Рішення № 117866944, 28.02.2024, Брусилівський районний суд Житомирської області

Справа № 275/612/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

28 лютого 2024 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Лівочки Л.І.,

при секретарі- Степанчук С.А.,

за участю: відповідача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Каленського І.Б. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Брусилів Житомирської області цивільну справу №275/612/23 за позовом акціонерного товариства "ТаскомБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8785750138 від 26.11.2021 року,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ТаскомБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8785750138 від 26.11.2021 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 26 листопада 2021 року між ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8785750138. Відповідно до умов паспорту кредиту №5750138 та вказаного кредитного договору позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту 138274,11 грн., строк користування 36 місяців, річні проценти 0,01% від суми боргу за договором, щомісячні проценти 2,49% від суми кредиту.

17 грудня 2021 року права вимоги за кредитним договором відступлені АТ "Таскомбанк" на підставі договору факторингу №171221 від 17 грудня 2021 року.

Відповідно до умов цього договору та витягу з Реєстру прав вимоги від 17 грудня 2021 року до договору факторингу №171221 від 17 грудня 2021 року, АТ "ТаскомБанк" є новим кредитором відповідача за кредитним договором №8785750138 від 26 листопада 2021 року з усіма наступними додатками та змінами.

Позичальник свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 23 березня 2023 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 165175, 25 грн., з яких: 132714,85 грн. - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена); 00 грн. 72 коп. - заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена); 32459,68 грн. - заборгованості по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №8785750138 від 26 листопада 2021 року у розмірі 165175, 25 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2684 грн.

Представник відповідача -адвокат Каленський І.Б. подав відзив на позов, в якому позов не визнав з наступних підстав. Після запровадження воєнного стану на території України законодавець змінив правове регулювання сфери кредитування шляхом прийняття Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15 березня 2022 року №2120-ІХ. Цим законом були внесені зміни до ЦК України та Закону "Про споживче кредитування". Національним банком України прийнято "Правила роботи банків у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану"Ю затверджені постановою правління НБУ від 25 березня 2022 року №23 "Про деякі питання діяльності банків України та банківських груп".

Зазначеними нормативно-правовими актами запроваджено такі умови виконання позичальниками зобов`язань за кредитними договорами:

-у разі прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит позичальник звільняється від відповідальності перед кредитодавцем, до позичальника не можуть застосовуватись будь-які санкції за невиконання кредитного договору;

-якщо позичальником прострочено внесення щомісячних обов`язкових платежів за кредитним договором, він звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором;

-щодо споживчих кредитів - забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом у разі невиконання зобов`язань за договором.

Крім того, штрафні санкції та інші платежі, сплата яких передбачена у договорі, нараховані за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) договору включно з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до запроваджених змін боржник звільняється від відповідальності саме за прострочення виконання грошового зобов`язання, а фінансові установи не мають права застосовувати передбачені договором санкції у разі такого порушення (неустойки, збільшення відсотків).

Законодавцем на час дії воєнного стану фактично запроваджено скасування санкцій за невиконання основного зобов`язання, а не скасування виконання зобов`язань за кредитними договорами як таких. Тобто на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення чи скасування фінансові установи не мають права застосовувати до позичальників штрафні санкції за несвоєчасне внесення відповідних коштів та, відповідно, стягувати ці суми.

Вимоги позову, позивач мотивує тим, що ОСОБА_1 заборгувала банку кошти у розмірі 165175, 25 грн., з тих підстав, що вона 26 листопада 2021 року отримала грошові кошти безготівковим шляхом у розмірі 138 274,11 грн. До позову додано графік розрахунку заборгованості, копія виписки по рахунку, копія кредитного договору.

Про те, в позові позивачем не зазначено яку суму сплатила відповідач коштів за кредитним договором, не вказано дати сплати , та які суми залишилися несплаченими основного боргу та процентів, і як банком розраховувалися проценти відповідно до основного боргу кредиту.

Позивач просить стягнути суму боргу у розмірі 165 175, 25 грн., але в позові не вказано звідки взялася така сума, яким чином відповідач порушив істотні умови договору та з якого часу відповідач почав порушувати умови кредитного договору.

Відповідач не отримувала грошові кошти в розмірі, що вказані в позовній заяві та позивачем не надано доказів отримування відповідачем грошових коштів в такому розмірі.

Відповідачем у період часу з 24.12. 2021 по 09.06. 2023 сплачено 41105 грн. на погашення кредиту , але в позові про це взагалі не вказується.

Позовні вимоги AT "Таскомбанк" викладені формально без будь-якого обгрунтування, а обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги є сумнівними та таким, що не підтверджуються доказами.

Позивачем порушено вимоги ст. 119 ЦПК, ч.1ст. 13 ЦПК а саме відсутні підтверджені обставини реального отримання кредитних коштів ОСОБА_1

11.11.2022 відповідачем було отримано листа від ТОВ "Кредитєкспрес юкрейн ел.ел.сі" за вих .номером 1693792055, з інформацією, що кредитор AT "Таскомбанк" за кредитним договором надав їм повноваження зі стягнення заборгованості, яка станом на 11.11. 2022 року була в розмірі 59 723,51 гривень.

З позовної заяви не є зрозумілим, як за 5 місяців з 11.11. 2022 року, розмір заборгованості виріс з 59 723,51 грн. до 165 175, 25 грн. Відсутні дані , що відповідач отримувала кредитні кошти в тому розмірі, що зазначено в позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача надав письмові пояснення , де вказав, що до позовної заяви долучено виписки по особових рахунках відповідача з 17 грудня 2021 року по 23 березня 2023 року, про те вони невірно були проаналізовані відповідачем, так як із свого рахунку відповідач знімала кошти та поповнювала його протягом тривалого часу, розмір боргу по тілу кредиту підтверджується виписками із рахунку № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , розмір боргу по процентах підтверджується виписками по особових рахунках № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 ,

№ НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , які долучені до матеріалів справи. Законом не передбачено будь-яких вимог до розрахунку заборгованості, що надається до позовної заяви про стягнення коштів. Позивачем надано розрахунок заборгованості, інформації з якого більш ніж достатньо для прийняття обґрунтованого рішення. Розрахунок заборгованості містить заборгованість після переуступлення права вимоги від ТОВ "Фінансова компанія" Центр фінансових рішень", за залишками по кредиту, періоди, відсоткової ставки та суми нарахування відсотків як щорічних так і місячних за користування кредитним коштами.

Більш ніж надано інформації в розрахунку надати неможливо, розрахунок не містить жодних арифметичних помилок. Кожна з позицій підтверджена відповідними виписками по рахункам: по тілу кредиту (виписки по рахунку тіла та по рахунку простроченого тіла), по щорічним відсотками (виписки по рахунку відсотків, по рахунку прострочених відсотків, по рахунку відсотків на прострочену частину кредиту, по рахунку прострочених відсотків на прострочену частину кредиту). По щомісячним відсоткам (по рахунку комісії (оскільки програмним забезпеченням "ОДБ Банку" не передбачено назви рахунку щомісячні відсотки, рахунок називається комісія) та по рахунку простроченої комісії). Крім того, відповідачем не надано жодного свого розрахунку, більш того не вказано які помилки містить наданий позивачем рахунок.

AT "ТаскомБанк" придбано право вимоги за кредитним договором відповідача 17 грудня 2021 року. Саме цього числа позивачем були відкриті рахунки відповідачу для облікування кредитної заборгованості, про це свідчать зокрема й виписки, які були надані суду та містять інформацію про оприбуткування позивачем заборгованості відповідача за тілом кредиту, річними та щомісячними відсотками.

Оскільки відповідач заперечує отримання кредиту в цілому, то такі її дії можна розцінювати як спосіб уникнення відповідальності по кредитному договору, проте відповідач врахувавши дійсним факт відступлення права вимоги за кредитним договором допустився помилки щодо відсутності у позивача права на стягнення кредитного боргу.

Надання виписок по рахункам відповідача в період з 26 листопада 2021 року по 17 грудня 2021 року є неможливим з боку позивача, оскільки в цей період власником права вимоги за кредитним договором, тобто кредитодавцем було ТОВ "Фінансова компанія" Центр фінансових рішень", водночас не подання позивачем виписок суду не ставить під сумнів сам Договір факторингу №171221 від 17 грудня 2021 року.

Згідно правової позиції викладеної в постанові ВС від 08 червня 2022 року № 723/779/20 законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням із розміром якого сторона не погоджується. Претензій з приводу виконання умов вказаного договору немає.

Позивач надав оригінали виписок щодо обліку за відповідачем заборгованості, що є належними доказами існування боргу цього позичальника за відповідним кредитним договором.

Крім цього періоди погашення та суми сплачені відповідачем підтверджуються розрахунком поданим позивачем.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, та п.62 положення "Про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України" затвердженого Постановою Правління Національного банку України 04.07.2018 № 7, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Сплата позичальником боргу за кредитним договором, що підтверджується виписками доданими до матеріалів справи свідчить про отримання коштів відповідачем, оскільки банківська виписка з особового рахунку клієнта банку слугує документом, який підтверджує проведення банком касових операцій, за умови зазначення в ній інформації про проведення банком таких операцій, сум і дат операцій та заповнення обов`язкових реквізитів.

Кредитний договір не розірваний, не змінений, не визнаний судом недійсним, а тому повинен виконуватись його сторонами в силу ст. 204 ЦК України. Жодного судового рішення, яким би було визнано недійсним кредитний договір не існує.

Представник позивача просив позовні вимоги задовольнити.

До суду представник АТ "Таскомбанк" не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник Каленський І.Б. в суді позовні вимоги не визнали з мотивів викладених у відзиві на позов, просили відмовити у задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_1 пояснила, що вона з 2012 року була клієнтом компанії

" Кредит Маркет" , яка знаходиться в м. Коростишеві, з якою уклала договір . В цій компанії вона отримала кредитну картку, з якої періодично знімала кошти та поповнювала кошти на картку. Яку конкретно суму коштів отримала та сплатила пояснити не може. В кінці 2021 року їй зателефонували з " Кредит Маркета" та сказали, що у них є для неї гарна пропозиція, так як вона є добросовісним їх клієнтом. 26.11.2021 року вона прибула в приміщення "Кредит Маркету" , де їй повідомили, що попередній кредитний договір припиняється у зв"язку з його повним виконанням та запропонували їй укласти новий кредитнитй договір та запропонували отримати кредитні кошти в " Райфайзен банк Аваль " у розмірі 10000 грн. Вона підписала новий новий договір та 30. 11.2021 року отримала кошти на картку у розмірі 10500 грн. За новим договором вже сплатила 41105 грн. за період з 24 грудня 2021 року по 09 червня 2023 року .

09.09.2023 року на виконання умов укладеного кредитного договору вона сплатила ще 3000,00 грн., але ця інформація відсутня в наданому позивачем розрахунку заборгованості.

Вона не отримувала кредит в розмірі , що вказаний в позовній заяві.

Представник відповідача - адвокат Каленський І.Б. пояснив в суді, що 08.10. 2023 року ним подавався адвокатський запит до керівника АТ "ТаскомБанк" про надання підтверджуючих документів, щодо кожного факту отримання ОСОБА_1 кредитних коштів та сплати нею боргу та процентів, про те отримано відповідь, що така інформація є банківською таємницею.

Суд, вислухавши відповідача та його представника, дослідивши та оцінивши надані докази, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Як слідує з кредитного договору №8785750138 від 26 листопада 2021 року, укладеного між ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" та ОСОБА_3 , відповідачка отримала кредит у сумі 138274,11 грн. строком на 36 місяців .

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору кредитодавець зобов`язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Згідно з п. 1.3. кредитного договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах, передбачених в паспорті кредиту №5750138, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Паспорту кредиту від ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" №5750138 від 26.11.2021 року, ОСОБА_1 підписала Паспорт кредиту ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" №5750138, в якому підтвердила, що отримала та ознайомилася з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, наданих виходячи із обраних нею умов кредитування .

17 грудня 2021 року між ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" та АТ "ТаскомБанк" укладено договір факторингу №171221, відповідно до якого АТ "ТаскомБанк" зобов`язується передати (сплатити) ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" суму фінансування, а останнє зобов`язується відступити АТ "ТаскомБанк" права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, визначених цим договором.

Згідно із п. 2.3. вищевказаного Договору факторингу відступлення права вимоги і всіх інших прав, належних ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" за кредитними договорами, договорами поруки та їх перехід від ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" до АТ "ТаскомБанк" відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі Реєстру прав вимог згідно Додатку № 2 до цього договору, але не раніше оплати АТ "ТаскомБанк" суми зазначеної у п. 3.1. договору, після чого АТ "ТаскомБанк" стає кредитором по відношенню до позичальників стосовно боргу та набуває всі права вимоги визначені цим договором та всі права вимоги за договорами поруки. Сторони підписують акт прийому-передачі Реєстру прав вимог в день здійснення оплати суми фінансування згідно п. 3.1. цього договору. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі Реєстру прав вимог підтверджує факт переходу від ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" до АТ "Таскомбанк" прав вимоги боргу та є невід`ємною частиною цього договору .

На виконання вимог п. 3.1. договору факторингу №171221 від 17 грудня2021 року, АТ "ТаскомБанк" сплатило ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень" 467336417,92 гривні суми фінансування, що підтверджується меморіальним ордером № 833437008 від 17.12.2021 року .

24 лютого 2023 року АТ "ТаскомБанк" надіслало ОСОБА_1 повідомлення-вимогу № № 3753/70.11 щодо дострокового повернення коштів за кредитним договором у зв`язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов`язань.

Як слідує з вказаного повідомлення- вимоги заборгованість ОСОБА_1 по кредиту станом на 23 лютого 2023 року становить: 88480,00 грн. основного боргу; 0,83 грн. - строкової заборгованості за річними процентами; 44234,85 грн. простроченого боргу; 28885,57 грн. простроченої заборгованості за щомісячними процентами та 3320,06 грн. строкової заборгованості за щомісячними процентами.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором №8785750138 від 26 листопада 2021 року, станом на 23 березня 2023 року заборгованість відповідача становить 165175,25 грн., з яких: 132714,85грн - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена);0,72 грн. - заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена); 32459,68грн.- заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена).

Відповідач та його представник в суді заперечували наявність заборгованості у розмірі, що вказана в позовній заяві.

Позивачем на підтвердження наявності заборгованості у відповідача долучено до позову розрахунок заборгованості, який складено представником АТ "ТаскомБанк".

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі №342/180/17, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

У Постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.05.2020 у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 року у справі № 760/7792/14-ц, від 26.05.2021 у справі

№ 204/2972/20 викладена правова позиція стосовно належних доказів, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорам. Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеними кредитними договорами та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Первинні облікові документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми), дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належаними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитними договорами.

При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов`язанні, останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформаиію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов`язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості є документом. що складений самим позивачем, а відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач.

Сам по собі розрахунок заборгованості не відображає виконаних господарських операцій щодо видачі/списання/сплати кредитних коштів.

Крім того , суд звертає увагу на те, що в доданому до позову повідомленні - вимозі від 24.02.2023 року та повідомленні про необхідність виконання грошових зобов"язань від 11.11.2022 року за договором № 8785750138 від 26.11.2021 року, що направлялись відповідачці, вказані різні суми заборгованості, які не відповідають розміру заборгованості, що вказана в позовній заяві.

Згідно із ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач надав розрахунок заборгованості за кредитним договором № 8785750138 від 26.11.2021, укладеному з позичальником ОСОБА_1 станом на 23.03.2023, за підписом представника АТ " Таскомбанк", який не містить обов`язкових реквізитів, є внутрішнім документом позивача та є неналежним і недопустимим доказом отримання кредитних коштів та користування ними.

Суд звертає увагу на те, що позивачем не надано жодного первинного документу, який би засвідчив рух коштів за вказаним кредитним договором .

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 заперечує наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, то суд вважає, що за відсутності первинних документів неможливо встановити обставини, які впливають на правильність визначення суми заборгованості ( розмір нарахованих позивачем коштів, в т.ч. процентів, пені, штрафів, а також дати та порядок здійснення останнім таких нарахувань; розміру сплачених відповідачем коштів на погашення заборгованості; порядок розподілу позивачем коштів, сплачених відповідачем на виконання договору).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості є документом, що складений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на стягненні якої наполягає позивач.

За таких обставин, суд доходить думки, що позивачем не доведено наявність у ОСОБА_1 заборгованості, заявленої позивачем до стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12- 13, 76- 81, 89, 141,259, 263-265, 352-355 ЦПК України, суд -

ВИРІШІВ:

В задоволенні позовних вимог акціонерного товариства "ТаскомБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8785750138 від 26.11.2021 року- відмовити.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення , яке складено 05 березня 2024 року.

Суддя Л. І. Лівочка