Рішення № 11786751, 20.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

20.10.2010Справа №2-22/4292-2009 За позовом Торгово господарської асоціації «Атланта», м. Саки, вул. Сімферопольська, 6а

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

про стягнення 11550,00 грн.

за зустрічним позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

до - Торгово господарської асоціації «Атланта», м. Саки, вул. Сімферопольська, 6а

про визнання недійсним договору

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача за первісним позовом - Бурлак В.М., представник, дов від 27.07.2010 року

від відповідача за первісним позовом ОСОБА_3, паспорт

Обставини справи:

Позивач Торгово господарська асоціація «Атланта» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 11550,00 грн. за користування торговим кіоском № 60, розташованим в складі майнового комплексу Торгово господарської асоціації «Атланта» за адресою: м. Саки, вул. Сімферопольська, 6а, літ. Г павільйону № 5 за період з 01.10.2005 року по 01.05.2006 року та за період з 01.11.2006 року по 01.07.2009 року.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 12.08.2009 року позовну заяву прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Іщенко І.А., справу № 2-15/4292-2009 призначено до розгляду.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 05.11.2009 року у справі № 2-15/4292-2009 в задоволенні клопотання Торгово господарської асоціації «Атланта» про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, що описане В.О. начальника ВДВС Сакського міського управління юстиції АР Крим Авлаховим І.А. 24.09.2009 року при виконанні наказу Господарського суду АР Крим від 25.08.2009 року у справі № 2-5/18043-2007 та передано на відповідальне зберігання за договором зберігання від 24.09.2009 року громадянину ОСОБА_6, що мешкає в АДРЕСА_2 відмовлено.

11.11.2009 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 10269,00 грн. за користування торговим кіоском № 60, розташованим у складі майнового комплексу Торгово господарської асоціації «Атланта» за адресою: м. Саки, вул. Сімферопольська, 6а в літері Г павільйону № 5 за період з 01.10.2005 року по 01.07.2009 року.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, просить суд в задоволенні позову відмовити.

30.11.2009 року до Господарського суду АР Крим надійшов зустрічний позов Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Торгово господарської асоціації «Атланта», про визнання недійсним договору про надання послуг № 23 від 30.09.2005 року в частині оплати за послуги в сумі 264,00 грн. щомісячно, як то передбачено п. 3.1. оспорюваного договору.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 01.12.2009 року у справі № 2-15/4292-2009 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічну позовну заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 до Торгово господарської асоціації «Атланта», про визнання недійсним пункту договору.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти заявлених вимог зустрічного позову, просить суд в задоволенні позову відмовити.

За резолюцією Заступника Голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. від 25.12.2009 року справу № 2-15/4292-2009 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 28.12.2009 року справу № 2-15/4292-2009 прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А. із привласненням справі № 2-22/4292-2009, справу призначено до розгляду.

18.01.2010 року до суду надійшла заява позивача за первісним позовом про вжиття заходів до забезпечення позову у вигляді арешту майна Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, описаного В.О. начальника ВДВС Сакського міського управління юстиції АР Крим Авлаховим І.А. 24.09.2009 року при виконанні наказу Господарського суду АР Крим від 25.08.2009 року у справі № 2-5/18043-2007 та передано на відповідальне зберігання за договором зберігання від 24.09.2009 року громадянину ОСОБА_6, що мешкає в АДРЕСА_2 до вирішення даного спору по суті.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 03.02.2010 року позивачу за первісним позовом відмовлено в задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

14.04.2010 року до суду надійшли доповнення відповідача за зустрічним позовом до відзиву на зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 06.04.2010 року по справі призначено проведення судової почеркознавчої експертизи, проведення якої доручено Кримському науково дослідному інституту судових експертиз, провадження по справі зупинено.

25.06.2010 року до Господарського суду АР Крим надійшов висновок судового експерта № 1177 від 16.06.2010 року.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 30.06.2010 року провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.

29.07.2010 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 29.07.2010 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

16.09.2010 року позивач за первісним позовом надав суду пояснення по суті спору з урахуванням висновків судового експерта № 1177 від 16.06.2010 року.

В судовому засіданні 13.10.2010 року було оголошено перерву до 20.10.2010 року до 10 години 30 хвилин, про що сторони повідомлені під розпис в бланку перерви в судовому засіданні.

20.10.2010 року, після перерви, розгляд справи продовжено за участю позивача та відповідача.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

30.09.2005 року між ТОВ «Атланта центр» (орендодавець) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (орендар) був укладений договір оренди кіоску (ларька) № 22, т. 1 а.с. 140, відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 3.1. орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове користування кіоск загальною площею 4,4 кв.м. фактичною вартістю 5200,00 грн. на земельній ділянці, яка належить ТОВ «Атланта центр», розташованій за адресою: м. Саки, вул. Сімферопольська, 6а; орендар для будівництва обєкту вносить до каси ТОВ «Атланта центр» гроші в сумі 5200,00 грн.; вартість плати за користування кіоском на місяць становить 264,00 грн. та вносяться до каси ТОВ «Атланта центр» не пізніше 5 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 1.3. Статуту Торгово господарській асоціації «Атланта», засновками асоціації є: ТОВ «Іріда» та ТОВ «Атланта Центр».

На підставі державного акту ІІ КМ № 003358 від 09.03.1999 року Торгово господарській асоціації «Атланта» на праві постійного користування належить 0,2560 га для організації торгівлі та відпочинку населення.

16.10.2006 року Торгово господарська асоціація «Атланта» звернулось до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 з листом вих. № 140, т. 1 а.с. 141, відповідно до якого пропонувало у десятиденний строк, у звязку з перереєстрацією статутних документів Торгово господарської асоціації «Атланта», підписати та повернути один екземпляр договору № 23 від 30.09.2005 року. Крім того, листом повідомлено про те, що договір оренди № 22 від 30.09.2005 року, укладений з ТОВ «Атланта центр» слід вважати недійсним.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору на надання послуг № 23 від 30.09.2005 року, укладеного між позивачем Торгово господарська асоціація «Атланта» (виконавець) та відповідачем - Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 (замовник), виконавець надає замовнику послуги з обладнання кіоску для продажу промислових товарів, а також, з надання у довгострокову оренду кіоску загальною площею 4,4 кв.м. на земельній ділянці, яка належить Торгово господарській асоціації «Атланта», фактичною вартістю 5200,00 грн.; замовник для обслуговування кіоску перераховує на розрахунковий рахунок виконавця кошти в сумі 5200,00 грн.

Пунктом 3.1. договору № 23 від 30.09.2005 року встановлено, що оплата за послуги здійснюється щомісячно до 5 числа поточного місяця згідно затвердженої калькуляції в сумі 264,00 грн.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що замовник зобовязаний своєчасно вносити плату за послуги, тощо.

Згідно пункту 6.1. даний договір діє з моменту підписання по 01.10.2015 року.

В матеріалах справи, т.1 а.с. 16-18 наявні акти, складені представниками Торгово господарської асоціації «Атланта» відповідно до яких зафіксовано, що відповідачем самовільно займається кіоск № 60 та земельна ділянка під ним, які належать Торгово господарській асоціації «Атланта», розташовані в літ. «Г» павільйону № 5 за адресою: м. Саки, вул. Сімферопольська, 6а; орендна плата не вноситься.

Так, згідно розрахунку заборгованості, відповідно до заяви позивача за первісним позовом про уточнення позовних вимог, т. 1 а.с. 130, відповідачем плата за користування торговим кіоском здійснювалась за період з травня 2006 року по жовтень 2006 року на суму 792,00 грн., але за період з 01.10.2005 року по 01.07.2009 року таку оплату не здійснювала, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 10296,00 грн., яка розрахована позивачем виходячи з наступного. Згідно калькуляції, затвердженої генеральним директором Торгово господарської асоціації «Атланта» від 25.08.2006 року, т. 1 а.с. 7, вартість послуг за 1 кв.м. торгової площі кіоску складає 60,00 грн. на місяць. Площа кіоску, займана відповідачем, складає 4,4 кв.м., отже, вартість послуг за користування кіоском на місяць складає 264,00 грн.

Позивачем за первісним позовом визначені два періоду несплати відповідачем послуг позивача, а саме: з 01.10.2005 року по 01.05.2006 року та з 01.11.2006 року по 01.07.2009 року, що загалом складає 39 місяців.

Таким чином, загальна сума боргу була розрахована позивачем виходячи з періоду прострочення у 39 місяців та вартості послуг на місяць у 264,00 грн. та складає 10296,00 грн.

Але, відповідач за первісним позовом заперечує проти заявленого позову та стягнення заборгованості у розмірі 10296,00 грн. виходячи з наступного.

Відповідач вказує на те, що неодноразово зверталась із заявою до позивача з проханням стягувати ринковий збір, а також надати економічно обґрунтовану калькуляцію вартості надання ринкових послуг. Відповідач підкреслює, що договір на надання послуг з обслуговування торгового кіоску № 60 (за № 23 від 30.09.2005 року) між позивачем і відповідачем не укладався. Послуги, позивачем не надавались, рахунків на оплату послуг на адресу відповідача не виставлялось. Більш того, Фізична особа підприємець ОСОБА_3 вказує на те, що прийому-передачі кіоску здійснено не було

Однак, суд не може погодитись з наведеними твердженнями відповідача за первісним позовом виходячи з наступного.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Під час розгляду даної справи, суду було надано три копії договору № 23 від 30.09.2005 року, т. 1 а.с. 9-10, т. 2, а.с. 38, т. 2 а.с. 72.

Згідно ксерокопії договору № 23 від 30.09.2005 року, т. 1 а.с. 9-10, наданій суду позивачем за первісним позовом вказаний договір підписаний Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 у стовбці «Замовник», на нижньому рядку, призначеному для підпису особи.

Друга копія договору, наявна в матеріалах справи, т. 2 а.с. 38 не містить підпису Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, але має примітку «З договором не згодна. Прошу скласти договір з економічно обґрунтованою калькуляцією на послуги ринку. 30.10.2006 року. підпис.».

Третя копія наданого суду договору № 23 від 30.09.2005 року, т. 2 а.с. 72, підписана Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 у стовбці «Замовник», на другому рядку, призначеному для підпису особи.

Однак, суд виходить з того, що договір про надання послуг № 23 від 30.09.2005 року був укладений між сторонами, вказаний факт визнавався та не заперечувався Фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 з огляду на наступне.

Господарським судом АР Крим розглядались справи № 2-5/18043-2007 за позовом - Торгівельно-господарської асоціації «Атланта», до відповідача ФОП ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та нежитловим приміщенням та № 2-8/8919-2008 за позовом Торгівельно-господарської асоціації «Атланта», до відповідача Виконавчого комітету Сакської міської ради, третя особа СПД ОСОБА_3, про скасування рішення.

Так, суд наголошує, що під час розгляду справи № 2-5/18043-2007, Фізична особа підприємець ОСОБА_3, як учасник судового процесу, подавала до суду відзив на позов в рамках справи № 2-5/18043-2007, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду АР Крим у справі № 2-5/18043-2007, касаційну скаргу на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 2-5/18043-2007, в яких чітко зазначила, що між позивачем та нею був укладений договір на надання послуг, відповідно до якого на позивача були покладені обовязки з будівництва торгового кіоску, введення його в експлуатацію та передачу Фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 у довгострокову оренду, на останню був покладений обовязок з фінансування будівництва, які, як зазначила ФОП були виконані нею належним чином.

Крім того, суд звертає увагу на те, що з боку відповідача за первісним позовом по даній справи виконувались обовязки щодо сплати 5200,00 грн. фінансування будівництва та, насамперед, сплачувалась вартість послуг позивача в сумі 264,00 грн. щомісячно, що підтверджується копіями квитанцій, копіями прибуткових касових ордерів, наявних в матеріалах справи, т. 1 а.с. 143-144, т. 2 а.с. 46-48.

Згідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Так, слід зауважити, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.02.2009 року у справі № 2-8/8919-2008 за позовом Торгівельно-господарської асоціації «Атланта», м. Саки до відповідача Виконавчого комітету Сакської міської ради, м. Саки, третя особа СПД ОСОБА_9, про скасування рішення в мотивувальній частині постанови було визначено, що 30 вересня 2005 року за № 23 між ТГА «Атланта» та СПД ОСОБА_3 укладений договір на надання послуг. Пунктом 1.1 договору передбачено, що ТГА «Атланта» надає СПД ОСОБА_3 послуги по устаткуванню кіоску з продажу промтоварів, а також надає їй торгівельний кіоск у довгострокову оренду до 01 жовтня 2015 року фактичною вартістю 5200,00 грн., загальною площею 4,4 кв.м. на земельній ділянці, що належить ТГА «Атланта», яким СПД ОСОБА_3 користується на протязі дії договору. Пунктами 1.2, 1.3 розділу 1 договору (предмет і ціль) передбачено, що СПД ОСОБА_3 для устаткування торгівельного кіоску перераховує ТГА «Атланта» 5200,00 грн., які позивач повертає відповідачу щомісячно по 50% вартості послуг в рахунок внесених коштів на устаткування кіоску. Пунктом 3.1 розділу 3 договору передбачено, що плата за послуги встановлена щомісячно у сумі 264, 00 грн. На а.с. 33, 34 справи № 2-8/8919-2008 містяться квитанції до прибуткових касових ордерів на загальну суму 5200, 00 грн., згідно з якими ТГА «Атланта» прийняла від СПД ОСОБА_3 зворотню фінансову допомогу.

Таким чином, твердження відповідача про відсутність укладеного між сторонами договору № 23 від 30.09.2005 року спростовуються у повному обсязі наведеними вище доказами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Отже, вимоги первісного позову є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог.

Щодо вимог зустрічного позову, суд не вбачає правових підстав для задоволення зустрічного позову виходячи з наступного.

В обґрунтування заявленого зустрічного позову Фізична особа підприємець ОСОБА_3 посилається на не згоду з калькуляцією вартості послуг ринку, про що нею було зроблено відповідну примітку на екземплярі договору.

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до норм статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вказувалось раніше, та було встановлено судом Фізична особа підприємець ОСОБА_10 визнавала укладений між сторонами договір № 23 від 30.09.2005 року. виконувала покладені на неї обовязки, зокрема, в частині сплати щомісячної оплати послуг ринку у розмірі 264,00 грн., як то передбачено п. 3.1. договору № 23 від 30.09.2005 року, що підтверджується копіями квитанцій, копіями прибуткових касових ордерів, наявних в матеріалах справи, т. 1 а.с. 143-144, т. 2 а.с. 46-48.

Відповідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Так, суд підкреслює, що у розумінні ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем під час розгляду даної справи не було надано суду належних доказів того, що пункт 3.1. укладеного між сторонами договору № 23 від 30.09.2005 року, суперечать приписам ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, у звязку з чим може бути визнаний недійсним в судовому порядку.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Первісний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІІН НОМЕР_1) на користь Торгово господарської асоціації «Атланта» (м. Саки, вул. Сімферопольська, 6а, рахунок № 26005212275401 в ВАТ ОКБ м. Сімферополь, МФО 324485, ЄДРПОУ 22248367) заборгованість в сумі 10269,00 грн.

3.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІІН НОМЕР_1) на користь Торгово господарської асоціації «Атланта» (м. Саки, вул. Сімферопольська, 6а, рахунок № 26005212275401 в ВАТ ОКБ м. Сімферополь, МФО 324485, ЄДРПОУ 22248367) 102,69 грн. державного мита.

4.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, банківські реквізити невідомі, ІІН НОМЕР_1) на користь Торгово господарської асоціації «Атланта» (м. Саки, вул. Сімферопольська, 6а, рахунок № 26005212275401 в ВАТ ОКБ м. Сімферополь, МФО 324485, ЄДРПОУ 22248367) 236,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання рішенням чинності.

6.В задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКалініченко А.А.