231, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі № 904/6483/23 за позовом Акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Державної казначейської служби України, про стягнення збитків від інфляції в сумі 2 070 377,34 грн.

Ухвала набирає законної сили - 20.03.2024.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 25.03.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко