Рішення № 11787412, 14.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 жовтня 2010 р.           Справа 15/87-10

за позовом:Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб", с. Козлівка, Шаргородського району Вінницької області

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінакольд", м. Вінниця

про стягнення 205475,13 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

За участю представників сторін:

          позивача: Шалімова О.Ю., довіреність № б/н від 01.07.2010 р.

відповідача: Таранова М.М., довіреність № 8 від 01.02.2010 р.

ВСТАНОВИВ :

18 серпня 2010 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб", с. Козлівка Шаргородського району Вінницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінакольд", м. Вінниця про стягнення 205475,13 грн. (а.с. 2-4).

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 18 серпня 2010 року порушено провадження у справі № 15/87-10 (а.с. 1).

В позовній заяві позивач посилається на наступні фактичні обставини:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (далі –СТОВ "Хлібороб") 09 лютого 2010 року сплатило на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінакольд" (далі –ТОВ "Вінакольд") 102825,45 грн. в тому рахунку ПДВ 17137,58 грн., згідно рахунку фактури № 09-02/04 від 09 лютого 2010 року в рахунок оплати дизпалива (платіжне доручення № 000000035 від 09 лютого 2010 року) в свою чергу ТОВ "Вінакольд" виписало накладну № 87 від 10 лютого 2010 року на відвантаження 17577 л. дизпалива на користь СТОВ "Хлібороб", але дизпаливо не було отримано представником СТОВ "Хлібороб".

Також СТОВ "Хлібороб" 23 лютого 2010 року сплатило на розрахунковий рахунок ТОВ "Вінакольд" 102649,68 грн. в тому рахунку ПДВ 17108,28 грн., згідно рахунку-фактури № 22-02/06 від 22 лютого 2010 року в рахунок оплати дизпалива (платіжне доручення № 000000065 від 23 лютого 2010 року). ТОВ "Вінакольд" виписало накладну № 25 від 24 лютого 2010 року на відвантаження 17577 л. дизпалива на користь СТОВ "Хлібороб", але дизпаливо також не було отримано представником СТОВ "Хлібороб".

Станом на момент подачі позову СТОВ "Хлібороб" дизпаливо в загальній кількості 35154 л. не отримало, грошові кошти повернуто не було. Жодної претензії чи листа з повідомленням про отримання дизпалива чи повернення грошових коштів СТОВ "Хлібороб" не надходило.

07 липня 2010 року СТОВ "Хлібороб" відправило на адресу ТОВ "Вінакольд" претензію (вих. № 178 від 07 липня 2010 року) з проханням поставити оплачене пальне в кількості 35154 л. на загальну суму 205475,13 грн. (ТОВ "Вінакольд" отримало претензію 07 липня 2010 року вх. №2, про що свідчить печатка підприємства).

22 липня 2010 року між СТОВ "Хлібороб" та ТОВ "Вінакольд" було підписано Акт звірки взаєморозрахунків № 8 від 22 липня 2010 року, де ТОВ "Вінакольд" повністю підтверджує суму заборгованості на користь СТОВ "Хлібороб" (а.с. 2,3).

А тому позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 205475,13 грн.

Викладені в позовній заяві обставини підтверджуються доданими письмовими доказами: рахунок-фактура № 09-02/04 від 09 лютого 2010 року (а.с. 18); платіжне доручення № 000000035 від 09 лютого 2010 року (а.с. 19); накладна № 87 від 10 лютого 2010 року (а.с. 20); рахунок-фактура № 22-02/06 від 22 лютого 2010 року (а.с. 21); платіжне доручення № 000000065 від 25 лютого 2010 року (а.с. 22); накладна № 125 від 24 лютого 2010 року (а.с. 23); лист-вимога № 178 від 07 липня 2010 року (а.с. 24); Акт звірки розрахунків від 22 липня 2010 року (а.с. 25).

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась, в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов’язок суду.

Проаналізувавши господарські взаємовідносини, які склались між сторонами спору встановлено, що підставою виникнення господарського зобов'язання є договір (ст. 174 Господарського кодексу України - далі ГК України).

Згідно ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В матеріалах справи містяться письмові докази знаходження сторін в договірних відносинах, а саме: рахунок-фактура № 09-02/04 від 09 лютого 2010 року (а.с. 18); платіжне доручення № 000000035 від 09 лютого 2010 року (а.с. 19); накладна № 87 від 10 лютого 2010 року (а.с. 20); рахунок-фактура № 22-02/06 від 22 лютого 2010 року (а.с. 21); платіжне доручення № 000000065 від 25 лютого 2010 року (а.с. 22); накладна № 125 від 24 лютого 2010 року (а.с. 23); Акт звірки розрахунків від 22 липня 2010 року (а.с. 25).

З системного аналізу правових норм та встановлених фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про наявність між сторонами Договору у спрощений спосіб.

Судом встановлено, що дійсно СТОВ "Хлібороб" 09 лютого 2010 року сплатило на розрахунковий рахунок ТОВ "Вінакольд" 102825,45 грн. в тому рахунку ПДВ 17137,58 грн., згідно рахунку-фактури № 09-02/04 від 09 лютого 2010 року в рахунок оплати дизпалива (платіжне доручення № 000000035 від 09 лютого 2010 року) в свою чергу ТОВ "Вінакольд" виписало накладну № 87 від 10 лютого 2010 року на відвантаження 17577 л. дизпалива на користь СТОВ "Хлібороб", але дизпаливо не було отримано представником СТОВ "Хлібороб".

Також СТОВ "Хлібороб" 23 лютого 2010 року сплатило на розрахунковий рахунок ТОВ "Вінакольд" 102649,68 грн. в тому рахунку ПДВ 17108,28 грн., згідно рахунку-фактури № 22-02/06 від 22 лютого 2010 року в рахунок оплати дизпалива (платіжне доручення № 000000065 від 23 лютого 2010 року). ТОВ "Вінакольд" виписало накладну № 25 від 24 лютого 2010 року на відвантаження 17577 л. дизпалива на користь СТОВ "Хлібороб", але дизпаливо не було отримано представником СТОВ "Хлібороб".

Станом на момент подачі позову СТОВ "Хлібороб" дизпаливо в загальній кількості 35154 л. не отримало, грошові кошти відповідачем не повернуто. Претензії чи листа з повідомленням про отримання дизпалива чи повернення грошових коштів СТОВ "Хлібороб" не отримувало.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

СТОВ "Хлібороб" 07 липня 2010 року направило лист на адресу ТОВ "Вінакольд" з вимогою сплатити попередньо перераховані грошові кошти в загальній сумі 205475,13 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач називає зазначений лист претензією. З чим господарський суд погодитись не може виходячи з системного аналізу процесуальних норм.

Так відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Відповідно до ст. 6 ГПК України підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії. Підприємства та організації, чиї права і законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав та інтересів звертаються до нього з письмовою претензією. У претензії зазначаються: а) повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється; дата пред'явлення і номер претензії; б) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію; докази, що підтверджують ці обставини; посилання на відповідні нормативні акти; в) вимоги заявника; г) сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці; платіжні реквізити заявника претензії; д) перелік документів, що додаються до претензії, а також інших доказів.

В ст. 7 ГПК України зазначено, що претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

Стаття 8 ГПК України встановлює, що про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі.

Лист від 07 липня 2010 року не відповідає вимогам процесуального законодавства щодо реквізитів, змісту та форми претензії, а тому розцінюється судом як вимога.

Стаття 693 ЦК України містить положення щодо попередньої оплати товару, зокрема якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи приписи ст. 625 ЦК України позивач 20 вересня 2010 року подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, нарахувавши пеню в сумі 3926,54 грн.; 759,97 грн. 3% річних; 2465,70 грн. інфляційних втрат.

Так відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Суд відмовляє у задоволені вимоги позивача про стягнення пені, оскільки пеня - це неустойка, яка забезпечує зобов'язання (ст. 546, 549, ЦК України).

Стаття 547 ЦК України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки правове зобов'язання між сторонами спору представлене у вигляді договору у спрощений спосіб, відтак не передбачено стягнення пені за порушення виконання зобов'язання.

Слід задовільнити вимогу позивача про стягнення 759,97 грн. 3% річних; 2465,70 грн. інфляційних втрат.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки між сторонами спору договір укладений у спрощений спосіб, відтак не встановлений термін виконання зобов'язання.

Суд звертає увагу на положення ст. 530 ЦК України, яке зазначає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Прострочення виконання зобов'язання почалось зі спливом 7 днів після пред'явлення вимоги.

Позивач нарахував 3% річних та інфляційних втрат зі спливом місячного терміну з дня пред'явлення вимоги, оскільки вважав, що пред'являв ТОВ "Вінакольд" претензію.

В судовому засіданні представник позивача не подав клопотання, заяви про зміну періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат, збільшивши його, з урахуванням того факту, що пред'являв не претензію, а вимогу.

Отже встановлення періоду нарахування 3% річних та інфляційних втрат - це право позивача.

21 вересня 2010 року ТОВ "Вінакольд" подано клопотання про зупинення провадження у справі № 15/87-10, в зв'язку з порушенням кримінальної справи за фактом заволодіння майном, належним ТОВ "Бастіон 2008" за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 ч. 3 Кримінального кодексу України (а.с. 42-46).

Суд вважає, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 15/87-10 задоволенню не підлягає.

По-перше: постанова про порушення кримінальної справи винесена 19 липня 2010 року. Грошові кошти позивачем перераховані 09 лютого 2010 року та 23 лютого 2010 року. У відповідача був достатній термін для виконання зобов'язання перед СТОВ "Хлібороб".

По-друге: з порушенням зазначеної вище кримінальної справи господарська діяльність ТОВ "Вінакольд" не припинилась, як пояснили представники сторін в судовому засіданні.

По-третє: позивач просить повернути грошові кошти, а не дизпаливо, якого, по твердженню ТОВ "Вінакольд", в даний час немає в наявності.

Стаття 79 ГПК України передбачає підстави зупинення провадження у справах, зокрема: господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави. Господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: 1) призначення господарським судом судової експертизи; 2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів; 3) заміни однієї з сторін її правонаступником внаслідок реорганізації підприємства, організації.

Можливо відповідач, подаючи клопотання про зупинення провадження у справі, вбачає неможливість розгляду даної справи до вирішення кримінальної справи.

Однак, суд не вбачає взаємопов'язаність даної господарської справи та кримінальної справи, зазначеної в клопотанні відповідача, між собою.

Інші підстави зупинення провадження у справі, передбачені ст.79 ГПК України, в даному випадку відсутні.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

Враховуючи викладене позов підлягає задоволенню частково.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно положень ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 181 Господарського кодексу України, 526, 530, 546, 547, 549, 610, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 5, 6, 7, 12, 15, 18, 21, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 69, 79, 81-1, 82-84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовільнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінакольд" (21000, м. Вінниця, вул. К.Маркса, 38, код 23104647) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" (23514, с. Козлівка, Шаргородський р-н, Вінницька обл., вул. Шевченка 1, код 03728162) 205475,13 грн. - основного боргу; 759,97 грн. - 3% річних; 2465,70 грн. - інфляційних втрат; 2095,50 грн. - витрат на сплату державного мита; 231,63 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити у задоволені вимог щодо стягнення 3926,54 грн. - пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 18 жовтня 2010 р.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи

2, 3 - СТОВ "Хлібороб" - 23514, с. Козлівка, Шаргородський р-н, вул. Шевченка 1                                         21000, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 77

4 - ТОВ "Вінакольд" - 21000, м. Вінниця, вул. К.Маркса, 38, код 23104647