Рішення № 11786593, 12.10.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2010Справа №2-33/4243-2010 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (96500, м. Саки, вул. Морська, 12)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр громадського харчування «Орієнс» (95034, м. Сімферополь, вул. Тренева, 2; 95017, м. Сімферополь, вул. Кірова, 37а)

про стягнення 40 000.00 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

представники:

від позивача – Шиленко Олександр Вікторович, представник, довіреність від 22.03.2010р. ТОВ «Укрлідер».

від відповідача – не з’явився, ТОВ «Комерційний центр громадського харчування «Орієнс».

Суть спору: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Укрлідер», звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр громадського харчування «Орієнс», та просить стягнути вартість безпідставно набутого майна в сумі 40000.00 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач не сплатив вартість майна, яким користувався на підставі додаткової угоди до договору оренди нежитлового приміщення №25.12/07 від 01 листопада 2007 року, та обґрунтовані посиланнями на статті 1212, 1213 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

           встановив:

01 листопада 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр громадського харчування «Орієнс» (орендодавець) укладений договір оренди № 25.12/07, відповідно до умов якого орендарю передані в тимчасове платне користування нежитлові приміщення, площею 220 кв.м., які знаходяться за адресою: м. Сімферополь, вул. Тренева, 2 (а.с.8-13).

Об’єкт оренди переданий товариству з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» з метою організації господарської комерційної діяльності, у тому числі, організації в ньому залу гральних автоматів, культурно-розважального центру, казино, дискотеки, ресторану, бара, офісу, підсобного приміщення (пункт 1.3 договору).

В подальшому, 30 червня 2009 року, у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», сторони дійшли згоди розірвати договір оренди нежитлового приміщення № 25.12/07 від 01 листопада 2007 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» та товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр громадського харчування «Орієнс», про що була укладена додаткова угода (а.с. 7).

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди, сторони дійшли згоди про припинення договору оренди з 01 липня 2009 року.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди, в приміщеннях, які були об’єктом оренди, залишилося наступне майно:

-          вентиляція, вартістю 12000.00 грн.;

-          пожежна сигналізація, вартістю 4000.00 грн.;

-          ковдра (ціна договірна);

-          стеля «Армстронг» (140 плит червоне злато) - 8500.00 грн.;

-          силовий щит - 15000.00грн;

-          вхідна група (колони та козирок на входом) - 5000.00 грн.

Сторони домовилися, що зазначене майно може бути придбано товариством обмеженою відповідальністю «Комерційний центр громадського харчування «Орієнс» або запропоновано новому орендарю за цінами, що встановлені даною додатковою угодою.

У разі, якщо до 01 серпня 2009 року майно не буде придбано товариством обмеженою відповідальністю «Комерційний центр громадського харчування «Орієнс», товариство з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» залишає за собою право демонтажу даного майна.

З моменту підписання даної додаткової угоди орендодавець підтвердив відсутність фінансових та інших претензій до орендаря.

Крім того, 30 червня 2009 року сторони підписали акт приймання-передачі, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець прийняв раніш передане в оренду нежитлове приміщення, загальною площею 220 кв.м., розташоване по вул. Тренева, 2 у м. Сімферополі (а.с. 24)

Відповідно до пункту 2 акту приймання-передачі, приміщення знаходиться в доброму стані. В приміщенні залишилося майно, що належить орендарю, що закріплено в додаткової угоді.

Також, з акту вбачається, що сторони претензій один до одного не мають.

З огляду на те, що майно, перелічене в додатковій угоді, відповідачем не було передано позивачеві, останній 16 вересня 2009 року звернувся з листом до товариством обмеженою відповідальністю «Комерційний центр громадського харчування «Орієнс», в якому просив забезпечити доступ до спірного приміщення для демонтажу та вивозу майна, що належить позивачу (а.с. 31).

19 вересня 2009 року позивач повторно звернувся до відповідачем з аналогічною вимогою (а.с. 34).

Оскільки відповіді від орендодавця отримано не було, позивач знов звернувся до відповідача з вимогою в строк до 15 червня 2010 року, або придбано у нього спірне майно за цінами, що вказані в додатковій угоді, або повідомити про час, коли позивач має здійснити демонтаж обладнання (а.с. 32).

Неповернення спірного майна та відмова товариства обмеженою відповідальністю «Комерційний центр громадського харчування «Орієнс» від його викупу, з’явилося підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» до господарського суду АР Крим з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Оскільки правовідносини між сторонами виникли у зв’язку з неповерненням майна, переданого на тимчасове зберігання, вони повинні регулюватися положеннями глави 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Відповідно до частини 2 статті 1213 Цивільного кодексу України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Так, додатковою угодою до договору оренди, визначена вартість майна, яке залишилося в приміщенні, що орендувалося позивачем, а саме:

-          вентиляція, вартістю 12000.00 грн.;

-          пожежна сигналізація, вартістю 4000.00 грн.;

-          ковдра (ціна договірна);

-          стеля «Армстронг» (140 плит червоне злато) - 8500.00 грн.;

-          силовий щит - 15000.00грн;

-          вхідна група (колони та «козирок» на входом) - 5000.00 грн.

Оскільки умовами додаткової угоди вартість переданої за нею ковдри була визначена як договірна, на запит суду в обґрунтування її вартості позивачем було надано копію платіжного доручення № 48 від 22 січня 2007 року (а.с. 38), яка підтверджує факт придбання ковдри на суму 11635.20 грн.

Представник позивача в судовому засіданні також пояснив, що враховуючи знос ковдри, він оцінює її вартість в сумі 9000.00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд вважає, що підписавши додаткову угоду до договору оренди, якою визначена вартість спірного майна, відповідач взяв на себе зобов’язання або повернути майно позивачеві або сплатити за нього певну грошову ціну.

Матеріалами справи також підтверджується, що позивач намагався повернути спірне майно, але відповідач, всупереч умовам угоди № 25/12/07 від 30 червня 2009 року перешкоджав йому.

Отже, суд погоджується з доводами позивача про наявність підстав для відшкодування вартості належного йому майна.

Враховуючи викладене, вартість цього майна підлягає стягненню з відповідача на підставі статей 525, 526 Цивільного кодексу України, згідно з якими, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладається на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 18 жовтня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр громадського харчування «Орієнс» (95034, м. Сімферополь, вул. Тренева, 2; 95017, м. Сімферополь, вул. Кірова, 37а, ЄРПОУ 16326815) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрлідер» (м. Саки, вул. вул. Морська, 12, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 1 Головпоштамт, а\с 214, р\р 26008054907021 в КРУ КБ «Приватбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 33912276) 40000.00 грн., 400.00 грн. державного мита та 236.00 грн. – витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Радвановська Ю.А.