Рішення № 11787635, 18.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

18 жовтня 2010 р.           Справа 2/164-10

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-2 ЛТД" вул. 50-річчя Перемоги, 26, м. Вінниця, 21009

до:Проектно-будівельного експлуатаційно-комерційного підприємства "Зінга" вул. Зодчих, 36, м. Вінниця, 21037

про стягнення 83238,21 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Диненберг Д.С.- директор ТОВ "БМУ-2 ЛТД",

Диненберг Ю.Д.- за довіреністю;

          відповідача : не з'явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов ТОВ "БМУ-2 ЛТД" до Проектно-будівельного експлуатаційного комерційного підприємства "Зінга" про стягнення 83 238,21 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.09.10 р. порушено провадження у справі № 2/164-10 та призначено засідання на 18.10.10 р.

В судове засідання прибули представники позивача, які позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання, призначене на 18.10.2010 року, не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи № 2/164-10, що вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення № 20229475 від 17.09.10 р.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Згідно договору підряду за № 2 від 08 квітня 2008 р. ТОВ „БМУ-2 ЛТД" зобов'язується виконати роботи з будівництва житлового будинку по вул.Н.Левицького в м.Вінниці відповідно до проектної документації.

Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання, визначені кошторисною документацією, яка є невід"ємною частиною даного договору.

Згідно п.4 Договору Генпідрядник розпочне виконання робіт протягом 10 днів після підписання вказаного Договору.

Замовник (Проектно-будівельне експлуатаційне комерційне підприємство "Зінга") проводить розрахунки за виконані роботи на підставі актів виконаних робіт (ТФ КБ-3, п.5 договору).

Строки виконання робіт збільшаться у разі затримки виконання робіт з вини Замовника на термін затримки (п.5 договору).

Позивачем належним чином виконувались зобов'язання по Договору, проте всупереч умовам угоди відповідачем залишилася неоплаченою сума боргу у розмірі 65 417,20 грн., підтвердженням чого є підписаний обома сторонами акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.09.2010 року.

Неодноразові вимоги позивача про сплату вказаної заборгованості відповідачем залишено без уваги.

У зв"язку з тим, що Проектно-будівельне експлуатаційне комерційне підприємство "Зінга"в добровільному порядку не повертає вказану суму боргу, позивач вимушений був звернутись до суду із даним позовом.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір № 2 від 08.04.2008 р. є договором підряду.

В силу ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положенням ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не робить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав взяті на себе зобов'язання по договору підряду № 2 від 08.04.2008 р. належним чином.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо повного розрахунку з позивачем за виконані підрядні роботи, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 65 417,20 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи доказів оплати відповідачем вказаної суми боргу (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 65 417,20 грн. за виконані підрядні роботи підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 13 410,52 грн. - пені.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання ( ч. 3 ст. 549 ЦК України ).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з п.33 Договору № 2 від 08 квітня 2008 року за порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерхунок авансів, інших платежів) Замовник сплачує Генпідряднику неустойку в розмірі подвійної ставки НБУ від простроченої суми.

Тобто з Відповідача підлягає стягненню неустойка у вигляді пені.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що заявлена до стягнення сума пені заявлена правомірно, однак здійснивши перерахунок суд не погоджується з розрахунком позивача.

Провівши нарахування пені, виходячи із розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня, судом отримано 2241,22 грн., яка й підлягає стягненню з відповідача. В стягненні 11 169,30 грн. пені слід відмовити.

Разом з тим, судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4 410,49 грн. - інфляційних втрат.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Враховуючи вказане, вимоги позивача про стягнення з відповідача 4410,49 грн. - інфляційних втрат заявлено правомірно та підлягають задоволенню, оскільки нараховані згідно вимог чинного законодавства.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 10.09.2010 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 629, 837, 853, 854 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити частково.

2.Стягнути з Проектно-будівельного експлуатаційного комерційного підприємства "Зінга" (21037, м.Вінниця, вул.Зодчих, 36, код 13332324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БМУ-2 ЛТД" (21009, м.Вінниця, вул.50-річчя Перемоги, 26, код 23108941) 65 417,20 грн. - боргу, 4 410,49 грн.- інфляційних втрат, 2 241,22 грн. пені, 720,68 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 204,33 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В стягненні 11 169,30 грн. пені відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 21 жовтня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу вул. 50-річчя Перемоги, 26, м. Вінниця, 21009

3 - відповідачу вул. Зодчих, 36, м. Вінниця, 21037