Рішення № 11787822, 06.10.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" жовтня 2010 р. Справа № 1/113-38           За позовом Приватного підприємства "СПІРІТ-РВ"           до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг"

          про стягнення 263 212,86 грн.

                    Суддя Гончар М.М.

          Представники сторін:

від позивача: Захарчук Н.В., довір. №1 від 01.03.2010 року

від відповідача: Загородній М.В., довір. від 01.06.2010 року

          Суть спору: позивач - приватне підприємство "СПІРІТ-РВ" просить суд стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" 263212 грн. 86коп., з них 251512 грн. 36 коп. заборгованості за поставлений товар, згідно договору поставки №Р09-0678 від 15.06.2009 року та протоколу розбіжностей до нього, 10031 грн. 95 коп. пені та 1668 грн. 55 коп. - 3% річних.

Позивач в заяві без номеру та дати просив суд долучити до матеріалів справи копії актів звірки від 31.05.2010 року та від 30.09.2010 року, розрахунок суми боргу та копії банківських виписок.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач в клопотанні від 06.10.2010 року та представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що станом на 06.10.2010 року сума заборгованості становить 251512,36 грн., яка виникла в зв'язку із скрутним матеріальним становищем ТзОВ "Пакко Холдинг". Просить суд розстрочити виконання рішення стосовно основного боргу в 251512,36 грн. за поставлений товар рівними частками щомісячними платежами строком на шість календарних місяців, починаючи з 01.11.2010 року. Крім того, просить суд зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні проти розстрочення виконання рішення та зменшення штрафних санкцій заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

15 червня 2009 року між приватним підприємством "СПІРІТ-РВ", "постачальник", та товариством з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг", "покупець", був укладений договір поставки №Р09-0678.

Згідно п. 1.1 договору поставки №Р09-0678 від 15.06.2009 року постачальник зобов’язувався передавати у власність покупця товар партіями у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов’язувався приймати товар та проводити оплату за товар.

Оплата за поставлений товар проводиться на протязі 60 днів з дня його отримання (п.5.3. протоколу розбіжностей до договору поставки №Р09-0678 від 15.06.2009 року, а.с.9).

Позивач на виконання умов договору поставки №Р09-0678 від 15.06.2009 року поставив товариству з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг" товар –на загальну суму 290506 грн. 26 коп., що підтверджується накладними №1146 від 08.03.2010 року, №1233 від 11.03.2010 року, №1269 від 15.03.2010 року, №1361 від 18.03.2010 року, №1557 від 25.03.2010 року, №1659 від 31.03.2010 року, №1737 від 06.04.2010 року, №1897 від 12.04.2010 року (а.с.11-18) та довіреностями №000476 від 08.03.2010 року, №000495 від 15.03.2010 року, №000494 від 15.03.2010 року, №000512 від 18.03.2010 року, №000494 від 15.03.2010 року, №000546 від 31.03.2010 року, №000702 від 07.04.2010 року, №000709 від 12.04.2010 року (а.с.19-26).

Відповідачем було повернуто товарно-матеріальних цінностей на суму 13904,28грн.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

          Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

          Отже, з моменту укладення договору між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов’язаннями, зокрема, поставка.

          За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Позивач виконав свої зобов’язання відповідно до закону, поставив товар, що підтверджується договором поставки №Р09-0678 від 15.06.2009 року та протоколом розбіжностей до нього (а.с.7-10), накладними №1146 від 08.03.2010 року, №1233 від 11.03.2010 року, №1269 від 15.03.2010 року, №1361 від 18.03.2010 року, №1557 від 25.03.2010 року, №1659 від 31.03.2010 року, №1737 від 06.04.2010 року, №1897 від 12.04.2010 року (а.с.11-18) та довіреностями №000476 від 08.03.2010 року, №000495 від 15.03.2010 року, №000494 від 15.03.2010 року, №000512 від 18.03.2010 року, №000494 від 15.03.2010 року, №000546 від 31.03.2010 року, №000702 від 07.04.2010 року, №000709 від 12.04.2010 року (а.с.19-26), відповідачем зобов’язання виконані частково.

Позивачем на адресу відповідача була направлена вимога про оплату товару (претензія, а.с.30), яка останнім залишена без відповіді і задоволення.

Заборгованість на день розгляду справи складає 251 512 грн. 36 коп., визнана відповідачем, підставна, підтверджена матеріалами справи, і в цій сумі позов підлягає задоволенню відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, оскільки господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Пунктом 8.2.1 договору поставки №Р09-0678 від 15.06.2009 року сторонами за порушення термінів розрахунків передбачена пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, яка складає 10031 грн. 95 коп. і в цій сумі підлягає задоволенню відповідно до статті 230 Господарського кодексу України.

Клопотання відповідача від 06.10.2010 року про зменшення розміру пені судом відхилено як необґрунтоване належними доказами згідно з вимогами ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та ст.233 Господарського кодексу України якими обумовлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України з відповідача підлягають стягненню 1668 грн. 55 коп. - 3% річних за прострочку оплати з 08.05.2010 року по 12.08.2010 року.

Клопотання відповідача щодо розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає в зв’язку з відсутністю належних підстав.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти державне мито в сумі 2632 грн. 13 коп. та стягнути з відповідача 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 193, 230, 233 Господарського кодексу України, статтями 11, 625, 712 Цивільного кодексу України, статтями 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити в сумі 263 212 грн. 86 коп.

          2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пакко Холдинг", м. Луцьк, вул. Клима Савура, 21а, код ЄДРПОУ 34928470 (р/р26006070303994 в ВОФ АКБ "Укрсоцбанк", МФО 303019) на користь Приватного підприємства "СПІРІТ-РВ", м. Рівне, вул. Київська, 98, код 36290658 (р/р260003922 в АТ "ЕРСТЕ Банк" м. Київ, МФО 380009) 251512 грн. 36 коп. заборгованості за поставлений товар, 10 031 грн. 95 коп. пені, 1668 грн. 55 коп. - 3% річних, 2632 грн. 13 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.                    

          Суддя                                                   М.М. Гончар