Вирок № 117874519, 25.03.2024, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 1-кп/235/428/24

Єдиний унікальний № 933/369/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2024 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 в режимі відеоконференції,

обвинуваченого ОСОБА_4

адвоката ОСОБА_5 , в режимі відеоконференції

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Покровська обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, з вищою освітою, громадянина України, не одруженого, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, старшого стрільця 3 стрілецького відділення кулеметного взводу 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, що зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого за ч.4 ст.402 КК України

В С Т А Н О В И В:

Згідно угоди провизнання винуватості від22лютого 2024року, укладеної між першимзаступником керівникаДонецької спеціалізованоїпрокуратури усфері оборониСхідного регіону ОСОБА_3 таобвинуваченим ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_4 будучивійськовослужбовцем військовоїслужби запризовом підчас мобілізації,на особливийперіод тапроходячи їїна посадістаршого стрільця3стрілецького відділеннякулеметного взводу2стрілецького батальйонувійськової частини НОМЕР_1 , в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.17Закону України«Про оборонуУкраїни»,ст.1Закону України«Про військовийобов`язок івійськову службу», ст.ст. 6, 11, 16, 28, 29, 30, 31, 32, 35, 36, 37, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, близько о 19 год. 00 хв. 14.09.2022року, перебуваючи на позиціях підрозділу військової частини НОМЕР_1 у населеному пункті АДРЕСА_2 , отримавши законний письмовий наказ (бойове розпорядження) №0922/окп дск від 02.09.2022 свого прямого начальника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_6 , доведений своїм прямим начальником командиром 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_7 , вибути до місця розташування контрольно-спостережного пункту 2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , розташованого неподалік АДРЕСА_3 для виконання завдань з облаштування позицій, підсилення вказаної позиції з метою недопущення прориву противника у напрямку АДРЕСА_3 для виконання завдань з облаштування позицій та заняття оборони у визначеному районі та забезпечити успішне виконання поставленого завдання підрозділу, відкрито відмовився виконати зазначений наказ начальника, чим підірвав бойову готовність та боєздатність підрозділу, що могло призвести до прориву російсько-окупаційними військами оборони Збройних Сил України на зазначеній ділянці оборони.

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України - непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану і його дії за цією статтею кваліфіковані вірно.

25.03.2024 року в підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про затвердження угоди про визнання винуватості від 22 лютого 2024 року, укладеної між першим заступником керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 відповідно до вимог ст.ст.468- 470, 472 КПК України.

Відповідно до угоди про визнання винуватості сторони дійшли згоди, що обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнає себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, кається у вчиненому та зобов`язується в подальшому не вчиняти інші військові злочини.

Сторони підтверджують, що в результаті вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення обвинуваченим ОСОБА_4 матеріальна шкода не заподіяна.

При укладанні даної угоди прокурором враховано обставини, передбачені ст. 470 КПК України, а саме, що обвинувачений ОСОБА_4 щиро покаявся у скоєному злочині, під часдосудового розслідуваннядавав детальніпоказання проподії злочину,що маютьзначення длякримінального провадженнята підлягаютьвстановленню (доказуванню),чим активносприяв упроведенні кримінальногопровадження щодосебе. Крім того, враховано характер та тяжкість обвинувачення, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 та враховано вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких інших обставин у виді обстрілу населеного пункту, за місцем дислокації військової частини, невідомими особами з числа російсько-окупаційних військ, що заподіяло обвинуваченому ОСОБА_4 надмірну дратівливість, гарячковість та викликали у нього стан розпачу, що не сприяло належному здійсненню ним самоконтролю своєї поведінки в умовах воєнного стану.

З урахуванням обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого (раніше не судимий, за місцем служби характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває , має намір продовжити військову службу та приймати участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України), наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих обставин, наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, Сторони дійшли згоди, що за вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, обвинуваченому слід призначити покарання із застосуванням 69 КК України , з якої вбачається, що за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного сторони угоди з огляду на положення статті 65 КК України, сторони мають право, використовуючи положення статті 69 КК України, узгоджувати інше основне покарання, більш м`який його вид, не зазначений у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України за цей злочин, сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, у вигляді арешту строком на 5 місяців 15 днів .

Сторони вважають за можливе з урахуванням всіх обставин кримінального провадження на підставі ст. 60 КК України замінити основне покарання ОСОБА_4 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 402 КК України, у вигляді арешту строком на 5 місяців 15 днів з відбуванням на гаутхваті строком на 5 місяців 15 днів.

Згідно ч.1,5 ст. 72 КК України сторони вважають за можливе зарахувати у строк відбування поркарання строк попереднього ув`язнення з 15.09.2022 року по 01.03.2023 року з розрахунку 1 день попереднього ув`язнення відповідає 1 дню арешту.

Обвинувачений розуміє положення ст.473 КПК України щодо наслідків укладення та затвердження угоди про визнання винуватості; обидві сторони знають та розуміють наслідки не виконання угоди, передбачені ст.474 КПК України; обвинувачений знає та розуміє, що умисне невиконання ним угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою за ч.4 ст.402 КК України визнав повністю, просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити йому узгоджену міру покарання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 , підтримала заявлене клопотання, вважає його законним та обґрунтованим.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Згідно ч.1, ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Обвинуваченим вчинено кримінальний злочин, передбачений ч. 4 ст. 402 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів і карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років.

Обставинами,які пом`якшуютьпокарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно дост.66КК України,є щирекаяття ,активне сприяннярозкриттю злочину.При призначенніпокарання судом також враховується,що обвинувачений має намір продовжити військову службу та приймати участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено

Перевіривши угоду на відповідність нормам кримінального процесуального та кримінального законодавства, суд дійшов висновку, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода не суперечить вимогам ст. 472 КПК України, оскільки містить всі необхідні реквізити, а її умови щодо визначення міри покарання узгоджується із принципами призначення покарань та не перевищує міри покарання, визначеної санкцією ч. 4 ст.402 КК України.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1-4 ч.4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Відповідно до ч.1 ст.475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, не встановлено.

Таким чином, оскільки укладення угоди є добровільною, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам цього закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч.4 ст. 402 КК України є вірною, зобов`язання взяті за угодою обвинуваченим виконуються, узгоджена міра покарання із застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України у вигляді арешту строком на 5 місяців 15 днів з триманням на гауптвахті військовослужбовця, відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, особі обвинуваченого, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 22 лютого 2024 року та призначити ОСОБА_4 узгоджене покарання.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на цей час не обирався.

Речові докази та судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.3 ст.314, ч.2 ст.373, ст..ст.374, 475 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 22 лютого .2024 року, що укладена між першим заступником керівника Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України та призначити йому узгоджене покарання із застосуванням ст.ст. 69, 60 КК України у вигляді арешту строкомна 5місяців 15днів зтриманням на гауптвахті військовослужбовця.

У відповідності з ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбутого покарання засудженого ОСОБА_4 строк перебування під вартою з утриманням на гауптвахті із розрахунку одному дню арешту відповідає один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовця з 15.09.2023 року по 01.03.2023 року.

Речові докази та судові витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, з врахуванням обмеження права оскарження даного вироку відповідно до ст.473 КПК України до Дніпровського апеляційного суду через Красноармійський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні при ухваленні вироку, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1