Рішення № 11787468, 15.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

Р І Ш Е Н Н Я

15 жовтня 2010 р.           Справа 15/64-10

за позовом:Комунального підприємства Вінницької міської ради

"Вінницяміськтеплоенерго", м. Вінниця

до: ТОВ "Турбівський хлібоприймальний комплекс", смт. Турбів Липовецького району Вінницької області

про стягнення 44415,23 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

За участю представників сторін:

          позивача - Рибаченко І.В., довіреність № 02/1150 від 01.09.2010 р.

позивача - Паламарчука С.В., довіреність № 01/811 від 15.06.2010 р.

позивача - Резніченко Т.С., довіреність № 02/676б/н від 13.05.2010 р.

відповідача - Чорний А.В., довіреність № б/н від 01.10.2010р

В С Т А Н О В И В :

30 липня 2010 року до господарського суду Вінницької області подано позовну заяву Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго", м. Вінниця (далі КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго") до ТОВ "Турбівський хлібоприймальний комплекс", смт. Турбів Липовецького району Вінницької області (далі ТОВ "Турбівський ХПК") про стягнення 44415,23 грн., з яких 40659,99 грн. - заборгованість за надані послуги з теплопостачання; 994,88 грн. - інфляційні; 410,80 грн. - 3% річних; 2349,56 грн. - пені за несвоєчасно проведені розрахунки (а.с. 2,3).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30 липня 2010 року порушено провадження у справі № 15/64-10 (а.с. 1).

В позовній заяві позивач посилається на наступні обставини:

23 жовтня 2009 року КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" на адресу ТОВ "Турбівський ХПК" було направлено пропозицію про укладення попереднього договору на постачання та споживання теплової енергії № 5841.

01 квітня 2010 року КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" було оформлено для підписання основний договір купівлі-продажу теплової енергії за № 5841.

Відповідно до умов вищевказаного договору постачальник зобов'язувався постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язувався оплачувати послуги за встановленими тарифами в установлені договором терміни. На виконання умов даного договору відповідачу в приміщення по вул. Соборна, 66 у м. Вінниці за період листопад 2009 - травень 2010 року було відпущено теплової енергії на суму 55647,50 грн. За вищевказаний період споживачем сплачено за надані послуги 14987,51 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем становить 40659,99 грн..

Позивач просить в позовній заяві стягнути 40659,99 грн. боргу; 994,88 грн. інфляційних втрат; 410,80 грн. 3% річних; 2349,56 грн. пені.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши і дослідивши матеріали справи, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що слід задовільнити позов частково, відмовивши у стягненні пені із відповідача.

До такого висновку суд прийшов з огляду на наступне.

23 лютого 2005 року було укладено договір № 841 між ТОВ "Турбівський ХПК" та Державним підприємством "Вінницькі теплові мережі" про постачання теплової енергії в гарячій воді (а.с. 84-89).

Юридична особа - Державне підприємство "Вінницькі теплові мережі" припинена шляхом реорганізації у формі перетворення.

Стаття 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлює, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділ, перетворення) або в результаті ліквідації.

Статтею 108 ЦК України передбачено що перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Державне підприємство "Вінницькі теплові мережі" було перетворено в Комунальне підприємство "Вінницькі теплові мережі" (а.с. 100).

Листом від 26 жовтня 2009 року № 15-2-156 Державне підприємство "Вінницькі теплові мережі" повідомило ТОВ "Турбівський ХПК" про достроковий розрив дії договору № 841 від 23 лютого 2005 року в ч. 1 "Предмет договору" (а.с. 50).

Частина 1 "Предмет договору" містить в собі положення: "Постачальник бере на себе зобов'язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в договірних обсягах, а Споживач зобов'язується приймати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором" (а.с. 84).

Слід відмітити, що всі права та обов'язки Державного підприємства "Вінницькі теплові мережі" перейшли до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницькі теплові мережі".

Позивач - Комунальне підприємство Вінницької міської ради "Вінницямісктеплоенерго" не є правонаступником Державного підприємства "Вінницькі теплові мережі", а є самостійною юридичною особою.

Згідно Акту приймання-передачі КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго", який затверджений Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 16 жовтня 2009 року № 2320, передано у комунальну власність цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Вінницькі теплові мережі" (а.с. 78).

12 листопада 2009 року Виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято Рішення № 2618 про надання дозволу КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" на проведення розрахунків за теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопостачання для всіх категорій споживачів мікрорайонів, які раніше отримували послуги від котельні по вул. К. Маркса, 18 А (ТОВ ВКП "Моріс"), ДП "Вінницькі теплові мережі" та котельні по вул. Данила Нечая, 55 (ВАТ "Будматеріали") (а.с. 82).

Зазначеним рішенням надано дозвіл КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" проводити розрахунки за теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопостачання для всіх категорій споживачів, які раніше отримували послуги, зокрема від Державного підприємства "Вінницькі теплові мережі" за тарифами затвердженими Рішенням виконавчого комітету міської ради від 23 липня 2009 року № 1647 "Про затвердження двоставкових тарифів на теплову енергію опалення та одноставкових тарифів на підігрів води та гаряче водопостачання для населення" що виробляється КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" та від 23 липня 2009 року № 1656 "Про затвердження двоставкових тарифів на теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопостачання бюджетних організацій та інших споживачів", що виробляється КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" (а.с. 83).

Стаття 174 Господарського кодексу України (далі ГК України) передбачає, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з акту управління господарською діяльністю.

До актів управління господарською діяльністю належать індивідуальні владні акти органів державної влади, місцевого самоврядування, видані у межах їх компетенції (державні замовлення, рішення відповідних органів з господарських питань, тощо).

Слід зробити висновок, що зобов'язання КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" проводити розрахунки зі споживачами за теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопостачання виникло з акту управління господарською діяльністю.

Слід зазначити, що ні попередній договір №5841 від 01 листопада 2009 року, ні основний договір № 5841 від 01 квітня 2010 року (а.с. 5-10; 74) не підписані споживачем теплової енергії в гарячій воді - ТОВ "Турбівський ХПК".

Що стосується зобов'язання яке виникло на підставі договору № 841 від 23 лютого 2005 року між Державним підприємством "Вінницькі теплові мережі" та ТОВ "Турбівський ХПК", то слід вказати на наступне: п. 10.1 Договору передбачає строк його дії до 31 грудня 2005 року. Пункт 10.4 передбачає, що Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено письмово однією із сторін (а.с. 87).

Суд вважає, що цей договір не можна вважати пролонгованим, оскільки Державне підприємство "Вінницькі теплові мережі" письмово заявило про його розірвання в листі № 15-2-156 від 26 жовтня 2009 року (а.с. 50), зокрема в ч. 1 "Предмет договору"

Відтак не можна стверджувати факт правонаступництва за цим Договором до Комунального підприємства "Вінницькі теплові мережі", в яке було реорганізовано Державне підприємство "Вінницькі теплові мережі".

Проаналізуємо господарські взаємовідносини між КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" та ТОВ "Турбівський ХПК".

Згідно п.п. 1, 2, 4 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідь на пропозицію (акцепт) укласти договір № 5841 не надійшла і позивач на свій розсуд вирішив питання щодо прийняття на себе зобов'язань на постачання теплової енергії в будинки, що знаходились на балансі відповідача.

Однак слід зазначити, що в матеріалах справи містяться письмові докази знаходження сторін в договірних відносинах, а саме: Акти здачі-приймання виконаних робіт (а.с. 17-22), Виписки з журналу нарахувань і оплати (а.с. 23, 72, 73), Акти відпуску теплової енергії (а.с. 24-28), Реєстри споживачів, що отримали, зокрема, Акти виконаних робіт (а.с. 29-31).

З системного аналізу наведених вище правових норм та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про наявність між сторонами Договору у спрощений спосіб, правового зобов'язання відповідача здійснити на користь позивача дії по сплаті заборгованості за отриману теплову енергію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006 року № 955 затверджено "Порядок формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води". Відповідно до п. 9 названого Порядку в редакції постанови КМУ від 24 жовтня 2007 року підприємства застосовують двоставкові тарифи на теплову енергію, затверджені в установленому порядку. Відповідно до абз. 2 п. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності.

Згідно ст. 28 Закону України "Про місцеве самоврядування", до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад віднесено повноваження на встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради № 1656 від 23 липня 2009 року затверджено тарифи на теплову енергію, опалення, підігрів води та гаряче водопостачання, що виробляється КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" згідно з додатком.

При цьому у п. 2 вказаного рішення зазначено, що дане Рішення набуває чинності з дня оприлюднення в засобах масової інформації.

Оприлюднення в засобах масової інформації відбулось 31 липня 2009 року "Вінницька газета" № 60. При цьому відповідно до п. 5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній строк введення цих рішень у дію. Отже тарифи, затверджені Рішенням № 1656 від 23 липня 2009 року застосовуються з 31 липня 2009 року.

У відповідності до вказаного рішення введено двоставковий тариф, а саме, крім плати за одиницю споживання теплової енергії (Гкал) для надання послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, передбачено плату за одиницю приєднаного теплового навантаження з централізованого опалення та гарячого водопостачання у місяць упродовж року (Гкал/год).

У відповідності до п. 1.4 "Правил розрахунку двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду", затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 191 від 08 вересня 200 року, двоставковий тариф на теплопостачання - це тариф на послуги теплопостачання, який складається з річної вартості обслуговування одиниці приєднаного теплопостачання, теплового навантаження та вартості одиниці спожитої теплової енергії.

У зв'язку з введенням двоставкового тарифу вищезазначеним рішенням № 1656 позивач здійснив нарахування плати за приєднане теплове навантаження з листопада 2009 року по травень 2010 року.

В Актах здачі-приймання послуг крім плати за одиницю спожитої теплової енергії зазначалась і плата за приєднане теплове навантаження.

Судом з'ясовано, що в березні 2010 року через затримку розрахунків за спожиту теплову енергію було припинено подачу теплоносія відповідачу по справі (а.с. 59).

А тому відповідач заперечує нарахування плати за приєднане теплове навантаження за березень, квітень і травень місяць 2010 року.

З чим суд погодитись не може, оскільки займане відповідачем приміщення не від"єднано від системи централізованого теплопостачання, а лише припинено подачу теплоносія, яка в будь-який час може бути відновлена.

А також слід зазначити, що плата за приєднане теплове навантаження здійснюється щомісячно упродовж року.

Враховуючи зазначене, відповідачем не підписані Акти здачі-прийняття виконаних робіт за березень, квітень, травень 2010 року.

Згідно п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води, затверджених Постановою КМ України від 21 липня 2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідачем надано суду платіжні доручення докази здійснених проплат (а.с. 61-68).

Слід вказати на той факт, що між сторонами відбувся залік взаємних зобов'язань на суму 1659,04 грн. (а.с. 70, 72).

А відтак сума боргу ТОВ "Турбівський ХПК" встановлена судом у розмірі 40 659,99 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі даної норми, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 410,80 грн. 3% річних та 994,88 грн. інфляційних.

Згідно з Рекомендацією Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ № 6.2. - 97 р. від 04 квітня 1997 р. у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць.

В судовому засіданні позивач уточнив суму нарахованих 3% річних та інфляційних втрат, що складає 351,07 грн., 590,81 грн. відповідно, надавши уточнений розрахунок (а.с. 102-104), здійснивши його відповідно до Рекомендації Верховного Суду України.

А тому зазначені нарахування підлягають стягненню в відповідача в сумі 351,07 - 3% річних та 590,81 грн. інфляційних втрат.

Суд відмовляє позивачу у стягненні пені, оскільки пеня - це неустойка, яка забезпечує виконання зобов'язання (ст. 546, 549 ЦК України).

Стаття 547 ЦК України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки правове зобов'язання між сторонами спору представлено у вигляді договору у спрощений спосіб, відтак не передбачено стягнення пені за порушення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно положень ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 5, 6, 7, 12, 15, 18, 21, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 69, 79, 81-1, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовільнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбівський хлібоприймальний комплекс" (22513, смт. Турбів, Липовецький район, Вінницька область, вул. Миру, 20, код 31780293) на користь Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя 13, код 33126849) 40 659,99 грн. - основного боргу; 351,07 грн. - 3% річних; 590,81 грн. - інфляційних втрат; 416,01 грн. - витрат на сплату державного мита; 221,05 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити у задоволені вимог щодо стягнення 2349,56 грн. - пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 20 жовтня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - КП ВМР "Вінницяміськтеплоенерго" - 21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя 13

3 - ТОВ "Турбівський ХПК" - 22513, смт. Турбів, Липовецький район, Вінницька область, вул. Миру, 20