Рішення № 117867161, 25.03.2024, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/637/24

Провадження № 2-а/345/14/2024

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.03.2024 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Кардаш О.І.,

з участю секретаря судового засідання Боднар Н.Ю.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління НП в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом мотивуючи його тим, 19 січ2024 року в поштовій кореспонденції із Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, за адресою реєстрації місця його проживання ним було отримано копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАА №978691 від 08.01.2024 року. З отриманої позивачем постанови стало відомопро те,що поліцейськимСРПП КалуськогоРВП ГУНПв Івано-Франківськійобласті старшимлейтенантом поліціїБазюком М.І.,08.01.2024о 14годин 20хвилин, відноснонього винесенапостанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАА № 978691 про нібито вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 121 КУпАП та накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. Зокрема, згідно оскаржуваної постанови позивач керуючи транспортним засобом 08.01.2024 в 10 годин 28 хвилин, в м. Калуш по вул. Каракая порушив ПДР, а саме п.2.3.В, не користувався ремнем безпеки. Зазначає, що єдиним доказом, що підтверджує дані обставини, є постанова, натомість стверджує, що зазначеного адміністративного правопорушення він не вчиняв та не міг вчинити, оскільки в той день, як і в усі інші дні, під час руху автомобілем, він та його пасажири завжди користуються пасками безпеки. Як наслідок просить суд поновити строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія БАА № 978691 від 08.01.2024, визнати неправомірною та скасувати вказану постанову , а також стягнути судові витрати.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 30.01.2024 відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу подати відзив на позов.

Представник відповідача ГУНП в Івано-Франківській області Мельник О.М. своїм правом подати відзив скористалася та вказала, що проти задоволення позову заперечує, а оскаржувану постанову вважає законною та винесеною відповідно до вимог чинного законодавства. Зокрема, зазначила, що 08.01.2024 в ході патрулювання інспектором СРПП Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_2 виявлено автомобіль обладнаний засобами пасивної безпеки, а саме марки «Рено Трафік» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням, як пізніше стало відомо ОСОБА_1 , що рухався о 10 год. 28 хв. в м.Калуш по вул. Каракая водій керував танспорним засобом та порушив ПДР. А саме п. 2.3.в, не користувався ремнем безпеки, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Виконавши всі вимоги, передбачені чинним законодавством ОСОБА_2 в порядку та з дотриманням всіх вимог винесено оскаржувану постанову. Зазначає, що порушення вчинене ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами: Постановою серії БАА № 978691 від 08.01.2024 року за ч. 5 ст. 121

КУпАП та відео фіксацією відео реєстратора службового автомобіля в якому перебували працівники поліції та відео з нагрудної камери Інспектора СРПП ОСОБА_2 , який за допомогою візуального спостереження за дорожнім рухом та учасниками дорожнього руху виявив водія в особі ОСОБА_1 , який керувала автомобілем «RENAULT TRAFIK» номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки та не був пристебнута ременем безпеки, чим порушила п.2.3 «В» ПДР. На початку відео_2 чітко зображено де, зупинивши транспортний засіб, гр. ОСОБА_1 відчинивши двері автомобіля, був непристебнутим ременем безпеки. А аргументація позивача в позовній заяві є такою, щоб уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Оскільки при зупинці ТЗ Позивача, останній не відщипав ремінь безпеки він без нього керував ТЗ ще до зупинки працівником поліції. Таким чином, в діях Позивача є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП. Як наслідок в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.

За вимогами ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення якої, на думку суду, є підставою для скасування рішення уповноваженого органу, прийнятого із порушенням цієї процедури.

Відповідно до ч. 2 ст.19Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно змістуоскаржуваної постанови,позивач 08.01.2024о 10 годині 28 хвилин, в м. Калуш по вул. Каракая порушив ПДР, а саме п.2.3.В, не користувався ремнем безпеки та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с. 13).

Оскаржуючи вищевказану постанову, позивач вказує на те, що правопорушення він не вчиняв, та не міг вчинити, оскільки в той день, як і в усі інші дні, під час руху автомобілем, він та його пасажири завжди користуються пасками безпеки, а про існування даного рішення дізнався після отриманої ним постанови засобами поштового зв`язку.

При цьому, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП жодними належними та допустимими доказами не підтверджується.

Зокрема, на підтвердження вини ОСОБА_1 представником відповідача надано відео файли з місця події, які жодним чином не спростовують доводи позивача та не підтверджують доводи відповідача.

З оглянутих в судовому засіданні відео файлів, судом встановлено, що Відео_1 містить запис про фіксацію руху автомобіля позивача «Рено Трафік» по вул. Грушевського що в м.Калуш, однак відео не фіксує самого зображення водія вказаного автомобіля , так і не можливо встановити наявність чи відсутність паска безпеки на водію. Відео_2 розпочинається з розмови поліцейського з позивачем, при цьому, автомобіль уже зупинений, водій знаходиться в транспортному засобі, а поліцейський біля нього, однак з якого саме часу та сам факт зупинки транспортного засобу не зафіксовано. Три наступні відео файли містять подій фіксації іншого правопорушення.

Тобто, відповідач як доказ вини позивача надав суду засобами електронного зв`язку файли відеозапису. При цьому, як судом встановлено на самому такому відео відсутні докази керування позивачем транспортним засобом з не пристебнутим ременем безпеки, а також відсутня можливість ідентифікувати саму особу водія під час керування, а тим паче встановити наявність чи відсутність паска безпеки. Увесь відеозапис стосується розгляду справ про адміністративне правопорушення вже після закінчення руху транспортного засобу - роз`яснення і вимоги поліцейського та заперечення позивача. Інших доказів відповідач суду не надав.

Беручи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини позивача, останнього протиправно було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З огляду на вимоги чинного законодавства, суд вважає, що порушення вимог закону щодо порядку і підстав притягнення особи до відповідальності за адміністративне правопорушення посадовими особами поліції, які зобов`язані діяти виключно в межах і в порядку, визначених законом, є підставою для захисту прав фізичних осіб, одним із способів якого є скасування рішення у відношенні цієї особи, прийнятого всупереч вимогам закону.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем в порушення вимог ст.77КАС Українине надано доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови і у даному випадку відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами, що позивач вчинив адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП.

Разом з тим, спірна постанова про адміністративне правопорушення, а також відео, на якому водія автомобіля не зафіксовано, не може оцінюватися судом як належні та допустимі докази в розумінні ст. 72 КАС України, оскільки заперечуються позивачем, а інші докази, які б обґрунтовували вину позивача в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити провадження у справі.

З огляду наведених підстав, суд прийшов до висновку, що постанова серії БАА № 978691 від 08.01.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.

Позивач зазначає, що про факт існування оскаржуваної постанови йому стало відомо 19.01.2024, що підтверджується матеріалами справи, а тому, з урахуванням обставин справи, строк для оскарження постанови підлягає поновленню.

У відповідності з ч.ч. 1, 3 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених судових витрат надано квитанцію про оплату судового збору на суму 605, 60 грн. (а.с.89).

Тому, вказана сума підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

На підставі ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 122, 245, 258, 268, 280, 286 КУпАП, керуючись статтями ст.ст. 139, 241-246, 286 КАС України,

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.

Адміністративний позов задовольнити.

Постанову серії БАА № 978691 від 08.01.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу визнати неправомірною та скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст.121КУпАП - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 605,60 грн. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: