Рішення № 11786940, 07.10.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

07 жовтня 2010 р.           Справа 11/144-09

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія

«Омега-Автопоставка»

до відкритого акціонерного товариства «Екологія, комунальне обладнання»

(Турбівський машинобудівний завод)

про стягнення 532260,00 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта, за участю представників:

від позивача С. Харчилова за довіреністю б/н. від 02.07.2010р.;

від відповідача не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Екологія, комунальне обладнання»(Турбівський машинобудівний завод) вартості втраченого товару в розмірі 532260 грн..

В процесі розгляду справи позивачем зменшено розмір позовних вимог, про що його представником в судовому засіданні 07.10.2010р. подано відповідну заяву. У вказаній заяві позивач просить стягнути з відповідача 207000 грн. боргу та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору відповідального зберігання № 05372-08 від 30.05.2008р. позивач зобов’язався передати товар, а відповідач прийняти його на зберігання та вживати усіх заходів для забезпечення збереження товару на протязі дії договору.

У відповідності з умовами договору позивач передав на зберігання, а відповідач прийняв наступні транспортні засоби:

- автомобіль шасі МАЗ 533702-240, двигун № 80262176, шасі № YЗМ53370280010058 –1 шт., вартістю 207000 грн.;

- автомобіль бортовий МАЗ 437041-269, двигун № 332959, шасі № YЗМ43704180006105 –1 шт., вартістю 167000 грн.;

- автомобіль шасі ЗИЛ –432921-0000001-000, двигун № 385446, шасі № 83500009 - 1 шт., вартістю 158260 грн..

Пунктом 3.1 договору визначено, що відповідач зобов’язаний зберігати товар до пред’явлення позивачем вимоги про його повернення.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами-вимогами про повернення товару, які останнім залишені без відповіді та задоволення. Поміж з тим, 19.05.2009р. представниками позивача спільно з представником відповідача виявлено факт відсутності товару, який був переданий на зберігання, про що складено відповідний акт.

Таким чином, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу вартість втраченого товару.

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалах прийнятих судом при розгляді даної справи, щодо надання витребуваних документів не виконав, явки уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив. Про розгляд справи в суді повідомлений належним чином, оскільки процесуальні документи направлялись останньому рекомендованою поштою за місцем його реєстрації і до суду не повернуті. До того ж, про обізнаність відповідача свідчить неодноразове оскарження останнім процесуальних документів в даній справі.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, на засадах всебічного, повно і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

30 травня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка»(позивач, за договором Поклажодавець) та відкритим акціонерним товариством «Екологія, комунальне обладнання «Турбівський машинобудівний завод»(відповідач, за договором Охоронець) укладено договір відповідального зберігання за № 05372-08.

У відповідності з п. 1.1 договору, Поклажодавець зобов’язується передати на умовах даного договору товар, а Охоронець зобов’язується прийняти товар та приймати на протязі строку дії даного договору всі міри для забезпечення його збереження, а також передати товар Поклажодавцю на його вимогу. Найменування, номенклатура, кількість, ціна товару вказані у специфікаціях до даного договору.

Згідно п. 1.2 договору, Охоронець не вправі користуватись та розпоряджатись товаром, що знаходиться у нього на збереженні.

Відповідно до п. 1.4. договору, місцем зберігання товару є Вінницька область, смт. Турбів, вул. Миру 147.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв на відповідальне зберігання наступний товар:

- автомобіль шасі МАЗ 533702-240, двигун № 80262176, шасі № YЗМ53370280010058 –1 шт., вартістю 207000 грн.;

- автомобіль бортовий МАЗ 437041-269, двигун № 332959, шасі № YЗМ43704180006105 –1 шт., вартістю 167000 грн.;

- автомобіль шасі ЗИЛ –432921-0000001-000, двигун № 385446, шасі № 83500009 - 1 шт., вартістю 158260 грн..

Вказана обставина підтверджується відповідними накладними та актами прийомки-передачі автомобілів (а.с. 11-16).

Пунктом 3.1 договору визначено, що Охоронець зобов’язаний зберігати товар до пред’явлення Поклажодавцем вимоги про його повернення.

Як стверджується матеріалами справи позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про повернення предмету договору, а саме листами № 606 від 11.02.2009р., № 891 від 17.03.2009р., № 1441 від 12.05.2009р., які відповідачем залишено без відповіді та задоволення.

19.05.2009р. представниками сторін складено акт згідно якого виявлено факт відсутності автомобілів, що перебували на відповідальному зберіганні згідно договору № 05372-08 від 30.05.2008р..

Відповідно до п. 4.3. за втрату чи недостачу товару Охоронець відшкодовує Поклажодавцеві збитки в розмірі вартості товару.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення вартості втраченого товару за договором зберігання.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання (ч. 1 ст. 938 Цивільного кодексу України).

Зберігач не має права без згоди поклажодавця користуватися річчю, переданою йому на зберігання, а також передавати її у користування іншій особі (ст. 944 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 949 цього Кодексу зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

У відповідності до положень ст. 953 Цивільного кодексу України берігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Згідно ст. 951 цього Кодексу збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги в частині стягнення 207 000 грн. вартості втраченого товару є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню з розподілом судових витрат за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Екологія, комунальне обладнання»(Турбівський машинобудівний завод»(22513, Вінницька область, Липовецький район, смт. Турбів, вул. Миру, 147, код 00240017) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія «Омега-Автопоставка»(62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищево, вул. Промислова, 1, код 33010822) 207000 (двісті сім тисяч) грн. –вартості втраченого майна; 2070 (дві тисячі сімдесят) грн. - витрат зі сплати державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.          Копію рішення направити сторонам.

Повне рішення складено 11.10.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (62495, Харківська область, Харківський район, смт. Васищево, вул. Промислова, 1)

3 - відповідачу (22513, Вінницька область, Липовецький район, смт. Турбів, вул. Миру, 147)